27.3.3. Техніка консервування кормів

Кормові культури на силос збирають силосозбиральними ком­байнами КСК-100П, КПКУ-75 (причіпний варіант КСК-100, що агрегатується з трактором Т-150, КСС-1,8 «Вихор»), КУФ-1,8, а та­кож Е-280. Ці комбайни, крім КСС-2,6, мають змінні робочі органи, за допомогою яких можна проводити як пряме збирання культур на силос, так і підбирання валків пров'ялених трав для заготівлі сінажу.

Для транспортування скошеної маси до сховищ використовують бортові і самоскидні автомобілі, тракторні самоскидні причепи ПСЕ-12,5, ПСЕ-30, ПСЕ-40, 2ПТС-4-887А, ПТС-Ф-60 та ін. Для під­вищення вантажопідйомності транспортних засобів нарощують ви­соту бортів на 0,8 — 1 м змінними решітками. Несамоскидні транс­портні засоби забезпечують найпростішими пристроями для механі­зованого розвантаження корму.

У траншеї подрібнену масу розвантажують безпосередньо з транспортних засобів. Якщо траншеї заглиблені, то їх завантажують з поздовжніх сторін. Але щоб корм не забруднювався, машини кра­ще розвантажувати на початку пандуса, а потім переміщувати зе­лену масу бульдозером, який одночасно розрівнює її по поверхні траншеї.

Застосовують дві системи завантаження траншей: 1) починають із середини по довжині з поступовим нарощуванням утвореного вала до обох торців на всій поверхні траншеї; 2) завантажують до­верху один торець траншеї і похилими шарами нарощують товщу маси до другого торця. Другий спосіб ефективніший при великій

242-

Основи технологій приготування та зберігання кормів

довжині траншей. Якщо вся траншея заповнюється в рекомендо­вані строки (3 — 4 дні), то обидві системи завантаження є рівноцін­ними.

Розрівнюють і трамбують масу з першого закладеного шару бу­льдозерами та гусеничними тракторами. При використанні бульдо­зера не тільки краще розрівнюється маса, а й підвищується продук­тивність праці, сильніше ущільнюється маса. Поки шар подрібненої зеленої маси не перевищує висоти стіни споруди, її трамбують пере­важно в поздовжньому напрямку, особливо ретельно ущільнюючи її біля стін, щоб при зберіганні вона не дуже осідала, бо інакше біля стін утворяться щілини, куди потраплятимуть повітря і вода. Масу, укладену на 0,4 м вище стінок, трамбують і в поперечному напрям­ку. На кожні 200 — 300 т зеленої маси, що закладається щодня, по­трібно 1 — 2 трактори з бульдозерними пристроями. Траншеї запов­нюють вище країв на 1,5 м, ретельно трамбують і негайно накрива­ють корм повітронепроникною плівкою.

При завантаженні сховища не одним видом сировини, а суміш­шю, наприклад, вологою і сухою, білковою і цукристою, треба яко­мога краще перемішати компоненти.

У башти зелену масу завантажують за допомогою двох-трьох окремих або об'єднаних в агрегат конвеєрів. На перший масу розван­тажують з транспортних засобів, а з нього дозовано — на другий конвеєр, що подає масу безпосередньо в башту. Першим конвеєром часто ставлять кормороздавачі ПТУ-10, КТУ-10, платформу-живильник ПЕК-30. їх заглиблюють у землю так, щоб можна було розвантажувати зелену масу безпосередньо з транспортних засобів. Кузов кормороздавача збільшують, встановлюючи на ньому бункер. Подається маса в башти конвеєрами ТПК-30, ТЕБ-30 (до 30 т/год і більше).

Під час завантаження башт висотою 10 — 12 м обов'язково ущіль­нюють масу. Башти з більшою висотою завантажують достатньо по­дрібненою масою без спеціального ущільнення. Незалежно від того, закладають масу у башти з ущільненням чи без нього, потрібно роз­рівнювати її по всій поверхні, щоб не утворювались порожнини, бо внаслідок нерівномірного тиску на стіни можливе перевертання башти.

Розрівнюють масу розподільниками типу РМБ-9,15 або розпо-дільниками-розвантажувачами РРС-Ф-50-6 (рис. 41) та іншими пристроями. Після ущільнення зелену масу ізолюють від доступу повітря.

Отже, висока якість і добра збереженість сінажу можуть бути за­безпечені при суворому додержанні технологічних вимог: вчасному

242

Розділ 27

Рис. 41. Розподільник-розвантажувач сінажу РРС-Ф-50-6:

1 — поворотна рама; 2, 3 — шнеки; 4 — кидалка; 5 — струмознімач; 6 — привод робочих органів; 7 — привод на коловий рух; 8 — розвантажувальний дефлектор; 9 — електрообладнання; 10 — розподільна коробка; 11 — приводне кільце; 12 — трикутник підвіски

скошуванні трави; швидкому (без запізнення) її пров'ялюванні; під­биранні маси з одночасним подрібненням і навантаженням у транспортні засоби; завантаженні у сховища; ущільненні та ізоля­ція корму від доступу повітря.

Для скошування трави використовують косарки усіх типів (КС 2,1, КПРН-3,0, КПС-5Г, Е-301), кормозбиральні комбайни (КСК-100П, КПІ-2,4 та ін.). Щоб прискорити процес пров'ялювання трав, одночасно з їх скошуванням і плющенням (бобових) треба роз­пушувати валки, а потім, при потребі, ворушити покоси. Для цього використовують колісно-вальцьові граблі ГВК-6,0, бокові граблі ГБУ-0,6 або граблі-ворушилки Е-247, що дають рівномірний пухкий валок. Така обробка скошених трав (плющення і ворушіння) дає змогу пров'ялювати їх до вмісту 50 % сухої речовини за 6 — 9 год у сонячну погоду та за 1,0 — 1,5 доби — у похмуру. Втрати сухої речо­вини, без урахування механічних втрат, при швидкому пров'ялю­ванні не перевищують 2 %.

Підбирати пров'ялену масу починають тоді, коли вологість її ся­гає 60 — 58 %, враховуючи, що при наступних операціях відбуваєть­ся додаткове підсушування її ще на 3 — 5 %. Пров'ялену траву під­бирають і подрібнюють підбирачами-подрібнювачами КУФ-1,8,

Е-280, комбайнами КС-1,8 «Вихор», Е-067, КСК-100П та ін. Дрібно

порізану пров'ялену масу транспортують будь-якими транспортни­

243

Основи технологій приготування та зберігання кормів

ми засобами, що обладнані сітчастою огорожею для зменшення втрат корму та збільшення місткості кузова.

Порядок і техніка завантаження сінажної маси такі самі, як і при закладанні у сховища силосу. Башту щодоби потрібно заванта­жувати не менш як на 5 м її висоти, щоб забезпечити у ній норма­льний температурний режим. Максимальний строк завантаження башти сінажем — чотири дні.

Після заповнення башти на поверхню пров'яленої маси кладуть свіжоскошену подрібнену траву шаром 25 — 30 см і негайно укрива­ють поліетиленовою плівкою. Перед накриттям по всьому перимет­ру стіни викопують канавку завглибшки близько 50 см, в яку за­правляють краї плівки, що заповнює всю канавку і виходить вище поверхні маси на 0,5 — 0,6 м. На поверхню полога плівки подають 4 — 5 т подрібненої маси. Спочатку нею заповнюють канавку, а потім розкидають по пологу. Щоб захистити укладену на поверхню полога зелену масу від висихання, її укривають другим пологом із плівки. Через 15 — 20 днів після укладання маси плівку знімають, а башту довантажують і знову аналогічно укривають.

Сінаж, як уже зазначалося, закладають у траншеї так само, як і силос, тільки на добре ущільнену сінажну масу кладуть шар свіжо-скошеної трави (30 — 35 см) і лише після цього масу накривають по­логом із плівки.

Розроблено також технологію виготовлення сінажу із неподріб­неної пров'яленої трави, спресованої з високою щільністю в тюки. Можна виготовляти і закладати на зберігання тюки таких розмірів, щоб маса кожного з них відповідала добовому раціону тварин. Для їх виготовлення необхідно удосконалити в'язальний апарат прес-підбирача ПСБ-1,6 або застосувати прес-підбирач К-442. Сінажну масу в тюках перевозять автомобілями, тракторними причепами, а також підбирачами-тюковкладачами ГУТ-2,5 і транспортувальни­ками штабелів тюків ТШН-2,5.

Сінаж у тюках закладають в траншеї з вертикальними стінками. Тюки ставлять вертикально, на торець, щільно один до одного. Щі­лини між тюками і стінами траншеї також заповнюють сінажною масою. Після заповнення траншеї масу ущільнюють гусеничним трактором.

Добре зарекомендували себе на підбиранні пров'яленої зеленої маси рулонні прес-підбирачі ПРП-1,6, РС-121 та ін. Кіпи (рулони) в герметичних поліетиленових мішках закладають у капітальні спо­руди в колону по дві або по одній,

Зазначимо, що перевірка в Англії та інших країнах способу кон­сервування зеленої маси в поліетиленових мішках показала, що він

243

Розділ 27

малоефективний. По-перше, порівняно дорогий, по-друге, біохімічні втрати сухої речовини в кормі, виготовленому із зеленої маси подіб­ним способом, практично дорівнюють втратам, які бувають у капі­тальних сховищах баштового і траншейного типів. Однак у невели­ких господарствах цей спосіб зручний.

Хімічне консервування зелених кормів багато в чому подібне до силосування й сінажування, за винятком застосування консерван­тів. Важливою його умовою є: суворе додержання рекомендованих доз консервантів; строків завантаження сховищ та їх герметизації; рівномірний розподіл препаратів по масі корму; вжиття заходів без­пеки при роботі з консервантами.

Вносити хімічні консерванти можна трьома способами: 1) обпри­скування рослин на пні перед скошуванням; 2) обприскування (об­пилення) їх у процесі скошування, подрібнення та завантаження в транспортні засоби; 3) внесення рідких або сипких консервантів під час закладання маси у сховище. Спосіб внесення консервантів оби­рають залежно від наявних можливостей.

Для застосування першого способу поки що немає спеціалізова­них машин та пристроїв для дозованого розприскування консерван­тів над травостоєм.

Консерванти у зелений корм при скошуванні та подрібненні у різ­них країнах вносять за допомогою багатьох різних пристроїв, доза-торів-аплікаторів, що встановлюються на кормозбиральних агрега­тах. У нашій країні для цього серійно випускається обладнання для кормозбиральних машин — УВК-Ф-1 в трьох модифікаціях, що аг­регатуються з різними машинами.

Для внесення хімічних консервантів у зелену масу при заванта­женні нею сховищ застосовують різні розприскувальні та розпилю­вальні пристрої, що встановлюються біля сховищ або на тракторі, якими ущільнюється кормова маса. Пристосовують також різні са­дові та городні обприскувачі, в тому числі тракторний обприскувач ОВТ-1А.

Велике значення має додержання правил вивантаження корму із сховищ. З траншей поступово знімають накриття і вибирають корм вертикальними шарами не менше 0,5 м по всій ширині і висо­ті сховища, не порушуючи монолітності маси, що залишається. Кращі результати отримують при вивантаженні кормів навантажу­вачами ПСС-5,5 (рис. 42).

Грейферні навантажувачі ПЕ-0,8, ЕПВ-10, навантажувачі безпе­рервної дії ПСН-1М або ПСК-5 додатково подрібнюють корм, роз­пушують моноліт корму на глибину 2,0 — 2,5 м, внаслідок чого маса нагрівається і пліснявіє. Вибирати корм потрібно систематично.

244

Основи технологій приготування та зберігання кормів

Рис. 42. Схема роботи навантажувача ПСС-5,5:

1 — визначальник; 2 — стрілка; 3 — конвеєр; 4 — рама; 5 — бункер

Інакше вже через 3 — 5 діб після припинення вибирання корм на зрізі пліснявіє на глибину 1,0 — 1,5 м по довжині траншеї і нагріва­ється до 50 — 55 °С. Вивантажений із сховища корм може зберігати­ся не більше доби. Вітаміни, що містяться в ньому, швидко розкла­даються, крім того, корм втрачає аромат, грубішає і значно гірше поїдається тваринами.

Із башт корм вивантажують розвантажувачем РБВ-6 або розпо-дільником-розвантажувачем РРС-Ф-50-6 продуктивністю 6 т корму за годину. Щодня із башти потрібно вивантажувати шар корму не менше 25 см. У разі невиконання цієї вимоги корм під дією атмос­ферного повітря починає розігріватись і втрачати якість.

Контрольні запитання

1. Що таке комбікорм?

2. Які ви знаєте види комбікормів?

3. В чому полягає технологічний процес виробництва розсипних комбікормів?

4. Які є способи гранулювання комбікормів?

5. Які ви знаєте види штучно зневоднених кормів?

6. Які є технології підготовки сировини?

7. Охарактеризуйте обладнання для виробництва штучно зневоднених кор-

мів

_?

8. Що таке «монокорм»?

9. Які біохімічні основи силосування та сінажування зелених кормів?

10. В чому полягають необхідність і техніка застосування хімічних консервантів?

11. Які фактори впливають на процеси консервування зелених кормів?

244

Список рекомендованої літератури

Список рекомендованої літератури

Анохіна В. І., Сердюк Т. Л. Довідник по переробці овочів. — К.: Урожай, 1987.

Безвідходна переробка цукрових буряків / О. С. Заєць, В. О. Штангеєв, Ю. О. Заєць та ін. — К.: Урожай, 1992.

Бутковский В. А. Мукомольное производство. — М.: Агропромиздат, 1990.

Востоков А. И., Лепешкин И. П. Свеклосахарное производство. — М.: Пищевая пром-сть, 1973.

Довідник по зберіганню картоплі та овочів / С. Ф. Поліщук, Б. П. Іван-кін, Б. П. Федорець та ін. — К.: Урожай, 1986.

Дьяченко В. С. Хранение картофеля, овощей и плодов. — М.: Агропром-издат, 1987.

Зберігання і технологія сільськогосподарських продуктів / Б. В. Лесик, Л. О. Трисвятський, В. Л. Снєжко та ін. — К.: Головне вид-во ВО «Вища школа», 1980.

Казаков Е. Д., Кретович В. Л. Биохимия зерна и продуктов его перера-

ботки. — М.: Колос, 1980.

Коробкина З. В. Прогрессивньїе методи хранения плодов и овощей. — К.: Урожай, 1989.

Мельник Б. Е., Лебедев В. А., Винников В. А. Технология приемки, хра-нения и переработки зерна. — М.: Агропромиздат, 1990.

Метлицкий Л. В. Основи биохимии плодов и овощей. — М.: Зкономика,

1987.

Наместников А. Ф. Консервирование плодов и овощей в колхозах и сов-хозах. — М.: Россельхозиздат, 1983.

Подпрятов Г. І. Технологія обробки, переробки зерна та виготовлення хлібопекарської продукції. — К.: Вид-во МАУ, 2000.

Подпрятов Г. І., Скалецька Л. Ф. Технологія виробництва борошна, крупи та олії. — К.: Вид-во НАУ, 2000.

Практикум по технологии сельскохозяйственних продуктов / Под ред. Л. А. Трисвятского. — М.: Колос, 1981.

Рибак Г. М., Блашкіна О. А., Литовченко О. М. Довідник по переробці плодів та ягід, винограду. — К.: Урожай, 1990.

244

Список рекомендованої літератури

Скалецька Л. Ф., Духовська Т. М., Сеньков А. М. Технологія зберігання і переробки продукції рослинництва: Практикум. — К.: Вища шк., 1994.

Стародубцева А. И., Сергунов В. С . Практикум по хранению зерна. — М.: Агропромиздат, 1987.

Технологія зберігання і переробки сільськогосподарської продукції / А. Я. Маньковський, Л. Ф. Скалецька, Г. І. Подпрятов та ін. — К.: ВКП «Аспект», 1999.

Трисвятский Л. А. Хранение зерна. — М.: Агропромиздат, 1986.

Трисвятский Л. А., Лесик Б. В., Курдина В. А. Хранение и технология сельскохозяйственних продуктов. — М.: Колос, 1991.

Україна за роки незалежності 1991 — 2001 рр. — 3-тє вид., перероб. та допов. — К.: Нора-Друк, 2001.

Харчова промисловість України: стан та перспективи / За ред. акад. НАН України І. Р. Юхновського. — К.: ФАДА, ЛТД, 2001.

Хелемский М. З. Технологические качества сахарной свекли. — М.: Пищевая пром-сть, 1979.

Хилевич В. С., Скалецкая Л. Ф. Стандартизация и контроль качества сельскохозяйственной продукции: Практикум. — К.: Вища шк., 1990.

Широков Е. П. Технология хранения и переработки плодов и овощей с основами стандартизации. — М.: Агропромиздат, 1988.

245

Зміст

Зміст

і.і.^^і^^,а/і.ул»а. .................................................................................................................

Вступ........................................................................................................................... 9

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗЕРНОВОЇ МАСИ ...................................................... 21

1.1. Склад зернової маси і характеристика її компонентів .................................. 21

1.1.1. Хімічний склад основного компонента зернової маси ........................ 21

1.1.2. Характеристика інших компонентів зернової маси ............................ 28

1.2. Фізичні властивості зернових мас .................................................................... 33

1.3. Фізіологічні властивості зернових мас ............................................................ 40

1.3.1. Дихання ..................................................................................................... 41

1.3.2. Післязбиральне дозрівання і проростання зерна ................................ 47

1.4. Самозігрівання зернових мас ............................................................................ 49

2. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА ЗЕРНОВИХ МАС ................................... 53

2.1. Очищення зерна ................................................................................................. 54

2.1.1. Технологія очищення зерна .................................................................... 55

2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна ..... 59

2.1.3. Особливості технології очищення зерна окремих культур ................. 69

2.2. Активне вентилювання зернових мас.............................................................. 75

2.2.1. Типи установок для активного вентилювання зерна .......................... 78

2.2.2. Технологія і режими активного вентилювання.................................... 82

2.3. Сушіння зерна ..................................................................................................... 86

2.4. Технологія теплового сушіння .......................................................................... 89

2.4.1. Камерні зерносушарки............................................................................. 89

2.4.2. Шахтні зерносушарки .............................................................................. 91

2.4.3. Барабанні зерносушарки ......................................................................... 96

2.4.4. Рециркуляційні зерносушарки ............................................................... 97

2.4.5. Особливості сушіння зерна окремих культур ....................................... 99

3. РЕЖИМИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС ............................................... 107

3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані ..................................................... 107

3.2. Зберігання зернових мас в охолодженому стані............................................ 109

3.3. Зберігання зернових мас без доступу повітря ............................................... 111

3.4. Хімічне консервування зернових мас ............................................................. 112

4. СПОСОБИ ЗБЕРІГАННЯ ЗЕРНОВИХ МАС .............................................. 115

4.1. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ ................................................ 117

4.2. Основні типи зерносховищ ............................................................................... 119

4.3. Особливості зберігання зерна окремих культур ............................................ 126

4.4. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю .................... 137

4.5. Кількісно-якісний облік зерна під час зберігання ........................................ 140

5. ОСНОВИ ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА..................................................................... 145

5.1. Виробництво борошна ....................................................................................... 145

5.1.1. Зерно — сировина для борошномельної промисловості..................... 146

5.1.2. Вихід і сорти борошна ............................................................................. 147

245

Зміст

5.1.3. Підготовка зерна до помелу ................................................................... 148

5.1.4. Види помелів ............................................................................................ 150

5.1.5. Виробництво пшеничного і житнього борошна ................................... 151

5.1.6. Зберігання борошна ................................................................................ 153

5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання ............... 155

5.2. Виробництво хліба ............................................................................................. 156

5.2.1. Хлібопекарські властивості борошна ..................................................... 158

5.2.2. Технологія приготування хліба .............................................................. 160

5.2.3. Зберігання і транспортування хліба ..................................................... 167

5.2.4. Показники якості хліба ........................................................................... 168

5.3. Технологія виробництва крупи ........................................................................ 169

5.3.1. Показники якості круп'яного зерна ...................................................... 169

5.3.2. Виробництво крупи на крупорушках сільськогосподарського типу 170

5.3.3. Вимоги до якості крупи ........................................................................... 173

5.3.4. Виробництво крупи нових видів ............................................................ 174

5.3.5. Зберігання крупи ..................................................................................... 175

6. ПЕРЕРОБКА ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР.............................................................. 177

6.1. Харчова і технічна цінність сировини ............................................................ 177

6.2. Технологія виробництва олії ............................................................................ 179

6.3. Показники якості олії ........................................................................................ 184

6.4. Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх ................. 185