4. Оцінка ефективності інвестицій на основі показника грошового потоку (cash flow).

5. Визначення економічної ефективності проекту шляхом оцінки життєвого циклу, тобто в межах розрахункового періо­ду, який має дві характеристики: горизонт розрахунку (обліку) та крок розрахунку.

6. Облік чинника часу. При оцінці ефективності інвестиційного проекту враховуються наступні аспекти чинника часу:

— динамічність (зміна в часі) параметрів проекту і його економічного оточення;

— розриви в часі (лаги) між виробництвом продукції та їх оплатою;

— нерівноцінність різночасних витрат і результатів (перевага раніших результатів і пізніших витрат).

7. Врахування і оцінка інвестицій і результатів від їх реалізації не лише в даному виробництві, але і в суміжних сферах, включаючи і споживачів (розрахунок суспільної ефектив­ності).

8. Порівнянність порівнюваних варіантів інвестиційних проектів

9. Проведення аналізу інвестиційних проектів у співставних цінах.

10. Вибір диференційованої ставки відсотка (дисконтної ставки) в процесі дисконтування грошового потоку для різних інвестиційних проектів і різних учасників інвестиційного проекту.

5.5. Статистичні методи оцінки ефективності інвестицій

Метод простої (бухгалтерської) норми прибутку (рентабель­ності інвестицій). Показник бухгалтерської рентабельності инве­стиций ROI (return on investment) інколи в літературі носить назву середньої норми прибутку на інвестиції ARR (average rate of return) або розрахункової норми прибутку ARR (accounting rate of return). Суть цього методу виражається формулою:

(5.2.)

де Р_{tax –} обсяг прибутку після оподаткування;

I _total – загальний обсяг інвестицій.

Даний показник орієнтований на оцінку інвестицій на осно­ві не грошових надходжень, а бухгалтерського показника - прибутку підприємства. Цей показник є відношенням середньої величини прибутку підприємства по бухгалтерській звітності до середньої величини інвестицій.

Інвестиційний проект на основі простої норми прибутку оцінюється як прийнятний, якщо його розрахунковий рівень перевищує ве­личину рентабельності, прийняту інвестором за базову (або стан­дартну) величину.

Метод використовується для загального і швидкого відбракування інвестиційних проектів на перших стадіях розгляду.

Простий (недисконтний) термін повернення (окупності) інве­стицій - визначається числом років, необхідних для повного повернення первинних інвестицій за рахунок прибутку від інвестиційного проекту. Суть методу виражається формулою:

(5.4),

де, РР – Період окупності;

Іtotal – загальні інвестиції;

Рс – середньорічний прибуток за проектом.

Інвестиційний проект на основі простого періоду повернення інвестицій оцінюється як прийнятний, якщо його розрахунковий рівень перевищує величину, прийняту інвестором за базову (або норма­тивну).

Використання даного методу допустиме при наступних умовах:

- інвестиційні проекти мають однаковий термін життя;

- грошові надходження не сильно змінюються в часі;

- інвестиції вкладаються один раз (разові інвестиції).

Загалом, усі статичні методи оцінки ефективності інвестицій мають один найвагоміший загальний недолік: вони не враховують моменти здобуття доходів і здійснення витрат (інвестицій), тобто не враховують тимчасову вартість грошей (чинник часу).

Проте статичні методи досить прості для розрахунку, розуміння і здобуття вихідної інформації і можуть бути використані для швидкого первинного відбракування проектов, або для їх ранжирування.