ЛЕКЦІЯ 5. КОНТРОЛЬ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ПОТОЧНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ

ЗМІСТ

1. Завдання, напрямки і джерела перевірки розрахункових операцій, поточних

зобов'язань.

2. Контроль розрахунків з покупцями та замовниками (рах. 36)

3. Перевірка розрахунків з різними дебіторами.

   1. з підзвітними особами (субрах. 372)

   2. за претензіями (субрах. 374)

   3. за відшкодуванням завданих збитків (субрах. 375)

4. Контроль розрахунків з постачальниками за придбанні ТМЦ.

5. Перевірка правильності і своєчасності розрахунків по податкам і платежам.

На самоопрацювання: Контроль розрахунків з оплати праці.

Мета заняття — вивчити методику контролю розрахункових операцій та поточних зобов'язань на прикладі промислових підприємств.

Питання 1

Важливу ділянку економічної роботи підприємства становлять розрахункові операції, від своєчасності і правильності проведення яких залежить виконання планів реалізації продукції, прискорення оборотності коштів, мобілізації коштів і спрямування їх на покриття виробничих та інших затрат. Підприємства систематично ведуть розрахунки з постачальниками, покупцями, кредиторами. Вся ця діяльність і є об'єктом контроолю як внутрішніми, так і зовнішними перевіряючими.

Основні завдання контролю розрахункових операцій - це перевірка:

1) повноти і своєчасності розрахунків по платежах в бюджет;

2) дотримання діючих положень про оплату витрат на відрядження, по виплаті компенсації при переході на роботу в іншу організацію, витрачання грошей на операційні і господарські витрати;

3) законності здійснення операцій по розрахунках з дебіторами і кредиторами, виконання завдань із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості, обґрунтованості їх списання;

4) повноти і своєчасності пред'явлення претензій за порушення договірних зобов'язань, виявлення матеріальних втрат і обгрунтованості їх списання;

5) дотримання встановлених правил інвентаризації розрахунків.

Джерелами інформації для перевірки є:

1) завдання із зниження дебіторської і кредиторської заборгованості;

2) розрахунки сум платежів в бюджет;

3) первинні документи з оформлення розрахункових операцій;

4) матеріали інвентаризації;

5) розрахункові відомості;

6) облікові регістри по рахунках №№ 36,37, 63, 64, 65, 66, 67, 68. (Журнал № 3);

7) Головна книга, Баланс.

Питання 2

Слід знати, що реальність бухгалтерського балансу може бути забезпечена тільки після ретельної перевірки (інвентаризації) всіх його статей. Тому перевірку стану розрахунків доцільно починати з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках.

В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої й простроченої дебіторської і кредиторської заборгованості й безнадійних боргів. За вказаними видами заборгованості до акта інвентаризації розрахунків має додаватися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що вона числиться, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків дає можливість перевіряючому зосередити увагу на більш аргументованій перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розбіжності.

На підприємстві перевірка починається з інвентаризації розрахунків з покупцями і замовниками. За кожним дебітором слід встановити дату та причини виникнення заборгованості, винних осіб і заходи, що вживаються для стягнення боргів. Крім того, слід перевірити стан справ, переданих до суду або арбітражу, рішення, прийняті щодо них.

Особливу увагу перевіряючий приділяє випадкам приховування на рахунках дебіторів нестач та крадіжок, псування і браку товарів, віднесення дебіторської заборгованості на інші статті балансу.

У випадку виявлення безнадійної заборгованості, у позові щодо якої суд відмовив, слід з'ясувати мотиви відмови і обґрунтованість позову.

Виявлені факти нестягненої простроченої дебіторської заборгованості й порушень розрахункової дисципліни бажано узагальнити у відомості такої форми (табл.1)

Таблиця 1. Нагромаджувальна відомість дебіторської заборгованості з простроченим терміном позовної давності

№ пор.	Найменування заборгованості	Синтети- чний рахунок	Дата виникнення заборго- Ваності	Причини утворення заборгова- ності	Характер заборгова- ності	Сума, грн	Вжиті заходи урегулюванню розрахунків
1	2	3	4	5	6	7	8
Замовниками	Кременчуцький виробничий комбінат	36 «Розрахунки з покупцями та замовни-ками»	26 вересня минулого року	Неплатосп- роможність боржника	Спірна	2958	Передано в арбітраж
2	І т. ін.
	Всьго					19631	

За кожним дебітором слід перевірити, чи дотримується встановлений порядок оцінювання дебіторської заборгованості відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська за­боргованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 ( зі змінами).

Під час перевірки записів із використанням рахунку 36 "Розрахунки з по­купцями та замовниками" слід уточнити правильність ведення аналітичного обліку розрахунків і повноту відображення всіх проведених операцій щодо розрахунків з покупцями й замовниками.

На рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселями. Рахунок 36 має два субрахунки:

1) 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями";

2) 362 "Розрахунки з іноземними покупцями".

За дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" показується продажна вартість реалізованої продукції, яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства. Сальдо рахунка — заборгованість покупців і замовників за одержану продукцію.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями і замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником і кожним пред'явле­ним до оплати рахунком.

Основними джерелами інформації для контролю розрахункових відносин за товарними операціями слугують первинні документи з обліку розрахунків з покупцями та замовниками. Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах, а для обліку експертних угод — у договорі поставки.

На суму оплати за відвантажену продукцію підприємство надає покупцю (замовнику) розрахункові документи.

Треба ретельно перевірити повноту і своєчасність розрахунків покупців за придбану ними продукцію. Для цього проводиться інвентаризація розрахунків, надсилаються копії карток аналітичного обліку (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів з дня одержання.

З місцевими покупцями складається акт звірки.

Перевірка дотримання діючої кореспонденції рахунків щодо розрахунків з покупцями та замовниками дає змогу виявити помилки у відображенні розрахункових операцій та встановити факти умисного перекручення облікових даних з метою приховування зловживань.

Якщо виявлена тривала заборгованість окремих покупців, то за даними первинних документів (рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних тощо), які підтверджують її виникнення, та за актом взаємної звірки розрахунків можна встановити причини несвоєчасних розрахунків і винних у цьому осіб.

На підприємствах із комп'ютеризованим бухгалтерським обліком перевіряючий використовує довідкову нормативну базу, що зберігається на електронних носіях інформації, зіставляє її дані з первинними документами (товарними, банківськими), актами взаємних звірок розрахунків.