- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •Заліковий модуль су-зм-1 «Загальні поняття про стратегічне управління підприємством» Змістовий модуль су-зм-1-1 «Концептуальні засади теорії стратегічного управління підприємством»
- •1.2 П’ять задач стратегічного управління
- •1.3 Характеристика процесу стратегічного управління
- •1.4 Особливості стратегічного управління
- •Змістовий модуль су-зм-1-2 «Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій підприємства»
- •2.2 Корпоративна стратегія підприємства будівельного комплексу
- •2.3 Ділова стратегія будівельної організації
- •Функціональні стратегії організації будівельного комплексу
- •Операційний рівень стратегічних рішень
- •Маркетингова стратегія підприємства
- •Контрольні питання по су-зм-1-2
- •Змістовий модуль су-зм-1-3 «Етапи стратегічного управління та особливості формування стратегії підприємства»
- •3.2. Етапи процесу стратегічного управління
- •3.3 Розробка стратегічних напрямків
- •Висновки по су-зм-1-3
- •Контрольні питання по су-зм-1-3
- •Змістовий модуль су-зм-1-4 «Стратегічне планування діяльності організації будівельного комплексу»
- •4.1 Поняття мети, пріоритету, цінності
- •4.2 Управлінські рішення щодо вибору місії організації
- •4.3 Методи оцінки ступеня досягнення мети
- •Висновки по су-зм-4-1
- •Контрольні питання по су-зм-4-1
- •Заліковий модуль су-зм-2 «Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації» Змістовий модуль су-зм-2-1 «Стратегічний аналіз зовнішнього середовища організацій будівельного комплексу»
- •5.1 Поняття стратегічного аналізу
- •5.2 Основи стратегічного аналізу діяльності підприємства будівельного комплексу
- •5.3 Аналіз головних економічних характеристик галузі
- •5.3.1 Рушійні сили розвитку галузі та їх оцінка
- •5.3.2 Оцінка конкурентних позицій підприємств, що змагаються, в галузі будівельного комплексу
- •5.3.3 Ключові чинники успіху організації будівельного комплексу
- •5.3.4 Оцінка перспектив розвитку галузей будівельного комплексу
- •5.4 Методи стратегічного аналізу діяльності організації будівельного комплексу
- •5.4.1 Pest-аналіз
- •5.4.2 Модель конкурентних сил Портера
- •5.5 Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації
- •5.6 Інформаційна база стратегічного аналізу будівельного підприємства
- •Висновки по су-зм-2-1
- •Контрольні питання по су-зм-2-1
- •Змістовий модуль су-зм-2-2 «Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу та формування його конкурентних переваг»
- •6.1 Концепція стратегічного потенціалу підприємства
- •6.2 Оцінка конкурентоспроможності потенціалу
- •6.3 Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства
- •6.4. Стратегічний потенціал будівельного комплексу регіону
- •Висновки по су-зм-2-2
- •Контрольні питання по су-зм-2-2
- •Заліковий модуль су-зм-3 «Види стратегічного управління організаціями будівельного комплексу» Змістовий модуль су-зм-3-1 «Системи управління організацією будівельного комплексу»
- •7.1 Нестабільність зовнішнього середовища і види стратегічного управління підприємством будівельного комплексу
- •7.2 Довгострокове планування
- •7.3 Стратегічне планування
- •7.4 Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу
- •7.5 Управління шляхом ранжирування стратегічних задач підприємства будівельного комплексу
- •7.6 Управління за слабкими сигналами
- •7.7 Управління в умовах стратегічних несподіванок
- •Висновки по су-зм-7-1
- •Контрольні питання по су-зм-7-1
- •Змістовий модуль су-зм-3-2 «Портфельні стратегії та управління стратегічною позицією організації будівельного комплексу»
- •8.1 Стратегічні зони господарювання і стратегічні господарські центри
- •8.2 Виділення стратегічних зон господарювання
- •8.3 Вибір позиції в конкуренції
- •8.4 Оцінка привабливості стратегічної зони господарювання
- •Змістовий модуль су-зм-3-3 «Матричні методи формування стратегії організації будівельного комплексу»
- •9.1 П’ять загальних стратегій конкуренції підприємств будівельного комплексу
- •9.2 Стратегії низьких витрат
- •9.3 Стратегії диференціювання продукції підприємств будівельного комплексу
- •9.4 Стратегія оптимальних витрат
- •9.5 Сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціювання
- •9.6 Основи вибору стратегії конкуренції організації будівельного комплексу
- •9.7 Стратегія впровадження нововведень в процес виробничо-господарської діяльності організацій будівельного комплексу
- •9.8 Стратегія негайного реагування на потреби ринку попиту на будівельну продукцію
- •Висновки по су-зм-3-3
- •Контрольні питання по су-зм-3-3
- •Заліковий модуль су-зм-4 «Виконання стратегій організації буд комплексу» Змістовий модуль су-зм-4-1 «Генерування та умови реалізації стратегії діяльності організації»
- •10.1 Задачі стадії виконання стратегії
- •10.2 Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •10.3 Організаційна культура як об'єкт стратегічних змін
- •10.4 Стратегічні зміни в організації
- •Змістовий модуль су-зм-4-2 «Стратегічний контроль в процесі стратегічних перетворень організації будівельного комплексу»
- •11.1 Сутність стратегічного контролю виконання стратегії
- •11.2 Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу
- •11.3 Здійснення стратегічного контролю
- •Контрольні питання по су-зм-4-2
- •Література
Змістовий модуль су-зм-4-2 «Стратегічний контроль в процесі стратегічних перетворень організації будівельного комплексу»
План
11.1 Сутність стратегічного контролю виконання стратегії
11.2 Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу
11.3 Здійснення стратегічного контролю.
11.1 Сутність стратегічного контролю виконання стратегії
Стратегічний контроль — це особливий вид управлінської діяльності на підприємстві, що полягає у спостереженні та оцінці проходження процесу стратегічного управління, який забезпечує досягнення поставлених цілей та виконання обраних стратегій через встановлення стійкого зворотного зв’язку. На відміну від поточного контролю, стратегічний контроль базується на ймовірних оцінках і показниках, але це не означає, що їх не треба встановлювати.
Окрім того, стратегічний контроль є однією з головних форм попереджувального контролю, який передбачає встановлення певної політики, процедур, правил тощо.
Процес стратегічного контролю - це безупинний адаптивний і творчий процес, що враховує зміну зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Існує кілька моделей процесу стратегічного контролю. Оцінка і контроль реалізації стратегії логічно завершують процес стратегічного управління.
Важливою умовою забезпечення стійкого розвитку економіки України є вдосконалення систем управління підприємствами на основі впровадження досягнень світової науки та практики менеджменту. Особливого значення в сучасних умовах господарювання набуває проблема підвищення координованості бізнес – процесів підприємства та ефективності прийняття управлінських рішень для вирішення стратегічних та оперативних завдань.
Необхідність у системній інтеграції різноманітних аспектів управління бізнес – процесами підприємства стала однією із основних причин виникнення контролінгу у світовій теорії та практиці управління. Впровадження контролінгу дозволяє підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу і регулювання на підприємстві, забезпеченості їх методичною та інформаційною базою, за рахунок чого дозволяє підвищити якість управлінських рішень та ефективність системи управління в цілому [1].
Сформулюємо основні задачі стратегічного контролю: - визначити, що і за якими показниками перевіряти; - оцінити стан контрольованого об'єкта відповідно до прийнятих стандартів; - з'ясувати причини відхилень, якщо останні виявлені в ході оцінки; - провести коректування, якщо це необхідно і можливо.
11.2 Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу
Стратегічний контроль полягає у визначенні того, чи можливе подальше здійснення стратегій і чи приведе їхня реалізація до досягнення цілей. Він не може існувати без поточного та заключного контролю, так само як стратегічне управління базується на поточній діяльності підприємства.
Контроль як функція управління.
Організація виконання рішень немислима без контролю. Контроль виконання рішень є завершальною стадією управлінського циклу. Він набуває форми зворотного зв'язку, з допомогою якого можна отримати інформацію про виконання рішення, досягти мети організації.
Визначення контролю подавалось вище, головним завданням його є виявлення можливих відхилень від запланованого ходу подій та своєчасному прийнятті заходів по налагодженні ситуації.
Найважливішою особливістю контролю є те, що він повинен бути всеохоплюючим. Кожен керівник, незалежно від свого рангу повинен здійснювати функцію контролю, як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків. Контроль - це фундаментальний елемент процесу управління і ні один із елементів управлінського циклу не можна розглядати без зв'язку із контролем.
"Все просте - геніальне!", а отже найефективніший контроль - це простий контроль з позицій тих завдань, яким він служить. Найпростіші методи контролю є найдоступнішими, найекономічнішими та найнадійнішими.
Затрати на контроль не повинні перевищувати суми доходів, повинні бути окупними і приносити ефект, що їх перевищує.
Розрізняють три основні види контролю, які мають одну і ту ж мету (виявити відмінності реальних результатів від очікуваних), але відрізняються часом здійснення - попередній, поточний та заключний.
Основними засобами здійснення попереднього контролю є реалізація певних правил, процедур та методів контролю. Оскільки правила і лінії поведінки виробляються для забезпечення виконання планів, то строге їх виконання - це гарантія, що робота розвиватиметься в потрібному напрямку. Аналогічно. Якщо чітко писати посадові інструкції, ефективно доводити формулювання мети до підлеглих, набирати в адміністративний апарат управління кваліфікованих людей, все це буде збільшувати ймовірність того, що організаційна структура буде працювати в задуманому напрямку. В організаціях попередній нагляд чи контроль здійснюється в трьох головних напрямках: за людськими, матеріальними та фінансовими ресурсами.
Поточний контроль здійснюється безпосередньо в ході виконання робіт. Найчастіше його об'єктами є підлеглі працівники. Регулярна перевірка роботи підлеглих, обговорення виниклих проблем та пропозиції по удосконаленню роботи дозволить уникнути відхилень від намічених планів та інструкцій.
Поточний контроль не проводиться безпосередньо з виконанням основної роботи. Частіше він базується на вимірюванні результатів фактичних результатів отриманих після проведеної роботи, направленої на досягнення бажаних результатів. Для здійснення поточного контролю апарат управління повинен мати розгалужену сітку зворотного зв'язку.
Відхилення, на які організація повинна реагувати, щоб досягти своєї мети, можуть викликатися як зовнішніми так і внутрішніми факторами. До внутрішніх факторів слід віднести проблеми, які пов'язані з перемінними величинами (цілі, структура, завдання, технології та люди). Зовнішні фактори - це все те, що впливає на організацію із навколишнього середовища: конкуренція, прийняття нових законів, зміни технологій, погіршення економічної ситуації, зміни системи культурних цінностей та багато інших, про які ми вже говорили раніше. Отже, якщо організація не намагається адаптуватися та вдосконалювати свою діяльність, з самого початку зайнявши активну позицію, вона навряд чи залишиться ефективною тривалим часом.
Заключний контроль здійснюється після того, як робота буде виконаною. Фактичні результаті в ході цього контролю зрівнюються із стандартними, еталонними чи запланованими. На стадії заключного контролю вносити зміни в процес діяльності уже пізно, але він має дві важливі особливості. Перша полягає в тому, що інформація, отримана на заключному етапі контролю допоможе в планування аналогічних робіт в майбутньому. Маючи певні результати про проблеми, які виникали в процесі діяльності та їх наслідки, можна уникнути їх при новому планування. Друга особливість полягає в тому, щоб сприяти мотивації. Якщо керівництво пов'язує мотиваційні винагороди з досягненням певного рівня результативності, то, очевидно, що цю результативність слід досить точно і об'єктивно вимірювати. Тісний зв'язок між винагородою і отриманими результатами сприяє успішному вирішенню багатьох управлінських рішень.
Традиційно контроль розглядається як заключна фаза процесу управління підприємством. Вважається, що його завдання полягає в тому, щоб встановити недоліки процесу реалізації наміченого і виявити відхилення від плану. Стратегічний контроль не може ґрунтуватися на такому підході. Він охоплює весь процес менеджменту. Це пов'язано з тим, що процес планування протікає в умовах неминучої неоднозначності ситуації і прагнення до певності позиції, що дозволяє достатньо впевнено діяти. При аналізі ситуації, висуванні гіпотез щодо можливого розвитку подій у майбутньому менеджмент повинен відкидати частину інформації, що викликає небезпеку помилок у доборі і неврахуванні окремих чинників. Тому весь процес менеджменту повинен знаходитися під постійним контролем. Таким чином, на контроль покладається компенсуюча функція, що обмежує ризик неправильного вибору у процесі планування та забезпечує постійну перевірку надійності процесу планування і реалізації [2].
Контроль передумов охоплює припущення, зроблені у процесі планування, наприклад, поточний контроль можливої динаміки темпів приросту, курсів основних валют або числа безпосередніх конкурентів. Контроль реалізації спрямований на врахування відхилень у процесі втілення стратегії. Він може здійснюватися у формі контролю досягнення заданих проміжних цілей, наприклад, шляхом перевірки того, чи були плани інвестицій виконані у встановлені терміни.
Стратегічний нагляд спрямований на те, щоб ще раз перевірити основні параметри планування і дії, прийняті стратегічним менеджментом. Інакше кажучи, це той контроль, що спрямований на виявлення можливих у майбутньому, але не врахованих дотепер у процесі планування подій, які суттєво вплинуть на діяльність підприємства і зможуть поставити під сумнів успіх планованих заходів. Прикладом слугуватимуть глибокі політичні зміни в країні, де фірма передбачає створити дочірнє підприємство. В цьому випадку стратегічний нагляд повинен звернути увагу на такі тенденції, не включаючи їх поки що в основні припущення, зроблені в процесі планування. Для того, щоб реалізувати ідею стратегічного контролю, на підприємстві має існувати спроможність ставити усе під питання та піддавати все сумніву. Лише тоді може здійснитися всебічний стратегічний контроль процесу менеджменту загалом.
