
- •1.1. Склад зернової маси і характеристика її компонентів
- •1.1.1. Хімічний склад основного компонента зернової маси
- •1.1.2. Характеристика інших компонентів зернової маси
- •1.2. Фізичні властивості зернових мас
- •1.3. Фізіологічні властивості зернових мас
- •1.3.1. Д ихання
- •1.3.2. Післязбиральне дозрівання і проростання зерна
- •1.4. Самозігрівання зернових мас
- •2.1. Очищення зерна
- •2.1.1. Технологія
- •2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
- •2.1.3. Особливості технології очищення зерна
- •2.2. Активне
- •2.2.1. Типи установок для активного
- •2.2.2. Технологія і режими
- •2.3. Сушіння зерна
- •2.4. Технологія теплового сушіння
- •2.4.1. Камерні зерносушарки
- •2.4.2. Шахтні
- •2.4.3. Барабанні зерносушарки
- •2.4.4. Рециркудяційні зерносушарки
- •2.4.5. Особливості сушіння зерна окремих культур
- •3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані
- •3.2. Зберігання зернових мас в охолодженому стані
- •3.3. Зберігання зернових мас без доступу повітря
- •3.4. Хімічне консервування зернових мас
- •4.1. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ
- •4.2. Основні типи зерносховищ
- •4.3. Особливості зберігання зерна окремих культур
- •4.4. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю
- •4.5. Кількісно-якісний облік зерна
- •5.1. Виробництво борошна
- •5.1.1. Зерно — сировина для борошномельної промисловості
- •5.1.2. Вихід і сорти борошна
- •5.1.3. Підготовка зерна до помелу
- •5.1.4. Види помелів
- •5.1.5. Виробництво пшеничного і житнього борошна
- •5.1.6. Зберігання борошна
- •5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання
- •5.2. Виробництво хліба
- •5.2.1. Хлібопекарські властивості борошна
- •5.2.2. Технологія приготування хліба
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хліба
- •5.2.4. Показники якості хліба
- •5.3. Технологія виробництва крупи 5.3.1. Показники якості круп'яного зерна
- •5.3.2. Виробництво крупи на крупорушках сільськогосподарського типу
- •5.3.3. Вимоги до якості крупи
- •5.3.4. Виробництво крупи нових видів
- •5.3.5. Зберігання крупи
- •6.1. Харчова і технічна цінність сировини
- •6.2. Технологія виробництва олії
- •6.3. Показники якості олії
- •6.4. Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх
- •7.1. Хімічний склад плодоовочевої продукції і значення окремих речовин для її зберігання й переробки
- •7.2. Загальні морфологічні і фізіологічні особливості об єктів зберігання
- •7.3. Загальні процеси, які відбуваються у масі плодоовочевої продукції під час зберігання
- •8.1. Характеристика режимів зберігання
- •8.2. Способи зберігання
- •8.3. Технологічні особливості простих сховищ — буртів і траншей
- •8.4. Характеристика комплексів для зберігання продукції
- •8.4.1. Характеристика стаціонарних сховищ
- •8.4.2. Характеристика сховищ-холодильників
- •8.4.3. Сховища-холодильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем
- •8.4.4. Підготовка сховищ до сезону зберігання
- •9.1. Вплив факторів вирощування на якість бульб
- •9.2. Збирання і післязбиральна обробка бульб
- •9.3. Характеристика картоплі як об'єкта зберігання
- •9.4. Диференційований режим зберігання бульб
- •9.5. Способи зберігання бульб картоплі різного цільового призначення
- •10.1. Вплив умов вирощування на лежкість коренеплодів
- •10.2. Зберігання моркви
- •10.3. Зберігання столових буряків
- •10.4. Зберігання коренеплодів інших культур
- •10.5. Хвороби коренеплодів під час зберігання
- •11.1. Характеристика капусти як об'єкта зберігання
- •11.2. Збирання і зберігання капусти
- •12.1. Збирання і післязбиральна обробка цибулин
- •12.2. Особливості зберігання цибулі і часнику
- •13.1. Зберігання плодових овочів
- •13.2. Зберігання зеленних овочів і пучкової продукції
- •14.1. Вплив факторів вирощування на якість продукції
- •14.2. Збирання і товарна обробка плодів та ягід
- •14.3. Властивості плодів і ягід як об'єктів зберігання
- •14.4. Хвороби плодів під час зберігання
- •14.5. Зберігання винограду
- •14.6. Зберігання ягід
- •14.7. Облік продукції, закладеної на зберігання
- •15.1. Класифікація способів консервування
- •15.2. Основні технологічні вимоги при консервуванні
- •15.3. Підготовка сировини до консервування
- •15.4. Теплова обробка сировини
- •15.5. Характеристика процесів подрібнення сировини
- •15.6. Характеристика процесів виробництва соку
- •15.7. Тара і підготовка її до консервування
- •15.8. Характеристика спецій для консервування
- •16.1. Квашення капусти
- •16.4. Соління кавунів, динь
- •17.1. Консервування тепловою стерилізацією
- •17.1.1. Виготовлення консервів з овочів
- •17.1.2. Виготовлення консервів з помідорів
- •17.1.3. Виготовлення закусочних консервів з овочів
- •17.1.4. Виготовлення плодоягідних компотів
- •17.1.5. Виготовлення соків
- •17.1.6. Особливості виробництва овочевих соків
- •17.2. Сушіння овочів і плодів
- •17.2.1. Вимоги до якості сировини
- •17.2.2. Способи сушіння
- •17.3. Заморожування плодоягідної продукції
- •18.1. Виготовлення варення
- •18.2. Виготовлення джемів, повидла, мармеладу, желе
- •19.1. Сульфітація
- •19.2. Консервування іншими антисептиками
- •20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)
- •20.2. Виробництво крохмалю
- •21.1. Види браку
- •21.2. Технохімічний контроль консервного виробництва
- •21.2.1. Хіміко-технологічний контроль
- •21.2.2. Бактеріологічний контроль
- •21.3. Техніка безпеки при консервуванні
- •21.4. Організація цехів (заводів) з переробки плодів і овочів
- •21.5. Безвідходні технології
- •22.1. З історії розвитку цукробурякового виробництва
- •22.2. Особливості хімічного складу коренеплодів та їх зміни під час зберігання
- •22.3. Способи зберігання цукрових буряків у свіжому вигляді
- •22.4. О снови технології переробки цукрових буряків
- •22.4.1. Схема технологічного процесу
- •22.4.2. Подрібнення буряків і одержання соку
- •22.4.3. Очищення дифузійного соку
- •22.4.4. Випаровування соку, уварювання сиропу і кристалізація цукру
- •26.1. Класифікація вин
- •26.2. Підготовка сировини
- •26.3. Пресування мезги
- •26.4. Бродіння сусла
- •26.5. Освітлення соків і
- •26.6. Переливання вина
- •26.7. Усушка і доливання вина
- •26.8. Видержка вина
- •26.9. Хвороби і вади вина
- •26.10. Лі кування вин
- •27.1. Комбікорми
- •27.2. Виробництво і зберігання штучно зневоднених кормів
- •27.2.1. Тр ав яне борошно
- •27.2.3. Заготівля монокормів
- •27.2.4. Вітамінне борошно із деревної зелені
- •27.2.5. Вітамінне борошно
- •27.3. Основи технології консервування трав'янистих соковитих кормів
- •27.3.1. Біохімічні основи консервування
- •27.3.2. Фактори впливу на процеси
- •27.3.3. Техніка консервування кормів
- •7. Загальні властивості плодів, овочів і картоплі
- •23. Технологія збирання, первинної обробки
- •24. Технологія збирання, післязбиральна обробка
- •27. Основи технологій приготування та зберігання
12.2. Особливості зберігання цибулі і часнику
Як об'єкт зберігання цибулина — плід із вкороченим стеблом (денце) та прикріпленими до нього соковитими й сухими лусками (останні захищають цибулину від висихання). У гострих сортів цибулі сухі луски закриті, в солодких — відкриті. На зберігання цибулі значно впливає її хімічний склад. Цибуля містить 13 — 14 % сухих речовин, в тому числі: цукрів 8 — 9 %, білка — 2 %, ефірної олії 13 — 20 мг % (в гострих сортів цибулі вміст її більший), багато солей калію, сірки (на кожні 100 г 153 — 184 мг %), менше кальцію, магнію, заліза, цинку та ін.
Розділ 12
Основними компонентами ефірної олії, які визначають специфічний запах цибулі, є сірковмісна сполука аллілпропілдисульфіт, а також леткі сполуки, що викликають сльозоточиву дію, — оксиди тіопропаналю, тіоетаналю та тіобутаналю. У цибулі містяться також сульфосполуки з групи фітоалексинів, що є показником стійкості її проти грибних захворювань. Це 1 д/1, 3-діон-5-актилциклопентан та 2д/1, 3-ціон-5-гексилциклопентан. Вони можуть пригнічувати розвиток деяких бактерій. У внутрішніх соковитих лусках цибулі ефірних олій удвічі більше, ніж у зовнішніх. Особливо високі фітонцидні властивості цибулі виявляються під час її проростання.
У цибулин одно- чи дворічної культури добре виражений стан глибокого спокою. Його цибулина набуває у зв'язку із зменшенням світлового дня наприкінці літа, зміною спектра сонячних променів та зниженням температури повітря. Стан спокою розглядається як блокування процесу поділу клітин, зумовлене зниженням інтенсивності фізіолого-біохімічних процесів, зміною стану протоплазми та обміну речовин у клітинах, що приводить до різкого зниження вмісту нуклеїнових кислот, амінокислот, ауксинів, вітамінів групи В, які беруть участь у поділі клітин. У період спокою відбуваються фізіологічні та морфологічні процеси, завершується формування генеративних органів (температура 2 — 10 °С) у точках росту. При температурі вище 10 °С диференціація клітин здійснюється повільно, а при 18 °С взагалі не відбувається. Отже, найкращими є режими зберігання продовольчої цибулі та сіянки при температурі мінус 1 — 2 °С, а насінної — при 2 — 3 °С. Для сіянки можна також застосовувати теплохолодний режим при низьких (0 — 1 °С) або високих (18 °С) температурах, за яких диференціація бруньки та стрілкування цибулі-сіянки не відбуваються. Відносна вологість повітря для цибулі будь-якого цільового призначення становить
до 70 %.
Лежкість насінних (маточних) цибулин залежить від їх розмірів. Дрібна насінна цибулина стрілок не утворює, дуже велика — погано зберігається, а насінники в полі пошкоджуються мозаїкою. Тому маточна цибуля повинна мати середні розміри. Великі й середні цибулини продовольчого призначення при зберіганні втрачають менше маси, ніж дрібні (табл. 41).
Тепло- й вологовиділення цибулею невеликі, тому товщина шару її зберігання залежить від конструкції сховища. У стаціонарних сховищах з активним вентилюванням він становить 2 — 2,5 м при питомій подачі повітря 60 — 200 м3/т за годину. В холодильниках цибулю, затаровану в ящики, штабелюють на висоту до 3 м, затаре-ну в контейнери місткістю 200 — 300 кг ставлять у 4 яруси, затарену
Зберігання цибулі та часнику
в пакети на 35 — 40 кг з товстого поліетилену складають на піддони в 4 — 5 ярусів. На півдні суху цибулю зберігають у траншеях, глибина та ширина яких 0,7 м, вкладаючи на солом'яну підстилку та перешаровуючи соломою або половою. Так само вкладають цибулю у невеликих (довжина 10 — 12, ширина 1,2 — 1,4, глибина 0,2 — 0,3 м) буртах, влаштованих на підвищених, добре провітрюваних ділянках. Для зберігання у весняно-літній період цибулю з буртів і траншей перевантажують у холодильники.
Таблиця 41. Норми природних втрат свіжих овочів і картоплі при тривалому зберіганні, %
Продукція |
Спосіб зберігання |
Вересень 1 |
Жовтень 1 |
Листопад 1 |
Грудень 1 |
Січень 1 |
Лютий 1 |
Березень 1 |
Квітень 1 |
Травень 1 |
Червень 1 |
Липень 1 |
Серпень 1 |
|
|
Холодна зона |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Столові буря- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ки, редис, |
охолодженням |
1,5 |
0,8 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
0,8 |
0,9 |
0,9 |
— |
— |
бруква, коль- |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рабі, пастернак |
охолодження У буртах або |
1,7 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
0,8 |
1,1 |
1,9 |
— |
— |
|
траншеях |
1,5 |
1,0 |
0,7 |
0,6 |
0,2 |
0,3 |
0,6 |
0,9 |
2,0 |
— |
— |
— |
Морква, пет- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рушка, селера, |
охолодженням |
2,2 |
1,3 |
1,2 |
0,8 |
0,7 |
0,7 |
0,7 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
— |
— |
ріпа |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодження |
2,3 |
2,0 |
1,3 |
0,8 |
0,7 |
0,8 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
— |
— |
— |
|
З перешару- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ванням піском |
1,2 |
1,0 |
0,6 |
0,4 |
0,3 |
0,4 |
0,4 |
0,6 |
1,2 |
— |
— |
— |
|
У буртах або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
траншеях |
1,5 |
1,3 |
1,2 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
0,8 |
0,9 |
2,0 |
— |
— |
— |
Капуста біло- |
Без штучного |
|
3,3 |
2,4 |
1,1 |
2,5 |
2,7 |
|
|
|
|
|
|
та червоного- |
охолодження |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|||||
лова, савойсь- |
У буртах або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ка, брюссель- |
траншеях |
— |
3,3 |
1,8 |
1,0 |
2,0 |
2,5 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
ська (середньо- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стиглі сорти) |
охолодженням |
2,3 |
1,3 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,3 |
1,8 |
1,8 |
— |
— |
— |
Те саме, пізньо- |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стиглі сорти |
охолодження У буртах або |
— |
2,8 |
2,1 |
1,0 |
1,0 |
1,2 |
1,3 |
1,5 |
— |
— |
— |
— |
|
траншеях |
— |
2,8 |
1,8 |
0,8 |
0,8 |
0,8 |
1,1 |
1,3 |
— |
— |
— |
— |
|
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодженням |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,6 |
0,8 |
1,1 |
1,2 |
1,5 |
1,5 |
Цибуля-ріпка |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та цибуля- |
охолодження |
1,7 |
1,2 |
1,1 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
0,6 |
1,0 |
1,7 |
— |
— |
2,5 |
вибірка продо- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вольча |
охолодженням |
1,6 |
1,0 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
0,9 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,7 |
Гарбузи |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодження |
3,0 |
2,0 |
1,2 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
1,3 |
1,5 |
— |
— |
— |
— |
|
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодженням |
1,5 |
1,2 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Розділ 12
Продовження табл. 41
Картопля |
У спеціалізова- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ному сховищі |
1,4 |
1,2 |
0,8 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
0,9 |
1,1 |
— |
— |
— |
|
У буртах або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
траншеях |
1,4 |
1,0 |
0,7 |
0,4 |
0,4 |
0,4 |
0,7 |
0,9 |
1,5 |
— |
— |
— |
|
|
Тепла зона |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Буряки, редис, |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
бруква, коль- |
охолодженням |
1,6 |
1,1 |
1,0 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
1,0 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
— |
— |
рабі, хрін, |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пастернак |
охолодження У буртах або |
2,0 |
1,3 |
1,0 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
1,2 |
1,8 |
1,9 |
2,0 |
|
|
|
траншеях |
— |
1,5 |
1,3 |
0,7 |
0,5 |
0,6 |
0,7 |
2,3 |
2,5 |
— |
— |
— |
Морква, пет- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рушка, селера, |
охолодженням |
2,3 |
1,8 |
1,3 |
0,8 |
0,7 |
1,3 |
1,4 |
1,6 |
1,8 |
1,9 |
— |
— |
ріпа |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодження |
2,5 |
2,2 |
1,3 |
0,8 |
0,7 |
1,3 |
1,6 |
2,3 |
2,5 |
— |
— |
— |
Капуста біло- |
Без штучного |
|
4,0 |
3,8 |
2,3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
та червоного- |
охолодження |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
|||
лова, савойсь- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ка, брюссель- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ська (середньо- |
У буртах або |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
стиглі сорти) |
траншеях |
— |
3,5 |
2,3 |
1,8 |
1,3 |
1,3 |
2,0 |
— |
— |
— |
— |
— |
Цибуля-ріпка |
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
та цибуля- |
охолодження |
0,8 |
0,7 |
0,6 |
0,5 |
0,5 |
0,5 |
1,0 |
1,3 |
1,6 |
1,6 |
1,8 |
1,8 |
вибірка продо- |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
вольча |
охолодженням |
2,0 |
1,5 |
1,3 |
0,7 |
0,6 |
0,7 |
1,1 |
1,6 |
2,0 |
— |
— |
3,0 |
Часник |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодженням |
1,9 |
1,7 |
1,2 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,0 |
1,7 |
1,7 |
1,7 |
2,0 |
|
Без штучного |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодження |
3,2 |
2,1 |
1,5 |
1,1 |
1,1 |
1,2 |
2,0 |
2,5 |
— |
— |
— |
— |
Гарбузи |
З штучним |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
охолодженням |
1,5 |
1,2 |
0,7 |
0,5 |
0,3 |
0,3 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
Примітки: 1. При зберіганні коренеплодів у буртах чи траншеях з перешаровуванням піском природні втрати не визначають; при зберіганні в холодильниках з регульованим середовищем природні втрати розраховують за нормами, які встановлені для сховищ з охолодженням із зменшенням на 15 %.
2. У холодній зоні при зберіганні плодів у сховищах без штучного охолодження природні трати визначають за нормами, що встановлені для сховищ із штучним охолодженням.
3. До теплої зони України належать: Миколаївська, Херсонська й Одеська області та Автономна Республіка Крим, до холодної — всі інші області.
Продовольчий і насінний часник зберігають при температурі 1 — 3 °С та відносній вологості повітря не вище 70 %. Основні труднощі його післязбиральної обробки — зберегти цибулину цілою. Тому після збирання часник затарюють у дрібну з твердого матеріалу тару і в ній сушать його і зберігають.
При зберіганні цибулі великими партіями у сховищах і холодильниках слід підтримувати низьку вологість повітря. Для цього використовують підігріте або висушене чи морозне повітря з низькою
Зберігання цибулі та часнику
вологістю, а також проводять вентилювання сухим повітрям. Крім того, в холодильнику проводять так зване виморожування вологи видаленням «шуби» на батареях охолодження: повітря з температурою мінус 1 °С та відносною вологістю 85 % і більше видаляють з камери відсмоктувальним вентилятором, а нагнітальним — продувають крізь охолоджувальні батареї, внаслідок чого знижуються температура (на 5 — 7 °С) та вміст вологи. Потім доводять вологість повітря до 70 %, а температуру до мінус 3 °С і подають його у камеру зберігання.
Теплохолодний спосіб зберігання цибулі-сіянки полягає в тому, що з осені і до настання мінусової температури в цибулесховищах підтримують температуру близько 18 °С. Після установлення зовнішньої температури повітря мінус 1 — 2 °С за два-три дні в цибуле-сховищі охолоджують повітря до мінус 1 °С і зберігають цибулю доти, поки температура навколишнього середовища не підвищиться і не виникне небезпека підвищення її в сховищі (березень). Тоді цибулю за 2 — 3 дні знову переводять на теплий спосіб зберігання. Найкраще охолодження й отеплення цибулі проводити за допомогою активного вентилювання.
Призначені для зберігання невеликі партії часнику парафінують. Спочатку цілі головки його затарюють у сітки, а потім занурюють у суміш парафіну (97 %) та моногліцерину (2 — 3 %) на 2 — 3 с. Після цього сітки складають у ящики і зберігають при температурі ±1 °С.
Найбільшої шкоди завдають цибулі й часнику при зберіганні сіра шийкова гниль цибулі, біла гниль денця цибулі і часнику та зелена гниль часнику.
Сіра шийкова гниль цибулі, як правило, заноситься з поля (розвивається у недозрілій шийці). Якщо цибулю не прогріти до температури 45 °С, то хвороба прогресує і через 1 — 1,5 міс повністю охоплює всю цибулину. Зверху хвора цибулина покрита сірим нальотом, а всередині має вигляд запареної.
Біла гниль денця цибулі і часнику буває склероціальною та фузаріозною. При склероціальній гнилі утворюється біла щільна грибниця, а тканина цибулини стає м'якою, водянистою, повністю згниває. При фузаріозній — на денці цибулини розвивається біла або рожевувата грибниця. Чим вища температура, тим швидше розвивається хвороба.
Зелена плісенеподібна гниль часнику, або пеніцільоз, найчастіше уражує часник, рідше цибулю. Пошкоджені зубки за зовнішнім виглядом начебто в'ялі, на соковитій тканині утворюються дрібні вдавлені світло-жовті плями. Потім зубки розм'якшуються, а плями спочатку покриваються білуватим, а потім рожевим нальотом. Пошкоджена тканина перетворюється на трухляву масу. Масо
Розділ 12
? 2
2
Контрольні запитання
За яких умов вирощування формуються лежкі цибулини?
2. Які основні фактори збереження цибулі та часнику?
3. Які основні процеси технології збирання і післязбиральної обробки цибулі та часнику?
4. Охарактеризуйте цибулю і часник як об'єкти зберігання.
5. Які є режими зберігання цибулі різного цільового призначення?
6. Які основні способи зберігання продовольчої, насінної цибулі та цибулі-сіянки?
7. Які є причини виникнення хвороб цибулевих під час зберігання?
ве пошкодження спостерігається через 2 — 3 міс після закладання на зберігання, особливо на підморожених чи травмованих цибулинах в умовах високих температури та .відносної вологості повітря.
Зберігання плодових і зеленних овочів