Тема 2. Види контролю у системі управління

1. Зовнішній контроль реалізується через проведення:

А. Державний Фінансовий Аудит, інспектування, перевірка.

Б. Аудит та ревізію.

В. Перевірку, контроль, ревізію.

Г. Державний Фінансовий Аудит, інспектування, перевірка, аудит, ревізія.

2. Ревізії поділяють за змістом і призначенням на

А. Комплексні, не комплексні.

Б. Комплексні, не комплексні, планові.

В. Комплексні, не комплексні, тематичні.

Г. Планові, непланові, перманентні.

3. Ревізії поділяють за відомчою підпорядкованістю на

А.Відомчі, позавідомчі, внутрішньо-господарські.

Б. Комплексні, не комплексні.

В. Аудит та ревізію.

Г. Планові, непланові, перманентні.

4. Ревізії поділяють за організаційними ознаками на

А. Аудит та ревізію.

Б. Відомчі, позавідомчі, внутрішньо-господарські.

В. Планові, непланові, перманентні.

Г. Комплексні, не комплексні, планові.

5. Аудит-це

А. перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень(стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.

Б. обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

В. перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України та обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Г. різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

6. Державний фінансовий аудит – це

А. обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Б. подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів державного і комунального сектору з метою виявлення недоліків і порушень.

В. різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Г. перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України та обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

7. Інспектування – це

А. подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів державного і комунального сектору з метою виявлення недоліків і порушень.

Б. подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів

В. обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Г. різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

8. Перевірка – це

А. різновид державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю.

Б. подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів

В. обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

Г. перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України та обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

9. Аудит класифікують за сферою дії

А. Технологічний, соціальний, економічний.

Б. Технологічний, економічний.

В. Ситуаційний, ініціативний, технологічний, економічний.

Г. Ситуаційний, ініціативний, технологічний.

10. Аудит класифікують за часом дії

А. Ситуаційний, ініціативний, технологічний, економічний.

Б. Попередній, поточний.

В. Ситуаційний, попередній, поточний.

Г. Попередній, поточний, заключний.

11. Аудит класифікують за причинами

А. Ситуаційний, ініціативний, розпорядчий, програмний.

Б. Ситуаційний, ініціативний, технологічний, економічний.

В. Технологічний, економічний.

Г. Ситуаційний, попередній, поточний.

12. Аудит класифікують за суб’єктами

А. Ситуаційний, ініціативний, технологічний, економічний.

Б. Технологічний, економічний.

В. Внутрішній, зовнішній.

Г. Внутрішній, зовнішній, системний.

13. Перевірки класифікують за способом організації

А. Планові, позапланові, поточні.

Б. Превентивні, планові, поточні.

В. Планові, позапланові, повторні.

Г.Тематичні, поточні.

14. Перевірки класифікують за способом реалізації контрольних дій

А. Превентивні, планові, поточні.

Б. Превентивні, поточні, тематичні.

В. Тематичні, поточні.

Г. Виїзні, зустрічні.

15. Перевірки класифікують за місцем здійснення

А. Виїзні, зустрічні.

Б. Планові, позапланові, повторні.

В. Виїзні, безвиїзні, зустрічні, рівночасні.

Г. Виїзні, зустрічні, рівночасні.

16. Перевірки класифікують за різновидом об’єктів дослідження

А. Документальні, фактичні, тематичні.

Б. Тематичні, поточні.

В. Документальні, фактичні, наглядові.

Г. Превентивні, поточні, тематичні.

17. Планова виїзна перевірка – це

А. перевірка фінансово-господарської діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб’єкта чи за місцем розташування об’єкта власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Б. перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин.

В. подальший контроль за використанням і збереженням фінансових ресурсів, необоротних та інших активів.

Г. перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України та обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів.

18. Планові виїзні перевірки проводяться

А. Не частіше 1 разу на рік.

Б. 2 рази на рік.

В. 1 раз на 2 роки.

Г. 1 раз на 6 місяців.

19. Планові виїзні перевірки проводяться

А. За письмовим рішенням керівника контролюючого органу.

Б. У разі реорганізації підприємства.

В. За письмовим рішенням керівника підприємства.

Г. За згодою сторін.

20. Планові виїзні перевірки проводяться

А. За обов’язковим письмовим повідомленням суб’єкта господарювання за 20 днів.

Б. За обов’язковим письмовим повідомленням суб’єкта господарювання за 10 днів.

В. За обов’язковим письмовим повідомленням суб’єкта господарювання за 30 календарних днів.

Г. За обов’язковим письмовим повідомленням суб’єкта господарювання за 30 робочих днів.