- •Тема 1. Методологічні засади інвестиційного аналізу
- •Поняття про інвестиційний проект
- •Суб'єкти інвестиційної діяльності: держава, індивідуальні та інстуціональні інвестори
- •Принципи оцінки ефективності інвестицій
- •Грошовий і ресурсний підходи до виміру витрат і результатів
- •1.5. Загальна схема оцінки ефективності
- •1.6. Оцінка ефективності проекту на різних стадіях його розробки і реалізації
- •Тема 2 . Аналіз техніко-економічного обґрунтування проекту
- •2.1. Поняття техніко-економічного обґрунтування, його зміст, завдання та структура.
- •2.2. Вивчення інвестиційних можливостей.
- •2.3. Попереднє техніко-економічне обґрунтування інвестиційного проекту.
- •2.4. Розробка та зміст техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту.
- •Тема 3. Аналіз проектно - кошторисної документації
- •3.1. Необхідність, поняття та види проектно-кошторисної продукції
- •3.3. Організація складання проектної документації.
- •3.4. Види кошторисів, їх зміст та порядок складання.
- •Тема 4. Бюджетування та аналіз грошових потоків
- •4.1. Поняття інвестиційного бютжету
- •4.2. Грошовий потік та його види
- •4.3. Концепція вартості грошей у часі, як основа інвестиційних розрахунків
- •4.4. Поняття простого та складного процентів, як основи процесів нарощування та дисконтування
- •4.5. Ануїтет та його значення для оцінки інвестицій
- •Тема 5. Методи оцінювання інвестиційних проектів
- •5.1. Методологічні засади оцінки інвестиційних проектів
- •5.2. Аналіз фінансової спроможності реалізації інвестиційного проекту
- •5.3. Розвиток методичних підходів до оцінки ефективності реальних інвестицій
- •5.4. Основні принципи оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •4. Оцінка ефективності інвестицій на основі показника грошового потоку (cash flow).
- •6. Облік чинника часу. При оцінці ефективності інвестиційного проекту враховуються наступні аспекти чинника часу:
- •5.6. Динамічні методи оцінки ефективності інвестицій
- •Тема 6. Оцінювання інвестиційної привабливості проектів
- •6.1. Визначення і види загальної привабливості інвестиційного проекту
- •6.2. Комерційна (фінансова) привабливість інвестиційного проекту
- •6.3. Оцінка сусупільної привабливості інвестиційногог проекту
- •6.4. Оцінка ефективності участі у проекті для підприємств і акціонерів
- •6.5. Оцінка привабливості проекту структурами більш високого рівня
- •6.6. Бюджетна ефективність (привабливість) інвестиційного проеку
- •Тема 7. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів
- •7.1. Суть та економісна природа інвестиційних ризиків
- •7.2. Аналітичні підходи і процедури оцінки проектних ризиків
- •7.3. Особливості оцінки ефективності інвестиційного проекту в умовах ризику
- •7.4. Способи мінімізації інвестиційного ризику
- •Тема 8. Оцінювання інвестиційних якостей фінансових інструментів
- •8.1. Цілі та форми фінансових інвестицій, інвестиційні якості цінних паперів
- •8.2. Аналіз та оцінка ефективності операцій з облігаціями
- •8.3. Аналіз і оцінка ефективності інвестиційної діяльності на ринку акцій і похідних фінансових інструментів
- •Тема 9. Аналіз інвестиційного портфеля
- •9.1. Поняття і види інвестиційних портфелів, цілі і завдання їх формування
- •9.2. Формування портфеля фінансових інвестицій
- •9.3. Стратегії управління портфелем фінансових інвестицій
- •9.4. Методика формування портфелю реальних інвестицій
Тема 7. Урахування ризику і невизначеності інвестиційних проектів
7.1. Суть та економісна природа інвестиційних ризиків
Завершальний етап аналізу інвестицій - визначення рівня ризику, супутнього реалізації проекту.
Ризик - це наслідок можливого настання будь-якої несприятливої або сприятливої події, які у свою чергу проявляються із-за невизначеності. Під невизначеністю слід розуміти неповноту, або неточність інформації про умови, повязані з виконання окремих планових рішень, за якими можуть проявитись певні втрати, або в деяких випадках додаткові вигоди.
Найчастіше в практиці можна спостерігати три різновиди невизначеності:
1) незнання всього того, що може вплинути на діяльність підприємства;
2) випадковість: у будь-якій прогнозованій події можуть бути відхилення в результаті якихось випадкових зовнішніх дій;
3) невизначеність протидії: для підприємства в основному це непередбачувана поведінка конкурентів і замовників продукції.
Під невизначеністю в аналізі інвестиційних проектів розуміють можливість різних сценаріїв реалізації проекту, яка виникає із-за неповноти або неточності інформації про умови реалізації інвестиційного проекту. Під ризиком в аналізі інвестиційних проектів розуміють вірогідність здійснення несприятливої події (сценарію), а саме вірогідність втрати капіталу (частини капіталу), що інвестується, і недоотримання прогнозованого доходу інвестиційного проекту.
Як економічна категорія ризик є подією яке може статися, або не статися. В разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний, нульовий, або позитивний. Залежно від можливого результату ризики можна розділити на дві великі групи: чисті і спекулятивні.
Чисті ризики означають можливість здобуття негативного, або нульового результату. Спекулятивні ризики виражаються в можливості здобуття як позитивного, так і негативного результату.
До групи чистих ризиків зазвичай відносять наступні їх види:
- природні ризики;
- екологічні ризики;
- соціально-політичні ризики;
- транспортні ризики;
- комерційні ризики.
З точки зору джерела виникнення ризики інвестиційного проекту діляться на дві групи:
- специфічні (несистематичні, мікроекономічні) інвестиційні ризики - ризики самого проекту, пов'язані з його індивідуальними особливостями;
- неспецифічні (систематичні, макроекономічні) інвестиційні ризики - ризики, обумовлені зовнішніми по відношенню до проекту обставинами макроекономічного, регіонального, галузевого характеру.
Ще одна класифікаційна ознака - міра збитку, що наноситься. Відповідно до нього проектні ризики поділяються так:
- часткові;
- допустимі;
- критичні;
- катастрофічні.
Залежно від можливості зменшення міри ризику шляхом диверсифікації ризики підрозділяються таким чином:
- що диверсифікуються;
- що не диверсифікуються.
7.2. Аналітичні підходи і процедури оцінки проектних ризиків
Аналіз інвестиційних ризиків можна поділити на два взаємодоповнюючих один одного процеси: якісний і кількісний.
Якісний аналіз здійснюється з метою ідентифікувати чинники ризику, етапи і роботи, при виконанні яких ризик виникає, тобто встановити потенційні області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики.
Кількісний аналіз переслідує мету кількісно визначити розміри окремих ризиків і ризиків проекту у цілому. Цей розділ аналізу пов'язаний з оцінкою ризику.
Методика якісної оцінки ризику проекту зовні представляється дуже простою - описовою, але по суті вона повинна привести аналітика до кількісного результату, до вартісної оцінки виявлених ризиків, оцінки їх негативних наслідків і «стабілізаційнних» заходів.
Усі чинники, що впливають на зростання міри ризику, можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні і суб'єктивні. До обєктивних чинників відносяться чинники, не залежні безпосередньо від самого підприємства. Це інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія і так далі До суб'єктивних чинників відносяться чинники, що характеризують безпосередньо дане підприємство. Це виробничий потенціал, технічне оснащення, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організація праці, рівень продуктивності праці, міра кооперованих зв'язків, вибір типу контрактів з інвестором, або замовником і тому подібне
При проведенні якісного аналізу проектних ризиків можуть бути використані такі методи аналізу, як метод доцільності витрат і метод аналогій.
Метод аналізу доцільності витрат орієнтований на виявлення потенційних зон ризику і використовується особою, що приймає рішення про інвестування, для мінімізації ризику, що загрожує капіталу. Передбачається, що перевитрати витрат можуть бути викликані одним з чотирьох основних чинників, або їх комбінаціями:
1) первинною недооцінкою вартості;
2) зміною кордонів проектування;
3) змінами у продуктивності;
4) збільшенням первинної вартості.
Метод аналогій. При аналізі ризиковості нового проекту (наприклад, по будівництву промислового об'єкту) корисними можуть виявитися дані про наслідки дії подібних несприятливих чинників на інші настільки ж ризикові проекти. У зібранні та узагальненні такої інформації все частіше ініціативу проявляють авторитетні західні інвестиційні компанії, які публікують регулярні коментарі про тенденції у найбільш важливих зонах ризику будівництва промислових об'єктів.
Найбільшу складність представляють такі етапи інвестиційного аналізу, як кількісне визначення величини ризику і оцінка ефективності проекту з врахуванням виявлених і виміряних ризиків.
У дослідженнях, присвячених проблемі ризиків, зустрічаються декілька підходів до визначення кількісної оцінки ризику, основні з них наступні:
- статистичний метод;
- метод аналогій;
- метод експертних оцінок;
- комбінований метод.
Суть статистичного методу полягає в тому, що вивчається статистика втрат і доходів, що мали місце на даному або аналогічному виробництві. Логіка міркувань така: ризик - це настання випадкової події; випадковість — це те, що у схожих умовах відбувається неоднаково, тому її не можна заздалегідь передбачати і прогнозувати. Проте при великій кількості спостережень за випадковостями можна виявити, що вони повторюються з певною частотою (вірогідністю). При статистичному методі встановлюється величина і частота здобуття тієї або іншої віддачі від инвестиций і складається найбільш вірогідний прогноз на майбутнє. Таким чином, для використання цього методу потрібна наявність досить великого масиву спостережень за відповідними чинниками ризику проекту. З математичної точки зору чим більший масив даних, тим достовірніша оцінка ризику.
У другому випадку визначення частоти вірогідності (за методом аналогій) аналізуються наявні дані за здійсненими підприємством аналогічними проектами у минулому з метою розрахунку вірогідності виникнення втрат за проектом, що оцінюється. Таким чином, для розрахунку величини ризику цим методом використовується статистична база даних про ризики аналогічних проектів. Метод аналогій застосовується в основному при оцінці ризику проектів, що часто повторюються, наприклад у будівництві. Як інформаційна база для оцінки ризиків цим методом можна назвати дослідження, що проводяться. Одержані в результаті таких досліджень дані обробляються, виявляються певні залежності у закінчених проектах, що дозволяє виявити потенційний ризик при реалізації нового інвестиційний проекту.
Досить часто на практиці застосовується також метод, що є комбінацією статистичного і експертного методів визначення ризику. На підставі отриманої вірогідності (частових, або субєктивних) за допомогою методів математичної статистики розраховуються основні показники - дисперсія, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації різних узагальнюючих показників (наприклад, індексу рентабельності інвестицій, чистої поточної вартості проекту, бухгалтерської рентабельності інвестицій і таке ін.).
Величина ризику (міра ризику) вимірюється в цьому випадку показниками дисперсії, средньоквадратичного відхилення та коеффіцієнтом варіації. Прийнято вважати: чим більше розкидання значень результативного показника інвестиційного проекту від середньої очікуваної величини, тим вище ризик даного інвестиційного проекта. Таким чином, величина ризику повязується з тією, що коливається, розкидом можливих ефектів проекту.
