- •С. І. Дорогунцов, к. Ф. Коценко, м. А. Хвесик, о. Д. Краєвий, о. К. Аблова, н. В. Коржунова, д. Я. Хусаїнов, є. В. Хлобистов, в. С. Міщенко, г. П. Виговська, в. А. Барановський, т. І. Рудчук
- •Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Лист № 14/18.2-2583 від 08.12.04
- •Екологія
- •Вступ 3
- •3.5. Система розселення як фактор антропогенного впливу на довкілля 75
- •6.2. Організаційна структура державного екологічного моніторингу в Україні 173
- •7.1. Економічні методи управління раціональним природокористуванням та їх види 190
- •10.1. Екологічна експертиза та її види 274
- •10.2. Завдання екологічної експертизи 282
- •10.3. Суб’єкти та об’єкти екологічної експертизи 284
- •13. Світовий досвід і міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища 335
- •Література 365 вступ
- •Площа засолених сільськогосподарських угідь в автономній республіці крим і областях (станом на 01.01.1996 року)*
- •Площа перезволожених та заболочених ґрунтів в автономній республіці крим і областях (станом на 01.01.1996 року)*
- •Традиційна технологія знешкодження міського сміття на звалищах безперспективна і не може бути прийнятною для населення сільської місцевості.
- •Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та автотранспорту в автономній республіці крим і областях *
- •Динаміка викидів окремих шкідливих речовин в атмосферу україни від стаціонарних джерел забруднення (тис. Т)
- •Водні ресурси україни
- •Водні ресурси річок україни (за водними басейнами)
- •Поблизу металургійних підприємств у ґрунтовому покриві виявлені важкі метали в кількості, рівній або вищій гдк.
- •Використання природних ресурсів
- •Розміщення відходів
- •Закінчення табл. 6.1
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування
- •Закінчення табл. 6.2
- •Значення гдк хімічних речовин в ґрунтах
- •Величина коефіцієнта Кт
- •Класифікація відходів за токсичністю
- •Величина коефіцієнта Кт
- •Величина коефіцієнта ко
- •Лісові ресурси. Як і інші природні ресурси, лісові ресурси згідно з чинним законодавством України є державною власністю.
- •Екологічні проблеми Полісся. Українське Полісся займає північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської, Сумської, Львівської областей.
Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та автотранспорту в автономній республіці крим і областях *
|
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
Україна |
18776,9 |
15549,4 |
7483,5 |
5908 |
Автономна Республіка Крим |
955,5 |
651,1 |
150,9 |
123,4 |
Вінницька |
553,9 |
428,7 |
201,4 |
145,6 |
Волинська |
180,2 |
168,4 |
48,9 |
35,2 |
Дніпропетровська |
2961,8 |
2528,4 |
1106,7 |
939,5 |
Донецька |
3775,5 |
3090,1 |
2294,3 |
1795,3 |
Житомирська |
285,1 |
277,2 |
67,8 |
61,8 |
Закарпатська |
164,9 |
144,5 |
36,7 |
40,7 |
Закінчення табл. 4.1
|
1985 |
1990 |
1995 |
2000 |
Запорізька |
1054,2 |
887,1 |
346,1 |
333,3 |
Івано-Франківська |
569,3 |
549,5 |
325,7 |
184,8 |
Київська |
592,0 |
509,1 |
209,1 |
167,5 |
Кіровоградська |
456,8 |
338,0 |
133,7 |
80,4 |
Луганська |
1526,8 |
1170,5 |
670,5 |
529,2 |
Львівська |
698,7 |
567,3 |
239,6 |
192,9 |
Миколаївська |
376,9 |
300,3 |
85,3 |
54,2 |
Одеська |
529,0 |
426,1 |
127,1 |
113,5 |
Полтавська |
546,2 |
500,5 |
233,6 |
151,9 |
Рівненська |
279,1 |
204,9 |
64,6 |
49,7 |
Сумська |
305,0 |
297,4 |
100,3 |
81,1 |
Тернопільська |
224,4 |
220,2 |
65,3 |
43,3 |
Харківська |
823,8 |
674,5 |
367,4 |
268,6 |
Херсонська |
357,3 |
263,8 |
89,4 |
64,3 |
Хмельницька ** |
297,1 |
308,6 |
111,4 |
70,0 |
Черкаська |
433,4 |
324,9 |
132,9 |
93,1 |
Чернівецька |
150,7 |
133,2 |
35,0 |
35,1 |
Чернігівська |
296,3 |
256,3 |
102,0 |
64,2 |
м. Київ |
330,9 |
273,0 |
123,1 |
170,4 |
м. Севастополь |
52,1 |
37,8 |
14,7 |
19,6 |
* Довкілля України. Стат. збірник. К.: Державний комітет статистики України, 2002. — С. 28.
** Без урахування викидів автотранспорту.
До наслідків антропогенного впливу на атмосферу належать:
підвищення концентрації СО та СО2;
надходження до атмосфери сполук сірки;
надходження фреонів, сполук азоту, хлору і фтору;
надходження додаткового тепла в атмосферу.
Зараз в атмосфері вміст СО2 порівняно невеликий — 0,033 % від загального її обсягу. Загальний обсяг СО2, що надходить в атмосферу, становить 5—1015 г вуглецю на рік. В атмосфері лишається лише половина цієї кількості, 30 % розчиняється у водах Світового океану, 20 % засвоюється біотою Землі. Систематичні спостереження за СО2 в атмосфері Землі за допомогою надійних приладів було розпочато наприкінці 50-х років ХХ ст.
Нині більше 10 станцій ведуть спостереження за концентрацією СО2. За останні 25 років його вміст зріс на 8,9 %, а за 100 років — на 20 %.
Збільшення СО2 в атмосфері зумовлено двома причинами:
вирубуванням лісів;
збільшенням викидів СО2 через згоряння палива.
Кольорова металургія. Шкідливі речовини утворюються при виробництві глинозему, алюмінію, міді, свинцю, олова, цинку, нікелю й інших металів у печах (для спікання, виплавки, опалювання, індукції й ін.), на устаткуванні для подрібнення та розмолу, у конвертерах, місцях навантаження, вивантаження і пересилки матеріалів, у сушильних агрегатах, на відкритих складах. В основному підприємства кольорової металургії забруднюють атмосферне повітря сірчастим ангідридом (75 % сумарного викиду в атмосферу), окисом вуглецю (10,5 %) і пилом (10,4 %).
Хімічна і нафтохімічна промисловість. Викиди в атмосферу в хімічній промисловості відбуваються при виробництві кислот, гумовотехнічних виробів, фосфору, пластичних мас, барвників і миючих засобів, штучного каучуку, мінеральних добрив, розчинників, крекінгу нафти.
Розмаїтістю вихідної сировини для виробництва визначається склад забруднювальних речовин. У викидах міститься аміак (3,7 %), бензин (3,3 %), сірковуглець (2,5 %), сірководень (0,6 %), толуол (1,2 %), ацетон (0,95 %), бензол (0,7 %), ксилол (0,3 %), дихлоретан (0,6 %), етилацетат (0,5 %), сірчана кислота (0,3 %).
Вирішення екологічної проблеми у галузі ускладнено експлуатацією морально і фізично застарілого обладнання. Слід зазначити, що в останні роки викиди в атмосферу забруднювальних речовин підприємствами галузі різко знизилися. Однак відбулося це не тому, що були проведені ефективні природоохоронні заходи, а через спад виробництва.
Підприємства нафтопереробної промисловості забруднюють атмосферу викидами вуглеводнів (23 % від сумарного викиду), сірчастого газу (16,6 %), оксиду вуглецю (7,3 %), оксидів азоту (2 %).
Особливу екологічну небезпеку становить розробка родовищ нафти і газу з підвищеним вмістом сірководню.
Промисловість будівельних матеріалів. Виробництво цементу й інших в’язких, стінових матеріалів, азбестоцементних виробів, будівельного і технічного скла супроводжується викидами в атмосферу пилу і завислих речовин (57,1 % від сумарного викиду), оксиду вуглецю (21,4 %), сірчастого ангідриду (10,8 %) і оксидів азоту (9 %). Крім того, у викидах присутні сірководень (0,03 %), формальдегід (0,02 %), толуол (0,02 %), бензол (0,01 %), п’ятиокис ванадію (0,01 %), ксилол (0,01 %). Навколо заводів, що виробляють цемент, азбест і інші будівельні матеріали, утворилися зони з підвищеним утриманням в повітрі бензопірена, пилу, у тому числі цементного, та інших шкідливих речовин.
Деревообробна та целюлозно-паперова промисловість. Характерними забруднювальними речовинами, що виробляються цими підприємствами, є тверді речовини (29,8 % сумарного викиду в атмосферу), оксид вуглецю (28,2 %), сірчастий ангідрид (26,7 %), оксид азоту (7,9 %), толуол (1 %), сірководень (0,9 %), ацетон (0,5 %), ксилол (0,45 %), бутилацетат (0,4 %), етилацетат (0,4 %), метилмеркаптан (0,2 %), формальдегід (0,1 %).
В сільській місцевості джерелом забруднення атмосферного повітря є тваринницькі та птахівницькі господарства, м’ясопереробні та молокопереробні підприємства. Над територіями, які примикають до приміщень, де утримуються тварини та птиця, в атмосферному повітрі розповсюджуються на значні відстані аміак, сірководень та інші гази з неприємним запахом.
У рослинницьких господарствах атмосферне повітря забруднюється мінеральними добривами, пестицидами при протравлюванні полів та насіння на складах.
Смог (суміш диму та туману) — часте явище у великих містах. Сам по собі туман небезпечний для людського організму, згубним він стає, якщо надто забруднений токсичними домішками. Смог спостерігається лише в осінньо-зимовий період (з жовтня по лютий). Головну небезпеку становлять сірчастий газ, що міститься в ньому, у концентрації 5—10 г/м3 і вище.
5 грудня 1952 р. над всієї Англією виникла хвиля високого тиску і протягом декількох днів не відчувалося ні найменшого подуву вітру. Однак трагедія сталася тільки в Лондоні, де був високий ступінь забруднення атмосфери, — за три-чотири дні там загинуло понад 4000 чоловік. Англійські фахівці визначили, що смог 1952 р. містив декілька сот тонн диму і сірчастого ангідриду. При зіставленні забруднення атмосферного повітря в Лондоні в ці дні з рівнем смертності було відзначено, що смертність збільшується прямо пропорційно концентрації в повітрі диму і сірчастого газу. У 1963 р. від смогу, що опустився на Нью-Йорк, загинуло понад 400 чоловік. Вчені вважають, що щорічно тисячі смертей у містах усього світу пов’язані із забрудненням повітря.
У природі постійно відбувається обмін вуглекислим газом завдяки кругообігу вуглецю в системах:
атмосфера—гідросфера. Поглинання СО2 гідросферою дорівнює його виділенню;
атмосфера і біота. СО2 поглинається зеленими рослинами через фотосинтез, який супроводжується виділенням кисню. З відмиранням рослин внаслідок окислення організмів і продуктів їхньої життєдіяльності вуглець знову повертається в атмосферу і гідросферу. Швидкість кругообігу становить 10 років. Цикл замкнений;
атмосфера—літосфера. Велика кількість СО2 безпосередньо виділяється в атмосферу через вулканічні виверження, з гарячими та мінеральними джерелами. Проте час кругообігу — тисячі років. Цикл незамкнений, що приводить до змін клімату на землі.
Викиди сполук сірки — SО2, SО3 і Н2S є найтоксичнішими. Дані про викиди окремих шкідливих речовин в атмосферу України наведено в таблиці 4.2.
Таблиця 4.2
