5. Особливості концепції цільового управління Пітера Друкера.

Пітер Фердинанд Друкер (1909-2005) – амер вчений австрійського походження, економіст, публіцист, педагог та один з найвидатніших теоретиків менеджменту 20 ст.

Він є одним із творців теорії упр-ня за цілями, розробником методу навчання за кейсами (case study), ініціатором порівняльного дослідження культур. В рамках теорії упр-ня за цілями, діяльність по формуванню і встановленню системи цілей і робота з ними розглядається як головна задача менеджера, а система цілей як фактор, що впливає на структуру орг.-ї і забезпечує її ефективне функціонування і довгостроковий розвиток. Друкер повязує виникнення системи цілей з різноманіттям задач, які розв’язуються менеджерами в різних секторах, а також з розмаїттям потреб різних соц. груп як усередині, так і поза орг.-ю, зацікавлених у її діяльності. Основна задача менеджменту – зробити людей здатними до сумісних дій, шляхом встановлення їм загальних цілей. Вибір правильних цілей П.Друкер назвав ефективністю.

Він формує дві тези: 1)менеджер не може ефективно керувати орг.-ю, орієнтуючись тільки на економічну мету. 2)робота з удосконаленням системи цілей і із системою цілей необхідна будь-яким діловим орг.-м, оскільки їхнє виживання й успішний розвиток залежать від задоволення різноманітних потреб соц. груп.

Виходячи з цього, Друкер формує зразковий перелік цілей орг-ї, пов’язаних з: 1)визначенням типу (типів) ринків, на якому вона повинна працювати; 2)установленням типу продукту, що випускається на даний ринок; 3)визначенням рівня планового прибутку;

4)установленням типу і джерела необхідних ресурсів;

5)відношенням до нововведень і припустимого ризику;

6)задоволенням потреб персоналу;

7)забезпеченням суспільного визнання її діяльності в більш широкому соціумі;

8)розвитком менеджменту як головного фактора організаційного розвитку.

У рамках даної концепції робота з цілями необхідна для підвищення ефективності діяльності і розробки довгострокових стратегій розвитку орг-ї. зміст цієї роботи може бути зведений до вибору переліку цілей, розміщенню пріоритетів у системі цілей, «врівноважуванню» та «жонглюванню» цілями. Нарешті, саме зі співвіднесеннями реальних результатів із плановими (на основі створеної системи цілей), а також зі співвіднесенням цілей між собою зв’язується оцінка ефективності діяльності орг-ї.

Розглядаючи цілі як плановий результат діяльності орг-ї, Друкер намагається визначити задачі, рішенню яких сприяє робота з цілями: 1)оцінка «широкого спектра комерційних, виробничих і соц. процесів» їхньої інтерпретації; 2)перевірка істинності тверджень, латентно закладених менеджером в основу проведеного курсу; 3)оцінка і прогнозування поводження окремих працівників, підрозділів і інших орг-й; 4)удосконалювання діяльності орг-й.

6. Соціальна філософія менеджменту Мері Фоллет.

М.П.Фоллет була візіонером та піонером в дослідженні людських стосунків і менеджменту, першою, хто почав вивчати роль влади в орг-ях та групах. Вона присвятила своє життя соц. діяльності, але знайшла свою найширшу публіку ентузіастів саме у сфері бізнесу, ставши провідним консультантом з менеджменту свого часу. Здобула велику популярність за свою роботу у сфері керівництва та менеджменту орг.-й. Такі організації, наприклад, як спільноти не можуть сприйматися як локальні соц. системи, які складаються з мереж груп.

Мері Паркер Фоллет завжди звертала увагу на взаємодію між менеджментом та працівниками, зберігаючи цілісний підхід до сучасного менеджменту та лідерства. Вона ідентифікувала лідера, як людину, яка “бачить загальне, а не часткове”. Фоллетт була однією з перших (і довгий час залишалася однією з небагатьох), хто інтегрував ідею організаційного конфлікту в теорію менеджменту. Її іноді називають “матір’ю вирішення конфліктів”.

На її думку, складовими структури влади були менеджери, працівники та інші стейкхолдери, що впливають один на одного. Вона доводила, що центральною проблемою соц. стосунків є «питання влади» і що нашим завданням є не делегування влади; воно полягає у тому як її розвивати. Фоллет сприймала орг-ї радше як групові мережі, а не як ієрархічні структури, приділяючи увагу взаємовпливу людських стосунків усередині груп.

Поступово теоретики та практики почали читати праці Фоллет (особливо в Японії в 1960 рр), але лише після того як «орг-ї, що навчаються стали популярними, вона здобула визнання, згідно з Пітером Друкером як «пророк менеджменту».

Влада, зрозуміла як підлеглість однієї людини іншій, принижує людські почуття і не може бути основою ефективності індустріалізації, орг-ї. демократія – ось та велика духовна сила, яка використовує кожну людину і компенсує недоліки окремих індивідів тим, що переплітає їх разом в житті сус-ва. Лідерами стають не тільки з народження, а й завдяки відповідному навчанню.