Тема 7. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів

7.1. Суть та економісна природа інвестиційних ризиків

Завершальний етап аналізу інвестицій - визначення рівня ризику, супутнього реалізації проекту.

Ризик - це наслідок можливого настання будь-якої несприятливої або сприятливої події, які у свою чергу проявляються із-за невизначеності. Під невизначеністю слід розуміти неповноту, або неточність інформації про умови, повязані з виконання окремих планових рішень, за якими можуть проявитись певні втрати, або в деяких випадках додаткові вигоди.

Найчастіше в практиці можна спостерігати три різновиди невизначеності:

1) незнання всього того, що може вплинути на діяльність підприємства;

2) випадковість: у будь-якій прогнозованій події можуть бути відхилення в результаті якихось випадкових зовнішніх дій;

3) невизначеність протидії: для підприємства в основному це непередбачувана поведінка конкурентів і замовників продукції.

Під невизначеністю в аналізі інвестиційних проектів розуміють можливість різних сценаріїв реалізації проекту, яка виникає із-за неповноти або неточності інформації про умови реалізації інвестиційного проекту. Під ризиком в аналізі інвестиційних проектів розуміють вірогідність здійснення несприятливої події (сценарію), а саме вірогідність втрати капіталу (частини капіталу), що інвестується, і недоотримання прогнозованого доходу інвестиційного проекту.

Як економічна категорія ризик є подією яке може статися, або не статися. В разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний, нульовий, або позитивний. Залежно від можливого результату ризики можна розділити на дві великі групи: чисті і спекулятивні.

Чисті ризики означають можливість здобуття негативного, або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються в можливості здобуття як позитивного, так і негативного результату.

До групи чистих ризиків зазвичай відносять наступні їх види:

- природні ризики;

- екологічні ризики;

- соціально-політичні ризики;

- транспортні ризики;

- комерційні ризики.

З точки зору джерела виникнення ризики інвестиційного проекту діляться на дві групи:

- специфічні (несистематичні, мікроекономічні) інвестиційні ризики - ризики самого проекту, пов'язані з його індиві­дуальними особливостями;

- неспецифічні (систематичні, макроекономічні) інве­стиційні ризики - ризики, обумовлені зовнішніми по відношенню до проекту обставинами макроекономічного, регіонального, галузевого характеру.

Ще одна класифікаційна ознака - міра збитку, що наноситься. Відповідно до нього проектні ризики поділяються так:

- часткові;

- допустимі;

- критичні;

- катастрофічні.

Залежно від можливості зменшення міри ризику шляхом диверсифікації ризики підрозділяються таким чином:

- що диверсифікуються;

- що не диверсифікуються.

7.2. Аналітичні підходи і процедури оцінки проектних ризиків

Аналіз інвестиційних ризиків можна поділити на два взаємодоповнюючих один одного процеси: якісний і кількісний.

Якісний аналіз здійснюється з метою ідентифікувати чинники ризику, етапи і роботи, при виконанні яких ризик виникає, тобто встановити потенційні області ризику, після чого іден­тифікувати усі можливі ризики.

Кількісний аналіз переслідує мету кількісно визначити розміри окремих ризиків і ризиків проекту у цілому. Цей розділ аналізу пов'язаний з оцінкою ризику.

Методика якісної оцінки ризику проекту зовні представляється дуже простою - описовою, але по суті вона повинна при­вести аналітика до кількісного результату, до вартісної оцінки виявлених ризиків, оцінки їх негативних наслідків і «стабілізаційн­них» заходів.

Усі чинники, що впливають на зростання міри ризику, можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні. До обєктивних чинників відносяться чинники, не залежні безпосередньо від самого підприємства. Це інфляція, конкуренція, політичні та еконо­мічні кризи, екологія і так далі До суб'єктивних чинників відносяться чинники, що характеризують безпосередньо дане підприємство. Це виробничий потенціал, технічне оснащення, рівень пред­метної та технологічної спеціалізації, організація праці, рівень продуктивності праці, міра кооперованих зв'язків, вибір типу контрактів з інвестором, або замовником і тому подібне

При проведенні якісного аналізу проектних ризиків можуть бути використані такі методи аналізу, як метод доцільності витрат і метод аналогій.

Метод аналізу доцільності витрат орієнтований на виявлення потенційних зон ризику і використовується особою, що приймає рішення про інвестування, для мінімізації ризику, що загрожує капіталу. Передбачається, що перевитрати витрат можуть бути викликані одним з чотирьох основних чинників, або їх комбінаціями:

1) первинною недооцінкою вартості;

2) зміною кордонів проектування;

3) змінами у продуктивності;

4) збільшенням первинної вартості.

Метод аналогій. При аналізі ризиковості нового проекту (наприклад, по будівництву промислового об'єкту) корисними можуть виявитися дані про наслідки дії подібних несприятливих чинників на інші настільки ж ризикові проекти. У зібранні та узагальненні такої інформації все частіше ініціативу проявляють авторитетні західні інвестиційні компанії, які публікують регу­лярні коментарі про тенденції у найбільш важливих зонах ризику будівництва промислових об'єктів.

Найбільшу складність представляють такі етапи інвестицій­ного аналізу, як кількісне визначення величини ризику і оцін­ка ефективності проекту з врахуванням виявлених і виміряних ризиків.

У дослідженнях, присвячених проблемі ризиків, зустрічаються декілька підходів до визначення кількісної оцінки ризику, основні з них наступні:

- статистичний метод;

- метод аналогій;

- метод експертних оцінок;

- комбінований метод.

Суть статистичного методу полягає в тому, що вивчається статистика втрат і доходів, що мали місце на даному або аналогіч­ному виробництві. Логіка міркувань така: ризик - це настання випадкової події; випадковість — це те, що у схожих умовах відбувається неоднаково, тому її не можна заздалегідь передбачати і прогнозувати. Проте при великій кількості спостережень за випадковостями можна виявити, що вони повторюються з певною частотою (вірогідністю). При статистичному методі встановлюється величина і частота здобуття тієї або іншої віддачі від инве­стиций і складається найбільш вірогідний прогноз на майбутнє. Таким чином, для використання цього методу потрібна наявність досить великого масиву спостережень за відповідними чинниками ризику проекту. З математичної точки зору чим більший масив даних, тим достовірніша оцінка ризику.

У другому випадку визначення частоти вірогідності (за методом аналогій) аналізуються наявні дані за здійсненими підприємством аналогічними проектами у минулому з метою розрахунку вірогідності виникнення втрат за проектом, що оцінюється. Таким чином, для розрахунку величини ризику цим методом використовується статистична база даних про ризики аналогічних проектів. Метод аналогій застосовується в основному при оцінці ризику проектів, що часто повторюються, наприклад у будівництві. Як інформаційна база для оцінки ризиків цим методом можна назвати дослідження, що проводяться. Одержані в результаті таких досліджень дані обробляються, виявляються певні залежності у закінчених проектах, що дозволяє виявити потенційний ризик при реалізації нового інвестиційний проекту.

Досить часто на практиці застосовується також метод, що є комбінацією статистичного і експертного методів визначення ризику. На підставі отриманої вірогідності (частових, або субєк­тивних) за допомогою методів математичної статистики розраховуються основні показники - дисперсія, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації різних узагальнюючих показників (наприклад, індексу рентабельності інвестицій, чистої поточної вартості проекту, бухгалтерської рентабельності інвестицій і таке ін.).

Величина ризику (міра ризику) вимірюється в цьому випадку показниками дисперсії, средньоквадратичного відхилення та коеффіці­єнтом варіації. Прийнято вважати: чим більше розкидання значень результативного показника інвестиційного проекту від середньої очікуваної величини, тим вище ризик даного інвестиційного про­екта. Таким чином, величина ризику повязується з тією, що коливається, розкидом можливих ефектів проекту.