4.3 Термоелектричні явища в напівпровідниках

Серед термоелектричних явищ, що мають місце в напівпровідниках, слід виділити ефекти Зеєбека, Пельт’є і Томпсона.

Ефект Зеєбека полягає в тому, що в електричному колі, яке складається з послідовно з'єднаних різнорідних напівпровідників або напівпровідника й металу, виникає ЕРС, якщо між кінцями цих матеріалів існує різниця температур. Величину цієї ЕРС можна визначити за формулою

, (4.13)

де - коефіцієнт термо-ЕРС, що визначається матеріалами ділянок ланцюга; Т₁ і Т₂ – відповідно температури першого й другого спаїв.

У напівпровіднику, де основними носіями є електрони, потік їх від гарячого кінця до холодного буде більше, ніж від холодного до гарячого. У результаті цього на холодному кінці буде накопичуватися негативний заряд, а на гарячому - залишатися нескомпенсований позитивний заряд. Електричне поле, яке виникне, викличе потік електронів від холодного кінця до гарячого. Стаціонарний стан установиться при рівній кількості електронів на кінцях напівпровідника.

У напівпровіднику, де основними носіями заряду є дірки, позитивний потенціал виникає на холодному кінці. Таким чином, за знаком термо-ЕРС можна судити про тип електропровідності.

Ефект Пельт’є полягає в тому, що при проходженні струму через контакт двох різнорідних напівпровідників або напівпровідника й металу відбувається поглинання або виділення теплоти залежно від напрямку струму. Кількість поглиненої теплоти або тієї, яка виділяється в контакті, пропорційна значенню струму I, що протікає і визначається за формулою

, (4.14)

де Q_п – теплота Пельт’є; t – час проходження струму; П – коефіцієнт Пельт’є, що залежить від природи матеріалів, які контактують, температури й напрямку струму.

Ефект Томпсона полягає у виділенні або поглинанні теплоти під час проходженні струму в однорідному матеріалі, в якому існує градієнт температур. Наявність градієнта температур у напівпровіднику приводить до утворення термо-ЕРС Якщо напрямок зовнішнього електричного поля буде збігатися з електричним полем, що викликане термо-ЕРС, то не вся енергія, яка підтримує струм, забезпечується зовнішнім джерелом, частина роботи відбувається за рахунок теплової енергії самого напівпровідника. У результаті цього він охолоджується.

При зміні напрямку зовнішнього електричного поля воно виконуватиме додаткову роботу, що приведе до виділення теплоти додатково до теплоти Джоуля.

Теплота Томпсона Q_T дорівнює

, (4.15) де - коефіцієнт Томпсона.

Для більш повного та детального розуміння цього питання прочитайте матеріали 1 (стр.276-278), 2 (стр.236-244) література.

4.4 Фотопровідність напівпровідників

Під впливом падаючого на напівпровідник світла електрони одержують додаткову енергію. При цьому величина енергії, яка передається кожному електрону, залежить від частоти світлових коливань і не залежить від сили світла джерела випромінювання. Зі збільшенням сили світла джерела випромінювання збільшується число електронів, які поглинають енергію. Енергія фотона визначається виразом

, (4.16)

де h – постійна Планка; - частота світлових коливань; - довжина хвилі падаючого світла.

Фотопровідність напівпровідника визначається як різниця питомої електропровідності при освітленні й у темряві:

(4.17)

Темна електропровідність визначається за формулою

(4.18)

Формулу електропровідністі, що виникає в напівпровіднику в процесі впливі на нього світлового випромінювання, запишемо у вигляді

, (4.19)

де - додаткове число електронів, які утворилися в напівпровіднику внаслідок його опромінення.

Таким чином, фотопровідність буде дорівнювати

(4.20)

Електрони, які з'явилися під впливом випромінювання, перебувають у зоні провідності короткий час (10^-3–10^-7с). При відсутності зовнішнього електричного поля вони хаотично переміщуються в міжатомних проміжках. Під впливом поля ці електрони беруть участь в електропровідності.

При завершенні освітлення напівпровідника електрони переходять на більш низькі енергетичні рівні – домішкові або у валентну зону. Безперервне освітлення супроводжується встановленням динамічної рівноваги між процесами утворення додаткових носіїв заряду і їх рекомбінації.

Зі зменшенням температури фотопровідність збільшується у зв'язку зі зменшенням концентрації теплових носіїв заряду й зменшенням імовірності рекомбінації носіїв заряду напівпровідника, що утворюються в результаті освітлення.

Для більш повного та детального розуміння цього питання прочитайте матеріали 1 (стр.275-276), 2 (стр.244-248) література.