Міністерство фінансів України

Український державний університет

фінансів та міжнародної торгівлі

Робоча навчальна програма дисципліни

“Країнознавство” (модуль І)

для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

з напряму “Міжнародні відносини”

денної та заочної форм навчання

Київ–2011

Робоча навчальна програма дисципліни “Країнознавство” для освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» з напряму “Міжнародні відносини” денної та заочної форм навчання складена відповідно до навчальної програми дисципліни «Країнознавство» для бакалаврів денної та заочної форм навчання. – К.: УДУФМТ, 2007.

Укладач:

Дворник О.А., старший викладач кафедри суспільних наук УДУФМТ

© Український державний університет фінансів та міжнародної торгівлі

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

«___»_____________2011 р.

Проректор з навчально-наукової та методичної роботи

_________________В.Д.Гвоздецький (підпис)

Робоча навчальна програма дисципліни «країнознавство»

Схвалено вченою радою 

факультету правознавства та міжнародних відносин 

Протокол № 2 від 26 жовтня 2011 р.

Голова вченої ради ______________ В.В. Гриценко

(підпис)

Розглянуто на засіданні кафедри суспільних наук

Протокол № 3 від 25 жовтня 2011 р.

Завідувач кафедри _________________ В.Г.Бабенко

(підпис)

ЗМІСТ

1.

1. Вступ 7

2. тематичний план навчальної дисципліни 9

2. тематичний план навчальної дисципліни 10

3. Визначення цілей змістових модулів 11

№ 12

Вид діяльності 12

Коефіцієнт 12

Кількість 12

Результат 12

Присутність на 12

семінарському занятті 12

1 12

8 12

8 12

Виступ на 12

семінарському занятті 12

5 12

8 12

40 12

Модульна контрольна робота (тестування) 12

10 12

2 12

20 12

Індивідуальне завдання 12

6 12

2 12

12 12

Номенклатурний 12

мінімум 12

4 12

5 12

20 12

Підсумковий рейтинговий бал 12

100 12

Диференційований залік 12

25 12

5. Порядок переведення рейтингових показників 12

в європейські оцінки ECTS: 12

6. Плани лекційних занять 14

7. Плани семінарських занять 16

8. Методичні поради до семінарських занять 24

10. тЕМИ та методичні поради для самостійного опрацювання 28

12. Зразок оформлення титульного аркуша контрольної роботи 32

13. Перелік питань до заліку 33

14. Список рекомендованої літератури 36

1. Вступ

Відновлення Україною незалежності, її прагнення утвердитися в міжнародному політико-економічному й правовому просторі зумовили необхідність наукових знань про країни і регіони світу, спонукали вчених до теоретичних і прикладних країнознавчих розвідок, що сприяло формуванню у сфері гуманітарних наук самостійної дисципліни.

Навчальна дисципліна “Країнознавство” є нормативною дисципліною для підготовки фахівців з міжнародних відносин, що вивчається протягом навчального року у 3 та 4 семестрах.

Вивчення даної дисципліни дає змогу студентам одержати знання про процеси, що відбуваються в системі сучасного світового господарства в контексті їхнього впливу на формування політичної та економічної самодостатності, зі становленням нової системи міжнародних зв’язків із зарубіжними країнами.

В основу курсу покладено системно-структурний підхід, сутність якого полягає в тому, щоб дані про ресурсний потенціал, населення, економіку, політику, історію, культуру, соціальну організацію країни вивчаються комплексно, системно, у взаємозв’язку та взаємозалежності всіх перерахованих змістових блоків.

Структурно дисципліна складається із двох модулів.

Перший з них передбачає з’ясування та засвоєння основ теоретико-методологічних та методичних питань сучасного країнознавства, а також визначення загальних закономірностей розвитку сучасної політичної та економічної карти світу, що працює на посилення міжпредметних та міждисциплінарних зв’язків із розділами міжнародного права. Визначаються особливості функціонування світового господарства та нові тенденції його розвитку в цілому, що, безперечно, позначається на розвитку окремих держав світу.

Другий модуль присвячено комплексному країнознавчому огляду окремих держав, що представляють різні соціально-економічні типи. Особливу увагу приділено детальному вивченню політичної, економічної, соціальної систем провідних держав ринкової економіки, в першу чергу західноєвропейських. Саме вони демонструють найкращий досвід та найпомітніші здобутки в усіх сферах суспільного життя та інтеграції.

Мета навчальної дисципліни – сформувати у майбутніх фахівців чітке уявлення про особливості розвитку та сучасний характер політичної, економічної, соціальної систем життєдіяльності у країнах зарубіжжя.

Вивчення дисципліни передбачає формування у студентів знань:

• об’єкта, предмета, методів та наукових завдань країнознавства;

• теоретико-методологічних засад вивчення окремих країн та регіонів;

• особливостей формування й розвитку політичної та економічної карт світу;

• систематизації карт за кількісними та якісними ознаками;

• основних етапів та тенденцій розвитку світового господарства;

• трансформаційних та глобалізаційних процесів у світовому господарстві в контексті їхнього впливу на процеси регіональної інтеграції національних господарств;

• соціально-економічної, функціонально-господарської та територіальної структур світового господарства;

• сучасних тенденцій у процесі глобальної етнокультурної консолідації та перспектив збереження культурного розмаїття світу.

Студент повинен уміти:

• аналізувати вплив природних та соціально-економічних чинників та територіальну організацію і структуру господарства держав;

• складати порівняльні країнознавчі характеристики об’єктів різного політико-територіального, міжнародно-правового та економічного статусу;

• характеризувати сучасний міжнародний поділ праці та розкривати його роль у світовому господарстві;

• аналізувати статистичні матеріали, що розкривають окремі аспекти та відображають рівень соціально-економічного розвитку держав.

Дана дисципліна у форматі системного вивчення держав світу спрямована на поглиблення й деталізацію окремих аспектів їхнього розвитку з урахуванням специфіки напряму підготовки “Міжнародні відносини”.