2.3.3. Освіта населення, в напрямку відношення до бездомних тварин

Критичний фактор у підтримці балансу в популяції собак – закон попиту та пропозиції. Коли попит збільшується, ціни ростуть, і стає доступним додаткова кількість щенят, яка є результатом розведення, як планового, так і непланового. Ця збільшена народжуваність приводить до надлишку, коли попит падає. Основний шлях для контролю періодичної надлишкової продукції – більш стрімке регулювання попиту. Спосіб регулювання попиту - освіта потенційних власників щодо відповідальності, що лягає на них, при обзаведенні вихованцями. Приватні організації по гуманному обігову із тваринами нерідко проводять освітні програми по догляду за тваринами і їх захисту. Потенційні нові хазяї тварин, узятих із притулку, одержують консультації й проходять навчання з питань догляду за собаками. Таким чином, трохи підвищується рівень відповідальності власників перше ніж їм буде дозволено забрати тварина із притулку.

Основні способи освіти населення: через ЗМІ, поширення листівок, публікацію інформації на інтернет-сайтах міст, служб по розведенню породистих собак, департаментів поліції й муніципальних органів влади. Проведені Програми навчання охоплюють людей усього віку, рівнів добробуту та інтересів. Так, наприклад, на муніципальному сайті в США говориться буквально наступне:

"Будь-який собака, що бродить без догляду в громадських місцях, класифікується як бездоглядна і з нею зроблять відповідно до "Акту про захист навколишнього середовища, 1990".

Для власників собак приводяться наступні рекомендації:

• Привести собаку для проходження навчання в спеціальну школу.

• Тримати собаку на повідці під час прогулянки в громадських місцях.

• Відслідковувати, щоб під час прогулянки на собаці був нашийник і ідентифікаційний жетон.

• Перед покупкою визначити, чи є засоби на утримання собаки.

Фахівці в області контролю над тваринами в США одностайні в думці, що ні одну програму не можна вважати закінченої без добре спланованих заходів щодо навчання населення. Успіх будь-якої діяльності в сфері нагляду за тваринами (від ліцензування до програм стерилізації) залежить від співробітництва з інформованим населенням.

Програма навчання дорослих звичайно націлено на досягнення декількох цілей:

• Ознайомлення власників свійських тварин з обов'язками по задоволенню потреб своїх вихованців і здійсненню контролю над ними.

• Пропаганда гуманного відношення до всіх тварин, як диких, так і домашнім.

• Надання власникам тварин, інформації про службу нагляду за тваринами і її роль у вирішенні місцевих проблем, пов'язаних із тваринами.

• Просвітницька робота серед дорослих і дітей гуманному й відповідальному обігу зі свійськими тваринами.

2.3.4. Сучасні методи швидкого пошуку загубленої тварини

Як правило, швидко знайти тварину, що згубилася, – достатньо важка справа, тому що у тварин немає чітких відмінних рис. Для прискорення розв'язку даної проблеми, організують телефонні лінії по пошукові тварин, що згубилися, а також існують спеціальні локальні мережні програми між різними притулками в місті, у які вводяться дані про знайдену та/або загублену собаку.

У графстві Кінг, існує спеціальна послуга: "Повідомлення про загублену тварину під час відпустки хазяїв". Залишаючи будинок під час відпустки, рекомендується повідомити по зазначеному телефону, де й у кого ви залишаєте вашу тварину. У випадку, якщо тварина згубиться, з вами зв'яжуться по наданих телефонах.[1]

Правила вигулу собак і ідентифікаційні жетони

Щоб уникнути збільшення чисельності бездомних собак, уводяться обов'язкові для виконання Правила вигулу собак, виконання яких значно скорочує кількість тварин, що втекли. Так, Правила по вигулу собак у місті Кері вимагають, щоб "усі собаки й кішки перебували на повідці, якщо перебувають за межами земельної власності їх власника".

Для прискорення пошуку зниклих тварин існує ще один превентивний захід: обов'язок хазяїв здобувати спеціальні ідентифікаційні жетони й віщати їх на нашийник своєму собаці.

Обмеження чисельності тварин в одного власника

Відповідно до правил про міські зонування в одному домоволодінні дозволяється містити не більше 3 - 4 собак ( у цілому в одному домоволодінні - не більше шести тварин). У випадку, якщо власник прагне містити більшу кількість собак, він уже повинен реєструвати розплідник і, відповідно, одержувати спеціальну ліцензію на право утримання розплідника.

Занижені ціни на продаж бездомних тварин із притулку

Зменшити число собак, що зазнають евтаназії, можна, значно знизивши ціну собаки, який можна купити із притулку (нестерилізована собака - 75 доларів, стерилізована - 25).

Уведення адміністративної відповідальності за порушення

чинного законодавства

Нарівні із превентивними заходами застосовуються штрафні санкції. Так, у місті Торонто (Канада) за незареєстрованний у строк собаку, стягується штраф 240 доларів. У випадку несплати штрафу, власника викликають до суду, і, згідно із законом, максимальний штраф може досягати 5 тис. доларів.[7]

Ведення статистики

Усі задіяні організації зобов'язано повинні надавати повну інформацію про кількість виловлених, повернутих і приспаних тварин у муніципальні органі влади. На підставі отриманих статистичних даних формується напрямок майбутніх робіт, визначається величина необхідних обсягів державного фінансування, а також отримана інформація використовується як виховні заходи при опублікуванні зведених даних у ЗМІ.

Таким чином, для зниження чисельності бездомних тварин і, отже, зменшення кількості приспань у притулках найважливішим профілактичним заходом є стимулювання запобігання розмноження свійських тварина. Це досягається введенням знижених сум зборів (податків) із власників стерилізованих тварин, масовими просвітницькими кампаніями зоозахисників і безкоштовною стерилізацією тварин незаможних власників. Нестерилізовані тварини залишаються тільки в ліцензованих заводчиків, що виплачують за право займатися даною діяльністю істотні податки. Поряд із цим також уводяться заходи щодо протидії безконтрольному вигулу собак.

У цілому, розв'язок питання по зменшенню чисельності собак було виконано тільки через 30 років після початку роботи держави в даному напрямку. Діючі в США Програми Нагляду за тваринами, різнячись у різних штатах за формою, по величині штрафів і за вартістю ліцензій, містять єдиний принцип проведення політики відносно тварин: " Велика кількість проблем в області нагляду за тваринами створюється не жорстокими або, що не підкоряються закону людьми. Вони в основному створюються не проінформованими людьми з добрими намірами"..