- •1.Предмет політології, її виникнення та основні етапи розвитку
- •2.Особливості об'єкта політології; система спеціальних політичних наук.
- •3.Система політологічних категорій
- •4. Методологія та функції політичної науки.
- •5.Політична думка Стародавніх Індії та Китаю.
- •6.Політичні погляди мислителів Стародавньої Греції і Риму.
- •7.Теологічна та раціонально-юридична течії політичної думки в епоху Середньовіччя. Ідеї н. Макіавеллі.
- •8. Ідеї утопічного соціалізму т. Мора і т. Кампанелли.
- •9. Основні положення історико-матеріалістичного вчення марксизму.
- •10. Ідеї української державності в середовищі козацької політичної еліти часів Хмельниччини та руїни(кінець 40-х-70-ті рр. XVII ст.) зміст, альтернативи, суперечливий характер.
- •11. Ідеї суспільно-політичного устрою Української держави в «Pacta et Cоnstitutiones...» 1710 р. (Конституція Пилипа Орлика).
- •12.Українська політична думка середини XIX-початку XX ст.(кирило-мефодіївці, м. Драгоманов, м.Грушевький, д.Донцов).
- •14. Структура політики її об'єкти і суб'єкти.
- •15.Види і функції політики
- •16.Політика як наука і мистецтво
- •17.Співвідношення мети і засобів у політиці; проблема меж політики.
- •18. Сутність понять: «політична діяльність», «політична участь», «політична поведінка» та співвідношення між ними.
- •19.Політична влада: сутність й теорії походження.
- •20. Структура й види політичної влади.
- •21.Ресурси політичної влади.
- •22.Функції політичної влади;способи й засоби політичного владарювання.
22.Функції політичної влади;способи й засоби політичного владарювання.
Влада є одна з фундаментальних початків людського суспільства. Слово влада – грец. – панувати, управляти, володіти. Влада – право і можливість розпоряджатись чимось і кимось, підкоряючи своїй волі. Коли американського президента Ричарда Ніксона спіймали на брехні стосовно скандальної події в готелі „Уортергейт”, спалахнула політична криза і, не чекаючи процедури відречення президента від посади конгресом, Ричард Ніксон пішов у відставку. Влада – організована і регулятивно-контролююча основа політики, одне з важливіших і найстародавніших політичних знань управління суспільством, культурною діяльністю, конкретним життям людини. Влада безперечно засіб здійснення політики. Влада має універсальну властивість: загальність – функціонування в усіх сферах суспільних відносин і політичних процесах, здатність проникати в усі види діяльності, зв‘язувати людей, суспільні соціальні верстви і групи і протиставляти їх, має і єдиний принцип діяльності – командування в різних його формах (розпорядження, наказ, переконання та ін.). Влада є скрізь, де є стійкі об‘єднання людей: в сім‘ї, виробничих колективах, різноманітних організаціях і установах, в усій державі.
Основними функціями політичної влади є: • Інтегративна функція влади направлена на консолідацію всіх соціально-політичних сил, інтеграцію прогресивних політичних, ідеологічних, інтелектуальних ресурсів суспільства з метою реалізації суспільно-значущих, історично визначених цілей. • Регулятивна функція влади забезпечує створення політичних механізмів регулювання життєдіяльності суспільства, підтримує вольовими методами функціонування цих механізмів. • Функція мотивації означає, що влада формує мотиви політичної діяльності, підпорядковує їм як загальнозначущі, так і інші мотиви відповідно до політичних інтересів суб‘єктів владарювання, їхніх політико-організаційних структур. • Стабілізаційна функція влади націлена на забезпечення стійкого, стабільного розвитку політичної системи, всіх її структур, громадянського суспільства. Основними компонентами політичної влади є суб‘єкт, об‘єкт, засоби і процес, що приводить в дію всі елементи влади. Суб‘єкт влади втілює її, активний, спрямовуючий початок. Суб‘єктом влади може бути окрема людина, організація, спільність людей (народ), або навіть світова співдружність, об‘єднана в Організацію Об‘єднаних Націй.
