1.4 Особливості стратегічного управління

Можливості стратегічного управління не безмежні. Існує ряд обмежень на використання стратегічного управління, що вказують на те, що і цей тип керування, так само як і всі інші, не універсальний для будь-яких ситуацій і будь-яких задач.

По-перше, стратегічне управління підприємством будівельного комплексу вже в силу своєї сутності не дає, та і не може надати опис точної і детальної картини майбутнього. Вироблюваний в стратегічному управлінні опис бажаного майбутнього організації – це не детальний опис її внутрішнього стану і положення в зовнішньому середовищі, а скоріше сукупність якісних побажань до того, у якому стані повинна знаходитися організація в майбутньому, яку позицію вона повинна займати на ринку та у бізнесі, яку мати організаційну культуру, в які ділові групи входити і т.п. При цьому все це в сукупності повинне складати те, що визначить, чи виживе організація в майбутньому в конкурентній боротьбі чи ні.

По-друге, стратегічне управління не може бути зведене до набору рутинних правил, процедур і схем. У нього немає теорії, що пропонує, що і як робити при вирішенні визначених задач або ж у визначених ситуаціях. Стратегічне управління – це скоріше визначена філософія або ідеологія бізнесу і менеджменту. І кожним окремим менеджером воно розуміється і реалізується значною мірою по-своєму. Звичайно, існує ряд рекомендацій, правил і логічних схем аналізу проблем і вибору стратегії, а також здійснення стратегічного планування і практичної реалізації стратегії. Однак у цілому на практиці стратегічний менеджмент – це:

симбіоз інтуїції і мистецтва вищого керівництва вести організацію до стратегічних цілей;

високий професіоналізм і творчість службовців, що забезпечують зв'язок організації із середовищем, відновлення організації і її продукції, а також реалізацію поточних планів;

активне включення всіх працівників в реалізацію задач організації, у пошук найкращих шляхів досягнення її цілей.

По-третє, потрібні величезні зусилля і великі витрати часу і ресурсів для того, щоб в організації почав здійснюватися процес стратегічного управління. Потрібне введення і здійснення стратегічного планування, що в корені відмінно від розробки довгострокових планів, обов'язкових до виконання в будь-яких умовах. Необхідно також створення служб, що здійснюють відстеження оточення і включення організації в середовище. Служби маркетингу, зв'язку з громадськістю і т.д. здобувають виняткову значимість і вимагають істотних додаткових витрат.

По-четверте, різко підсилюються негативні наслідки помилок стратегічного передбачення. В умовах, коли в стислий часовий термін створюються зовсім нові продукти, кардинально змінюються напрямки вкладень, коли зненацька виникають нові можливості для бізнесу і на очах зникають можливості, що існували багато років, ціна розплати за невірне передбачення і відповідно за помилки стратегічного вибору стає найчастіше фатальною для організації. Особливо трагічними наслідки невірного прогнозу бувають для організацій, що здійснюють безальтернативний шлях функціонування або ж реалізують стратегію, що не піддається принциповому корегуванню.

По-п'яте, при здійсненні стратегічного управління найчастіше основний наголос робиться на стратегічне планування. Однак цього зовсім недостатньо, тому що стратегічний план не забезпечує його обов'язкового успішного виконання. Насправді найважливішою складовою стратегічного управління є реалізація стратегічного плану. А це припускає в першу чергу створення організаційної культури, що дозволяє реалізувати стратегію, створення систем мотивування та організації праці, створення визначеної гнучкості в організації і т.п. При цьому у випадку стратегічного управління процес виконання робить активний зворотний вплив на планування, що ще більш підсилює значимість фази виконання. Тому організація в принципі не зможе перейти до стратегічного управління, якщо в неї створена нехай навіть і дуже гарна підсистема стратегічного планування, але при цьому немає передумов або можливостей для виконання стратегії.

Висновки по СУ-ЗМ-1-1

Призначення (місія) організації – це відповідь на запитання: "В чому полягає наша діяльність і чим ми будемо займатися?", що пропонується клієнтам фірми. Формулювання місії підкреслює основний зміст і напрямки діяльності організації.

Фінансові цілі – намічені керівництвом цілі, що організація повинна досягти у фінансовій сфері.

Стратегічні цілі – намічені керівництвом цілі для посилення позицій організації і її конкурентоздатності.

Довгострокові цілі – результати, що повинні бути досягнуті або протягом наступних трьох-п'яти років, або постійно досягатися щорічно.

Короткострокові цілі – найближчі цілі організації; короткострокові цілі спрямовані на поліпшення роботи організації і відображають, наскільки швидко керівництво намагається досягти довгострокових цілей.

Стратегія – сукупність всіх дій керуючих, що сприяють досягненню цілей організації; діюча стратегія компанії частково спланована і частково реагує на обставини, що змінюються.

Стратегічний план – документ, що містить ціль організації, її напрямки розвитку, довгострокові і короткострокові задачі і стратегію.

Формулювання стратегії – функція управління, що полягає у формуванні місії організації, визначенні цілей діяльності і створенні стратегії. Кінцевим продуктом формулювання стратегії є стратегічний план.

Здійснення стратегії – весь обсяг управлінської діяльності, зв'язаний з перетворенням обраної стратегії в життя, контролем за її виконанням і досягненням намічених задач.

Стратегічне управління підприємством будівельного комплексу – це таке управління організацією, що спирається на людський потенціал як основу організації, орієнтує виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в організації, що відповідають виклику з боку оточення і що дозволяють домагатися конкурентних переваг, що в сукупності надає можливість організації виживати в довгостроковій перспективі, досягаючи при цьому своїх цілей.

Контрольні питання по СУ-ЗМ-1-1

1. Етапи розвитку поняття стратегічності управління фірмою будівельного комплексу.

2. Визначення стратегічного управління підприємством будівельного комплексу.

3. В чому виявляються ознаки нестратегічного управління?

4. Сформулюйте 5 задач стратегічного управління.

5. В чому полягає поняття стратегічного передбачення підприємства?

6. Наведіть характерні риси процесу стратегічного управління організацією будівельного комплексу.