- •Розділ 1 Теоретико-методологічний аналіз депресивних станів у студентів
- •Феномен поняття «депресивний стан» та його особливості
- •Основні причини та механізми виникнення депресивних станів у студентів
- •1.3. Симптоматика депресивних станів у студентства
- •Висновки до 1 розділу
- •Розділ 2 Емпіричне дослідження депресивних станів у студентів
- •2.1. Обґрунтування та актуальність методик, підібраних для діагностики депресивних станів у студентів
- •2.2. Опис психопрофілактичної програми, яка складена для запобігання депресивних станів у студентів
- •2.3. Характеристика вибірки та опис процедури дослідження
- •2.4. Аналіз отриманих результатів
- •Методичні рекомендації
- •Висновок до 2 розділу
- •Висновки
- •Список літератури
1.3. Симптоматика депресивних станів у студентства
Депресивні стани – явище, яке спостерігається у всіх вікових категорій, у будь-якої статі та в усіх прошарках суспільства. Важливо завчасно виокремлювати ознаки депресивних станів, з метою їх попередження чи для своєчасного подолання.
Виділяють такі головні ознаки депресивного стану, як: фізіологічні, розумові, емоційні та поведінкові симптоми [43]
До фізіологічних симптомів депресії відносять такі порушення, як: порушення сну (безсоння або сонливість), зникнення апетиту або, навпаки, переїдання, зниження статевого потягу, підвищена стомлюваність тощо. Впливає депресивний стан і на стан вегетативної нервової системи, яка контролює наші внутрішні органи, залози і забезпечує в них обмінні процеси. Тому часто виникають розлади травлення, відбувається порушення у системі регуляції та обміну речовин [17]. Багато тілесних проявів депресії пов’язані з посиленням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, прояви больових відчуттів у спині, які викликають великий дискомфорт у студентів, який чимось схожий із проявами радикуліту і остеохондрозу. Іноді тілесних проявів станів депресивності так багато, що саме вони стають головним змістом скарг і студент звертається по допомогу до кардіолога, невропатолога, гастроентеролога та іншим фахівців, які не знаходять у нього ніяких захворювань, але людині здається, що їй все болить, а все це відбувається за рахунок прояву депресивного стану [12].
До розумових - роздуми про суїцид, зниження інтелектуальної продуктивності [16]. Увага студента розсіяна, важко на чомусь зосередитися, простежити хід думки, вловити суть навчального матеріалу, розповіді або того, що говорить співрозмовник чи викладач. Думок в голові мало, вони, як правило, неприємного змісту і настирливо крутяться навколо якихось незначних дрібниць, стає важко зосереджуватися, неможливо прийняти рішення. Для студентства це особливо складно, адже провідною їх діяльністю являється навчання, яке порушується через складнощі мисленнєвих процесів.
До емоційних симптомів депресії відносять: різке зниження самооцінки, постійний тужливий настрій, невдоволення собою, відсутність інтересу до життя. Крім емоційних проявів, у студента, який переживає депресію, може спостерігатися зниження соціальної та рухової активності, втома тощо [18].
До поведінкових проявів депресивних станів відносять: пасивність, іноді агресія. Нерідкі зловживання алкоголем, щоб таким чином забути, що існують якісь проблеми, забути, що у людини наявний такий гнітючий стан, щоб забути, що людина роздратована всім, що її оточує [16].
Також до психологічної групи ознак депресії можна віднести ще такі, як: сум, туга, пригніченістю, зневіра, втрата інтересу до життя, до навчання, до навколишньої дійсності, образливість, яка виникає, коли зачіпають почуття її власної гідності, коли людина усвідомлює, що її принижують у її особистій думці або у думці суспільства. Дуже часто у депресивному стані людина може ображатися через дрібниці, через щось таке банальне та просте, не усвідомлюючи та не розуміючи цього [9]. Спостерігається зниження активності, енергійності, рухова загальмованість і підвищена стомлюваність, яких раніше не відзначалося. Студент стає малорухливим, бездіяльним, безсилим. Зазвичай діяльні й цілеспрямовані, вони перестають не тільки займатися справами, але навіть стежити за своєю зовнішністю. Їм важко примусити себе встати з ліжка, одягнутися, поїсти, поговорити по телефону. Занижена самооцінка чітко проявляється в мові і невербальній поведінці, тобто студент говорить невпевнено, тихим голосом, невиразно, боїться залучати до себе увагу оточуючих, намагається забитися в кут і зайняти якомога менше місця в просторі (стиснуті ноги, погляд у підлогу, уникання дивитися в очі іншим). Під час сну людина у якої наявний депресивний стан (той же самий студент) часто приймає ембріональну позу, або «позу зародка», - на боці, зігнувшись, склавши руки на грудях, з опущеним підборіддям, таким чином показує те, що хоче захиститися і головна мета, щоб ніхто її не чіпав [22].
Вчені та науковці охарактеризували зовнішній вигляд людини в стані депресії (цей вигляд притаманний і студентам) - зокрема виділили такі ознаки: бліде обличчя, розширені зіниці, згаслий погляд, суха шкіра, опущені плечі, переважання в одязі сірого і чорного кольорів, відсутність косметики і прикрас, неохайність і байдужість до свого зовнішнього вигляду. Чим важчий депресивний стан, тим більш вираженими є його прояви.
Отже, дослідивши депресивні стани ми можемо сказати, що згідно даних ВООЗ це явище є досить розповсюдженим і воно негативно впливає на повноцінне функціонування студентів. Адже депресивний стан - як синдром, що характеризується зниженим настроєм, гальмуванням інтелектуальної і моторної діяльності, зниженням вітальних спонук, песимістичними оцінками себе і свого положення в навколишній дійсності, певними сомато-неврологічними розладами. Юність – період становлення молодого потенціалу держави, нації і людства зокрема. Тому постає гостра потреба в формування ефективної психологічної профілактики, яка сприятиме попередженню та зниженню депресивних станів.
