2.1. Поняття інвестиційного права, його предмет, методи і принципи.

Інвестиційне право є підгалуззю господарського права, що регулює господарські відносини в сфері інвестування. Це грунтується на можливості визначити власний предмет регулювання, методи та принципи правового регулювання.

Предметом правового регулювання виступають інвестиційні відносини, котрі складаються щодо безпосереднього здійснення інвестування, управління та контролю, і переважно є різновидом господарських відносин [20 ,с.54] .

Якщо пред­мет інвестиційно-правового регулювання відповідає на питан­ня, які суспільні відносини регулюються інвестиційним пра­вом, то метод інвестиційно-правового регулювання - як відповідні суспільні відносини ним регулюються.

Метод інвестиційного права має комплексний харак­тер і поєднує в собі елементи методів:

• автономних рішень, що передбачає мож­ливість прийняття суб'єктами інвестиційної діяльності само­стійно, але в межах закону, юридично значущих рішень і обо­в'язок усіх інших суб'єктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень;

• владних приписів, що передбачає право прий­няття юридично значущих рішень органом господарського кер­івництва, власником майна, юрисдикційним органом і обов'я­зок суб'єктів інвестиційної діяльності виконувати ці рішення;

• координації або узгодження, що передба­чає необхідність прийняття юридично значущих рішень за зго­дою сторін, шляхом компромісу, як це має місце при укла­денні інвестиційних договорів;

• рекомендацій, що передбачає рекомендації з боку держави в особі компетентних органів певного порядку дій в сфері інвестиційної діяльності, що адресуються суб'єктам цієї діяльності як бажаний для суспільства варіант їх по­ведінки без обов'язку виконання рекомендацій.

Отже, має місце поєднання приватно-правових (автономних рішень, координації, рекомен­дацій) та публічно-правових (владних приписів) методів право­вого регулювання [52 ,с.21] .

Оскільки інвестиційне право є підгалуззю господарського права, то воно, відповідно, керується й загальними принципами господарювання, перерахованими у ст. 6 Господарського кодексу України. А саме:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв’язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини [11 ,с.6] .

Функції, поряд з методом правового регулювання і принципами права, становлять правові категорії, які відобра­жають елементи змісту інвестиційного права і характеризу­ють його в цілому. Відповідно функції інвестиційного права разом з методом інвестиційно-правового регулювання відпо­відних суспільних відносин і галузевими принципами вира­жають соціальне призначення інвестиційного права, своєрідність форм інвестиційно-правового регулювання.

Функції інвестиційного права — це певні напрямки впливу інвестиційно-правових норм, обумовлені змістом су­спільних відносин, включених до предмету інвестиційно-пра­вового регулювання.

Інвестиційному праву властиві такі функції:

• регуляторна, яка полягає у врегулюванні нормами інвестиційного права інвестиційних правовідносин;

• охоронна забезпечує захист порушених прав суб'єктів інвестиційної діяльності;

• попереджувально-виховна щільно пов’язана із охо­ронною і забезпечується нормами, що передбачають відпові­дальність за порушення інвестиційного законодавства;

• стимулююча полягає у формуванні необ­хідної для держави і суспільства поведінки суб'єктів інвести­ційної діяльності шляхом створення матеріальних та немате­ріальних стимулів [52 ,с.22] .

Таким чином, інвестиційне право – це підгалузь господарського права, що регулює інвестиційні господарські відносини за участю інвесторів та інших учасників інвестиційної діяльності із застосуванням методів правового регулювання, притаманних господарському праву.