Особливості середовища передавання.

Як фізичне середовище передачі можуть виступати кабелі зі скрученими парами проводів (кручені пари), коаксіальні кабелі, волокняно-оптичні кабелі, радіо -, інфрачервоні - ІЧ- та НВЧ-канали.

У перелік параметрів середовища передачі мереж зв’язку входять смуга перепускання і швидкість передачі, здатність до двоточкової, багатоточкової і (чи) широкомовної передачі (тобто припустимі застосування), максимальна довжина і число таких, що підключаються кінцевих систем, топологічна гнучкість і трудомісткість прокладання, стійкість до перешкод та вартість.

Основною перевагою кручених пар є низька вартість. Однак вони забезпечують відносно невисокі швидкості передачі даних (звичайно не більше 1 Мбіт/с), тому їх застосовують, як правило, для побудови мереж персональних ЕОМ автоматизованих установських інформаційних систем. Кручені пари піддаються електромагнітним наведенням, тому вони мало придатні для застосування в цехах промислових підприємств.

Коаксіальні кабелі володіють більш високою, ніж кручені пари, завадостійкістю. Існують тонкі вузькосмугові коаксіальні кабелі, що дозволяють передавати інформацію на відстань до 10 км зі швидкістю до 50 Мбіт/с, і товсті широкосмугові кабелі, що забезпечують передачу інформації зі швидкістю до 300-500 Мбіт/с на відстань до 50 км. Коаксіальні кабелі дорожче кручених пар, але вони мають кращі параметри.

Волокняно-оптичні кабелі застосовуються для передачі оптичних сигналів видимого й інфрачервоного (ІЧ) діапазонів із дуже високою швидкістю (до декількох Гбіт/с) і невеликих втрат (до 2 дб/км) на відстань до 5 км.

Волокняно-оптичні кабелі дорожчі звичайних металевих і набагато менш зручні при монтажі. Крім того, для серійного виробництва не відпрацьована технологія розгалуження таких кабелів, що змушує застосовувати їх поки тільки для двоточкових з’єднань. Проте у тих випадках, коли необхідно забезпечити завадостійкий зв’язок і (чи) передачу гібридного трафіка, що складається з мови, даних і зображень, переваги таких кабелів є безперечними.

Тема 8. Мережеві технології локальних мереж. Протоколи комп’ютерних мереж.

Протокол - це сукупність правив, що визначають взаємодію абонентів обчислювальної системи (у нашому випадку - мережі) і що описують спосіб виконання певного класу функцій. Кажучи звичною мовою, протокол - це набір правив, по яких взаємодіють комп’ютери між собою.

Інтерфейс - це засоби і правила взаємодії компонент системи між собою.

Протокол і інтерфейс можна порівняти ще і так: розмову двох директорів різних підприємств можна назвати протоколом, а розмову директора і підлеглого одного підприємства можна вважати інтерфейсом. Також розмова співробітників різних підприємств буде протоколом.

Необхідність протоколів обумовлена тим, що в мережі можуть взаємодіяти комп’ютера з самим різним програмним забезпеченням (операційними системами) і самим різним апаратними засобами. Щоб всі підключені до мережі комп’ютери могли розуміти один одного, необхідні загальні набори правил. Такими наборами правил і є протоколи. Для різного роду взаємодій використовуються різні правила, а значить, і різні протоколи. Давайте розглянемо основні протоколи, використовувані в Інтернеті.

Протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol - Протокол Управління Передаванням /Інтернет протокол) - являє собою мережі Інтернет.

Якщо бути точними TCP/IP - це не один, а два протоколи:

• Протокол TCP - є транспортним протоколом, який забезпечує гарантовану передачу даних по мережі.

• Протокол IP - є адресним протоколом, який відповідає за адресацію всій мережі. Тобто, завдяки використанню протоколу IP, кожен комп’ютер (пристрій) в мережі має свою індивідуальну адресу (IP-адреса). За цими адресами і здійснюється передача даних. Широко використовувані в Інтернеті URL-адреси (www.rambler.ru, www.ozon.ru і т.п) є лише словесними позначеннями IP-адрес. Зроблено це для зручності, оскільки людині простіше запам’ятати словесну адресу, ніж числову. Проте комп’ютери працюють тільки з числовими адресами. Коли ви вводите URL-адресу в командний рядок браузера, то він автоматично перетвориться в IP-адресу. Обмін даними в Інтернеті здійснюється тільки по IP-адресах.

За зіставлення словесних URL-адрес і числових IP-адрес відповідає спеціальна служба - служба DNS. Помилка в цій справі може привести до того, що ви звертатиметеся до одного сервера, а потрапите на іншій або взагалі нікуди не потрапите, а спостерігатимете у себе на екрані повідомлення про помилку.

Протокол ICMP (Internet Control Message Protocol) - протокол міжмережевих повідомлень, що управляють. За допомогою цього протоколу комп’ютери і пристрої в мережі обмінюються один з одним керуючою інформацією. Наприклад, цей протокол використовується для передачі повідомлень про помилки, перевірки доступності вузла і т.д.

Протокол FTP (File Transfer Protocol) - протокол передачі файлів. Служить для обміну файлами між комп’ютерами. Наприклад, вам потрібно передати файл на сервер або, навпаки, викачати файл з сервера. Для цього вам потрібно підключитися до файлового сервера (він же FTP-сервер) і виконати необхідну вам операцію викачування або закачування. Підключення до FTP-сервера зазвичай здійснюється за допомогою FTP-клієнта. Простий FTP-клієнт входить до складу практично будь-якої операційної системи. До речі, переглядати FTP-сервера можуть і звичайні браузери.

Протокол HTTP (Hyper Text Transfer Protocol) - протокол обміну гіпертекстовою інформацією, тобто документами HTML. HTML є базовою мовою створення web-сторінок, протокол HTTP призначений для їх передачі в мережі. Таким чином, протокол HTTP використовується Web-серверами. Відповідно браузери, які використовуються для блукання по Інтернету, є HTTP-клієнтами.

Протоколи POP і SMTP . Протокол POP (Post Office Protocol) - протокол поштового відділення. Цей протокол використовується для отримання електронної пошти з поштових серверів. А для передачі електронної пошти служить протокол SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - протокол передачі повідомлень електронної пошти.

Протокол IMAP – ще один протокол для читання пошти. Його відмінність від протоколу POP полягає в тому, що користувач читає повідомлення електронної пошти, не завантажуючи їх на свій комп’ютер. Всі повідомлення зберігаються на сервері. При видаленні повідомлення воно видаляється з сервера.

Протокол SLIP (Serial Line Internet Protocol) - протокол підключення до мережі Інтернет по послідовній лінії. Використовується для встановлення зв′язку з видаленими вузлами через низькошвидкісні послідовні інтерфейси. В даний час витиснений протоколом РРР і практично не використовується.

Протокол РРР (Point-to-Point Protocol) - забезпечує управління конфігурацією, виявлення помилок і підвищену безпеку при передачі даних на більш високому рівні, чим протокол SLIP. Тому при настройці сервера рекомендується використовувати саме цей протокол.

Протокол RIP (Routing Information Protocol) - використовується для маршрутизації пакетів в комп’ютерних мережах. Для маршрутизації також використовується протокол OSPF (Open Shortest Path First), який є ефективнішим ніж RIP .