5.3.4 Оцінка перспектив розвитку галузей будівельного комплексу

Цей етап є завершальним в аналізі галузі. Його завдання - узагальнити результати, отримані на попередніх етапах, і виробити інтегровану картину перспектив розвитку галузі, як короткострокових, так і довготривалих.

Серед безлічі можливих оцінок перспектив розвитку галузі особлива увага має бути приділена наступним показникам.

Таблиця 5.1

КЧУ деяких галузей

Галузь	Чинники успіху
Будівельна	Якість робіт та товарів, інновації, фінансові ресурси, наявність виробничого досвіду.
Нафтогазова	Місцезнаходження сировини, комунікації.
Фармацевтична	Фінансові ресурси, научно-дослідницька діяльність, інновації.

1. Потенціал росту галузі.

2. Чи мають переважаючі рушійні сили галузі сприятливий або несприятливий характер для усієї галузі і окремих стратегічних груп?

3. Можливість входу або виходу великих фірм і витікаючі звідси наслідки.

4. Стабільність попиту на продукцію галузі і чинники, коливання, що обумовлюють його, в короткостроковій і довгостроковій перспективі (наприклад, сезонність, фаза життєвого циклу галузі, наявність товарів-замінників.

5. Які тенденції зміни сил конкуренції?

6. Серйозність і складність проблем, з якими стикається галузь в цілому.

7. Міра невизначеності майбутнього галузі і пов'язана з цим оцінка ризику інвестицій.

8. Чи перевершує прогнозний рівень середньої рентабельності в галузі аналогічний показник по народному господарству або ні.

Загальний висновок відносно перспектив розвитку галузі в цілому може бути більш менш привабливим. У конкретного підприємства можуть існувати свої додаткові критерії привабливості галузі. Навіть якщо ситуація в галузі однозначно погіршується, в окремих випадках це може піти на користь якимсь підприємствам, допомогти їм здійснювати свої стратегії. Наприклад, це може сприяти зміцненню позицій лідера галузі. Сильні підприємства можуть використовувати нестійкість слабких конкурентів у свою користь. Підприємство може бути ізольоване або підготувати досить сильний захист відносно чинників, які роблять галузь в цілому непривабливою. Крім того, може скластися ситуація, коли продовження роботи в цій галузі важливе з точки зору досягнення успіху в інших галузях, де у підприємства є інтереси.

5.4 Методи стратегічного аналізу діяльності організації будівельного комплексу

5.4.1 Pest-аналіз

Pest-аналіз – це стратегічний аналіз соціальних (S - social), технологічних (Т - technological), економічних (Е - economic) і політичних (Р - political) факторів зовнішнього середовища організації. Оскільки на середовище роботи підприємства безпосередньо впливають політичні чинники, то в результаті аналізу визначаються фактори впливу політичної ситуації на ділову активність, інвестиційний клімат, стабільність і перспективи розвитку.

Економічний фактор вивчається як основний для визначення інвестиційних перспектив і перспектив розвитку ринків, купівельної спроможності і т.д. Також вивчається розподіл економічних ресурсів. Соціальний фактор визначає динаміку споживчих переваг, розподіл і структуру соціальних груп населення, вікову і гендерну структуру. Останнім чинником є ​​технологічний компонент.

Метою дослідження прийнято аналіз виявлення тенденцій у технологічному розвитку, які часто є причинами змін і втрат ринку, а також появи нових продуктів.

Pest-аналіз виконується за схемою «чинник - підприємство». Результати аналізу оформляються у вигляді матриці, підметом якої є чинники макросередовища, присудком - сила їх впливу, що оцінюється в балах, рангах та інших одиницях вимірювання. Результати Pest-аналізу дозволяють оцінити зовнішню економічну ситуацію, що складається у сфері виробництва та комерційної діяльності [1]. Для простоти і зручності аналізу всі фактори прийнято спільно розглядати у вигляді таблиці (див. табл. 5.2).

Pest-аналіз не полягає в простому перерахуванні факторів по кожній з чотирьох груп. Необхідно проаналізувати вплив цих факторів на підприємство і визначити загальну ситуацію у зовнішньому середовищі підприємства. Pest-аналіз може містити різні чинники в залежності від підприємства, яке аналізується.

Pest-аналіз не полягає в простому перерахуванні факторів по кожній з чотирьох груп. Необхідно проаналізувати вплив цих факторів на підприємство і визначити загальну ситуацію у зовнішньому середовищі підприємства. Pest-аналіз може містити різні чинники в залежності від підприємства, яке аналізується.

Таблиця 5.2

Фактори, що розглядаються в ході Pest-аналізу

Політичні чинники	Вплив економіки
Поточне законодавство на ринку; Майбутні зміни в законодавстві; Європейське/міжнародне законодавство; Регулюючі органи і норми; Урядова політика, зміна; Державне регулювання конкуренції; Торгова політика; Посилення держконтролю за діяльністю бізнес-суб'єктів і штрафні санкції; Вибори на всіх рівнях влади; Фінансування, гранти та ініціативи; Групи лобіювання / тиску ринку; Міжнародні групи тиску; Екологічні проблеми; Вплив держави в галузі.	Економічна ситуація і тенденції; Динаміка ставки рефінансування; Рівень інфляції; Інвестиційний клімат в галузі; Закордонні економічні системи і тенденції; Загальні проблеми оподаткування; Оподаткування, визначене для продукту / послуг; Сезонність / вплив погоди; Ринок і торгівельні цикли; Платоспроможний попит; Специфіка виробництва; Товаропровідні ланцюги та дистрибуція; Потреби кінцевого користувача; Обмінні курси валют; Основні зовнішні витрати: (енергоносії, транспорт, сировина та комплектуючі комунікації).
Соціокультурні тенденції	Технологічні інновації
Демографія; Зміни законодавства, що зачіпають соціальні фактори; Структура доходів і витрат; Базові цінності; Тенденції способу життя; Бренд, репутація компанії, імідж використовуваної технології; Моделі поведінки покупців; Мода і зразки для наслідування; Головні події та фактори впливу; Думки і ставлення споживачів; Споживчі переваги; Подання ЗМІ; Точки контакту покупців; Етнічні / релігійні чинники; Реклама та зв'язки з громадськістю.	Розвиток конкурентних технологій; Фінансування досліджень; Пов'язані / залежні технології; Зрілість технологій; Зміна і адаптація нових технологій; Виробнича ємність, рівень; Інформація та комунікації, вплив інтернету; Споживачі, які купують технології; Законодавство з технологій; Потенціал інновацій; Доступ до технологій, ліцензування, патенти; Проблеми інтелектуальної власності.

Для здійснення Pest-аналізу кожна будівельна організація повинна мати докладний перелік ключових факторів зовнішнього середовища, які роблять помітний вплив на бізнес організації, містять потенційні загрози чи нові можливості для розвитку організації. Найдоступніші джерела інформації для Pest-аналізу – це ЗМІ.

Основний принцип Pest-аналізу обумовлений динамічним характером зовнішнього середовища. Кожна зміна окремого фактора може зробити певний вплив на підприємство. Pest-аналіз дозволяє відстежити такі зміни, щоб підприємство змогло адекватно на них відреагувати.       На практиці Pest-аналіз зручно застосовувати при розробці плану маркетингу як інструменту макроекономічного аналізу навколишнього середовища підприємства і доступних ресурсів.

Pest-аналіз потрібний для створення наочного уявлення про наступні аспекти:

- політичні аспекти зовнішнього середовища, що можуть вплинути на стратегію підприємства; - економічні аспекти макросередовища, що можуть вплинути на стратегію компанії; - соціальні аспекти зовнішнього середовища, що можуть вплинути на стратегію організації;

- технологічні аспекти робочого середовища, що можуть вплинути на стратегію фірми. Результати, що отримані при проведенні Pest-аналізу, можуть бути використані для розробки стратегії будівельної організації. Відмінність SWOT-аналізу від Pest-аналізу полягає в наступному:

- Pest-аналіз досліджує ринок;

- SWOT-аналіз вивчає становище бізнес-одиниці на ринку відносно конкурентів, концепцію продукції чи ідею.

На практиці Pest-аналіз зручно застосовувати при розробці плану маркетингу або бізнес плану як інструмент макроекономічного аналізу навколишнього середовища компанії і доступних ресурсів. На підставі отриманої інформації про ринок формуються комплекс цілей і стратегія організації будівельного комплексу [2].