- •Конспект лекцій
- •Конспект лекцій
- •Заліковий модуль су-зм-1 «Загальні поняття про стратегічне управління підприємством» Змістовий модуль су-зм-1-1 «Концептуальні засади теорії стратегічного управління підприємством»
- •1.2 П’ять задач стратегічного управління
- •1.3 Характеристика процесу стратегічного управління
- •1.4 Особливості стратегічного управління
- •Змістовий модуль су-зм-1-2 «Рівні стратегічних рішень та типологія стратегій підприємства»
- •2.2 Корпоративна стратегія підприємства будівельного комплексу
- •2.3 Ділова стратегія будівельної організації
- •Функціональні стратегії організації будівельного комплексу
- •Операційний рівень стратегічних рішень
- •Маркетингова стратегія підприємства
- •Контрольні питання по су-зм-1-2
- •Змістовий модуль су-зм-1-3 «Етапи стратегічного управління та особливості формування стратегії підприємства»
- •3.2. Етапи процесу стратегічного управління
- •3.3 Розробка стратегічних напрямків
- •Висновки по су-зм-1-3
- •Контрольні питання по су-зм-1-3
- •Змістовий модуль су-зм-1-4 «Стратегічне планування діяльності організації будівельного комплексу»
- •4.1 Поняття мети, пріоритету, цінності
- •4.2 Управлінські рішення щодо вибору місії організації
- •4.3 Методи оцінки ступеня досягнення мети
- •Висновки по су-зм-4-1
- •Контрольні питання по су-зм-4-1
- •Заліковий модуль су-зм-2 «Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації» Змістовий модуль су-зм-2-1 «Стратегічний аналіз зовнішнього середовища організацій будівельного комплексу»
- •5.1 Поняття стратегічного аналізу
- •5.2 Основи стратегічного аналізу діяльності підприємства будівельного комплексу
- •5.3 Аналіз головних економічних характеристик галузі
- •5.3.1 Рушійні сили розвитку галузі та їх оцінка
- •5.3.2 Оцінка конкурентних позицій підприємств, що змагаються, в галузі будівельного комплексу
- •5.3.3 Ключові чинники успіху організації будівельного комплексу
- •5.3.4 Оцінка перспектив розвитку галузей будівельного комплексу
- •5.4 Методи стратегічного аналізу діяльності організації будівельного комплексу
- •5.4.1 Pest-аналіз
- •5.4.2 Модель конкурентних сил Портера
- •5.5 Стратегічний аналіз діяльності будівельної організації
- •5.6 Інформаційна база стратегічного аналізу будівельного підприємства
- •Висновки по су-зм-2-1
- •Контрольні питання по су-зм-2-1
- •Змістовий модуль су-зм-2-2 «Стратегічний потенціал підприємства будівельного комплексу та формування його конкурентних переваг»
- •6.1 Концепція стратегічного потенціалу підприємства
- •6.2 Оцінка конкурентоспроможності потенціалу
- •6.3 Основні методи оцінки стратегічного потенціалу підприємства
- •6.4. Стратегічний потенціал будівельного комплексу регіону
- •Висновки по су-зм-2-2
- •Контрольні питання по су-зм-2-2
- •Заліковий модуль су-зм-3 «Види стратегічного управління організаціями будівельного комплексу» Змістовий модуль су-зм-3-1 «Системи управління організацією будівельного комплексу»
- •7.1 Нестабільність зовнішнього середовища і види стратегічного управління підприємством будівельного комплексу
- •7.2 Довгострокове планування
- •7.3 Стратегічне планування
- •7.4 Управління шляхом вибору стратегічних позицій організації будівельного комплексу
- •7.5 Управління шляхом ранжирування стратегічних задач підприємства будівельного комплексу
- •7.6 Управління за слабкими сигналами
- •7.7 Управління в умовах стратегічних несподіванок
- •Висновки по су-зм-7-1
- •Контрольні питання по су-зм-7-1
- •Змістовий модуль су-зм-3-2 «Портфельні стратегії та управління стратегічною позицією організації будівельного комплексу»
- •8.1 Стратегічні зони господарювання і стратегічні господарські центри
- •8.2 Виділення стратегічних зон господарювання
- •8.3 Вибір позиції в конкуренції
- •8.4 Оцінка привабливості стратегічної зони господарювання
- •Змістовий модуль су-зм-3-3 «Матричні методи формування стратегії організації будівельного комплексу»
- •9.1 П’ять загальних стратегій конкуренції підприємств будівельного комплексу
- •9.2 Стратегії низьких витрат
- •9.3 Стратегії диференціювання продукції підприємств будівельного комплексу
- •9.4 Стратегія оптимальних витрат
- •9.5 Сфокусовані стратегії низьких витрат і диференціювання
- •9.6 Основи вибору стратегії конкуренції організації будівельного комплексу
- •9.7 Стратегія впровадження нововведень в процес виробничо-господарської діяльності організацій будівельного комплексу
- •9.8 Стратегія негайного реагування на потреби ринку попиту на будівельну продукцію
- •Висновки по су-зм-3-3
- •Контрольні питання по су-зм-3-3
- •Заліковий модуль су-зм-4 «Виконання стратегій організації буд комплексу» Змістовий модуль су-зм-4-1 «Генерування та умови реалізації стратегії діяльності організації»
- •10.1 Задачі стадії виконання стратегії
- •10.2 Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін
- •10.3 Організаційна культура як об'єкт стратегічних змін
- •10.4 Стратегічні зміни в організації
- •Змістовий модуль су-зм-4-2 «Стратегічний контроль в процесі стратегічних перетворень організації будівельного комплексу»
- •11.1 Сутність стратегічного контролю виконання стратегії
- •11.2 Мета, завдання та види стратегічного контролю за виконанням стратегії підприємства будівельного комплексу
- •11.3 Здійснення стратегічного контролю
- •Контрольні питання по су-зм-4-2
- •Література
Заліковий модуль су-зм-4 «Виконання стратегій організації буд комплексу» Змістовий модуль су-зм-4-1 «Генерування та умови реалізації стратегії діяльності організації»
План
10.1 Задачі стадії виконання стратегії.
10.2 Організаційна структура як об'єкт стратегічних змін.
10.3 Організаційна культура як об'єкт стратегічних змін.
10.4 Стратегічні зміни в організації.
Стратегічному управлінню приділяється дуже важливе місце в процесі функціонування організації при здійсненні обраної нею стратегії, тому що саме на цій стадії формуються умови для здійснення стратегії. Саме це в першу чергу є змістом того, що прийнято називати в стратегічному керуванні стадією виконання стратегії.
Тому важливу роль грає стадія виконання стратегії в процесі здійснення стратегічного керування організацією. В розвиток цього положення варто звернути увагу на те, що виконання стратегії не відіграє роль пасивного стосовно прийнятої стратегії засобу її проведення в життя. Важливою особливістю стадії виконання стратегії є те, що на ній не тільки можуть бути створені труднощі в силу поганого виконання навіть дуже гарної стратегії: за умови гарного здійснення організація може одержати шанс на успіх, навіть якщо і були допущені помилки при виробленні стратегії. Природно, виконання стратегії повинне бути цілком орієнтоване на зміст стратегії організації. Однак гарне виконання стратегії має здатність компенсації негативних наслідків, що можуть виникати при здійсненні стратегії через наявних у неї недоліків або ж у силу появи в середовищі непередбачених змін.
10.1 Задачі стадії виконання стратегії
Аналіз діяльності фірм, що успішно реалізувала свої стратегії, показує, що вони у своїй діяльності додержувалися наступних правил.
По-перше, мети, стратегії і плани були добре доведені до працівників для того, щоб домогтися з їх боку не тільки розуміння того, що робить фірма, але і неформального залучення в процес виконання стратегій, зокрема вироблення в співробітників зобов'язань перед фірмою по реалізації стратегії.
По-друге, керівництво не тільки своєчасне забезпечувало надходження всіх необхідних для реалізації стратегії ресурсів, але і мало план реалізації стратегії у виді цільових настанов і фіксувало досягнення кожної мети.
Функції вищого керівництва.
В процесі реалізації стратегії кожен рівень керівництва вирішує свої визначені задачі і здійснює закріплені за ним функції. Вирішальна роль належить вищому керівництву. Його діяльність на стадії реалізації стратегії може бути представлена у виді п'яти послідовних етапів.
Перший етап – поглиблене вивчання стану середовища, цілей і розроблених стратегій. На даному етапі вирішуються наступні основні задачі:
остаточне з'ясування сутності визначених цілей, вироблених стратегій, їхньої коректності і відповідності один одному, а також станові середовища. За допомогою цього як би дається остаточне «добро» на реалізацію стратегій. При цьому можливі коректування, якщо відбулися зміни в середовищі, а також у тому випадку, якщо виявлені недоліки в раніше проведеному аналізі і виробленні цілей і стратегій;
більш широке доведення ідей стратегій і змісту цілей до співробітників фірми з метою підготовки ґрунту для заглибленого залучення співробітників у процес реалізації стратегій.
Другий етап полягає в тому, що вище керівництво повинне прийняти рішення по ефективному використанню наявних у фірми ресурсів. На цьому етапі проводиться оцінка ресурсів, приймаються рішення по їхньому розподілі, а також по створенню умов для зацікавленого залучення співробітників у процес реалізації стратегій. Важливою задачею, розв'язуваної на даному етапі, є приведення ресурсів у відповідність з реалізованими стратегіями. Для цього складаються спеціальні програми, виконання яких повинно сприяти розвиткові ресурсів. Наприклад, це можуть бути програми підвищення кваліфікації співробітників.
На третьому етапі вище керівництво приймає рішення з приводу організаційної структури. З'ясовується відповідність наявної організаційної структури прийнятим до реалізації стратегіям і, якщо це необхідно, вносяться відповідні зміни в організаційну структуру фірми.
Четвертий етап складається в проведенні необхідних змін у фірмі, без яких неможливо приступити до реалізації стратегії. Проблема змін винятково тонка, складн і хвороблива. Зміни не можуть бути проведені без обліку об'єктивних факторів, що задають умови і можливості проведення таких змін. Часто потрібно кілька років для того, щоб провести серйозна зміна на фірмі.
При проробленні питання змін дуже важливо не тільки зосереджувати увагу на тім, для чого робляться зміни, до чого вони повинні привести, що і як варто змінити, але також і на тім, як зміни будуть сприйняті, які сили й у якій формі будуть їм пручатися, який повинний бути обраний стиль проведення змін і яких методів вони повинні здійснюватися. Для того, щоб успішно провести зміни, вище керівництво повинне незалежно від типу, сутності і змісти змін:
скласти сценарій можливого опору змінам;
провести дії з метою ослаблення прагнення до опору змінам;
усунути або зменшити до мінімуму реальний опір;
закріпити проведені зміни.
П'ятий етап участі вищого керівництва в реалізації стратегії полягає в тому, що воно проводить перегляд плану здійснення стратегії в тому випадку, якщо цього настійно вимагають знову виникаючі обставини. Стратегічний план не догма, і, природно, він може і повинний при визначених обставинах піддаватися модифікації. Однак важливо також уникати змін плану всякий раз, коли з'являються нові обставини. Новий план може бути прийнятий тоді, коли він обіцяє помітно великі можливості одержання вигод, чим існуючий план.
Стратегічні зміни
Виконання стратегії спрямоване на вирішення трьох задач. По-перше, це встановлення пріоритетності серед адміністративних задач для того, щоб їхня відносна значимість відповідала тієї стратегії, котру буде реалізовувати організація. Це стосується в першу чергу таких задач, як розподіл ресурсів, встановлення організаційних відносин, створення допоміжних систем і т.п. По-друге, це установлення відповідності між обраною стратегією і внутрішньо організаційними процесами, для того щоб зорієнтувати діяльність організації на здійснення обраної стратегії. Відповідність повинна бути досягнута по таких характеристиках організації, як її структура, система мотивування і стимулювання, норми і правила поведінки, поділювані переконання, цінності і вірування, кваліфікація працівників і менеджерів і т.п. По-третє, це вибір і приведення у відповідність зі здійснюваною стратегією стилю лідерства і підходу до керування організацією. Усі три задачі вирішуються за допомогою зміни, що фактично є серцевиною виконання стратегії. Саме тому зміна, що проводиться в процесі виконання стратегії, називається стратегічною зміною.
Проведення змін в організації приводить до того, що в ній створюються умови, необхідні для здійснення обраної стратегії. Зміни не є самоціллю. Необхідність і ступінь змін залежать від того, наскільки організація готова до ефективного здійснення стратегії. Бувають ситуації, коли фактично не потрібно проведення змін, бувають же ситуації, коли виконання стратегії припускає проведення дуже глибоких перетворень. У залежності від стану задаючих необхідність і ступінь зміни основних факторів, від стану галузі, організації, продукту і ринку можна виділити п'ять досить стійких і відрізняючихся визначеною завершеністю типів змін.
Перебудова організації припускає фундаментальну зміну організації, що торкає її місію й організаційну культуру. Даний тип зміни може проводитися тоді, коли організація змінює свою галузь, і, відповідно, міняється її продукт і місце на ринку. У випадку перебудови організації виникають найбільші труднощі з виконанням стратегії. Самої серйозної уваги заслуговує робота з створенню нової організаційної культури. Дуже великі зміни відбуваються й у технологічній області, а також у сфері трудових ресурсів.
Радикальне перетворення організації проводиться на стадії виконання стратегії в тому випадку, якщо організація не змінює галузі, але при цьому в ній відбуваються радикальні зміни, викликані, наприклад, її злиттям з аналогічною організацією. У цьому випадку злиття різних культур, поява нових продуктів і нових ринків вимагають сильних внутрішніх організаційних змін, що особливо стосується організаційної структури.
Помірне перетворення здійснюється в тому випадку, коли організація виходить з новим продуктом на ринок і намагається одержати для нього покупців. У цьому випадку зміни торкаються виробничий процес, а також маркетинг, особливо в тій його частині, що зв'язана з залученням уваги до нового продукту.
Звичайні зміни зв'язані з проведенням перетворень у маркетинговій сфері з метою підтримки інтересу до продукту організації. Ці зміни не є істотними і їхнє проведення мало торкає діяльність організації в цілому.
Незмінне функціонування організації відбувається тоді, коли вона постійно реалізує ту саму стратегію. У цьому випадку на стадії виконання стратегії не потрібно проводити ніяких змін, тому що при визначених обставинах організація може одержувати гарні результати, спираючи на накопичений досвід. Однак при такому підході дуже важливо чуйно стежити за можливими небажаними змінами в зовнішнім середовищі.
Стратегічні зміни, якщо вони правильно проводяться, носять системний характер. У силу цього вони торкаються всі сторони організації. Однак можна виділити два зрізи організації, що є основними при проведенні стратегічних змін. Перший зріз – це організаційна структура, другий – організаційна культура.
