Тема № 12. Ефективність діяльності підприємства та методичні засади її оцінки.

1. Аналіз загальних показників фінансового стану підприємства. 2. Аналіз майнового стану підприємства. 3. Аналіз фінансової залежності підприємства.

1. Склад цих показників значною мірою залежить від цілі дослідження.

Збільшення загальної вартості майна (активів) підприємства означає розширення виробничо-комерційної діяльності. Тенденція до збільшення вартості позаоборотних активів та основних засобів інтерпретується як розширення технічної бази виробництва та інвестиційної активності. У випадку збільшення оборотних активів та вартості матеріальних запасів відбувається збільшення матеріальної бази виробництва і фінансово-комерційної діяльності з наступним зростанням обсягу виробництва при ефективному їх використанні.

Дебіторська заборгованість зі строками більше ніж 12-ть місяців після звітної дати повинна мати тенденцію до зниження, або бути на відносно постійному рівні, інакше в іншому випадку це потребує від підприємства в перспективі додаткових кредитів та, відповідно, й додаткових видатків. Дебіторська заборгованість за строками протягом 12-ти місяців після звітної дати також по можливості повинна скоротитись або мати відносно постійне значення, що свідчить про цілеспрямоване управління підприємством грошовими потоками.

Однак можлива тенденція до значного збільшення цього показнику у випадку значного збільшення обсягів товарів та послуг, що виробляються при адекватному зростанні активів.

Наявність найбільш ліквідної частини майна підприємства — грошових коштів (банківського активу), підтримка їх на відносно постійному рівні або невелике збільшення в цілому характеризує ефективність фінансової політики підприємства. Однак, значне збільшення цього показника потребує спеціального аналізу причин порушення виробничо-комерційного циклу.

Зростання власного капіталу підвищує рівень фінансової незалежності підприємства, і, як наслідок, означає підвищення його економічної активності.

Довгострокові активи можуть мати тенденцію до:

• збільшення у випадку активно технічного переозброєння підприємства;

• зниження, якщо відбувається їх послідовне освоєння;

• відносно постійну величину при їх повільному освоєнні або фінансових труднощах.

Короткострокові фінансові вкладення використовуються підприємством, як правило, для швидкої реалізації високодохідних господарських операцій, що дозволяють збільшити загальний прибуток підприємства. Тому їх зростання свідчить про ефективну фінансову політику.

Кредиторська заборгованість може мати різні тенденції до змін:

• зменшення, відбиваючи достатній рівень платоспроможності підприємства;

• збереження на відносно постійному рівні, що свідчить про раціональну фінансову політику;

• збільшення у випадку послідовного розширення фінансово-комерційної діяльності.

Важливим показником «фінансового здоров’я» підприємства є відсутність «великих статей», до яких відносять:

• збитки (минулих років та звітного періоду);

• прострочені заборгованості (за довгостроковими та короткостроковими кредитами й позикам; за довгостроковою та короткостроковою дебіторською заборгованістю; за довгостроковою та короткостроковою кредиторською заборгованістю; за виданими та отриманими векселями).

Перевищення темпів зростання активів над темпами зростання інфляції показує реальне зростання активів, особливе важливе в інфляційній економіці.

У випадку якщо темпи зростання власного капіталу перевищують темпи зростання позикового, то це важливий фактор підвищення рівня самофінансування підприємства, що забезпечує йому додаткову стійкість на перспективу.