2.Камери

Для організації на безкрайніх Інтернету відеоконференцій (або просто базікання) стане в нагоді Веб-камера. За допомогою цих пристроїв (і, природно, швидких локальних мереж), можна у будь-який момент влаштувати нараду зі своїми співробітниками, не відриваючи їх від робочих місць. А це, як показує практика, дає вельми відчутну практичну користь.

Обмовимося відразу — про справжні відеокамери тут мові не йде. Тобто можете навіть і не мріяти про хорошу оптику, про якісне перенесення кольорів і тому подібній розкоші. Та і зберігати відеозображення з веб-камери вам і в голову не прийде. Адже потрібний-то цей агрегат зовсім для іншого — забезпечувати надходження на ваш комп'ютер відеопотоку з якістю і об'ємом, достатнім для передачі в Інтернеті. Тут, правда, є одна заковика. Практично всі веб-камери розраховані на роботу зі швидкісним підключенням до інтернету. Оскільки зображення веб-камера видає не статичне, потрібно врахувати і іншу важливу величину — частоту оновлення кадрів. Так от, на звичайному, модемному з'єднанні навіть при крихітній картинці 150x200 точок 24 кадрів ви, швидше за все, не отримаєте (реально — від 10 до 20). А це означає, ривки і затримки неминучі...

Поки ж звернете увагу на інші показники веб-камеры — реакція на різні умови освітлення, наявність вбудованого або додаткового мікрофону, довжину сполучного USB-шнура, здатність камери працювати «в зв'язці» з популярними програмами для голосового і відеоспілкування (наприклад, Microsoft NetMeeting). І, звичайно ж, на максимальний дозвіл: хоча якість картинки 640x480 крапок вже давно стало стандартом, на ринку зустрічаються моделі з куди нижчим порогом дозволу (багато камер вартістю до 50 дол. забезпечують дозвіл лише до 352x288 крапок).

До речі, а чи знаєте ви, що хороша веб-камера з успіхом може замінити цифровий фотоапарат? Більшість камер уміють не лише передавати на комп'ютер потік відеоінформації, але і висмикувати з цього потоку окремі кадри-картинки. А ось їх майбутня доля залежить від якості камери: дорогі моделі можуть зберігати зображення у вбудованій пам'яті, не вимагаючи постійного підключення до комп'ютера, дешевші ж вимушені відразу скидати весь свій «вантаж» на жорсткий диск

Графопобудівни́к (plotter) — пристрій, що призначений для виведення даних в графічній формі на папір.

П ло́тер — широкоформатний, найчастіше струменевий принтер зорієнтований на друк аркушів формату А0, А1, А2, А3, А4 тощо різної товщини (від 80 г/м2, ватманів, напівватманів тощо). Використовується для друку як у чорнобілому так і в кольоровому варіантах, креслень, схем, карт, рекламних плакатів, цінників великого формату (наприклад: на вікнах супермаркетів).

Особливості: великі об'єми чорнильниць, можливість підключення СНПЧ (Система Неперервної Подачі Чорнил) для ще більших об'ємів друку, «гаряча» заміна чорнильниць та картриджа.

Типи графічних пристроїв

· рулонні і планшетні

· пір'яні, струменеві і електростатичні

· векторні і растрові

Призначення графічних пристроїв - високоякісне документування креслярсько-графічної інформації.

Графічні пристрої можна класифікувати таким чином:

• за способом формування креслення - з довільним скануванням і растрові;

• за способом переміщення носія - планшетні, барабанні і змішані (фрикційні, з абразивною головкою).

• по використовуваному інструменту (типу креслярської головки) - пір'яні, фотобудівники, з ськрайбірующей головкою, з фрезерною головкою.

Планшетні графічні пристрої

У планшетних графічних пристроях носій нерухомо закріплений на плоскому столі. Закріплення або електростатичне, або вакуумне, або механічне за рахунок притягання пластинок, що притискують папір, до (електро) магнітів, вмонтованих в поверхню столу. Спеціального паперу не вимагається. Головка переміщається по двох перпендикулярних напрямах. Розмір носія обмежений розміром планшета.

У деяких пристроях невеликих розмірів головка закріплена нерухомо, а переміщається стіл із закріпленим на нім носієм, як це зроблено у фрезерних верстатах з числовим програмним управлінням.

Графічні пристрої з носієм, що переміщається

Є три різновиди графічних пристроїв з носієм, що переміщається:

• барабанні графічні пристрої, в яких носій фіксованого розміру укріплений на барабані, що обертається;

• фрикційні графічні пристрої, в яких носій переміщається за допомогою фрикційних роликів. Ці графічні пристрої (при рівних розмірах креслення) багато менших габаритів, чим барабанні. Один з нових різновидів фрикційного графічного пристрою, що з'явилася завдяки технологічним досягненням в металообробці - графічний пристрій з т.з. абразивною головкою, в яких валики приводу паперу - сталеві із спеціальною насічкою, паперу, що не забивається волокнами;

• рулонні графічні пристрої, які подібні фрикційним, але використовують спеціальний носій з краєвою перфорацією.

Незалежно від способу переміщення носія, система приводу графічних пристроїв з довільним скануванням використовує або крокові двигуни, що повертаються на фіксований кут при подачі одного імпульсу, або виконавську систему із зворотним зв'язком, що містить двигуни приводу і датчики положення. Переміщення з кроковими двигунами зазвичай виконуються на 1 крок по одному з 8 напрямів

Тому потрібна апроксимація викреслюваної кривої штрихами основних напрямів. Підвищення точності апроксимації досягається як зменшенням кроку, так і шляхом збільшення числа напрямів переміщення за рахунок використання додаткових пар моторів або за рахунок зміни передавального числа.

Електростатичні графічні пристрої

Електростатичні графічні пристрої працюють на ненаголошеному електрографічному растровому принципі Спеціальний діелектричний папір переміщається під електростатичною головкою, що містить голки з щільністю 40-100 на 1 див. До голок прикладається негативна напруга внаслідок чого діелектричний папір заряджає і на ній створюється приховане зображення. Потім папір проходить через бокс, в якому над нею розпилюється позитивно заряджений тонер. Заряджені області притягають частинки тонера. У кольорових системах цей процес повторюється для кожного їх основних субтрактівних квітів - блакитного, пурпурного і жовтого, а також чорного.

Електростатичні графічні пристрої швидші за пір'яні графічні пристрої, але повільніше за лазерні друкуючі пристрої. Їх швидкість складає від 500 до 1000 ліній, що наносяться на папір в 1 мин. Вони працюють з дозволом 200-400 крапок на дюйм. Електростатичні графічні пристрої необхідні, якщо потрібний високоякісний кольоровий вивід для CAD-системы. Такий графічний пристрій в 10-20 разів швидше пір'яного. Серед лідерів на ринку цих пристроїв фірми Versatec, Calcomp і Benson. Ці графічні пристрої вельми дорогі їх ціна 30-150 тисяч доларів. Основні параметри графічних пристроїв

Планшетні Барабанні

Формат Ширина 210 - 840 мм Ширина 210 - 1140 мм

креслення Довжина 297 - 1188мм Довжина 297мм - не обмежена

Швидкість 80 - 1140 мм/с 30-300 мм/с креслення

Точність 0.8 - 0.0025 мм 0.7-0.0025 мм

Дозвіл 0.4 - 0.0025 мм 0.1-0.0025 мм

Точність визначається мінімально можливим значенням приросту координати. Звичайні значення десятки мікрометрів. Дозвіл визначається фактичними можливостями виконавської системи і креслярської головки. Для пір'яних графічних пристроїв звичайні значення - долі міліметра. Для фотобудівників - менше 10 мікрометрів.

Унікальні високоточні графічні пристрої мають часто і унікальні протоколи управління. Графічні пристрої широкого розповсюдження, як правило, підтримують протокол графічних пристроїв фірми Хьюлетт-паккард HPGL (Hewlett Packard Graphics Language). Він містить невелику кількість графічних функцій, легко читається і інтерпретується. Деякі графічні пристрої інтерпретують протокол REGIS, розроблений для терміналів VT 240 (і могутніших).

Графічні фотопристрої

Використовуються в дуже точних побудовах, трасуванні друкарських плат. Плюси: дешевше пір'яних, швидше. Мінуси: необхідні спеціальні приміщення (затемнені фотолабораторії).

Проектори

Найбільш поширеним в сучасних закладах освіти став новий технічний засіб електронний відеопроектор. Проектор можна викорис-товувати для демонстрації фільмів, слайдів та іншої графічної інформації. Розмір зображення на екрані від 30” до 300” по діагоналі. Особливостю цього зображення є те, що це відбите від екрана світло, яке є найбільш комфортне і нешкідливе для зору. Розміри проектора не йдуть ні в яке порівняння з плазмовими, РК-панелями, проект-ційними телевізорами (не говорячи про вартість). Зручний у користуванні, компактний з достатнім світловим потоком для використання в незатемнених приміщеннях, різноманітність у використанні відеосигналів — це далеко неповний перелік переваг такого засобу презентації інформації. До недоліків слід віднести невеликий ресурс проекційної лампи.

Технологічно сучасні електронні проектори поділяються на 5 категорій:

§       CRT — зображення формується за допомогою трьох різноколірних електронно-променевих трубок, які проектуються на екран;

§       LCD (TFT) — зображення формується після проходження світлового променя через РК-матрицю(матриці);

§       DLP — зображення формується за допомогою DMD (мікродзеркальної) матриці та кольорового фільтра, що обертається;

§       LCOS (D-ILA) — зображення формується шляхом відбиття променя від РК-матриці;

§       LDT — зображення формується шляхом розгортки трьох різноколірних лазерних променів на системі дзеркал.

Характеристики окремих моделей електронних проекторів різних технологічних систем подано в таблиці

Електронна дошка. На даному етапі спектр презентаційних технічних засобів, окрім уже згадуваних проекторів, представлений такими пристроями, як електронні дошки (ЕД). Така дошка поєднує в собі властивості звичайної дошки та спеціальних технічних пристроїв, призначених для відображення графічної інформації. Окрім того, ЕД мають кілька важливих корисних властивостей, не притаманних жодному іншому пристрою.

У цілому, виходячи з можливостей функціонального використання, ЕД можна поділити на два типи — копіювальні та інтерактивні.

К

Рис. 4.1

опіювальні дошки (рис. 4.1) надають користувачеві можливість зберегти зображену на поверхні дошки інформацію. Це надзвичайно зручно, коли потрібно переглянути зроблені в процесі викладу навчального матеріалу записи. Не менш корисною функцією такої дошки є і можливість у кількох примірниках роздруковувати інформацію, яка була нанесена на поверхню. Така дошка обладнана вмонтованим термічним принтером, який дозволяє одразу виконувати друк до дев'яти копій примірників на типовому папері формату А4 або на факсовому рулонному термопапері. Друк однієї копії займає п'ятнадцять секунд. Крім того, дошка має дві робочі поверхні і дозволяє одночасно друкувати копії з них обох на одному аркуші паперу.Завдяки додатковому програмному забезпеченню користувач отримує можливість сканувати з повер-хню дошки та зберігати відображену графічну інформацію як графічний комп'ютерний файл, а також внести в електронну версію текстові коментарі. Програмне забезпечення дозволяє зберігати інформацію на комп'ютері у форматах BMP, TIFF, PNG та PDF.

Інтерактивна дошка (ІД) (рис. 34.2) — це пристрій, що дозволяє лектору або доповідачу об'єднати два різні інструменти: екран для відображення інформації і звичайну маркерну дошку.  Перед початком роботи ІД підключається до комп'ютера і проектора. На неї, як на екран проектується зображення від будь-якого джерела (комп'ютерного або відео сигналу), з яким Ви тепер можете працювати прямо на поверхні дошки. Маніпуляції комп'ютерною «мишкою» здійснюються дотор-канням поверхні, тим самим доповідач має повний доступ до управління комп'ютером.

Д ошка дозволяє демонструвати слайди, відео, робити позначки, малювати, креслити різні схеми, як на звичайній дошці, у реальному часі наносити на проектоване зображення позначки, вносити будь-які зміни і зберігати їх виді комп'ютерних файлів для подальшого редагування, друку на принтері, розсилки факсом або електронній пошті.

З

Рис. 4.2

апис на інтерактивній дошці ведеться спеціальним електронним пером або навіть пальцем. Доповідач, узявши в руки спеціальний маркер, може працювати із зображенням на екрані: виділяти, підкреслювати, обводити важливі ділянки, малювати схеми або коректувати їх, вносити виправлення в текст. Сенсорні пристрої "вловлюють" дотики, і транслюють у відповідні електронні сигнали, що відображають рух руки, що пише. Дошка забезпечена лотком з трьома маркерами різного кольору і гумкою. Доповідач може наперед задати кольори маркерів, які він використовуватиме під час виступу — тоді ІД автоматично реагує, що з лотка узятий, наприклад, зелений маркер або гумка.

Виробники ІД використовують різні технології для визначення положення інструменту, що пише, на дошці.

Найбільш поширені на ринку технології:

§       резистивна матриця;

§       поєднання інфрачервоної і ультразвукової технології;

§       електромагнітні хвилі;

§       лазерна технологія;

§       оптична технологія.

Найбільш прогресивною є технологія резистивної матриці — це двошарова сітка з якнайтонших провідників, розділених повітряним зазором, яка вмонтована в пластикову поверхню ІД. Провідники замикаються від тиску на поверхню при дотику. Таким чином, доповідач може використовувати для роботи з дошкою будь-який предмет — указку, маркер, власний палець. Ця технологія — сенсорна, вона не вимагає застосування спеціальних маркерів, не використовує ніяких випромінювань для роботи і не схильна до зовнішніх перешкод.

Інтерактивні дошки можуть бути прямої і зворотньої проекції. Крім того, існують інтерактивні насадки для плазмових моніторів, що перетворюють їх на сенсорні плазмові екрани зі всіма можливостями інтерактивних дощок. При прямій проекції проектор світить "ззовні", з боку викладача. У дошках зворотної проекції проектор розташований за просветленим інтерактивним екраном в спеціальному корпусі.

Програмне забезпечення російській мовою, відкриває дивовижні можливості, дозволяє вибудовувати файли презентації в потрібній послідовності і зберігати у вигляді альбомів з графічними файлами, фіксувати окремі етапи виступу і при необхідності миттєво повертати на екран раніше зроблений запис або слайд. Натисненням на кнопку у нижньому кутку можна викликати зображення клавіатури і, торкаючись віртуальних клавіш, набрати текст.

Область застосування інтерактивних дощок і панелей вельми широка. У сфері освіти вони дають можливість викладачу працювати з електронною картою, схемою, малюнком, картиною. Існує також можливість зберігати нанесені зображення у вигляді файлу і обмінюватися ними по каналах зв'язку. Ці засоби ідеально підходять для демонстрації широкій аудиторії програмного забезпечення або інтернет-сайту. В цьому випадку доповідач жорстко не "прив'язаний" до комп'ютера, миші і клавіатури, тому виступ стає живішим і орієнтованим на слухачів.

Одним з різновидів ІД є прозорі сенсорні панелі, які встановлюються поверх плазмового або рідкокристалічного екрана. У такому випадку зображення з комп'ютера проектується на екран, а сенсорна панель підключається до комп'ютера. Усі інші маніпуляції виконуються так само, як зі звичайною ІД, за допомогою тих самих електронних маркерів.

При використанні сенсорних панелей користувач отримує додаткові функції. Наприклад, на поверхні сенсорної панелі можна набрати друкований текст, торкаючись маркером необхідних літер клавіатури, яка відображається на поверхні панелі. Існує також програмне забезпечення, яке дозволяє панелі розпізнавати написаний від руки текст.

Останнім часом також почали з'являтися пристрої, які дозволяють під час роботи з дошкою зберігати й усні коментарі доповідача. Для цього необхідно лише підключити до комп'ютера мікрофон. У ході запису створюється файл, який синхронізує звукові сигнали, що надходять із зображенням чи текстом, який наноситься на дошку.

Широкоформатними об'єктивами оснащені міні-проектори. В них використовується трошки інший стандарт — відстань від проектора до екрана дорівнює діагоналі екрана. При використанні широкоформатного об'єктиву менші втрати світлового потоку, а для мініпроекторів це дуже важливо. З іншої сторони об'єктив не може бути широкоформатним "до нескінченності" — почнуться оптичні аберації. Золота середина саме і знаходиться в пропорції — відстань до екрана дорівнює діагоналі екрана.