Мал. 1. Санітарна обробка хворого

ють у мішок і відправляють у дезинфекційну камеру. На титульній сторінці історії хвороби роблять позначку «Р», а хворого через 10 днів повторно оглядають' у лікувальному відділенні. Про кожний випадок педикульозу надсилають «Екстрене повідомлення про інфекційне , захворювання» (ф.058-у) в санітарно-епідеміологічну станцію (СЕС) за міс­цем проживання хворого.

Якщо необхідно, хворому обстригають нігті. Потім ме­дична сестра допомагає хворому роздягнутися. Одяг скла­дають у спеціальний мішок або на окремі плічка, заповню­ючи при цьому квитанцію в двох примірниках з точним описанням назви і кількості речей. Один примірник квитанції кладуть у мішок з одягом, другий вклеюють в історію хво­роби. Мішок з одягом зберігають на спеціальному складі.

Залежно від стану хворого та призначеного лікарем прий­мального відділення способу санітарної обробки хворому про­водять гігієнічну ванну, душ або обтирання ( мал. 1).

Для миття хворому видають індивідуальну, прокип'ячену протягом 15 хв мочалку та мило. Чисті мочалки зберігають у каструлі з кришкою з написом «чисті», а використані — у каструлі з написом «брудні». Перед заповненням ванни її добре миють спеціальною мочалкою або щіткою з милом, споліскують 0,5 % розчином хлорного вапна або 2 % роз­чином хлораміну, а потім кілька разів гарячою водою. Закривши корком отвір, заповнюють ванну до половини з таким розрахунком, щоб після занурення хворого вода до­ходила йому до рівня сосків. Спочатку у ванну наливають холодну воду, а потім гарячу, щоб уникнути накопичення

ЗО

31

пари в приміщенні. Після заповнення ванни воду перемішують і вимірюють температуру спеціальним водяним термометром у дерев'яній оправі. За показниками термо­метра стежать, не виймаючи його з води, інакше він буде показувати температуру повітря. Температура води у ванні має бути 35—40 ^бС.

Ослаблених хворих чи таких, які тривалий час перебу­вали в ліжку і в яких може запаморочитися голова, необхідно супроводжувати у ванну кімнату і підтримувати під пахви при сіданні у ванну і виході з неї. Якщо хворий не може митися сам, його миють медична сестра та санітарка. Спо­чатку миють голову, потім тулуб, руки і нарешті ноги. Особливо ретельно треба мити стопи, міжпальцьові складки, волосисті ділянки тощо. Тривалість процедури — 20—25 хв. Після миття шкіру витирають сухим рушником. Під час миття необхідно постійно стежити за станом хворого. У разі погіршення самопочуття хворого (запаморочення, серцебит­тя, біль у ділянці серця, блідість) миття припиняють. Хво­рому допомагають вийти з ванни, укладають на кушетку з трохи піднятим ніжним кінцем, накривають простиралом, підносять до носа хворого тампон, змочений нашатирним спиртом, розтирають виски і груди, до голови прикладають рушник, змочений холодною водою, і викликають лікаря. Якщо є можливість, то-краще хворих мити під душем-, який легше переноситься. При цьому хворі стоять або сидять на табуретці.

Якщо ванна та душ протипоказані, хворих обтирають теплою водою з милом. При цьому залежно від стану хворого оголюють все тіло або окремі його частини. Рушник або губку змочують водою і швидко обтирають тіло, починаючи з обличчя, шиї і закінчуючи кінцівками. У деяких хворих обтирають почергово різні ділянки тіла, прикриваючи про­стиралом уже обтерті. Спершу обтирають спину і поперек, обсушують рушником, потім хворого перевертають на спину і обтирають груди, обсушують та накривають ковдрою. Після цього обтирають живіт, ноги та руки. Кожного разу оголюють тільки ту частину тіла, яку обтирають, а після обсушення її накривають ковдрою. При неможливості провести і таке обтирання, проводять обтирання тіла губкою, жмутком вати чи м'якою чистою ганчіркою, змоченими одеколоном або горілкою, розведеними наполовину водою.

Після санітарної обробки хворий надягає чисту лікарняну білизну і .тапочки.

На титульній сторінці історії хвороби медична сестра робить відмітку про проведену санітарну обробку.

Приміщення приймального відділення прибирають не рід­ше двох разів на день вологим методом із застосуванням дезинфікуючих розчинів (1% розчин хлораміну, 0,5 % роз-

шн хлорного вапна). Спеціально виділений і промаркі-рований для прибирання інвентар (відро, швабра, щітка, ганчірка) після використання кип'ятять протягом 15 хв або замочують на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,5 % розчині хлорного вапна. Швабру двічі протирають дезин­фікуючим розчином.

З приймального відділення хворого транспортують у від­повідне відділення лікарні.

До складу лікувального відділення лікарні входять палати для хворих, процедурні кабінети — для виконання ін'єкцій, маніпуляційна — для постановки клізм та виконання деяких інших маніпуляцій, буфетна, ординаторська (кабінет для лікарів), кабінет старшої медичної сестри, кімната для збе­рігання чистої білизни.

На кожні 25—ЗО ліжок лікарні загального профілю ви­діляється сестринський пост. Його слід розміщувати недалеко від обслуговуваних палат. Пост медичної сестри має бути оснащений столом, шафою для зберігання медикаментів, медичного інструментарію, сейфом для зберігання лікарських препаратів (списки А та Б), пересувним столиком для роздачі лікарських препаратів, столиком для підготовки до різних маніпуляцій, холодильником для зберігання засобів, що швидко псуються. Пост медичної сестри оснащують щитком сигналізації з палат, телефоном, настільною лампою і вми­вальником. Якщо у відділенні не виділено окремого проце­дурного кабінету для виконання ін'єкцій, то на посту мають бути бікси зі стерильним матеріалом і набором шприців.

Робота сестринського поста організовується залежно від лікарняного режиму. Звичайно о 7 год ранку сестра вмикає світло в палатах, вимірює температуру тіла хворих і фіксує дані у температурному листку, проводить санітарну обробку хворих, провітрює палати, відправляє матеріал на дослід­ження в лабораторію. Протягом робочого дня сестра виконує призначення лікаря, готує хворих до різних досліджень і супроводжує їх у діагностичні кабінети, роздає ліки, робить необхідні ін'єкції, допомагає годувати важкохворих. З 17 до 19 год повторно проводиться термометрія, потім сестра роздає ліки, робить ін'єкції, допомагає годувати пацієнтів. З 20 год до 21 год ЗО хв ставить банки, роздає ліки, робить ін'єкції, проводить вечірній туалет важкохворим і о 22 год вимикає світло в палатах. З 22 до 7 год вона щогодини робить обхід відділення, звертаючи особливу увагу на важкохворих.

Важливим моментом діяльності медичної сестри є прийом та здача чергування. Медична сестра не має права покинути пост, поки не прийде її чергова зміна. Медична сестра, яка прийняла зміну, разом з сестрою, що закінчила роботу, обходять палати, перевіряють санітарний стан відділення, особливу увагу приділяють важкохворим. Сестра, яка здає

32

33

чергування, повідомляє про зміни в стані цих хворих за період чергування, розповідає про об'єм виконаних призна­чень, наголошуючи на тих призначеннях, які ще необхідно виконати на наступному чергуванні. Сестра, яка приймає чергування, перевіряє наявність термометрів, шприців, ліків, одержує ключі від сейфа, де зберігаються сильнодіючі пре­парати та наркотичні засоби, розписується в «Журналі при­йому чергувань», де зазначає загальну кількість хворих з підвищеною температурою та важкохворих, термінові при­значення, кількість і технічний стан інструментарію та пред­метів догляду. Медична сестра, що здає чергування, передає сестрі, що його приймає, «Журнал обліку сильнодіючих препаратів», «Журнал призначень», в якому виписані з істо­рій хвороб призначені маніпуляції, ін'єкції, лабораторні та інструментальні дослідження, «Журнал обліку та викорис­тання наркотичних засобів», де обидві медичні сестри після попередньої перевірки розписуються про здачу і прийом наркотичних препаратів. Наприкінці нічної зміни медсестра складає загальне зведення про наявність хворих у відділенні. Здача нічного чергування проводиться на ранковій нараді медичних сестер відділення в присутності старшої сестри і завідуючого відділенням.