Розділ іі. Касир.

I. 1. Підготовка рро до роботи.

У контексті нашої консультації підготувати РРО до роботи означає передусім запрограмувати РРО.

Будемо виходити з того, що згідно зі ст. З Закону про РРО СПД зобов'язані:

- проводити розрахункові операції через РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;

- проводити розрахункові операції через РРО з роздруковуванням відповідних розрахункових документів* установленої форми, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

В останній нормі нічого не сказано про програмування. Однак для того щоб роздрукувати розрахунковий документ, який містить обов'язкові реквізити, РРО треба перевести у відповідний режим роботи (тобто запрограмувати).

Додамо, що перелік обов'язкових реквізитів установлений Положенням N 1. У разі відсутності хоч би одного з таких реквізитів, а також недотримання сфери призначення документ не є розрахунковим (п. 2.1 Положення N 1).

Слід звернути увагу на те, що на сьогодні РРО, що знаходяться в експлуатації, розрізнюються за своїми технічними характеристиками і функціональними можливостями. Тому ДПАУ прийняла рішення (п. 8 Наказу N 614) не пред'являти єдині вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків, які друкуються РРО, включеними до Державного реєстру електронних контрольнокасових апаратів і комп'ютерних систем (далі - Держреєстр), ще до набуття чинності Наказу N 614.

Наказ N 614 набув чинності 21.03.01 р. (уведений у дію з 01.07.01 р.). Із цього випливає, що коли ви використовуєте РРО, включений до Держреєстру ЕККА станом на 30.11.99 р. (діяв на момент набуття чинності Наказу N 614), то ви можете не дотримувати встановлені Наказом вимоги до форми і змісту касових чеків. У цьому випадку ви зобов'язані суворо дотримуватися вимог, установлених Протокольним рішенням N 2 (лист ДПАУ від 01.03.01 р. N 3636/7/23-3117).

Далі у ході консультації для власників таких РРО ми будемо робити позначку, що вказує на ті вимоги до реквізитів, які можна проігнорувати. Якщо технічні можливості вашого РРО дозволяють запрограмувати всі установлені реквізити, ми рекомендуємо все ж це зробити.

Розказуючи про програмування РРО, ми не будемо висвітлювати технічний бік процесу. У цьому вам допоможуть у сервісному центрі, якщо ви самостійно не змогли розібратися в технічній документації РРО. Зазначимо тільки, що в окремих РРО обмежена кількість символів, відведена для друкування в кожному з рядків касового чека того чи іншого реквізиту (у деяких РРО - до 12 символів). При цьому пропуск (інтервал між словами) зараховується як символ. Тому не виключено, що виникне необхідність скорочувати слова, а в деяких випадках і зовсім випустити деякі з них. Слід ураховувати цю особливість при програмуванні РРО. У ході консультації ми звернемо вашу увагу на ці моменти.

Отже, фіскальний касовий чек**, який буде друкуватися РРО при здійсненні розрахунків за продані товари (продукцію громадського харчування або надані послуги в ході здійснення торговельної діяльності або діяльності у сфері громадського харчування), повинен містити такі обов'язкові реквізити:

- Назва господарської одиниці.

- Адреса господарської одиниці.

Ці два реквізити, як правило, програмуються на підставі даних, зазначених у дозволі на розміщення об'єкта торгівлі. До речі, інформація про ці ж реквізити вже зафіксована в реєстраційному свідоцтві РРО.

Якщо у словах зазначених реквізитів міститься багато літер, що перевищують кількість відведених символів у рядку, можна запрограмувати кожний із цих реквізитів у двох рядках.

Наприклад:

універмаг"Дитячий світ".

м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 48

Як показала практика, допускається програмувати адресу без назви населеного пункту (у цьому прикладі це слово "місто"), а назву господарської одиниці - без назви торговельного об'єкта (у цьому прикладі це слово "універмаг").

- Для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який присвоюється згідно із Законом про ПДВ; перед номером друкуються великі літери "НН".

- Для СПД, які не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД".

СПД як платники, так і неплатники ПДВ, які мають право керуватися п. 8 Наказу N 614, можуть не програмувати зазначені вище реквізити.

- Кількість придбаного товару (отриманої послуги), якщо вона не дорівнює одиниці виміру.

Відразу застережемо, що цей реквізит заздалегідь не програмується. Однак якщо планується здійснювати продаж товару, кількість якого може вимірюватися дробовими числами (ваговий або метражний товар), РРО заздалегідь переводиться у відповідний режим роботи.

При реєстрації продажу кількість одиниць виміру товару (послуги) набирається на клавіатурі РРО, і таким чином цей реквізит відобразиться в касовому чеку. Виняток становить ситуація, коли придбаваєть-ся одиниця виміру товару (послуги). Наприклад, реєструється продаж 1 м, 1 кг, 1 пачки тощо відповідного товару, а при реєстрації розрахунків за послуги - 1 км, якщо вартість послуг визначається пропорційно відстані від магазину до місцепроживання покупця, і у цьому випадку вона склала 1 км.

У наведених випадках у касовому чеку РРО кількість, що дорівнює одиниці, надрукована не буде, а тільки ціна (вартість) одиниці виміру товару (послуги), яка програмується заздалегідь. Зазначимо, що розглянута ситуація не стосується комп'ютерно-касових систем, оскільки в касових чеках, роздрукованих цими засобами, відображається одиниця виміру товару (послуги).

- Вартість одиниці виміру товару (послуги).

- Найменування товару (послуги).

- Літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги).

Програмування вартості одиниці виміру послуг, що надаються, літерного позначення ставки ПДВ, а також найменування послуг, які будуть надаватися СПД сфери торгівлі або громадського харчування, здійснюється аналогічно програмуванню цих реквізитів у РРО при продажу товарів. Тому акцентуємо увагу на останніх.

Програмування продажної ціни і найменування кожного товару, наявного в асортименті об'єкта торгівлі, на відміну від програмування інших реквізитів передбачає їх кодування цифровим кодом.

Наприклад:

- код 0001 Годинник наручний "Чайка" за ціною 38 грн.;

- код 0002 Годинник наручний "Луч" за ціною 34 грн. тощо.

Крім того, якщо СПД є платником ПДВ, то кожний закодований товар програмується на предмет приналежності до податкової групи, що досягається використанням літерного позначення податку. Наприклад: товари, які обкладаються ПДВ за ставкою 20%, прийнято позначати літерою "А", а товари, звільнені від оподаткування, - літерою "В" або іншою літерою, передбаченою технічною документацією вашого РРО, або знаком "*".

Не принципово, праворуч чи ліворуч від вартості товару (послуги), зазначеної в касовому чеку, буде запрограмоване літерне позначення (знак "*") ставки ПДВ, якщо застосовують РРО СПД, що підпадає під дію п. 8 Наказу N 614.

Якщо СПД не зареєстрований як платник ПДВ, він має право зовсім не позначати ставку податку.

Як показала практика, вимога до програмування найменувань товару стає головним болем багатьох СПД, що застосовують РРО. Тому більш детально розглянемо ці питання.

Найменування товару (послуги), згідно з Положенням N 1, визначене як слово, поєднання слів або слова і цифрового коду, що відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар або послугу в документообігу СПД.

У цьому визначенні явно проглядаються окремі моменти роз'яснень щодо програмування найменування товару, раніше наведених ДПАУ у своїх Листах N 5364 і N 11474. Отже, ці листи певною мірою залишаються актуальними і на сьогодні. Тому далі будемо керуватися роз'ясненнями цих та інших листів ДПАУ.

Згідно з наведеним вище визначенням, запрограмоване найменування товару (повне або скорочене) повинне відображати споживчі ознаки конкретного товару й однозначно ідентифікувати товар. Наприклад, "одяг" - недопустиме найменування, оскільки означає не конкретну назву товару (брюки, пальто), а цілу товарну групу.

У значної групи товарів найменування мають загальний вид і не мають додаткової частини назви, яка б робила найменування унікальним у сукупності інших запрограмованих товарів. Наприклад: ті ж брюки, що надійшли до магазину для продажу, можуть бути однієї моделі, але зшиті з різного виду тканини, або декілька різних моделей брюк зшиті з одного виду тканини, (при цьому ціна брюк різна), але інакше як "брюки" цей товар назвати не можна.

У таких випадках ДПАУ вважає за доцільне ідентифікувати товар його кодом, який програмується разом з найменуванням товару (Лист N 11474).

Такий код повинен бути унікальним і задіяним у документообігу СПД таким чином, щоб можна було простежити весь шлях руху товару від реєстрації в прибуткових документах до відображення його реалізації в касовому чеку. Наприклад, при програмуванні все тих же брюк можна "увести" у дію маркірувальні дані товару, такі як артикул або номер моделі, а у випадку якщо ціна брюк однієї моделі (артикулу) залежить ще й від розміру, то в "ролі " назви товару виступить ще й розмір. До того ж усі ці дані, як правило, зазначені в прибуткових документах.

З урахуванням обмеженої кількості символів, відведених у деяких модифікаціях РРО для програмування реквізитів, найменування брюк однієї моделі, ціна яких залежить від розміру, можна запрограмувати, наприклад, таким чином:

- брюки N 198 р 44;

- брюки N 198 р 58.

За необхідності можна не залишати пропуск між словами, знаками і цифрами в найменуванні товару.

Аналогічним чином програмуються товари, що мають у найменуванні загальне ім'я власне (наприклад, холодильник, кондиціонер, пральна машина "Whirlpool", телевізор, праска, міксер - "Philips"), при цьому до продажу представлено декілька моделей кожного виду товару. Тобто програмується: повна або скорочена назва товару (ім'я власне); у "ролі" цифрового коду - та частина маркувальних даних, яка відрізняє одну модель даного виду товару від іншої (з маркувальними даними вам допоможе розібратися, скоріше за все, ваш товарознавець або інший фахівець). Крім того, перед найменуванням товару необхідно "вклинити" хоч би одну або дві літери для того, щоб запрограмовані назви товарів розрізнялися між собою (згідно з прикладом це літери "X", "К", "CM" і "Т", "У", "М").

Дозволяється програмувати в одній товарній позиції (під одним кодом) декілька товарів одного типу з різними назвами, які реалізовуються за однією ціною, або товари з однаковою назвою і вартістю, але придбані у різних виробників. Такий метод програмування можна застосувати тільки в тому випадку, якщо номенклатура товару перевищує можливу кількість програмових товарів в РРО.

У Листі N 5364 СПД рекомендовано затвердити скорочені назви товару для програмування в РРО окремим документом по підприємству, в якому була б установлена відповідність між кодом і скороченим найменуванням програмованого товару і повним найменуванням товару.

Ми у свою чергу рекомендуємо в цьому ж документі зазначити ще й цифрові коди, під якими запрограмовані товари, що дозволить касиру-операціоністу на перших порах більш оперативно здійснювати розрахунки з покупцями.

У процесі здійснення торговельної діяльності, як правило, асортимент товару періодично поповнюється новими видами товару або змінюються ціни на товари, що вже є у продажу (ціни знижуються або підвищуються). А отже, до початку продажу необхідно буде запрограмувати найменування і ціни товарів, що заново надійшли, або перепрограмувати змінену ціну.

Не можна не сказати і про "нетрадиційні" методи програмування найменування і ціни товарів.

Так, згідно з Листом N 1651 ДПАУ не заперечує, якщо аптечні товари ( лікарські засоби і вироби медичного призначення), асортимент і ціна яких постійно змінюються, будуть запрограмовані за групами, в яких об'єднані подібні за призначенням товари.

Книготорговельним підприємствам дозволено програмувати друковану продукцію за відповідними розділами "Єдиної класифікації літератури для книговидання" (ЄКЛ), що діє на сьогодні. Такий порядок програмування визначений у листі ДПАУ від 06.04.98 р. N 3728/10/23-3117. У цьому листі наведені 12 основних тематичних розділів ЄКЛ, які згідно із зазначеним класифікатором поділяються на 50 розділів.

Нетрадиційність програмування аптечних товарів і друкованої продукції полягає ще й у тому, що перед початком роботи до пам'яті РРО не записується ціна одиниці виміру кожного товару, включеного в ту або іншу товарну групу. I тільки при реєстрації продажу, після того як на клавіатурі РРО набраний код відповідної групи товару, набирається ціна конкретного товару, що входить до цієї групи, і відповідна його кількість (якщо вона не дорівнює одиниці).

Слід звернути увагу на те, що коли нарівні з аптечними товарами або друкованою продукцією реалізовуються інші товари (наприклад, в аптеці косметичні товари, а в книгарні - канцелярські товари), то програмування останніх здійснюється "традиційним" методом, тобто на загальних підставах згідно із Законом про РРО.

- Позначення форми оплати (готівкової, карткової, у кредит, чеками тощо) і суми коштів за цією формою оплати.

Розрахунки за проданий товар (надані послуги) можуть здійснюватися як за готівкові грошові кошти, так і за допомогою банківських платіжних карток, абонементів (талонів) тощо, тобто в готівковій або безготівковій формі.

Незалежно від того, в якій із зазначених форм здійснюється оплата, розрахункові операції згідно із чинним законодавством повинні реєструватися через РРО і при цьому в касових чеках позначатися форма здійсненої оплати, за винятком випадків, коли оплата здійснюється тільки в готівковій формі. А це означає, що РРО перед експлуатацією необхідно запрограмувати на відповідні види оплати.

РРО, включені до Держреєстру станом на 30.11.99 р., можна не переводити в режим роботи, що дозволяє позначати в касових чеках форму оплати (п. 8 Наказу N 614, п. 31 Протокольного рішення N 2).

У свою чергу ми рекомендуємо все ж позначати в чеках форму оплати, оскільки саме життя диктує необхідність позначати їх у чеках. Обєрунтуємо сказане.

Згідно зі ст. З Закону про РРО у разі повернення товару (відмови від послуги), оплаченого раніше за допомогою платіжної картки, розрахунки з покупцем (замовником) здійснюються шляхом перерахування коштів на його картрахунок у банку.

Отже, СПД необхідно мати достовірну інформацію про форму раніше здійсненої оплати. А така інформація може міститися тільки в касовому чеку, що підтверджує купівлю товару (отримання послуги). Крім того, СПД може в будь-який момент проконтролювати правильність здійснених розрахунків за різними формами оплати і при цьому оперативно "звести" касу. Тобто якщо РРО запрограмувати належним чином, то у цьому випадку в роздрукованому звітному чеку (X- або 2-звіті) сума виручки буде розмежована за формами оплати, а не зазначена загальною сумою.

- Загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "Сума" або "Усього".

Незалежно від того, скільки різних найменувань товару (послуг) оплачено за одним касовим чеком (одне чи більше), після слова "Сума" або "Усього" у касовому чеку повинна бути надрукована загальна вартість усієї покупки (отриманих послуг) у межах чека.

Можна не програмувати в касовому чеку саме слово "Сума" або "Усього", а замінити його іншим близьким за значенням словом або знаком, якщо РРО застосовується СПД, що користується правом керуватися п. 8 Наказу N614.

- Для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), а на початку рядка - великі літери "ПДВ".

Наявність у касовому чеку цих реквізитів у зазначеній послідовності є обов'язковою тільки для СПД, зареєстрованих як платники ПДВ. Разом з тим, коли такі СПД реалізовують товар, що не обкладається ПДВ, дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ дорівнює нулю.

Якщо СПД, не зареєстрований як платник ПДВ, перевів свій РРО в режим роботи, що дозволяє позначати літерою (знаком), установленою для товарів, що не є об'єктом оподаткування, то в касових чеках будуть відображені зазначені вище реквізити у відповідному для цього випадку вигляді (наприклад, у цьому рядку буде відображено: ПДВ В = % 0,00).

Якщо СПД застосовують РРО, включені до Держреєстру до моменту набуття чинності Наказу N 614, то в касовому чеку можна не програмувати великі літери "ПДВ".

Доречно зазначити, що результат розрахунку суми ПДВ у межах чека, а також за підсумками роботи протягом дня або за підсумками роботи за період, повинен округлятися з точністю до однієї копійки в такому порядку: суми до 0, 499 копійки округляються до 0 копійок, а суми від 0,500 копійки - до 1 копійки (п. 2.4 Порядку N 8).

- Порядковий номер касового чека, дата (день, місяць, рік) і час (година, хвилина) проведення розрахункової операції.

- Фіскальний номер РРО, перед яким друкуються великі "ФН".

- Напис "Фіскальний чек". Виходячи з положень п. 8 Наказу N 614 і Протокольного рішення N 2, реквізити, зазначені в останніх двох пунктах, за винятком фіскального номера РРО, не є обов'язковими для СПД, що застосовують РРО, включені до Держреєстру до набуття чинності цього Наказу. А ось заводський номер РРО, згідно з Протокольним рішенням N 2 , для таких СПД визначений як обов'язковий реквізит.

Програмування

додаткових даних

Згідно з п. 2.3 Положення N1 розрахункові документи, які друкуються РРО на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, визначену технічними вимогами до спеціалізованих РРО.

Наприклад, "іншими даними", які можуть відображатися в касових чеках, якщо їх заздалегідь запрограмувати в РРО, є: номер відповідної паливороздавальної колонки на АЗС, сума наданої торговельної знижки або відсоток і сума відсоткової знижки (із загальної або проміжної суми купівлі).

Програмування реквізитів

видаткового касового чека

Згідно з Положенням N 1 розрахунковим документом при проведенні розрахункових операцій, пов'язаних з поверненням товарів (рекомпенсацією послуг), є фіскальний касовий чек видачі грошових коштів (далі -видатковий чек).

Видатковий чек може бути надрукований тільки тими РРО, алгоритм роботи яких забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Із числа тих РРО, які включені до Держреєстру РРО, що діє на сьогодні (станом на 27.07.01 р.) тільки невелику їх кількість друкують видаткові чеки. Тому розказувати про реквізити цього розрахункового документа та їх програмування ми не будемо.

Укажемо тільки на те, що перелік обов'язкових реквізитів видаткового чека визначений у розділі 4 Положення N 1 і програмуються вони в порядку, аналогічному програмуванню касового чека на товари (послуги).

РОЗДІЛ ІІІ. Продавець, продовольчих товарів.

I.1 Вагове обладнання.

1.2 Визначення ваги Брутто.

Облік, розподіл продовольчих і багатьох непродовольчих товарів між підприємствами, організаціями і безпосередньо покупцями вимагають вимірювання їх маси, довжини або обсягу. Товари в натуральних показниках вимірюють при фасуванні, приймання і відпуску покупцям, на складах.

Розвиток самообслуговування, підвищення продуктивності праці, скорочення чисельності працівників, поліпшення естетичного оформлення упаковки товарів вимагають переміщення операції по зважуванню, дозуванню з торгових залів на виробництво. Однак концентрація підготовки товарів до продажу поки не може виключити застосування приладів та інвентарю для дозування і розвішування багатьох швидкопсувних товарів і продуктів (зважування м'ясної, рибної та молочної гастрономії).

Прискорення науково-технічного прогресу в торгівлі передбачає підвищення продуктивності праці працівників (приймальників, фасувальників, продавців), застосування вимірювальних приладів більш досконалих конструкцій. У торгівлі вже використовуються швидкодіючі електронні ваги, застосування яких забезпечує високу швидкість зважування, автоматичний підрахунок вартості зваженого товару, документовану реєстрацію результатів зважування шляхом друкування на чеку значень маси і ціни. Застосовуються товарні ваги з документальної реєстрацією схилів і дистанційним способом зважування.

Відповідальність за справний стан і належне використання ваговимірювальних приладів покладається: на робочому місці - на продавця (фасувальника), у відділі (секції) - на завідуючого, в магазині (на складі) - на керівника підприємства.

Правильне виконання операцій за кількісними вимірюваннями вимагає суворого дотримання правил користування мірами і вимірювальними приладами на підприємствах торгівлі. Всі ваговимірювальні прилади повинні мати добре видиме поверительного клеймо про повірку, термін дії якого не минув, бути справними і забезпечувати достовірність проведених вимірювань; повинні мати заводський (інвентарний) номер і бути закріплені за певним працівником (продавцем, фасувальником і т.п.), знаючим правила роботи на них і терміни представлення приладів на державну повірку і таврування. Для контролю за станом засобів вимірювання і дотриманням правил їх використання на підприємстві призначається відповідальна особа з числа його працівників.

Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити розробку і проведення організаційно-технічних заходів щодо впровадження сучасної вимірювальної техніки, контроль за постійним вмістом у виправленому стані засобів вимірів і правильним їх застосуванням. За обмір, обважування, обрахування, користування несправними, неперевіреними вимірювальними приладами винні притягуються до суворої відповідальності аж до кримінальної. При виявленні несправностей у використовуваних засобах вимірів особами, за якими вони закріплені, слід негайно доповісти директору підприємства або працівникові, який здійснює відомчий контроль за мірами і вимірювальними приладами. Користуватися цими засобами можна тільки після усунення несправностей.

Істотним чинником, що визначає підвищення ролі вагового обладнання, є широка автоматизація технологічних процесів. Безперервно зростають вимоги до точності, швидкодії, продуктивності, надійності вагового обладнання, реєстрації показань, спільної роботи з ЕОМ і поданням інформації на цифрових табло. Характерною особливістю сучасних вагових пристроїв є використання методів вимірювань, заснованих на перетворенні аналогових сигналів, що надходять від тензодатчиків або від пружинних перетворювачів сили в цифрову форму. Розширюється поєднання вагового обладнання з ЕОМ, міні-ЕОМ і мікропроцесорами.

Класифікація ваговимірювальних приладів здійснюється за різними ознаками. Найбільш поширеними з них є:

- Місце і спосіб установки ваг;

- Вид вказівного пристрою;

- Вид відліку показань;

- Спосіб зняття показань;

- Конструкція зважується пристрою.

За місцем і способом установки ваги бувають настільні, пересувні і стаціонарні.

Настільні ваги на торгових підприємствах застосовуються для попередньої підготовки товарів до продажу або при продажу. Їх встановлюють на прилавку таким чином, щоб вказівний пристрій знаходився на рівні очей торгового працівника і покупця.

До пересувних відносяться платформні (коромисла Гірне і шкальні) ваги, призначені для зважування великих вантажів при прийманні і відпустці. Ці ваги встановлюють на підлозі в магазинах і на складах. На коромисла Гірний вагах товари зважують з допомогою накладних гир, а на коромисла шкальних - за допомогою вбудованих гир, що переміщуються за шкалами коромисла.

Платформні стаціонарні ваги встановлюють на постійному місці і використовують для зважування автомашин і залізничних вагонів. Платформа ваг повинна бути на рівні підлоги. Це забезпечує процес зважування відповідно до вимог.

По виду вказівного (відлікового) пристрою ваги підрозділяють на Гірне, шкальні, шкально-Гірне, циферблатні, оптичні та індикаторні.

На Гірний вагах при досягненні рівноваги підраховують значення мір маси - гир, врівноважити масу зваженого товару.

На шкально-Гірний вагах відлік ведуть за значеннями гир, встановлених на гиредержатель, і шкали коромисла ваг.

На циферблатні-Гірний вагах масу товару при зважуванні в межах шкали визначають за шкалою циферблата. Для зважування товару, більшого за масою максимального значення шкали циферблата, на Гірне майданчик встановлюють гирі і визначають масу, складаючи свідчення шкали циферблата і значення встановлених гир.

На оптичних вагах маса товару, що зважується фіксується на світному екрані, на який за допомогою оптичних пристроїв проектується шкала зі значенням маси і вартості товару.

На електронних вагах є індикаторне табло, що показує масу і вартість зваженого товару.

По виду відліку і за способом зняття показань зважування розрізняють ваги з візуальним відліком, коли показання зчитують з циферблата, екрану, табло або підраховують значення заходів маси гир, і ваги з документальною реєстрацією показань зважування, коли значення маси, а на деяких вагах та вартості товару друкується на чеках та стрічках. Спосіб зняття показань може бути місцевим, коли працівник перебуває поруч з вагами, і дистанційним - на відстані.

По конструкції зважується пристрою розрізняють важільні, тензометричні, вібраційно-частотні, магнітно-анізотропні, ферродінаміческіе, пневматичні і гідравлічні ваги (в торгівлі використовують в основному важільні і тензометричні).

Для характеристики основних технічних та експлуатаційних особливостей різних типів і моделей вагів введена буквено-цифрова індексація з наступними значеннями:

- Пристрій ваг: Т - електронно-тензометричні, Р - важільні; спосіб установки на місці експлуатації: Н - настільні, С - стаціонарні, П - пересувні;

- Найбільша границя зважування: 2, 10, 150, 500 і т.д. до 1000 - у кілограмах, а понад - у тоннах;

- Тип вказівного відлікового пристрою: Г - Гірне, Ш - шкальні, Ц - циферблатні;

- Вид відліку та спосіб зняття показань зважування: 1 - візуальний, 2 - документований, 3 - місцевий, 4 - дистанційний;

- Область переважного застосування: А - автомобільні, В - вагонні.

Наприклад, ваги РН-10Ц13 - важільні, настільні, з найбільшою межею зважування 10 кг, циферблатні, з візуальним відліком та місцевим визначенням показань при зважуванні; РП-500Г13 - ваги важільні, пересувні з найбільшою межею зважування 500 кг, Гірне, вид відліку - візуальний, спосіб зняття показань - місцевий; РС-30Ц24А - важільні, стаціонарні, з найбільшою межею зважування 30 т, циферблатні, з документованою реєстрацією та дистанційною передачею показань, автомобільні.

До ваговимірювальним приладів, що застосовуються в торгівлі, пред'являються метрологічні, торгово-експлуатаційні, естетичні, економічні та санітарно-гігієнічні вимоги.

Основними метрологічними вимогами є сталість показань, чутливість, точність, стійкість.

Сталість показань - це властивість ваг при одних і тих самих умовах при неодноразовому зважуванні одного і того ж вантажу давати одні й ті ж свідчення незалежно від місця розташування на товарній майданчику. Це залежить головним чином від того, наскільки ретельно і правильно проведена збірка ваг, яка величина тертя між призмами і подушечками, в яких умовах перебувають ваги в процесі їх зберігання і експлуатації. Відповідно до вимог стандарту опорні й вантажоприймальним призми повинні бути з гострими ребрами, паралельними між собою і перпендикулярними по відношенню до важелів, до яких вони вмонтовані. При порушенні цих вимог ваги не дадуть сталість показань при неодноразовому зважуванні.

Чутливість ваг - це їх здатність при незначній зміні маси вантажів помітно відхилятися. Ваги з високою чутливістю більш кращі для експлуатації. Ступінь чутливості ваг, а отже, їх придатність до експлуатації визначаються за діючими ГОСТами.

Чутливість ваг повинна бути такою, щоб зміна маси вантажу, що зважується на величину, рівну допустимої похибки, викликало відхилення покажчиків рівноваги від положення їх при рівновазі. Це відхилення, щоб визнати ваги достатньо чутливими, має дорівнювати для ваг Гірний, шкально-Гірний і шкальних не менше 5 мм.

Під точністю зважування розуміється властивість ваг давати точні свідчення вимірювання маси з відхиленням від істинних свідчень у межах допустимої норми похибки. Точність зважування в значній мірі залежить від точно витриманого співвідношення плечей важелів. Ваги з равноплечій важелями повинні мати абсолютно однакові по довжині плечі, а у вагах, де використані неравноплечіе важелі, співвідношення плечей повинно бути точно витримана, тобто одне плече повинне бути більше іншого в 10, 100 разів і т.д. Навіть незначне невідповідність плечей може призвести до відчутної помилку в точності показань зважування.

Стійкість ваг - це властивість, при якому у випадку виведення їх зі стану рівноваги вони повинні самостійно відновлювати цю рівновагу. Якщо важільні настільні ваги виведені зі стану рівноваги і самостійно не приходять у вихідне положення, то для цього необхідно на відповідну чашку покласти вантаж-допуск, рівний 0,5 ціни поділки шкали. Такі вимоги пред'являються до ваг, що надходять в торгівлю з виробництва.

Торгово-експлуатаційні вимоги: максимальна швидкість зважування, наочність показань зважування, відповідність вагового приладу характером товару, що зважується, міцність ваг.

Максимальна швидкість зважування досягається в тому випадку, якщо конструкція ваг дозволяє проводити зважування в максимально короткий час. З цією метою у вагах встановлюються обмежувачі (упори), які зменшують кут нахилу важеля (коромисла) при зважуванні і, отже, сприяють швидшому загасання коливань важеля. У деяких вагах (наприклад, циферблатних, оптичних) встановлюються гальмівні пристрої (демпфери), що прискорюють гасіння коливань при зважуванні. Найбільш бажаними з точки зору швидкості зважування є електронні ваги, на яких процес зважування здійснюється з максимальною швидкістю, а при укомплектуванні їх чекопечатающего пристроєм одночасно із завершенням процесу зважування друкується чек з зазначенням маси, ціни одного кілограма і вартості товару, що зважується.

Наочність показань зважування у ваговимірювальних приладах може бути досягнута за допомогою вказівних (відлікових) пристроїв, які дозволяють легко спостерігати за показаннями зважування та контролювати точність окремих схилів. З метою підвищення наочності показань зважування у коромисла вагах, наприклад, покажчики рівноваги (Гуськов) фарбують у інший колір в порівнянні з іншими деталями ваг. На циферблатних вагах стрілки і циферблат фарбуються в контрастні кольори. Циферблатні ваги відрізняються великою наочністю показань, оскільки по циферблату відразу можна встановити не тільки завершення процесу зважування, а й масу товару. Найбільшою наочністю показань мають електронні ваги, що дають цифрові позначення результатів зважування.

Відповідність вагового приладу характером товару, що зважується полягає в тому, що ваговимірювальні прилад за своєю конструкцією повинен в максимальній мірі бути зручним для зважування. Наприклад, для сипучих товарів зручними є чашки. При зважуванні ковбасних виробів, сиру, деяких господарських товарів більш зручними є платформи.

Зручності догляду за вагами: у сучасних торгових вагах деталі в основному закриті кожухом, а відкриті вузли покриті протикорозійного захисного матеріалом або фарбою, що захищає ваги від попадання пилу, бруду і псування.

Естетичні вимоги: вони характеризуються формою конструкції та кольоровим рішенням. Забарвлення ваг може бути червоною (для м'ясних відділів магазинів), блакитний (для кондитерських відділів), зеленої (для овочевих магазинів) і т.д.

Санітарно-гігієнічні вимоги: покриття ваг повинно бути нейтральним по відношенню до товарів, зважуємо на терезах, тобто не повинно викликати окислення або хімічних реакцій. У настільних циферблатних, електронних вагах платформи виготовляють з нейтральних до харчових продуктів матеріалів (алюмінієвий сплав, нержавіюча сталь).

1.2 Визначення ваги Брутто.

Маса брутто – це загальна маса товарів, включаючи все їхнє упакування, за винятком контейнерів та іншого транспортного устаткування.

Характеристики, від яких залежить брутто цегли

Такий параметр як питома вага керамічної цегли залежить від декількох основних показників:

• Сировина, з якої виробляється будматеріал. В даний час для виготовлення блоку можуть застосовуватися як склади на основі глини (керамічні блоки), так і пісок (наприклад, з нього виробляється подвійний силікатна цегла М 150), штучний і натуральний камінь.

У той же час, є не тільки «чисте» сировину, а й різноманітні домішки. Природно, що щільність і показники маси подібних виробів відрізнятимуться від «еталонних», які наведені нижче;

Важливо. Визначити залежність загального брутто від сировини досить просто - глиняний будівельний продукт є найлегшим, в той час як силікатна або гіперпрессованний набагато важче.

• Умови випалу вироби. Як правило, сучасний блок обпалюється в промислових печах, але кожен з видів устаткування має свої унікальні характеристики. Це теж важливо враховувати для визначення показників важкості.

Питома брутто силікатної і глиняного блоків

Деяким може здатися, що стройблок, який сьогодні представлений на вітчизняному ринку, є однаковим, а відмінності полягають лише в кольорі і наявності отворів.

Але все не так просто, наприклад, інструкція передбачає, що глиняний виріб має масу 1600-1900 кг/м3, тоді як у вогнетривкого цей параметр сягає 1850 кг/м3.

А силікатний блок ще важче, він виготовляється зі спеціального піску, і його питома маса може складати близько 1800-2000 кг/м3. Аналогічно, у гіперпрессірованних виробів і блоків, що складаються з шматочків натурального і штучного каміння, маса буде трохи вище (позначається кількість зайвих включень).

Окреме слово потрібно сказати і про значення всієї кладки в цілому - даний параметр відрізняється від характеристики окремих виробів. Слід зазначити, що питома вага цегляної кладки 1 м3, виконаної з звичайної сировини, становить 1400-1900 кг/м3, тоді як у бутової цей параметр дорівнює 2400-2460 кг/м3.

Перед тим, як приступати до зведення будинку своїми руками, важливо в обов'язковому порядку знати параметри загального брутто вироби. Потрібно згадати, що така характеристика не враховує різні порожнечі та інші отвори в блоці, для цього використовується вже об'ємний параметр.

Як розрахувати питому параметр тяжкості будівельного блоку.

Вага блоку можна охарактеризувати як співвідношення маси будматеріалу (М) до його об'єму (V). Існує також формула розрахунку, і вона має такий вигляд: γ = M / V. Одиницею виміру такої маси виробу є кг/м3 або ж Н/м3 (в різних будівельних магазинах може вказуватися по- різному).

Для будівель з цегли та інших будівель важливо правильно розрахувати рівень показників, адже тільки так можна гарантувати надійність, міцність і довговічність будівель.

Об'ємна маса кладки: параметри та характеристики

Крім, власне, питомої брутто у блоку і кладки з такої сировини є ще й об'ємна маса цегли. Основною відмітною якістю даного параметра є облік при розрахунку наявності всіляких пустот і пор в конструкції кладки.

Обидва параметра є відношенням маси використовуваного цегли до займаному обсягу, але в той же час, об'ємна вага буде дещо менше загального розрахункового.

Формула для розрахунку об'ємного властивості виробу досить проста: достатньо розділити вага матеріалу (G) на обсяг, який він займає в кладці (V1), включаючи всі пори, порожнечі і навіть дрібні тріщини:

γоб = G | V1, кг/см3

Використовуючи такі розрахункові формули, можна максимально швидко і просто провести всі необхідні розрахунки, визначити загальний і об'ємна вага матеріалу. До того ж, знаючи всі характеристики, можна без особливих проблем вибрати потрібний вид штучного каменю, який буде максимально повно відповідати всім існуючим вимогам, дозволить створити будови будь-яких розмірів і форм.

Нестандартні камені і блоки: розміри і властивості

Крім, власне, стандартних червоних або силікатних, існують ще й різноманітні нестандартні камені, розміри яких дещо відрізняються. Наприклад, є на вітчизняному ринку керамічні та силікатні камені з габаритами 250х120х138 мм, висота їх практично в 2 рази більше, ніж у звичайних одинарних.

Вага таких нестандартних будматеріалів, як правило, не стандартизується, а індивідуально розраховується за спеціальними формулами, які були наведені раніше. У разі використання для будівництва будинку подібних будматеріалів обов'язково потрібно виконати всі розрахунки, адже тільки так гарантується надійність і міцність отриманої конструкції.

Важливо. При використанні нестандартних за габаритами будматеріалів важливо обов'язково попередньо виконувати розрахунки питомої і об'ємної ваги.

Тільки в такому випадку, знаючи, яка маса у одного кубічного метра кладки, можна розраховувати навантаження на грунт та інші параметри.

Види штучних каменів і залежність ваги від вихідних матеріалів

Як уже обмовлялося раніше, силікатна і глиняний камінь мають різні показники питомої ваги.

Залежить це від використовуваної сировини і різних включень, які входять до складу матеріалу:

• Керамічний. Маса одного блоку складає близько 4 кг - цифра може змінюватися залежно від наявності різних порожнеч і інших включень (від цього ж залежить і ціна). У стандартний піддон поміщається близько 300-500 штук блоків, тоді як вага тари становить 20-25 кг.

Шляхом проведення нескладних розрахунків можна буде обчислити попередній вага одного піддону будматеріалів. Аналогічно за наведеними раніше формулами проводиться калькуляція питомої та об'ємної маси. Попередньо можна сказати, що 1м3 стандартної кладки важить близько 1500-1800 кг;

• Силікатна. Виробляється в спеціальних автоклавах під високим тиском з кварцового піску. Маса даного будівельного матеріалу безпосередньо залежить від його типу: пустотіла (3,8-4 кг) або ж повнотіла цегла (5 кг).

Раніше вказувалося, що питома вага керамічної цегли, а також силікатних блоків можна максимально точно дізнатися лише після виконання розрахунків на основі формул. Це будуть самі точні дані, використовуючи які, надалі можна буде проводити різні інші калькуляції, визначати навантаження на фундамент і т.д.

висновок

Значення питомої і об'ємної ваги блоку різних видів - основа для дійсно грамотного, якісного та ефективного проектування різних будівель. При будівництві багато-і малоповерхових будівель в обов'язковому порядку слід спочатку визначитися з типом використовуваного матеріалу, а після, застосовуючи прості формули, обчислити його питому і об'ємну масу.

Тільки після повного розрахунку «на папері» можна приступати безпосередньо до роботи над зведенням будинку. Якщо обрана найбільш оптимальна міцність, можна гарантувати надійність, довговічність і стійкість будь-якого за розмірами і призначенням будови.

У представленому відео в цій статті ви знайдете додаткову інформацію з даної теми. Також, приведені всі основні формули і дані для виконання розрахунків, пов'язаних з визначенням питомої та об'ємної маси різних будівельних матеріалів.