Тема 4: правопис іменників

ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ПЕРШОЇ ВІДМІНИ

Коментар учителя. В орудному відмінку однини іменників І відміни закінчення -ою пишеться в словах з основою на твердий приголосний (дорогою, річкою), закінчення -ею в словах з основою на м’який та шиплячий приголосний (ріллею, тишею), -єю — в іменниках з основою на [й] (шиєю, мрією).

У кличному відмінку іменники чоловічого і жіночого роду І відміни закінчуються на -о, -е (-є), -ю. Закінчення -о мають іменники І відміни твердої групи: сестро, Миколо. Закінчення -е мають іменники І відміни м’якої і мішаної груп: душе, земле, мріє. Графічне закінчення -ю мають іменники І відміни м’якої групи, що означають пестливі імена та загальні назви: дядю, бабусю, матусю, Галю.

У родовому відмінку множини іменники І відміни мають, як правило, нульове закінчення і зрідка — -ів (сусідів), -ей (сімей). Приголосні перед закінченням -ей не подвоюються: статей (стаття).

Письмово!!!

Вибірковий диктант

 Виписати іменники І відміни. Довести правильність виконання завдання. Виділити закінчення.

Гай, осика, узгір’я, море, вітер, паляниця, глибінь, глибина, тиша, Дніпро, Славута, гуркіт, дитина, життя, площа, відповідальність, ім’я, честь, воля, стаття, завдання, жито, пшениця, колосся, обличчя, надія, блакить, хмара, рукавиця, пагорб, підземелля, гривня, сім’я, мати, теля, буря, товариш, селище, школяр.

 Провідміняти 3–4 іменники. З’ясувати особливості відмінювання іменників І відміни.

 Переписати, ставлячи подані в дужках іменники у потрібній формі. Пояснити свій вибір. Виділити закінчення й визначити відмінок.

1) Світанки пливуть над (земля) (А. Малишко). 2) Байрак під (круча) шумить (М. Чернявський). 3) Усе небо було вкрите густими хмарами, неначе чорною (рілля) (І. Нечуй-Левицький). 4) Жито з (пшениця) родить нам поле не для одних нас, на всякого долю! (А. Метлинський). 5) Як мак, (душа) рожевійте, серця піснями вщерть налийте! (П. Тичина). 6) Ніч нерухомо (тиша) блищить (Є. Маланюк). 7) Під (груша) у дикій моркві до ранку ходять їжаки (Л. Костенко).

 Зробити морфологічний розбір іменників пшениця і доля.

 Поставити іменники у формі кличного відмінка. 3–4 іменники ввести до самостійно складених речень.

Галина, Галя, Галюня, Марина, Маня, Микола, Микольця, Колюня, Ілля, Сава, Лука, Ярема, Дарина, Софія, Меланія, бабуся Гафія, бабуня Ольга, тітонька Ганнуся, сестриця Маруся, добродійка Ганна Семенівна, сусідонька Харитя, пані Орися, пані Зося.

 Поставити іменники у формі давального відмінка однини. Назвати й пояснити орфограму в утворених формах іменників.

Ївга, Ольга, ріка, лисичка, Марічка, дочка, свекруха, муха, Мартоха.

Тема 5: відмінювання іменників другої відміни

Коментар учителя. Іменники ІІ відміни поділяються на тверду, м’яку і мішану групи. До твердої групи належать іменники чоловічого роду з основою на твердий приголосний, окрім шиплячих, та середнього роду на -о: стіл, газ, Петро, вікно. До м’якої групи належать іменники чоловічого роду з основою на м’який приголосний та середнього роду на -е (крім шиплячих), -я: гай, день, Бенедьо, озерце, обличчя. До мішаної групи належать іменники чоловічого та середнього роду з основою на шиплячий: плющ, меч, видовище.

 Розглянути таблицю поділу на групи іменників чоловічого роду з основою на -р.