Властивості відчуттів
Якість
|
ЯкістьКожний
вид відчуттів
має свої
специфічні особливості,
які відрізняють
його від
інших видів
|
Інтенсивніст ь
|
Визначається
силою діючого подразника та функціональним
станом рецептора
|
Тривалість
|
Визначається
функціональним станом органів чуття,
часом дії подразника та його інтенсивністю
|
Лекція 4. Емоційно-вольові процеси Емоції та почуття
Емоції і почуття - це своєрідний інструмент,який утримує життєвий процесу його оптимальних межах і якийпороджує руйнівний характер нестатку чи насиченості певних факторів у житті цієї людини
П.К. Анохін
Основні характеристики емоцій і почуттів
Почуття та емоції взаємопов’язані, обумовлені, але не рівнозначні
Одне й теж почуття людина переживає по-різному
Емоції та почуття характеризує відносна незалежність від волі людини
Особливістю емоцій і почуттів є їх «іррадіація», поширення на все, що пов’язано з об’єктом наших почуттів
Для емоцій і почуттів характерна амбівалентність
Дуже часто вищі почуття вступають у конфлікт з тими почуттями, які ми відносимо до більш нижчих
Події життя стають для людини джерелом її переживань. Зрештою виникає внутрішнє ставлення людини до того, що відбувається в її житті, до того, що вона пізнає, як діє.
Почуття - це стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб
і мотивів. Почуття формуються в процесі суспільного розвитку людини і змінюються залежно від конкретних соціальних умов. В онтогенезі почуття проявляються значно пізніше, ніж емоції; вони формуються з розвитком індивідуальної свідомості, зазнаючи виховних впливів сім'ї, школи, мистецтва. Виникаючи як результат узагальнення окремих емоцій, почуття стають утвореннями емоційної сфери людини, що визначають динаміку і зміст ситуативних емоційних реакцій.
Емоції - особливий клас психічних процесів і станів, пов'язаний з інстинктами, потребами й мотивами, що відображають у формі безпосереднього тимчасово переживання значущість діючих на індивіда явищ і ситуацій для його життєдіяльності. Супроводжуючи практично будь-які прояви активності суб'єкта, емоції є одним із головних механізмів внутрішньої регуляції психічної діяльності й повед поведінки, спрямованих на задоволення актуальних потреб.
Переживання почуття виступає як особливий психічний стан, за якого сприймання і розуміння суб'єктом чого-небудь, його знання про що-небудь виступають в єдності з особистим ставленням до сприйнятого - відомого чи невідомого.
Властивості почуттів: предметний характер, амбівалентність, формуються в процесі-суспільного розвитку і змінюються залежно від конкретних соціальних умов, вибірковість, особистісний характер, полярність, сила, глибина, впливають на діяльність людини, їх зміст визначається потребами людини.
.
АФекти викликаються гострими життєвими ситуаціями, в які потрапляє людина, виникають як спосіб розв'язання конфлікту людини з іншими людьми, як реакція на загрозу її життю чи життю близьких їй людей, як результат поступового нагромадження незадоволення у взаєминах людини з будь-ким. Поняття стресу запроваджене канадійським фізіологом Г. Сельє (1936) при описі адаптаційного синдрому. Щоразу, коли людина переносить велике навантаження, вона проходить три стадії: спочатку їй дуже важко, потім вона звикає і з'являється «друге дихання» і, зрештою, втрачає сили та мусить завершити діяльність. Така трифазна реакція є загальним законом. Це загальний адаптаційний синдром або біологічний стрес.
Як і всі емоції, настрої характеризуються полярністю. Тимчасові настрої зумовлюються тими враженнями, які людина отримує в конкретний момент, згадками про ті чи інші події минулого. Стійкіші настрої породжуються усвідомленням людиною перебігу її діяльності, результатів, успіхів.
Пристрасть має двоїсту природу. В пристрасті людина, по- перше, страждає, виступає як пасивна істота, а по-друге, вона тут є і активною істотою, яка наполегливо прагне до оволодіння предметом пристрасті. Пристрасть є складною емоційною властивістю людини, тісно поєднаною з пізнавальними та вольовими її якостями.