
- •1.1. Склад зернової маси і характеристика її компонентів
- •1.1.1. Хімічний склад основного компонента зернової маси
- •1.1.2. Характеристика інших компонентів зернової маси
- •1.2. Фізичні властивості зернових мас
- •1.3. Фізіологічні властивості зернових мас
- •1.3.1. Д ихання
- •1.3.2. Післязбиральне дозрівання і проростання зерна
- •1.4. Самозігрівання зернових мас
- •2.1. Очищення зерна
- •2.1.1. Технологія
- •2.1.2. Характеристика поточних технологічних ліній очищення зерна
- •2.1.3. Особливості технології очищення зерна
- •2.2. Активне
- •2.2.1. Типи установок для активного
- •2.2.2. Технологія і режими
- •2.3. Сушіння зерна
- •2.4. Технологія теплового сушіння
- •2.4.1. Камерні зерносушарки
- •2.4.2. Шахтні
- •2.4.3. Барабанні зерносушарки
- •2.4.4. Рециркудяційні зерносушарки
- •2.4.5. Особливості сушіння зерна окремих культур
- •3.1. Зберігання зерна і насіння в сухому стані
- •3.2. Зберігання зернових мас в охолодженому стані
- •3.3. Зберігання зернових мас без доступу повітря
- •3.4. Хімічне консервування зернових мас
- •4.1. Основні вимоги до конструкцій зерносховищ
- •4.2. Основні типи зерносховищ
- •4.3. Особливості зберігання зерна окремих культур
- •4.4. Підготовка зерносховищ до приймання зерна нового врожаю
- •4.5. Кількісно-якісний облік зерна
- •5.1. Виробництво борошна
- •5.1.1. Зерно — сировина для борошномельної промисловості
- •5.1.2. Вихід і сорти борошна
- •5.1.3. Підготовка зерна до помелу
- •5.1.4. Види помелів
- •5.1.5. Виробництво пшеничного і житнього борошна
- •5.1.6. Зберігання борошна
- •5.1.7. Відходи борошномельного виробництва і їх використання
- •5.2. Виробництво хліба
- •5.2.1. Хлібопекарські властивості борошна
- •5.2.2. Технологія приготування хліба
- •5.2.3. Зберігання і транспортування хліба
- •5.2.4. Показники якості хліба
- •5.3. Технологія виробництва крупи 5.3.1. Показники якості круп'яного зерна
- •5.3.2. Виробництво крупи на крупорушках сільськогосподарського типу
- •5.3.3. Вимоги до якості крупи
- •5.3.4. Виробництво крупи нових видів
- •5.3.5. Зберігання крупи
- •6.1. Харчова і технічна цінність сировини
- •6.2. Технологія виробництва олії
- •6.3. Показники якості олії
- •6.4. Відходи переробки насіння олійних культур і використання їх
- •7.1. Хімічний склад плодоовочевої продукції і значення окремих речовин для її зберігання й переробки
- •7.2. Загальні морфологічні і фізіологічні особливості об єктів зберігання
- •7.3. Загальні процеси, які відбуваються у масі плодоовочевої продукції під час зберігання
- •8.1. Характеристика режимів зберігання
- •8.2. Способи зберігання
- •8.3. Технологічні особливості простих сховищ — буртів і траншей
- •8.4. Характеристика комплексів для зберігання продукції
- •8.4.1. Характеристика стаціонарних сховищ
- •8.4.2. Характеристика сховищ-холодильників
- •8.4.3. Сховища-холодильники з регульованим чи модифікованим газовим середовищем
- •8.4.4. Підготовка сховищ до сезону зберігання
- •9.1. Вплив факторів вирощування на якість бульб
- •9.2. Збирання і післязбиральна обробка бульб
- •9.3. Характеристика картоплі як об'єкта зберігання
- •9.4. Диференційований режим зберігання бульб
- •9.5. Способи зберігання бульб картоплі різного цільового призначення
- •10.1. Вплив умов вирощування на лежкість коренеплодів
- •10.2. Зберігання моркви
- •10.3. Зберігання столових буряків
- •10.4. Зберігання коренеплодів інших культур
- •10.5. Хвороби коренеплодів під час зберігання
- •11.1. Характеристика капусти як об'єкта зберігання
- •11.2. Збирання і зберігання капусти
- •12.1. Збирання і післязбиральна обробка цибулин
- •12.2. Особливості зберігання цибулі і часнику
- •13.1. Зберігання плодових овочів
- •13.2. Зберігання зеленних овочів і пучкової продукції
- •14.1. Вплив факторів вирощування на якість продукції
- •14.2. Збирання і товарна обробка плодів та ягід
- •14.3. Властивості плодів і ягід як об'єктів зберігання
- •14.4. Хвороби плодів під час зберігання
- •14.5. Зберігання винограду
- •14.6. Зберігання ягід
- •14.7. Облік продукції, закладеної на зберігання
- •15.1. Класифікація способів консервування
- •15.2. Основні технологічні вимоги при консервуванні
- •15.3. Підготовка сировини до консервування
- •15.4. Теплова обробка сировини
- •15.5. Характеристика процесів подрібнення сировини
- •15.6. Характеристика процесів виробництва соку
- •15.7. Тара і підготовка її до консервування
- •15.8. Характеристика спецій для консервування
- •16.1. Квашення капусти
- •16.4. Соління кавунів, динь
- •17.1. Консервування тепловою стерилізацією
- •17.1.1. Виготовлення консервів з овочів
- •17.1.2. Виготовлення консервів з помідорів
- •17.1.3. Виготовлення закусочних консервів з овочів
- •17.1.4. Виготовлення плодоягідних компотів
- •17.1.5. Виготовлення соків
- •17.1.6. Особливості виробництва овочевих соків
- •17.2. Сушіння овочів і плодів
- •17.2.1. Вимоги до якості сировини
- •17.2.2. Способи сушіння
- •17.3. Заморожування плодоягідної продукції
- •18.1. Виготовлення варення
- •18.2. Виготовлення джемів, повидла, мармеладу, желе
- •19.1. Сульфітація
- •19.2. Консервування іншими антисептиками
- •20.1. Виготовлення хрусткої картоплі (чіпсів)
- •20.2. Виробництво крохмалю
- •21.1. Види браку
- •21.2. Технохімічний контроль консервного виробництва
- •21.2.1. Хіміко-технологічний контроль
- •21.2.2. Бактеріологічний контроль
- •21.3. Техніка безпеки при консервуванні
- •21.4. Організація цехів (заводів) з переробки плодів і овочів
- •21.5. Безвідходні технології
- •22.1. З історії розвитку цукробурякового виробництва
- •22.2. Особливості хімічного складу коренеплодів та їх зміни під час зберігання
- •22.3. Способи зберігання цукрових буряків у свіжому вигляді
- •22.4. О снови технології переробки цукрових буряків
- •22.4.1. Схема технологічного процесу
- •22.4.2. Подрібнення буряків і одержання соку
- •22.4.3. Очищення дифузійного соку
- •22.4.4. Випаровування соку, уварювання сиропу і кристалізація цукру
- •26.1. Класифікація вин
- •26.2. Підготовка сировини
- •26.3. Пресування мезги
- •26.4. Бродіння сусла
- •26.5. Освітлення соків і
- •26.6. Переливання вина
- •26.7. Усушка і доливання вина
- •26.8. Видержка вина
- •26.9. Хвороби і вади вина
- •26.10. Лі кування вин
- •27.1. Комбікорми
- •27.2. Виробництво і зберігання штучно зневоднених кормів
- •27.2.1. Тр ав яне борошно
- •27.2.3. Заготівля монокормів
- •27.2.4. Вітамінне борошно із деревної зелені
- •27.2.5. Вітамінне борошно
- •27.3. Основи технології консервування трав'янистих соковитих кормів
- •27.3.1. Біохімічні основи консервування
- •27.3.2. Фактори впливу на процеси
- •27.3.3. Техніка консервування кормів
- •7. Загальні властивості плодів, овочів і картоплі
- •23. Технологія збирання, первинної обробки
- •24. Технологія збирання, післязбиральна обробка
- •27. Основи технологій приготування та зберігання
21.3. Техніка безпеки при консервуванні
Перед початком роботи заводу (цеху) перевіряють наявність протипожежних засобів та засобів індивідуального захисту. Як правило, більшість працівників заводу мають справу з транспортними засобами, нагрівальними приладами, установками для вентилювання. Тому напередодні сезону всіх працівників ознайомлюють із загальними правилами безпеки, а на окремих ділянках — із специфікою та правилами виконання роботи.
Засоби індивідуального захисту (фартухи, рукавиці, запобіжні окуляри) обов'язково треба використовувати при обробці сировини хімічними речовинами.
При бланшуванні продукції стежать за справністю вентилів та редуктора, встановленого на пароподавальному трубопроводі. Підлога біля апаратів має бути сухою й неслизькою.
Швидкість руху транспортних засобів — до 10 км/год на території заводу та не більше 5 км/год у сховищах і цехах за умови, що повсю
-
Розділ 21
ди є покажчики дозволених і заборонених напрямків руху та зупинок.
Перед вмиканням ліній технологічних процесів подають звуковий сигнал. Якщо конвеєрні лінії довгі, то їх запускають з двох різних місць. Ремонт або очищення конвеєрів та елеваторів дозволяється лише після їх зупинок.
При виготовленні маринадів особливо обережно треба працювати з оцтовою кислотою та її розчинами. Бутлі потрібно тримати й переносити лише у спеціальних кошиках чи ящиках з ручками. Для переливання кислот і лугів треба користуватися спеціальними лійками, стежити за тим, щоб рідина не потрапила на відкриті ділянки тіла чи в дихальні органи, обов'язково використовувати індивідуальні засоби захисту.
Усі електродвигуни мають бути заземлені, а частини, які рухаються, — огороджені. Різальні, подрібнювальні, мийні та інші машини очищають тільки після зупинки електродвигуна при доброму освітленні.
Сокові пак-преси вмикають тоді, коли на піддоні є штабель пакетів, а карусель перебуває у відповідному положенні. Карусель повертають, якщо стіл преса та стіл підйомника знаходяться у нижньому положенні. Забороняється перебувати під піднятими платформами пресів та підйомників. При виявленні пошкодження або неправильній роботі преса його зупиняють.
Сепаратори промивають лише після повної їх зупинки. У разі виникнення неспецифічних шумів чи вібрації під час роботи центрифуг і сепараторів їх негайно зупиняють.
Перед пуском заливки спочатку ретельно перевіряють міцність з'єднання шлангів з трубами.
На місткостях з гарячою водою, розчинами солей, лугу та з іншими розчинами має бути певний напис, наприклад, «Обережно! Гаряча вода!».
Контрольно-вимірювальні прилади встановлюють у добре освітлених і зручних для обслуговування місцях. На манометрах червоною рискою відзначають граничний тиск. Запобіжні клапани продувають двічі за зміну. За їх справність відповідає головний механік цеху (заводу). Справність вентилів перевіряють за показами манометра.
Двостінними котлами користуються тільки тоді, коли вони розміщені вертикально. Щодо роботи теплової апаратури дотримуються певних вимог: зливають конденсат, а кришки автоклавів та ошпарювачів перед впусканням пари ретельно затягують; перед ремонтом (очищенням) змійовиків випарних установок труби, по яких подається пара, відключають, а апарат охолоджують.
Контроль виробництва і зберігання консервованої продукції
Працювати із сірчистим ангідридом слід в окремому приміщенні. Постійно перевіряють щільність з'єднання шлангів з балонами та іншими приладами. При випусканні газу з балона вентиль має бути спрямований вгору, щоб у ніпель не надійшов рідкий сірчистий ангідрид, тому що утворюються пробки і шланги стають ламкими. Розлитий розчин сірчистої кислоти дегазують водою і вапняним молоком.
Сульфітацію сушених продуктів сіркою здійснюють у герметичних приміщеннях. Потім продукцію розвантажують тільки у протигазах. Великі місткості для зберігання сульфітованої продукції попередньо перевіряють на наявність сірчистого ангідриду (не більше 0,04 мг/м3).
Приміщення для сульфітації та десульфітації обладнують активною вентиляцією.
При виготовленні продуктів за умов високої температури треба остерігатися опіків.
У морозильних апаратах стежать за герметизацією трубопроводів. Перед вмиканням морозильного обладнання всю систему перевіряють на герметичність під тиском протягом 18 год. При витіканні аміаку роботи виконують у гумових рукавицях та фільтрувальних протигазах. Перед ремонтом чи проведенням зварювальних робіт плити й труби продувають повітрям для видалення холодоагенту. Завантажують і розвантажують холодильні камери у зимовому одязі та рукавицях.
Під час роботи теплового обладнання пару подають повільно, запобіжні клапани закривають кожухами чи ковпаками.
Для того щоб запобігти загорянню пилу в сушарках, їх регулярно очищають.