Порядок виконання робіт

Роботи з бонітування ґрунтів складаються з декількох етапів і проводяться в такому порядку:

• уточнення природно-сільськогосподарського районування земельного фонду;

• складання списку агровиробничих груп ґрунтів;

• агроекологічне обгрунтування розміщення культур (збір і систематизація даних щодо агробіологічних вимог сільськогосподарських культур агрокліматичним і ґрунтовим умовам середовища і виділення зон вирощування культур відповідно до їх агробіологічних вимог);

• збір і обробка даних про властивості ґрунтів;

• вибір еталонних грунтів в розрізі природно-сільськогосподарських районів і зон вирощування культури;

• розробка шкал бонітування грунтів природно-сільськогосподарських районів і зони вирощування культури;

• підготовка документації про результати бонітувальних робіт.

Складання списків агровиробничих груп земель

Списки агровиробничих груп земель (додаток 7) складаються в розрізі природно-сільськогосподарських районів в залежності від сільськогосподарських угідь: ріллі, багаторічних насаджень, сінокосів, пасовищ, перелогів. Такі списки стануть основою для впорядкування збору інформації про властивості і ознаки ґрунтів, а також складання в майбутньому шкал бонітетів і експлікації ґрунтів.

Для складання списків використовуються наявні експлікації агровиробничих груп ґрунтів угідь сільськогосподарських підприємств, розташованих на території природно-сільськогосподарського району.

Особливості відповідних агрогруп шифруються відповідними значками.

Збір і обробка даних про властивості грунтів

Значні обсяги матеріалів, накопичених за останні роки в результаті використання порівняльно - геодезичного, статистично - математичного і картографічного методів при вивченні взаємозв'язків урожаїв сільськогосподарських культур з морфо-генетичними ознаками і фізико-хімічними властивостями грунтів в Україні, дають можливість провести аналіз і зробити висновок щодо цих зв'язків.

За критерії бонітування ґрунтів беруться властивості ґрунтів, виражені у кількісних показниках, стійкі у часі, істотно впливають на урожай сільськогосподарських культур і найбільш повно відбивають сутність урожайності ґрунтів. Менш стійкі ознаки, а також модифікаційні критерії враховуються за допомогою поправочних коефіцієнтів до бонітетів ґрунтів, розрахованих за стійкими показниками.

Збір даних про властивості ґрунтів проводиться роздільно за видами угідь, природно-сільськогосподарських зон, за агровиробничими групами ґрунтів.

Збір і обробка даних проводиться за наступними властивостями ґрунтів:

• вміст гумусу в орному шарі і по генетичних горизонтах, %;

• потужність гумусових горизонтів, см;

• вміст фізичної глини, %;

• індекс фізичного стану;

• засолення (ступінь);

• скелетність (ступінь);

• кислотність (градації по рН солей);

• оглеєність (глибина і ступінь);

• змитість (ступінь);

• вміст рухомих поживних речовин (фосфору і калію).

Для визначення показників якості ґрунтів ріллі і розрахунку балів зокремленого бонітування приймаються три із перших чотирьох показників.

Інші показники властивості ґрунтів використовуються як поправочні коефіцієнти.

При зборі даних про властивості ґрунтів під багаторічними насадженнями необхідно також фіксувати глибину залягання щільних порід (з посиланням на їх характер) або пісками.

Зазначені дані отримують за матеріалами великомасштабного обстеження грунтів або їх коректування.

Дані морфологічних ознак грунтів (потужність гумусових горизонтів, глибина залягання глеєвих горизонтів) вибираються із польових описів розрізів і записуються у відповідну таблицю

Дані про властивості і показники грунтів обробляються на ЕВМ за агровиробничими групами грунтів в межах природно-сільськогосподарських районів за трьома виборками, що встановлені в залежності від термінів проведення коректування матеріалів великомасштабного обстеження грунтів.