7.4. Способи мінімізації інвестиційного ризику

Слід зазначити, що лише розуміння природи інвестицій­ного ризику і його кількісна оцінка не дозволяють менеджерам ефективно управляти довгостроковими інвестиціями. На перше місце виходять способи і методи безпосередньої дії на рівень ризику з метою його максимального зниження, підвищення безпеки і фінансової стійкості предприємства, що здійснює проект.

Дії з мінімізації ризику проводяться за двома основними напрямами:

- уникнення появи можливого ризику;

- зниження дії ризику на результати виробничо-фінансової діяльності.

Для того, щоб знизити вплив ризику, є два взаємодоповнюючих шляхи:

- заходи, що забезпечують виконання контрактних зобов'язань на стадії заключення контрактів;

- контроль управлінських рішень в процесі реалізації про­екту.

Перший шлях в світовій практиці забезпечується вибором наступних варіантів дій:

- страхування;

- забезпечення (в разі кредитного договору) у формі застави, гарантії, поручительства, неустойки або утримання майна боржника;

- постадійне розділення процесу затвердження асигнувань проекту;

- диверсифікація інвестицій.

Варіанти управлінських рішень у цілях зниження ризику можуть здійснюватись наступними прийомами:

- резервування засобів на покриття непередбачених витрат;

- реструктурування кредитів.

Розглянемо деякі зі способів зниження проектних ризиків.

Одним з найбільш важливих способів зниження інвестиційного ризику - є диверсифікація, наприклад розподіл зусиль підприємства між видами діяльності, результати яких безпосередньо не повязані між собою.

Тема 8. Оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів

8.1. Цілі та форми фінансових інвестицій, інвестиційні якості цінних паперів

Фінансові інвестиції є вкладенням капита­лу у різні фінансові інструменти інвестування, головним чином цінні папери, з метою реалізації поставлених цілей як стратегічного, так і тактичного характеру.

Першим і таким, що визначає усі подальші етапи процесу фінансового інвестування є постановка інвестиційних цілей. Залежно від цілей інвестування фінансові інвестиції поділяються на стратегічні і портфельні.

Стратегічні фінансові інвестиції повинні сприяти реалізації стратегічних цілей розвитку підприємства, таких як розширення сфери впливу, галузева або регіональна диверси­фікація операційної діяльності, збільшення частки ринку шляхом «захвату» підприємств-конкурентів, придбання підприємств, що входять до складу вертикального технологічного ланцюжка виробництва продукції.

Портфельні фінансові інвестиції здійснюються з метою здобуття прибутку, або нейтралізації інфляції в результаті ефек­тивного розміщення тимчасово вільних грошових коштів.

Істотний вплив на характер інвестиційної операції надає тип інвестора. Типологія інвесторів визначається відношенням до джерела доходу, рівня прибутковості операції, часу інвестування і ризику. Відповідно до даних критеріїв можна виділити наступні види інвесторів:

- консервативні;

- помірно-агресивні;

- агресивні.

Конкретна форма фінансових інвестицій визначається виходячи з інвестиційних якостей різних видів фінансових инструмен­тів. Інвестиційні якості фондових інструментів доцільно класифікувати відповідно до наступних критеріїв:

1) рівень ризику і прибутковості, що визначається інституційним статусом емітента;

2) міра передбаченості інвестиційного доходу фондового інструменту;

3) рівень ризику, що визначається терміном обігу фондового інструменту;

4) рівень ліквідності, що визначається характером випуску і обігу фондового інструменту.