
- •33. Молекулярна спектроскопія. Складний характер молекулярних спектів ( оберт ний,коливальний і електроний спектр ). Матеріали та розчиники що застосовуються в молекулярній спектроскопії.
- •34.Короткий історичний нарис відкриття і розвитку методів хроматографії. Класифікація хроматографічний методів . Молекулярна адсорбційна хроматографія.
- •12.Найважливіші алкалоїди маку:морфін,кодеїн,папаверин,наркотин,тебаїн,їх використанняв медицині.Фізіологічна дія на організм людини.Тести швидкого визначення наркотично активних алколоїдів опію.
- •13.Реакції морфіну,кодеїну,героїну.Загальноалкалоїдні реакції на морфін та кодеїн і реакції повязані з функціональними групами цих алкалоїдів.Визначення опіатів методом тонкошарової хроматографії.
- •31. Емісійна спектроскопія. Теоретичні основи емісійної спектроскопії. Спектральні методи. Якісний і кількісний спектральний аналіз
- •32. Атомно-адсорбційний спектральний аналіз. Інструментальне оформлення емісійної спектроскопії
- •15.Похідні амфетаміна.Будова і властивості амфетаміна та метамфетамінаТести швидкого визначення.
- •16.Діазепам та інші похідні бензодіазепіну.Будава діазепама та бензодіазепінів.Застосування в медицині.Фізіологічна дія на організм людини.
- •19. Метадон і пов'язані з ним наркотики. Будова метадону. Його дія на організм людини.
- •20. Метаквалон. Особливості його будови. Метаквалон як депрессант
- •Асоціації амінів
- •21. Фенциклідін і повязані з ним речовини. Особливості будови. Фенциклідін як галюциноген
- •22. Прекурсори. Виначення поняття про прекурсори. Найважливіші прекурсори та їх застосування для одержання наркотиків.
- •Прекурсори, стосовно яких встановлюються заходи контролю
- •37. Паперова хроматографія. Особливості, варіанти і методи розподільчої паперової хроматографії . Розчинники, що використовують.
- •38. Основи газової хроматографії. Принципи і найважливіші поняття гх. Характеристика методу.
- •25. Органічні отруйно – небезпечні речовини, їх аналітичне визначення (ангідрид оцтової кислоти,антранілова кислотата її сполуки іприт, фосген, зарін, ві –газ, аконіт)
- •39. Ефективність хроматографічних колоно.Селективність, колонки сорбенти.
- •Вопрос №3
- •Ідентифікація невідомої органічної речовини.
- •Вопрос№4
- •30.Поняття про хімічні, фізико-хімічні і фізичні методи аналізу. Особливості фізико-хімічних методів аналізу. Клачифікація фізико-хімічних методів аналізу.
- •7.Шестиланкові гетероциклічні сполуки. Пиридии. Будова.Піридин і його властивості.Найважливіші природні та синтетичні пішохідні піридину.Найважливіші природні сполуки цих гетероциклів
- •13.Реакції морфіну,кодеїну,героїну.Загальноалкалоїдні реакції на морфін та кодеїн і реакції пов`язані з функціональними групами цих алкалоїдів.Визначення опіатів методом тонкошарової хроматографії.
- •1. Основні положення теорії будови органічних сполук
- •2.1 Сорбційні процеси
- •2.3 Кристалізаційні процеси
- •2.4 Процеси перегонки через газову фазу
- •2.5 Очищення речовин за допомогою хімічних транспортних реакцій
- •2.6 Інші процеси розділення і очищення речовин
- •Вопрос №3
- •Ідентифікація невідомої органічної речовини.
- •Вопрос№4
33. Молекулярна спектроскопія. Складний характер молекулярних спектів ( оберт ний,коливальний і електроний спектр ). Матеріали та розчиники що застосовуються в молекулярній спектроскопії.
Молекулярна спектроскопія (рос. молекулярная спектроскопия, англ. molecular spectroscopy, нім. molekulare Spektroskopie f) – вивчає молекулярні спектри випромінювання, поглинання та відбивання електромагнітних хвиль в діапазоні хвилевих чисел 103 -105 см-1. Включає інфрачервону спектроскопію (ІЧ-спектроскопію), спектроскопію у видимій частині спектру і ультрафіолетову спектроскопію (УФ-спектроскопію).Молекулярну спектроскопію використовують для визначення структури, функцій і динаміки поведінки різних речовин за допомогою їх електромагнітних характеристик, дослідження кінетики хімічних реакцій, складу речовин, зокрема визначення наявності в речовині функційних груп та структурних фрагментів, ідентифікації міжфазних взаємодій тощо.Коливні спектри можна вивчати для речовин в будь-якому агрегатному стані – твердому, рідкому чи газоподібному. При розгляді коливного руху молекул в спектроскопії широко використовується поняття про криві потенціальної енергії – u(r). Слід підкреслити, що для коливного руху ядер роль потенціальної енергії відіграє повна (тобто потенціальна і кінетична) енергія електронів. При зміщенні ядер положення рівноваги сили хімічного зв’язку намагаються вернути їх у вихідне положення. Оскільки хімічний зв’язок визначається рухом електронів, то природно, що сила, яка повертає ядро у вихідне положення виникає за рахунок зміни повної енергії електронів, яка обумовлюється зміною взаємного положення ядер, для яких в свою чергу вказана енергія має зміст потенціальної енергії u(r). Обертові спектри багатоатомних молекул типу сферичного ротатора є найпростішим випадком. Для таких молекул всі три моменти інерції рівні між собою. Обертання лінійної молекули характеризується двома ступенями волі (j, mj), а обертання молекули типу сферичного ротатора характеризується трьома ступенями волі, а це задається трьома квантовими числами. Третім квантовим числом, крім j, mj є k, яке визначає проекцію обертового моменту кількості руху на одну з рухомих осей. Напрямок цієї осі вибирається довільно, але ця вісь обов’язково обертається разом з молекулою. Проекція обертового моменту кількості руху на цю вісь вибирає квантове число k.Для розгляду коливного руху необхідно ввести коливні координати, які описують відносне зміщення ядер. Поступовий рух молекул описується трьома координатами, що характеризують положення центра ваги, обертовий рух молекул у загальному випадку – трьома, а для лінійних молекул двома координатами. Це можуть бути кути Ейлера, що описують орієнтацію молекули відносно зовнішньої системи координат з початком в центрі ваги молекули. До основних характеристик кожного електронного стану молекули відносяться енергія, хвильова функція, степінь виродження, мультиплетність і час життя. Для кожного електронного стану характерна своя функція потенціальної енергії. Для двохатомної молекули ця крива залежить від міжядерної віддалі (r). Для кожного електронного стану характерний свій набір коливних рівнів енергії, а кожен коливний набір – обертових рівнів.