Зміст:

ВСТУП……………………………………………………………………………2

РОЗДІЛ 1 ПОЕТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ……………….....…………………………4

1. Специфіка художнього перекладу…………..…………………………4

2. Особливості поетичного художнього перекладу……………………..6

3. Особливості творчості Р. Фроста в аспекті перекладу……................9

4. Алгоритм порівняльного аналізу поетичних творів Р. Фроста…….11

РОЗДІЛ 2 АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ ПЕРЕКЛАДІВ ПОЕЗІЇ Р. ФРОСТА……………………………………………………………………...13

2.1 Загальна характеристика вірша “Stopping by Woods on a Snowy Evening” та його українських перекладів…………………………………………………13

2.2 Аналіз назви вірша та її українських перекладів………………………14

2.3 Порівняльний аналіз українських перекладів вірша ……………..……15

ВИСНОВКИ…..…………………………………………………………........24

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….........26

ДОДАТОК……………………………………………………………………..27

ВСТУП

Роберт Фрост – один з найвідоміших американських поетів ХХ століття, почесний доктор багатьох університетів США та Англії, лауреат національних і міжнародних літературних премій, автор одинадцяти окремих книг. Багато письменників перекладали твори Роберта Лі Фроста. Фрост у перекладах заговорив українською, російською та іншими мовами, ставши близьким людям через таку глибину, такий драматизм філософського змісту, що крився за зовнішньою невибагливістю сюжетів його творів .

Актуальність дослідження полягає у відсутності спеціалізованих наукових праць, присвячених аналізу українських перекладів поезії Р. Фроста та зумовлена спрямованістю сучасних перекладознавчих студій на дослідження специфіки відтворення мовою перекладу проблематики поезії та збереженню особливостей стилю автора оригінала.

Українська мова є достатньо могутнім засобом, аби передати зміст, виражений у єдності з формою, проте поодинокі успіхи ще не склалися в єдине ціле і Фрост, на жаль, поки що не звучить українською мовою як геніальний поет. Через це, у науковій роботі ми звернемо особливу увагу на відбиття мовних уподобань поетів-перекладачів.

Об’єктом дослідження в даній роботі є поезія Р. Фроста та її переклади українською мовою.

Предметом дослідження є перекладацькі стратегії відтворення специфіки поезія Р. Фроста українською мовою крізь призму порівняльного аналізу.

Матеріалом дослідження слугував вірш "Stopping by woods on a snowy evening" ("Зупинений у лiсi заснiженим вечором") та його переклади українською мовою, виконані В. Марачем, В. Кикотем та В. Корнєєвим.

Мета дослідження полягає у виявленні специфіки відтворення в українських перекладах структурно-семантичних, композиційно-функціональних та лінгво-стилістичних особливостей поезії Р. Фроста із застосуванням порівняльного аналізу.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- визначити специфіку художнього перекладу у світлі перекладознавчої компаративістики;

- з’ясувати особливості поетичного тексту, які викликають труднощі при перекладі;

- дослідити творчість Р.Фроста та проаналізувати його поезію;

- розробити алгоритм компаративного перекладознавчого аналізу українських перекладів вірша Р.Фроста, "Stopping by woods on a snowy evening" ("Зупинений у лiсi заснiженим вечором");

- використовуючи розроблений алгоритм, проаналізувати переклади, здійснені В. Марачем, В. Кикотем та В. Корнєєвим.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувався метод порівняльного аналізу. Під час аналізу матеріалу, а також його систематизації та теоретичного осмислення в даній роботі застосовувався перекладознавчий аналіз художнього поетичного тексту.

Наукова новизна дослідження полягає у комплексному підході до аналізу українських перекладів поезії Р.Фроста з урахуванням їх лінгво-стилістичної специфіки та структурної організації, та спробі розробити власну стратегію їх відтворення у перекладі. Запропонований і апробований у роботі алгоритм порівняльного перекладознавчого аналізу може використовуватись у дослідницькій практиці порівняльної компаративістики.

Практичне значення отриманих результатів визначається можливістю їх використання на заняттях з англійської мови та зарубіжної літератури.

РОЗДІЛ 1 ПОЕТИЧНИЙ ПЕРЕКЛАД ЯК ОСОБЛИВИЙ ВИД ХУДОЖНЬОГО ПЕРЕКЛАДУ

1. Специфіка художнього перекладу

Відповідно до тлумачного словника української мови, слово “переклад” має два значення: переклад, як процес, при якому текст на одній мові перетворюється на іншомовний; та переклад, як результат цього процесу — мовленнєвий твір [4, c.5].

За класифікацією Р. Якобсона існує три типи перекладу:

а) внутрішньомовний;

б) міжмовний (переклад у вищеподаному значенні);

в) міжсеміотичний переклад (тлумачення знаків семіотичної системи знаками іншої) [цит. за 12, с.35].

Згідно з концепцією І. Лєвого, переклад поділяється на три види в залежності від способу перекладу та виду тексту, що підлягає перекладу: усний, науковий, художній [12, c.41].Тексти, у свою чергу поділяються на наукові, публіцистичні, драму та художню прозу, вільні та канонічні речі та тексти для вокалу. Саме від виду тексту, що підлягає перекладу, залежить вид перекладу. Переклад наукових та публіцистичних текстів, зазвичай відносять до наукового, переклад віршів, драми, художніх творів та пісень — до художнього.

При художньому перекладі пильна увага приділяється семантично-стилістичній структурі та образно-ідейній суті оригіналу. Багато у чому особливості перекладу залежать від стилю тексту. Наприклад, при перекладі драматургічних творів особлива увага надається індивідуалізації мови персонажів, як засобу розкриття внутрішнього світу [9, c.11].

Мета художнього перекладу — найточніше відтворити сюжет, ідейну спрямованість, форму і стиль оригіналу. Основним завданням є відтворення мовою перекладу тексту, здатного створювати адекватний художньо-естетичний вплив на читача. Складність такого перекладу полягає, насамперед, у високих вимогах до перекладача.

По-перше, перекладач має знати не лише мови, з якої і на яку виконується переклад, а і предметний зміст тексту (час і місце, особливості індивідуальності автора — так звані, неперекладні реалії) [8, c. 6].

По-друге, перекладач художніх творів обов'язково повинен уникати можливих помилок, наприклад, неврахування особливостей мови, з якої здійснюється переклад. Однією з найбільш розповсюджених помилок є те, що перекладач володіє мовою оригіналу, але не знає традицій та культури народу, якому належить оригінальний твір. Кожна мова має свої особливості і властивості і, щоб вірно передати певний образ або фразу, у перекладі їх треба кардинально змінити [цит. за 14, c.6].

І. Лєвий досліджував вимоги до художнього та поетичного перекладів. Ці вимоги виявилися досить суперечливими, адже неможливо передавати одразу усі нюанси оригіналу. Перед перекладачем постає одразу декілька важливих питань: передавати слова чи ідеї оригіналу, створювати переклад, як оригінальний твір, чи саме як переклад, передавати чи не передавати стиль оригіналу, робити переклад сучасним оригіналу чи перекладачу, чи може перекладач щось додати при перекладі, здійснювати переклад віршів прозою, чи у віршованій формі [12, c.41].

Думки перекладачів та вчених з цього приводу досить різняться, проте більшість схиляється до думки, що індивідуальній стиль, ідею та форми автора мають переважати над стилем, ідеями та формами перекладача. Проте, треба знати, що ці висловлювання стосуються більш розповсюдженого “адекватного” перекладу.

Але існує ще такий вид перекладу, як інтерпретація, коли перекладач може адаптувати ідеї твору під сучасність, кліматичні та географічні умови, національний колорит, передати їх з власної точки зору з метою кращого розуміння читачами.