- •1 Мета та завдання практики
- •2 Організація практики
- •3 Зміст практики Перелік орієнтовних тематичних завдань для психодіагностичної практики
- •Головні напрямки діяльності практиканта:
- •4 Індивідуальні завдання Етапи здійснення
- •Програма комплексного дослідження особистості
- •Зразок оформлення:
- •Вимоги до звіту про практику
- •Підсумки практики
- •Структура звіту
- •7 Критерії оцінювання результатів
- •Список літератури
- •Напрям підготовки 6.030102 –“Психологія”
- •39614, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
4 Індивідуальні завдання Етапи здійснення
Перший тиждень (1-2 дні) |
Спостереження, формулювання гіпотез, вибір методів, визначення процедури проведення досліджень |
Перша консультація методиста |
Перший тиждень |
Проведення дослідження, обробка результатів, перевірка первинних гіпотез, дослідження з уточненням первинних результатів |
Друга консультація методиста |
Другий тиждень |
Обробка результатів, складання висновків та звіту по практиці |
Третя консультація методиста |
Теоретичний розділ. Рекомендації до виконання завдань: при виконанні завдань теоретичного розділу студентам рекомендується опрацювати рекомендовану літературу, написати реферат на одну із запропонованих тем.
Завдання 1. При проведенні психодіагностичної практики передбачається контроль знань за такими темами [1, 7, 8, 10, 11, 17, 20, 27]:
1. Теоретичні засади і принципи психодіагностичних процедур.
1.1. Поведінкові прояви психологічних станів і процесів.
1.2. Основні принципи застосування психодіагностичних методик.
2. Види психодіагностичних процедур, особливості їх застосування.
2.1. Спостереження як метод психологічного дослідження.
2.2. Види психологічного спостереження.
2.3. Принципи і можливості використання спостереження у психодіагностиці.
2.4. Спостереження за поведінковими проявами індивідуально-
психологічних характеристик особи (темперамент, характер, інтереси, спрямованість, мотивація, цінності тощо).
2.5. Спостереження за проявами особливостей темпераменту.
2.6. Спостереження за проявами характерологічних особливостей.
2.7. Спостереження за зовнішніми поведінковими проявами психічного
стану.
2.8. Особливості спостереження за процесом спілкування.
2.9. Спостереження за комунікативними особливостями групи.
2.10. Візуальна психодіагностика.
2.11. Способи та прийоми фіксації результатів спостереження.
2.12. Способи подальшої обробки результатів спостереження.
2.13. Опитування, його різновиди.
2.14. Значення опитування як психодіагностичного дослідження. Сфера його застосування.
2.15. Ознаки опитування і інтерв’ю. Опитування як процес спілкування.
2.16. Письмове опитування як діагностичний метод.
2.17. Анкетування як діагностичний метод.
2.18. Психологічне тестування.
2.19. Застосування проективних методик у психодіагностиці.
2.20. Психодіагностика емоційно-вольової сфери особистості.
2.21. Дослідження властивостей особистості.
2.22. Дослідження спрямованості особистості.
2.23. Дослідження емоційних проявів та їх розпізнавання.
2.24. Розпізнавання стресових і фрустраційних реакцій.
3. Способи та прийоми фіксації проведених психодіагностичних процедур.
4. Психодіагностична процедура, особливості організації та проведення.
5. Підготовка і організація дослідження.
5.1. Планування й організація процесу обстеження.
5.2. Визначення завдань, гіпотези, об’єкта, предмета і мети.
5.3. Сформулювати мету, план і завдання психодіагностичного дослідження.
5.4. Обрати і застосувати психодіагностичний інструмент.
5.5. Отримати і проінтерпретувати результати.
6. Оцінка характеру перебігу групових процесів за допомогою цілеспрямованого спостереження.
7. Діагностика соціально-психологічного клімату у групі.
Завдання 2. Тематика рефератів:
Особливості отримання психологічної інформації в роботі психодіагноста.
Проблема використання даних психодіагностики.
Критерії ефективності діяльності психолога.
Науковий метод і повсякденний досвід як способи отримання знань про людину.
Особливості організації наукового дослідження в психології.
Використання математичних методів в психологічному досліджені.
Практична частина. Завдання 1. Складіть розгорнуту професіограму професії психолог за запропонованою схемою (Є.О.Клімов).
Схема описання професійної діяльності.
Мета:
Гностична. Не створювати новий продукт, а оцінити вже існуючий продукт (або його окремі параметри), вироби, витвори мистецтва, поведінку людей і т.д., тобто розрізняти, оцінювати, аналізувати.
Перетворююча. Перетворювати який-небудь продукт, виріб, людські стосунки, здоров’я, інформацію і т.п. з метою їх зміни, удосконалення, доопрацювання: а) організовувати, упорядковувати; б) впливати, опрацьовувати; в) переміщати, обслуговувати.
Пошукова. Створювати новий, не існуючий раніше продукт, винаходити, придумувати щось, знаходити новий варіант, результат, зразок.
Засоби і знаряддя праці:
Зовнішні: а) ручні інструменти; б) механізми, машини, різні види транспорту; в) автоматичне знаряддя; г) пристрої, вимірювальні прилади.
Внутрішні, функціональні: а) мова; б) поведінка (міміка, жести); в) інтелектуальні засоби.
Ступінь проблемності трудових ситуацій:
Низька. Робота чітко визначена певними правилами, інструкціями, в ній практично немає нових, неочікуваних для працівника проблемних ситуацій.
Середня. Діяльність достатньо чітко визначена, але інколи в ній виникають ситуації, які вимагають прийняття нових, нестандартних рішень.
Висока. Часто зустрічаються нові, складні ситуації, які вимагають творчої активності і нестандартного підходу.
Соціально-психологічні параметри:
Ступінь колективності процеса: а) низька (індивідуальна робота); б) висока (колективна праця).
Ступінь самостійності в організації роботи: а) виконавець; б) організатор власної діяльності; в) організатор роботи інших людей.
Особливості трудової взаємодії (контактів): а) по кількості контактів (нечисельні, багаточисельні); б) по типу партнера (відвідувачі, клієнти, співробітники, група); в) по ступеню постійності кола партнерів (постійний, постійно змінюється).
Емоційно-вольові параметри:
Характер відповідальності: а) підвищена (матеріальна, моральна, за життя і здоров’я людей); б) середня, звичайна.
Робота в різних мікрокліматичних умовах: а) у приміщені; б) на відкритому повітрі; в) в незвичайних умовах.
Фактори, що викликають психічну напруженість: а) ризик для життя; б) складні, аварійні ситуації; в) спілкування з правопорушниками, психічно хворими; г) чітко заданий ритм і темп роботи; д) фізичні навантаження; е) тривале перебування в одному положенні; ж) нічні зміни; з) специфічні умови (температура, вологість, шум, вібрація, неприємні запахи).
Завдання 2. Під час практики студенти здійснюють вивчення особистості 2-х досліджуваних за допомогою запропонованих методів психодіагностики (по кожному параметру – один із методів за вибором студента за узгодження керівником практики з університету).
