
- •1.1. Склад зернової маси і характеристика її компонентів
- •1.1.1. Хімічний склад основного компонента зернової маси
- •1.1.2. Характеристика інших компонентів зернової маси
- •1.2. Фізичні властивості зернових мас
- •1.3. Фізіологічні властивості зернових мас
- •1.3.1. Д ихання
- •1.3.2. Післязбиральне дозрівання і проростання зерна
- •1.4. Самозігрівання зернових мас
- •2.1. Очищення зерна
- •2.1.1. Технологія
- •2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
- •2.1.3. Особливості технології очищення зерна
- •2.2. Активне
- •2.2.1. Типи установок для активного
- •2.2.2. Технологія і режими
- •2.3. Сушіння зерна
- •2.4. Технологія теплового сушіння
- •2.4.1. Камерні зерносушарки
- •2.4.2. Шахтні
- •2.4.3. Барабанні зерносушарки
- •2.4.4. Рециркудяційні зерносушарки
- •2.4.5. Особливості сушіння зерна окремих культур
- •3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані
- •3.2. Зберігання зернових мас в охолодженому стані
- •3.3. Зберігання зернових мас без доступу повітря
- •3.4. Хімічне консервування зернових мас
- •4.1. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ
- •4.2. Основні типи зерносховищ
- •4.3. Особливості зберігання зерна окремих культур
- •4.4. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю
- •4.5. Кількісно-якісний облік зерна
- •5.1. Виробництво борошна
- •5.1.1. Зерно — сировина для борошномельної промисловості
- •5.1.2. Вихід і сорти борошна
- •5.1.3. Підготовка зерна до помелу
- •5.1.4. Види помелів
- •5.1.5. Виробництво пшеничного і житнього борошна
- •5.1.6. Зберігання борошна
- •5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання
- •5.2. Виробництво хліба
- •5.2.1. Хлібопекарські властивості борошна
- •5.2.2. Технологія приготування хліба
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хліба
- •5.2.4. Показники якості хліба
- •5.3. Технологія виробництва крупи 5.3.1. Показники якості круп'яного зерна
- •5.3.2. Виробництво крупи на крупорушках сільськогосподарського типу
- •5.3.3. Вимоги до якості крупи
- •5.3.4. Виробництво крупи нових видів
- •5.3.5. Зберігання крупи
- •6.1. Харчова і технічна цінність сировини
- •6.2. Технологія виробництва олії
- •6.3. Показники якості олії
- •6.4. Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх
- •7.1. Хімічний склад плодоовочевої продукції і значення окремих речовин для її зберігання й переробки
- •7.2. Загальні морфологічні і фізіологічні особливості об єктів зберігання
- •7.3. Загальні процеси, які відбуваються у масі плодоовочевої продукції під час зберігання
- •8.1. Характеристика режимів зберігання
- •8.2. Способи зберігання
- •8.3. Технологічні особливості простих сховищ — буртів і траншей
- •8.4. Характеристика комплексів для зберігання продукції
- •8.4.1. Характеристика стаціонарних сховищ
- •8.4.2. Характеристика сховищ-холодильників
- •8.4.3. Сховища-холодильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем
- •8.4.4. Підготовка сховищ до сезону зберігання
- •9.1. Вплив факторів вирощування на якість бульб
- •9.2. Збирання і післязбиральна обробка бульб
- •9.3. Характеристика картоплі як об'єкта зберігання
- •9.4. Диференційований режим зберігання бульб
- •9.5. Способи зберігання бульб картоплі різного цільового призначення
- •10.1. Вплив умов вирощування на лежкість коренеплодів
- •10.2. Зберігання моркви
- •10.3. Зберігання столових буряків
- •10.4. Зберігання коренеплодів інших культур
- •10.5. Хвороби коренеплодів під час зберігання
- •11.1. Характеристика капусти як об'єкта зберігання
- •11.2. Збирання і зберігання капусти
- •12.1. Збирання і післязбиральна обробка цибулин
- •12.2. Особливості зберігання цибулі і часнику
- •13.1. Зберігання плодових овочів
- •13.2. Зберігання зеленних овочів і пучкової продукції
- •14.1. Вплив факторів вирощування на якість продукції
- •14.2. Збирання і товарна обробка плодів та ягід
- •14.3. Властивості плодів і ягід як об'єктів зберігання
- •14.4. Хвороби плодів під час зберігання
- •14.5. Зберігання винограду
- •14.6. Зберігання ягід
- •14.7. Облік продукції, закладеної на зберігання
- •15.1. Класифікація способів консервування
- •15.2. Основні технологічні вимоги при консервуванні
- •15.3. Підготовка сировини до консервування
- •15.4. Теплова обробка сировини
- •15.5. Характеристика процесів подрібнення сировини
- •15.6. Характеристика процесів виробництва соку
- •15.7. Тара і підготовка її до консервування
- •15.8. Характеристика спецій для консервування
- •16.1. Квашення капусти
- •16.4. Соління кавунів, динь
- •17.1. Консервування тепловою стерилізацією
- •17.1.1. Виготовлення консервів з овочів
- •17.1.2. Виготовлення консервів з помідорів
- •17.1.3. Виготовлення закусочних консервів з овочів
- •17.1.4. Виготовлення плодоягідних компотів
- •17.1.5. Виготовлення соків
- •17.1.6. Особливості виробництва овочевих соків
- •17.2. Сушіння овочів і плодів
- •17.2.1. Вимоги до якості сировини
- •17.2.2. Способи сушіння
- •17.3. Заморожування плодоягідної продукції
- •18.1. Виготовлення варення
- •18.2. Виготовлення джемів, повидла, мармеладу, желе
- •19.1. Сульфітація
- •19.2. Консервування іншими антисептиками
- •20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)
- •20.2. Виробництво крохмалю
- •21.1. Види браку
- •21.2. Технохімічний контроль консервного виробництва
- •21.2.1. Хіміко-технологічний контроль
- •21.2.2. Бактеріологічний контроль
- •21.3. Техніка безпеки при консервуванні
- •21.4. Організація цехів (заводів) з переробки плодів і овочів
- •21.5. Безвідходні технології
- •22.1. З історії розвитку цукробурякового виробництва
- •22.2. Особливості хімічного складу коренеплодів та їх зміни під час зберігання
- •22.3. Способи зберігання цукрових буряків у свіжому вигляді
- •22.4. О снови технології переробки цукрових буряків
- •22.4.1. Схема технологічного процесу
- •22.4.2. Подрібнення буряків і одержання соку
- •22.4.3. Очищення дифузійного соку
- •22.4.4. Випаровування соку, уварювання сиропу і кристалізація цукру
- •26.1. Класифікація вин
- •26.2. Підготовка сировини
- •26.3. Пресування мезги
- •26.4. Бродіння сусла
- •26.5. Освітлення соків і
- •26.6. Переливання вина
- •26.7. Усушка і доливання вина
- •26.8. Видержка вина
- •26.9. Хвороби і вади вина
- •26.10. Лі кування вин
- •27.1. Комбікорми
- •27.2. Виробництво і зберігання штучно зневоднених кормів
- •27.2.1. Тр ав яне борошно
- •27.2.3. Заготівля монокормів
- •27.2.4. Вітамінне борошно із деревної зелені
- •27.2.5. Вітамінне борошно
- •27.3. Основи технології консервування трав'янистих соковитих кормів
- •27.3.1. Біохімічні основи консервування
- •27.3.2. Фактори впливу на процеси
- •27.3.3. Техніка консервування кормів
- •7. Загальні властивості плодів, овочів і картоплі
- •23. Технологія збирання, первинної обробки
- •24. Технологія збирання, післязбиральна обробка
- •27. Основи технологій приготування та зберігання
5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання
Для збільшення виходу борошна високих сортів при переробці зерна на борошномельних заводах необхідно забезпечити насамперед максимальне відокремлення від ендосперму оболонок і зародків зерна. Відомо, що в цих частинах зерна міститься багато цінних біологічно активних речовин. Тому видалення їх під час переробки зерна значною мірою збіднює борошно з чистого ендосперму на мінеральні речовини та вітаміни.
У зародку пшениці міститься значна кількість білків, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин. Порівняно з цілим зерном у ньому більше цукру, білка та в 6 разів більше жиру.
На борошномельних заводах виробляють зародкові пластівці, вихід яких становить 0,25 - 0,30 % від маси перероблюваного зерна. Хімічний склад їх такий: вологість 11 - 15 %; білка 28,6 - 41; вільних ліпідів 8 - 10,4; вільних цукрів 11,1 - 16,6; крохмалю 15,4 - 25,5; клітковини 2,4 - 3,7; золи 4,2 - 6,3 %. Кальцію у пластівцях у 1,2 -2,5 раза більше, ніж у цілому зерні і борошні вищого сорту, а калію — в 1,5 - 5 разів.
Технологічний процес виробництва зародкових пластівців складається з таких основних операцій: відбору зародкових пластівців; очищення від залізомагнітних домішок; збагачення в повітряному аспіраторі для відокремлення часточок оболонок і борошна; сушіння; охолодження; розфасовування й упаковування в паперові мішки з поліетиленовими вкладишами.
-
Розділ 5
Як природний концентрат вітамінів, білків і вуглеводів зародкові пластівці використовують у виробництві хлібобулочних виробів. Додавання в тісто 5 % їх (замість борошна першого сорту) сприяє збільшенню в хлібі вмісту білка на 8 - 12 %, лізину — на 24 - 25, незамінних амінокислот — на 5 - 9, вітаміну В1 — на 9 - 18 %. Використовують зародкові пластівці також у виробництві кондитерських виробів, у медицині, фармацевтичній та парфумерній промисловості.
У підготовчому та розмельному відділеннях борошномельних заводів одержують відходи, які називаються висівками і містять плодові й насінні оболонки, а також алейроновий шар зерна. У висівках міститься: білків — 18 %; ліпідів — 4,3; крохмалю — 30; харчових волокон (клітковини) — 45 %. Крім того, в них міститься більше половини вітамінів зерна.
Технологічний процес виробництва дієтичних висівок складається з виділення, обробки на спеціальних машинах для зменшення залишків ендосперму і борошна, очищення, термічної обробки, охолодження, розфасовування та упаковування.
Дієтичні висівки використовують для лікування хвороб травної системи, а також порушення жирового обміну, викликаного використанням у харчуванні продуктів, бідних на харчові волокна. Перспективним є використання дієтичних висівок у хлібопеченні.
Для зниження мікробіологічного забруднення та вологості пшеничних висівок здійснюють їх термічну обробку протягом 10 хв при температурі 110 - 130 °С. Після сушіння й охолодження їх вологість має бути не більше 7 %.
Зернову суміш від первинної обробки, що містить 50 - 70 % зерен, згідно із стандартом, відносять до основного зерна або зернових домішок і використовують на фураж, а із вмістом 70 - 85 % зерна — на виробництво комбікорму або фураж. Висівки використовують для виготовлення комбікорму і на фуражні цілі. Зародки, залежно від їх якості, є сировиною для виробництва олії, вітамінів, кормів.