27.2.4. Вітамінне борошно із деревної зелені

Деревна зелень є цінним кормом для тварин. Наприклад, свіжо­зібрана хвоя (шпилька) і листя деревних порід у вигляді вітамінно­го борошна можуть бути використані в годівлі тварин та у виробни­цтві комбікормів. Вітамінне борошно з деревної зелені оцінюється 0,35 — 0,40 корм. од. В 1 кг його міститься у середньому 37 г пере­травного протеїну. Залежно від деревної породи виготовляють такі види борошна: хвойно-вітамінне (із деревної зелені ялини, сосни, кедра, піхти сибірської); листяно-вітамінне (із зелені берези, осики, сірої вільхи, верби). Для виготовлення вітамінного борошна викори­стовують свіжу деревну зелень, не забруднену сторонніми домішка­ми, а також деревну зелень сосни і піхти, оброблену водяною парою, відходи ефірно-олійного виробництва.

Вітамінне борошно із деревної зелені хвойних порід, крім сосни, можна виробляти протягом року, листяних порід — влітку, від мо­менту повного розпускання листя до початку його пожовтіння і об­падання. Для відокремлення, сепарації, транспортування деревної зелені, знімання дрібних пагонів, хвойної лапки і листя призначе­ний агрегат ОДЗ-12.

Існує кілька проектів установок з виробництва вітамінного боро­шна із деревної зелені. Найкращих показників за якістю і собіварті­стю досягають у цехах, де встановлено п'ять агрегатів: відокремлю-вач деревної зелені, пневмосепаратор, прес для різання та пресу­вання очищених від зелені сучків, подрібнювач зелені і сушильний агрегат.

Вихідною сировиною для виробництва вітамінного борошна із деревної зелені є гілля дерев. Деревну зелень відокремлюють від гілок, використовують за призначенням, а оголені гілки подрібню­ють і пресують. У деяких господарствах використовують зелену масу вегетуючих дерев. Гілля з дерев обрізають за допомогою рами від стогоклада СШР-0,56 або СНУ-0,5, на яку встановлюють дискову поперечну пилку, що має ремінний привод від редуктора і вала від­бору потужності трактора «Бєларусь».

Хвойну шпильку подрібнюють косаркою-подрібнювачем КІК-1,4, Е-280. Краще вона подрібнюється дробаркою ДКУ-2М, решета якої 474-

Основи технологій приготування та зберігання кормів

мають діаметр вічок 8 — 10 мм, або універсальним подрібнювачем кормів «Волгарь-5».

Готове вітамінне борошно з деревної зелені пакують у паперо­ві непросочені або в тканинні мішки не нижче третьої категорії. Мішки мають бути чистими, сухими, без сторонніх запахів, не заражені шкідниками хлібних запасів. Якість борошна, запако­ваного у паперові мішки, гарантується протягом 4 міс з часу від­вантаження, а запакованого в тканинні мішки — протягом одно­го місяця.

Зберігати вітамінне борошно із деревної зелені треба так само, як і трав'яне.

27.2.5. Вітамінне борошно

із коренебульбоплодів та гички

На високотемпературних сушарках типу АВМ або СБ-1,5 можна готувати борошно не тільки з різних видів трав, а й з картоплі, бу­ряків, моркви та їх гички. Технологія переробки цієї сировини має свої особливості.

Встановлено, що при сушінні картоплі оптимальна температура відпрацьованого сушильного агента (теплоносія) має бути 130 — 135 °С. При 110 — 120 °С шматочки картоплі не висихають і чорні­ють.

Швидкість обертання барабана сушарки теж повинна бути суво­ро витримана. В агрегаті АВМ-1,5, наприклад, шматочки картоплі не прилипають до внутрішніх стінок барабана при швидкості його обертання 5 — 5,5 об/хв, а при 6 — 7 об/хв шматочки злипаються між собою, утворюючи грудки, при 3 — 4 об/хв — прилипають до стінок барабана, висихають і навіть загоряються.

Для сушіння картоплі розроблена спеціальна технологічна лінія. Вона складається із картоплесортувального пункту КСП-1,5Б, ма­шини для миття бульб МРК-5, відокремлювача каміння К-5, бунке-ра-накопичувача-дозатора, подрібнювача і агрегату АВМ. Для од­ночасного видалення каміння, миття й подрібнення бульб розроб­лено комплекс ІКМ-5.

Технологія сушіння моркви і цукрових буряків аналогічна су­шінню картоплі і відрізняється лише способом подрібнення і темпе­ратурним режимом. Перед висушуванням сировину миють і подріб­нюють на стовпчики з поперечним перетином 15 х 20 мм² будь-якої довжини. Для цього плескаті ножі подрібнювача змінюють ножами трикутного перетину.

237

Розділ 27

Під час сушіння моркви швидкість обертання сушильного бара­бана 5 — 5,5 об/хв, температура відпрацьованого теплоносія — 120 — 125 °С. Середня продуктивність агрегату 180 кг борошна за 1 год. Середня витрата палива — 360 кг/т.

Цукрові буряки, нарізані стовпчиками, потрібно сушити при швидкості обертання барабана 4 об/хв і температурі відпрацьовано­го теплоносія 110 °С. Продуктивність агрегату 270 — 350 кг борошна за 1 год, витрата палива 270 — 350 кг/т.

На сушильних агрегатах можна сушити також деякі відходи рос­линництва — гичку цукрових буряків, бадилля картоплі, відходи овочівництва та ін. Виготовлене з гички борошно — досить цінний кормовий продукт. У 1 кг його міститься 0,7 корм. од., 120 г пере­травного протеїну, 100 — 120 мг каротину і багато мікроелементів. У 1 кг борошна з картоплиння міститься 0,4 корм. од., 110 г пере­травного протеїну, 105 — 107 мг каротину, 12 г кальцію і 2,05 г фос­фору.

Дослідження показують, що бадилля картоплі без шкоди для бу­льбоутворення можна скошувати зарані. У різних зонах країни і за різних умов вирощування ці строки неоднакові: на півдні — за 10 — 12 днів до збирання, на півночі і в зонах достатнього зволоження — за 20 — 25 днів, на поливі навіть можна скошувати двічі.

Нерідко викликає побоювання наявність у картопляному бадил­лі соланіну. Але, як свідчать дослідження багатьох авторів, введен­ня в комбікорм 10 % борошна із сухого картоплиння не впливає не­гативно на тварин.

Гичку коренеплодів збирають і висушують переважно у період, коли повністю використано трави і сезон збирання їх завершується. Це дає змогу розширити строки виготовлення вітамінних кормів і більш раціонально використати гичку.

Зелену масу збирають косаркою-подрібнювачем КІК-1,4. Частота обертання сушильного барабана 5 об/хв, температура теплоносія на вході в барабан 630 — 650 °С, на виході із барабана 105 — 110 °С.