
- •1.1. Склад зернової маси і характеристика її компонентів
- •1.1.1. Хімічний склад основного компонента зернової маси
- •1.1.2. Характеристика інших компонентів зернової маси
- •1.2. Фізичні властивості зернових мас
- •1.3. Фізіологічні властивості зернових мас
- •1.3.1. Д ихання
- •1.3.2. Післязбиральне дозрівання і проростання зерна
- •1.4. Самозігрівання зернових мас
- •2.1. Очищення зерна
- •2.1.1. Технологія
- •2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
- •2.1.3. Особливості технології очищення зерна
- •2.2. Активне
- •2.2.1. Типи установок для активного
- •2.2.2. Технологія і режими
- •2.3. Сушіння зерна
- •2.4. Технологія теплового сушіння
- •2.4.1. Камерні зерносушарки
- •2.4.2. Шахтні
- •2.4.3. Барабанні зерносушарки
- •2.4.4. Рециркудяційні зерносушарки
- •2.4.5. Особливості сушіння зерна окремих культур
- •3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані
- •3.2. Зберігання зернових мас в охолодженому стані
- •3.3. Зберігання зернових мас без доступу повітря
- •3.4. Хімічне консервування зернових мас
- •4.1. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ
- •4.2. Основні типи зерносховищ
- •4.3. Особливості зберігання зерна окремих культур
- •4.4. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю
- •4.5. Кількісно-якісний облік зерна
- •5.1. Виробництво борошна
- •5.1.1. Зерно — сировина для борошномельної промисловості
- •5.1.2. Вихід і сорти борошна
- •5.1.3. Підготовка зерна до помелу
- •5.1.4. Види помелів
- •5.1.5. Виробництво пшеничного і житнього борошна
- •5.1.6. Зберігання борошна
- •5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання
- •5.2. Виробництво хліба
- •5.2.1. Хлібопекарські властивості борошна
- •5.2.2. Технологія приготування хліба
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хліба
- •5.2.4. Показники якості хліба
- •5.3. Технологія виробництва крупи 5.3.1. Показники якості круп'яного зерна
- •5.3.2. Виробництво крупи на крупорушках сільськогосподарського типу
- •5.3.3. Вимоги до якості крупи
- •5.3.4. Виробництво крупи нових видів
- •5.3.5. Зберігання крупи
- •6.1. Харчова і технічна цінність сировини
- •6.2. Технологія виробництва олії
- •6.3. Показники якості олії
- •6.4. Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх
- •7.1. Хімічний склад плодоовочевої продукції і значення окремих речовин для її зберігання й переробки
- •7.2. Загальні морфологічні і фізіологічні особливості об єктів зберігання
- •7.3. Загальні процеси, які відбуваються у масі плодоовочевої продукції під час зберігання
- •8.1. Характеристика режимів зберігання
- •8.2. Способи зберігання
- •8.3. Технологічні особливості простих сховищ — буртів і траншей
- •8.4. Характеристика комплексів для зберігання продукції
- •8.4.1. Характеристика стаціонарних сховищ
- •8.4.2. Характеристика сховищ-холодильників
- •8.4.3. Сховища-холодильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем
- •8.4.4. Підготовка сховищ до сезону зберігання
- •9.1. Вплив факторів вирощування на якість бульб
- •9.2. Збирання і післязбиральна обробка бульб
- •9.3. Характеристика картоплі як об'єкта зберігання
- •9.4. Диференційований режим зберігання бульб
- •9.5. Способи зберігання бульб картоплі різного цільового призначення
- •10.1. Вплив умов вирощування на лежкість коренеплодів
- •10.2. Зберігання моркви
- •10.3. Зберігання столових буряків
- •10.4. Зберігання коренеплодів інших культур
- •10.5. Хвороби коренеплодів під час зберігання
- •11.1. Характеристика капусти як об'єкта зберігання
- •11.2. Збирання і зберігання капусти
- •12.1. Збирання і післязбиральна обробка цибулин
- •12.2. Особливості зберігання цибулі і часнику
- •13.1. Зберігання плодових овочів
- •13.2. Зберігання зеленних овочів і пучкової продукції
- •14.1. Вплив факторів вирощування на якість продукції
- •14.2. Збирання і товарна обробка плодів та ягід
- •14.3. Властивості плодів і ягід як об'єктів зберігання
- •14.4. Хвороби плодів під час зберігання
- •14.5. Зберігання винограду
- •14.6. Зберігання ягід
- •14.7. Облік продукції, закладеної на зберігання
- •15.1. Класифікація способів консервування
- •15.2. Основні технологічні вимоги при консервуванні
- •15.3. Підготовка сировини до консервування
- •15.4. Теплова обробка сировини
- •15.5. Характеристика процесів подрібнення сировини
- •15.6. Характеристика процесів виробництва соку
- •15.7. Тара і підготовка її до консервування
- •15.8. Характеристика спецій для консервування
- •16.1. Квашення капусти
- •16.4. Соління кавунів, динь
- •17.1. Консервування тепловою стерилізацією
- •17.1.1. Виготовлення консервів з овочів
- •17.1.2. Виготовлення консервів з помідорів
- •17.1.3. Виготовлення закусочних консервів з овочів
- •17.1.4. Виготовлення плодоягідних компотів
- •17.1.5. Виготовлення соків
- •17.1.6. Особливості виробництва овочевих соків
- •17.2. Сушіння овочів і плодів
- •17.2.1. Вимоги до якості сировини
- •17.2.2. Способи сушіння
- •17.3. Заморожування плодоягідної продукції
- •18.1. Виготовлення варення
- •18.2. Виготовлення джемів, повидла, мармеладу, желе
- •19.1. Сульфітація
- •19.2. Консервування іншими антисептиками
- •20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)
- •20.2. Виробництво крохмалю
- •21.1. Види браку
- •21.2. Технохімічний контроль консервного виробництва
- •21.2.1. Хіміко-технологічний контроль
- •21.2.2. Бактеріологічний контроль
- •21.3. Техніка безпеки при консервуванні
- •21.4. Організація цехів (заводів) з переробки плодів і овочів
- •21.5. Безвідходні технології
- •22.1. З історії розвитку цукробурякового виробництва
- •22.2. Особливості хімічного складу коренеплодів та їх зміни під час зберігання
- •22.3. Способи зберігання цукрових буряків у свіжому вигляді
- •22.4. О снови технології переробки цукрових буряків
- •22.4.1. Схема технологічного процесу
- •22.4.2. Подрібнення буряків і одержання соку
- •22.4.3. Очищення дифузійного соку
- •22.4.4. Випаровування соку, уварювання сиропу і кристалізація цукру
- •26.1. Класифікація вин
- •26.2. Підготовка сировини
- •26.3. Пресування мезги
- •26.4. Бродіння сусла
- •26.5. Освітлення соків і
- •26.6. Переливання вина
- •26.7. Усушка і доливання вина
- •26.8. Видержка вина
- •26.9. Хвороби і вади вина
- •26.10. Лі кування вин
- •27.1. Комбікорми
- •27.2. Виробництво і зберігання штучно зневоднених кормів
- •27.2.1. Тр ав яне борошно
- •27.2.3. Заготівля монокормів
- •27.2.4. Вітамінне борошно із деревної зелені
- •27.2.5. Вітамінне борошно
- •27.3. Основи технології консервування трав'янистих соковитих кормів
- •27.3.1. Біохімічні основи консервування
- •27.3.2. Фактори впливу на процеси
- •27.3.3. Техніка консервування кормів
- •7. Загальні властивості плодів, овочів і картоплі
- •23. Технологія збирання, первинної обробки
- •24. Технологія збирання, післязбиральна обробка
- •27. Основи технологій приготування та зберігання
3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані
Сухими вважаються зерно і насіння, в яких немає вільної вологи, а є тільки зв'язана волога, малодоступна для активної життєдіяльності як насіння, так і мікроорганізмів.
Цей режим зберігання ґрунтується на принципі ксероанабіозу, тобто усуненні дії на сухе зерно основного фактора його псування під час зберігання — мікроорганізмів.
Режим зберігання насіння в сухому стані — основний захід підтримання його високої життєздатності у партіях -107
Розділ 3
посівного матеріалу всіх культур та якості зерна продовольчого призначення протягом усього строку його зберігання.
Зерно пшениці, жита, ячменю, вівса вважається сухим, якщо містить не більше 14 % вологи. Оскільки вміст вологи в зерні при тривалому зберіганні може дещо підвищуватися внаслідок сорбції з повітря, найкраща його стійкість забезпечується при вологості 12 — 13 %. Отже, оптимальна норма вологості для тривалого зберігання виробничих партій насіння має бути на 1 — 2 % нижчою за критичну вологість. Остання неоднакова у різних культур і залежить від хімічного складу зерна. Чим більше в насінні жиру, тим швидше у ньому з'являється вільна волога, а отже, тим менша вологість (6 — 8 %) може забезпечити його надійну збереженість.
Сухе насіння зазвичай зберігають насипом заввишки 10 — 12 м. Тому в сучасних насіннєсховищах насіння завантажують на максимальну їх висоту, яка допустима згідно з технічними умовами експлуатації. При складуванні насіння високим насипом сховище використовується краще, створюються сприятливіші умови для збереженості його якості, оскільки його температура та вологість зазнають менших коливань, ніж у зерновому насипі невеликої висоти. Навіть за найнесприятливіших за кліматичними умовами районах сухе зерно й насіння при розміщенні у спеціальних сховищах високим насипом через один-два роки зберігання здебільшого залишаються сухими. Тільки в невеликому верхньому шарі насипу (завтовшки 10 — 15 см) можливі значні зміни вологості зерна. Тому чим вищий насип зерна, тим відносно менша його частина піддається зволоженню при зберіганні.
Сухе насіння можна зберігати у сховищах різних конструкцій і типів, якщо вони відповідають технічним вимогам. Досвід показав, що зернові маси, добре підготовлені до зберігання (очищені від домішок, знезаражені й охолоджені), можна зберігати без переміщення у складах протягом 4 — 5 років, а в силосах елеваторів 2 — 3 роки.
Проте повну тривалу збереженість сухого насіння не завжди можна гарантувати. Причиною псування його може бути сильний розвиток комах — шкідників хлібних запасів, здатних існувати й розмножуватись у зерні вологістю, нижчою за критичну. Отже, найкращі умови для зберігання насіння забезпечуються тоді, коли воно не тільки добре і своєчасно просушене, а й охолоджене до низьких плюсових температур.
Псується суха зернова маса і при утворенні краплинно-рідинної вологи та підвищенні вологості в будь-якій ділянці насипу внаслідок перепадів температур та явища термовологопровідності.
Надійну збереженість високої якості сухого зерна і насіння забезпечує тільки постійний контроль за станом зерна під час його
Режими зберігання зернових мас
зберігання. Тому зерно розміщують у сховищах так, щоб до кожної його партії був вільний доступ для проведення контролю. Для ліквідації можливих несприятливих процесів у зерновій масі сховище обладнують установками для активного вентилювання, засобами механізації для швидкого завантаження й розвантаження зерна, а також приладами для контролю за процесами зберігання.