2. Основні причини та механізми виникнення депресивних станів у студентів

Причини виникнення депресивних станів інтенсивно вивчаються фахівцями у сфері психології протягом багатьох років. Ці причини дуже різноманітні і в найбільш загальному вигляді можуть бути розділені на дві групи - це причини біологічні (генетичні) та причини психологічні (психічні травми, особливості характеру, мислення і поведінки людини, її відносини з оточуючими тощо) .

У біологічному або ж генетичному плані причиною депресивних станів вважають порушення обміну речовин в мозку, так званих передавачів нервових імпульсів, перш за все таких речовин, як серотоніну та норадреналіну. При депресивних станах знижується вміст цих речовин. [22].

Одним з можливих механізмів утворення депресії є гальмування діяльності однієї з півкуль головного мозку і гіперактивація іншої півкулі, в результаті, порушується баланс між інтелектуальною та емоційною сферами. Коли ж емоції переважають над раціанальним мисленням, студент втрачає здатність мислити об`єктивно. Влада негативних емоцій гальмує пошук нового рішення, виходу з кризової ситуації.

Також, депресивний стан породжується недостатністю психічної енергії для забезпечення життєдіяльності організму. Негативний зміст отриманої інформації, негативні почуття, негативні мисленеві установки – все це затримує процес утворення психічної енергії у мозку людини, що у свою чергу, затримує генерацію інших видів енергії [28].

Зазначимо, що схильність до депресії у різних людей значно відрізняється - одні стійко переносять навіть дуже важкі життєві травми, тоді, як у інших депресія розвивається за незначної ситуації або ж взагалі при повному життєвому благополуччі. Це пов’язано із особливостями обміну речовин - таких, як нейромедіатори і гормони - в головному мозку, а також з спадково - конституційними особливостями кожної людини. Слід сказати, що дані генетичних досліджень показують: чим більше серед кровних родичів осіб, які переносили депресію, і чим ближчий ступінь спорідненості, тим вища у людини ймовірність виникнення цього розладу протягом життя [6].

Причиною депресивних станів студентів в ряді випадків стають психологічні чинники - це важкі життєві обставини і втрати: хвороба і смерть коханої людини, напружений графік навчання, велика кількість іспитів, втрата колишнього соціального статусу, фінансові труднощі, серйозні міжособистісні конфлікти, невдачі в досягненні життєвих цілей тощо [35].

Важливо зауважити, що до виникнення депресивного стану призводять не будь - які неприємні життєві події, а лише ті, які зачіпають найбільш важливі цінності та пріоритети життя студента. Тому одна і та ж подія (наприклад, втрата стипендії або ж поганий бал із предмету) може для одного студента стати причиною страждання і виникненню депресивного стану, а для іншого студента - взагалі не буде травмою.

В депресивному стані мислення дещо видозмінюється і має такі ознаки:

- негативне ставлення до самого себе - вважає себе поганою, недостойною, ні на що не здатною, яка має серйозні проблеми зі здоров`ям, причому не тільки на даний момент часу, але і в цілому по життю [23].

- негативна інтерпретація свого життя в даний час і свого поточного життєвого досвіду - студентові здається, що навколишній світ і люди несправедливі, пред’являють надто високі вимоги, люди зайняті лише тим, що створюють собі нездоланні перешкоди, в будь-яких діях, навіть правильних і успішних. Студент , який перебуває у депресивному стані, бачить лише невдачі і втрати, які завжди супроводжують його по житті [44].

- негативне ставлення до власного майбутнього - студент бачить його в темному світлі, як нескінченну низку труднощів, провалів і поневірянь. Має негативну установку ще перед початком будь-якої справи.

Вважається, що до розвитку депресивного стану сприяють деякі особистісні якості студента - це підвищена пунктуальність, вимогливість до себе і постійне невдоволення собою, прагнення до досягнення досконалості у всьому, включаючи другорядні деталі [29].

Також до цього призводить монотонна активність, схильність бачити у всьому лише недоліки і негативні сторони, нездатність насолоджуватися повсякденним життям і встановлювати з оточуючими теплі і довірливі відносини.

Слід згадати також про велике значення чинника спадковості, який сприяє для розвитку депресивних станів у студентів. Доведено, що ризик виникнення депресій в людей, родичі яких страждають на афективні (тобто емоційні) розлади, сягає 10 - 15%, тоді як для інших цей показник не перевищує 1-2% [41].

Розвиток депресивних станів може бути спровокований деякими хронічними хворобами які можливо пережив студент або близькі йому люди. Також це можуть бути фінансові проблеми, складнощі у соціальній сфері (проблеми в навчанні, хто працює із студентів - то проблеми на роботі, сварки в академічній групі тощо). Саме за таких ситуацій емоційними відповідями можуть стати смуток, пригніченість, відчай і туга, які і спонукають прояв депресивних станів. Саме ці перераховані труднощі, потребують змін життєвого стилю, вимагають перебування на стаціонарі для лікування, заважають повноцінному встановленню контактів з людьми, нерідко завдають фізичного болю. До переліку таких захворювань можна віднести онкологічні захворювання, синдром хронічної втоми, бронхіальну астму, захворювання серця, розсіяний склероз, хворобу Паркінсона, гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт), виразкову хворобу тощо [39].

Вважається, що чим стійкіший характер особистості, тим менша вірогідність появи та розвитку депресивного стану. Водночас переважання невротичних рис у структурі особистості часто призводить до депресивного реагування студентами тієї чи іншої ситуації.

Призводити до депресивних виявів може так зване депресивне мислення, яке, за твердженням О. Бека, складається з трьох основних компонентів:

• негативне ставлення до себе;

• негативний життєвий досвід;

• песимістичний погляд на майбутнє [4].

Студент, який знаходиться у депресивному стані, впевнений, що людина може бути щаслива лише тоді, коли її люблять всі. І відповідно цей студент вважає, що його ніхто не любить і ніколи не любив, і взагалі він поганий і все, що його оточує також є тільки негативним.

Також важливою причиною виникнення депресивних станів є когнітивні або (пізнавальні) викривлення у мисленні людини у якої виявляється депресивний стан: перебільшення неприємностей та применшення позитиву. Встановлення таких стандартів призводить до того, що студент стає менш діяльним й перебуває у стані постійного розчарування та самозвинувачення [24].

Психологічні травми теж не рідко є підґрунтям для утворення депресивних станів у юнацькому віці. Провокуючим чинником можуть стати події, які виступили, як травма життя. У студентів депресивний стан практично завжди супроводжують занижена самооцінка або надзвичайне почуття провини аж до втрати самоповаги.

Отже, можемо зробити узагальнений висновок, що причинами виникнення депресивних станів є як біологічні чинники так і соціальні та психологічні, що являють собою групу факторів, які спричинюють депресивні стани і порушують всі сфери життєдіяльності. Студенту тяжко впоратись з цим нелегким випробуванням, адже зміни в організмі відбуваються на психологічному і фізіологічному рівнях. Дуже важливо розглянути симптоматику депресивних станів у студентів, аби на початковому рівні змогли діагностувати та вдало скласти психопрофілактичну програму. Тож наступний підрозділ нашого дослідження ми присвячуємо симптоматиці депресивних станів у студентів.