Висновок до 2 розділу

В ході роботи було проведено емпіричне дослідження депресивних станів у студентів. Для діагностики депресивних станів було використано шкалу депресії А. Бека, методику диференціальної діагностики депресивних станів В. Цунга та опитувальник САН. Також було розроблено та проведено психопрофілактичну програму на тему «Профілактика депресивних станів у студентів». Метою якої є попередження депресивних станів.

Дослідження проводилося в Національному університеті «Острозька академія». У експерименті брали участь дві групи: контрольна та експериментальна. Загалом у вибірка складала 40 чоловік, віком від 18 до 20 років.

Отже, після проведеного дослідження можна зробити висновок про те, що психологічна профілактика депресивних станів у студентів знижує ступінь депресивності досліджуваних. Для перевірки результатів отриманих до та після експерименту було використано t-критерій Стьюдента для залежних вибірок. За методикою диференціальної діагностики депресивних станів Б. Цунга було виявлено статистично значимі відмінності між показниками. За методикою «Шкала депресії А. Бека» були отримані статистично значимі відмінності між середніми значеннями показників першого та третього заміру. За результатами методики САН можна стверджувати про те, що функціональний стан респондентів на момент тестування не перевищував середнього показника та не може негативно впливати на результати попередніх методик.

Висновки

В результаті проведеного нами теоретичного та експериментального дослідження, можна зробити висновки, що ми теоретично та емпірично дослідитили особливості депресивних станів у студентів та специфіку їх психологічної профілактики.

Ми виконали всі завданняя, які перед нами стояли, а саме: здійснили теоретичний аналіз поняття «депресивного стану» в психолого - педагогічній літературі, використовуючи тактування А. В. Снежнєвського, депресивний стан - характеризується зниженим настрою (гіпотимією), гальмуванням інтелектуальної і моторної діяльності, зниженням вітальних спонук, песимістичними оцінками себе і свого положення в навколишній дійсності, певними сомато-неврологічними розладами.

Визначили основні ознаки депресивних станів у студентів, серед яких можна виділити бліде обличчя, розширені зіниці, згаслий погляд, суха шкіра, опущені плечі, переважання в одязі сірого і чорного кольорів, відсутність косметики і прикрас, неохайність і байдужість до свого зовнішнього вигляду, сум туга. Спостерігається зниження активності, енергійності, рухова загальмованість і підвищена стомлюваність.

Основними причинами виникнення депресивних станів у студентів являється напружений графік життя, нестабільна ситуація країни, яка підбурює молоде покоління до протестних акцій; сезонні коливання, де змінюється графік життя внаслідок дії світлових змін; переважання негативного мислення, ну і звичайно, варто враховувати і генетичні задатки, адже люди по-різному реагують на той чи інший подразник.

Тому, нами було створено психопрофілактичну програму для запобігання і зниження депресвних станів у студентів. Особлива увага зверталась на інформування студентів про особливості депрессивного стану, його причинах та ознаках. Навчити позитивного мислення студентів, адже в депрессивному стані переважає негетивне мислення, що деструктивно впливає на діяльність особистості. Розвинути рефлексію, збільшити зону свідомого, що блокується внаслідок дії стресу.

Аналіз результатів дослідження показав, що здійснення цілеспрямованого впливу є досить ефективним для зниження та профілактики депресивних станів. Що свідчить про ефективність розробленої програми та результативність інформаційного впливу на досліджуваних з метою зниження ступеню депресивного стану Статистично значимий зв’язок між результатами тестів після проведення програми в обох групах підтверджує t-критерій Стьюдента.

Теоретичне та практичнее значення нашого дослідження включало вивчення феномену депрессивного стану у студентів та створення психологічної профілактики з метою попередження та зниження депресивного стану у студентів. В ході дослідження нами було створено методичні рекомендації, які можна використовувати для студентів в тяжкі періоди свого життя.

Отже, ми виконали всі поставлені перед нами завдання.

Перспективою подальших наукових досліджень є вивчення гендерних відмінностей депресивних станів у студентів та створення психологічної профілактики, або враховуючі вікові відмінності.