Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та автотранспорту в автономній республіці крим і областях *

	1985	1990	1995	2000
Україна	18776,9	15549,4	7483,5	5908
Автономна Республіка Крим	955,5	651,1	150,9	123,4
Вінницька	553,9	428,7	201,4	145,6
Волинська	180,2	168,4	48,9	35,2
Дніпропетровська	2961,8	2528,4	1106,7	939,5
Донецька	3775,5	3090,1	2294,3	1795,3
Житомирська	285,1	277,2	67,8	61,8
Закарпатська	164,9	144,5	36,7	40,7

Закінчення табл. 4.1

	1985	1990	1995	2000
Запорізька	1054,2	887,1	346,1	333,3
Івано-Франківська	569,3	549,5	325,7	184,8
Київська	592,0	509,1	209,1	167,5
Кіровоградська	456,8	338,0	133,7	80,4
Луганська	1526,8	1170,5	670,5	529,2
Львівська	698,7	567,3	239,6	192,9
Миколаївська	376,9	300,3	85,3	54,2
Одеська	529,0	426,1	127,1	113,5
Полтавська	546,2	500,5	233,6	151,9
Рівненська	279,1	204,9	64,6	49,7
Сумська	305,0	297,4	100,3	81,1
Тернопільська	224,4	220,2	65,3	43,3
Харківська	823,8	674,5	367,4	268,6
Херсонська	357,3	263,8	89,4	64,3
Хмельницька **	297,1	308,6	111,4	70,0
Черкаська	433,4	324,9	132,9	93,1
Чернівецька	150,7	133,2	35,0	35,1
Чернігівська	296,3	256,3	102,0	64,2
м. Київ	330,9	273,0	123,1	170,4
м. Севастополь	52,1	37,8	14,7	19,6

* Довкілля України. Стат. збірник. К.: Державний комітет статистики України, 2002. — С. 28.

** Без урахування викидів автотранспорту.

До наслідків антропогенного впливу на атмосферу належать:

• підвищення концентрації СО та СО₂;

• надходження до атмосфери сполук сірки;

• надходження фреонів, сполук азоту, хлору і фтору;

• надходження додаткового тепла в атмосферу.

Зараз в атмосфері вміст СО₂ порівняно невеликий — 0,033 % від загального її обсягу. Загальний обсяг СО₂, що надходить в атмосферу, становить 5—10¹⁵ г вуглецю на рік. В атмосфері лишається лише половина цієї кількості, 30 % розчиняється у водах Світового океану, 20 % засвоюється біотою Землі. Систематичні спостереження за СО₂ в атмосфері Землі за допомогою надійних приладів було розпочато наприкінці 50-х років ХХ ст.

Нині більше 10 станцій ведуть спостереження за концентрацією СО₂. За останні 25 років його вміст зріс на 8,9 %, а за 100 років — на 20 %.

Збільшення СО₂ в атмосфері зумовлено двома причинами:

1. вирубуванням лісів;

2. збільшенням викидів СО₂ через згоряння палива.

Кольорова металургія. Шкідливі речовини утворюються при виробництві глинозему, алюмінію, міді, свинцю, олова, цинку, нікелю й інших металів у печах (для спікання, виплавки, опалювання, індукції й ін.), на устаткуванні для подрібнення та розмолу, у конвертерах, місцях навантаження, вивантаження і пересилки матеріалів, у сушильних агрегатах, на відкритих складах. В основному підприємства кольорової металургії забруднюють атмосферне повітря сірчастим ангідридом (75 % сумарного викиду в атмосферу), окисом вуглецю (10,5 %) і пилом (10,4 %).

Хімічна і нафтохімічна промисловість. Викиди в атмосферу в хімічній промисловості відбуваються при виробництві кислот, гумовотехнічних виробів, фосфору, пластичних мас, барвників і миючих засобів, штучного каучуку, мінеральних добрив, розчинників, крекінгу нафти.

Розмаїтістю вихідної сировини для виробництва визначається склад забруднювальних речовин. У викидах міститься аміак (3,7 %), бензин (3,3 %), сірковуглець (2,5 %), сірководень (0,6 %), толуол (1,2 %), ацетон (0,95 %), бензол (0,7 %), ксилол (0,3 %), дихлоретан (0,6 %), етилацетат (0,5 %), сірчана кислота (0,3 %).

Вирішення екологічної проблеми у галузі ускладнено експлуатацією морально і фізично застарілого обладнання. Слід зазначити, що в останні роки викиди в атмосферу забруднювальних речовин підприємствами галузі різко знизилися. Однак відбулося це не тому, що були проведені ефективні природоохоронні заходи, а через спад виробництва.

Підприємства нафтопереробної промисловості забруднюють атмосферу викидами вуглеводнів (23 % від сумарного викиду), сір­частого газу (16,6 %), оксиду вуглецю (7,3 %), оксидів азоту (2 %).

Особливу екологічну небезпеку становить розробка родовищ нафти і газу з підвищеним вмістом сірководню.

Промисловість будівельних матеріалів. Виробництво цемен­ту й інших в’язких, стінових матеріалів, азбестоцементних виробів, будівельного і технічного скла супроводжується викидами в атмосферу пилу і завислих речовин (57,1 % від сумарного викиду), оксиду вуглецю (21,4 %), сірчастого ангідриду (10,8 %) і оксидів азоту (9 %). Крім того, у викидах присутні сірководень (0,03 %), формальдегід (0,02 %), толуол (0,02 %), бензол (0,01 %), п’ятиокис ванадію (0,01 %), ксилол (0,01 %). Навколо заводів, що виробляють цемент, азбест і інші будівельні матеріали, утворилися зони з підвищеним утриманням в повітрі бензопірена, пилу, у тому числі цементного, та інших шкідливих речовин.

Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Характерними забруднювальними речовинами, що виробляються цими підприємствами, є тверді речовини (29,8 % сумарного викиду в атмосферу), оксид вуглецю (28,2 %), сірчастий ангідрид (26,7 %), оксид азоту (7,9 %), толуол (1 %), сірководень (0,9 %), ацетон (0,5 %), ксилол (0,45 %), бутилацетат (0,4 %), етилацетат (0,4 %), метилмеркаптан (0,2 %), формальдегід (0,1 %).

В сільській місцевості джерелом забруднення атмосферного повітря є тваринницькі та птахівницькі господарства, м’ясопере­робні та молокопереробні підприємства. Над територіями, які при­микають до приміщень, де утримуються тварини та птиця, в атмо­сферному повітрі розповсюджуються на значні відстані аміак, сірководень та інші гази з неприємним запахом.

У рослинницьких господарствах атмосферне повітря забруднюється мінеральними добривами, пестицидами при протравлюванні полів та насіння на складах.

Смог (суміш диму та туману) — часте явище у великих містах. Сам по собі туман небезпечний для людського організму, згубним він стає, якщо надто забруднений токсичними домішками. Смог спостерігається лише в осінньо-зимовий період (з жовт­ня по лютий). Головну небезпеку становлять сірчастий газ, що міститься в ньому, у концентрації 5—10 г/м³ і вище.

5 грудня 1952 р. над всієї Англією виникла хвиля високого тис­ку і протягом декількох днів не відчувалося ні найменшого подуву вітру. Однак трагедія сталася тільки в Лондоні, де був високий ступінь забруднення атмосфери, — за три-чотири дні там загинуло понад 4000 чоловік. Англійські фахівці визначили, що смог 1952 р. містив декілька сот тонн диму і сірчастого ангідриду. При зіставленні забруднення атмосферного повітря в Лондоні в ці дні з рівнем смертності було відзначено, що смертність збільшується прямо пропорційно концентрації в повітрі диму і сірчастого газу. У 1963 р. від смогу, що опустився на Нью-Йорк, загинуло понад 400 чоловік. Вчені вважають, що щорічно тисячі смертей у містах усього світу пов’язані із забруд­ненням повітря.

У природі постійно відбувається обмін вуглекислим газом зав­дяки кругообігу вуглецю в системах:

• атмосфера—гідросфера. Поглинання СО₂ гідросферою дорів­нює його виділенню;

• атмосфера і біота. СО₂ поглинається зеленими рослинами через фотосинтез, який супроводжується виділенням кисню. З відмиранням рослин внаслідок окислення організмів і продуктів їхньої життєдіяльності вуглець знову повертається в атмосферу і гідросферу. Швидкість кругообігу становить 10 років. Цикл замкнений;

• атмосфера—літосфера. Велика кількість СО₂ безпосередньо виділяється в атмосферу через вулканічні виверження, з гарячими та мінеральними джерелами. Проте час кругообігу — тисячі років. Цикл незамкнений, що приводить до змін клімату на землі.

Викиди сполук сірки — SО₂, SО₃ і Н₂S є найтоксичнішими. Дані про викиди окремих шкідливих речовин в атмосферу України наведено в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2