- •Тема 1.
- •Завдання
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 2. Етногенетичні засади модерної поезії петра мідянки План
- •Завдання
- •Література
- •Анісімова н. На зламі культурних епох : поезія покоління 80-х років хх ст. У системі пізнього українського модернізму монографія / Ніна Анісімова. – Бердянськ, 2012. – 543 с.
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 3. Творчість ОлегА лишегИ як явище поетичного модерну План
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 4.
- •Модерністські тенденції Поетичної творчості
- •Наталки Білоцерківець, Світлани Короненко
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 5. Поезія Тараса федюка: на перетині пізнього модернізму і постмодернізму План
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 6. Поезія павла гірника як модернізоване вираження фольклорної, літературної та міфологічної традицій. План
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 7.
- •Поетична творчість Володимира Цибулька
- •Як явище поп-культури
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 8. Постмодерністська поетика Павла Вольвача План
- •Література
- •Завдання
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 9.
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 10.
- •ФІлософська проблематика та стильові особливості
- •Поетичної творчості Василя Слапчука
- •Завдання
- •Література
- •Баран є. Україна брата Василя / Євген Баран // Баран є. Навздогін дев’яностим. – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006. – с. 128–130.
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 11.
- •Література
- •Баран є. «До себе приміряю долю трав» (Рецензія: Павлюк і. Бунт свяченої води : Лірика. – Львів, 2004. – 280 с.) / Євген Баран // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 194. – с. 173–175.
- •Голобородько я. Художні клейноди Ігоря Павлюка // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – № 218. – с. 65–69.
- •Питання для перевірки знань
- •Тема 12.
- •Постдев’яностівці або «міленіумне» покоління
- •В сучасній українській поезії
- •Завдання
- •Література
- •Питання для перевірки знань
Питання для перевірки знань
Чому американські критики назвали О. Лишегу метафізиком природного світу?
Порівняйте провідні мотиви творчості О. Лишеги з поетами Рільке і Монтале.
Поясність, чому письменник і критик Джеймс Керол написав, що поезія О. Лишеги «приносить англомовним читачам не тільки новий голос, але, навіть у перекладі, новий вислів, нове сприймання світу».
Чому у збірці «Снігові і вогню» всі 13 віршів названо за ім’ям якоїсь тварини?
Поясніть роль хронотопу у збірці «Снігові і вогню»: дія, як правило, відбувається в селі, десь між містом і лісом.
Яку роль в авторському міфотворенні (збірка «Снігові і вогню») відіграють образи першостихій – вогню, води, землі, повітря?
Доведіть, що для О. Лишеги «світ – палімпсест, перегук текстів, творених повітрям, травою, ґрунтом, тваринами» (Л. Таран).
Схарактеризуйте біблійні символи у поезії О. Лишеги. Доведіть, що вони є культурними знаками, ієрогліфами напівстертого коду, ніж елементами живої віри («Ворон», «Куниця»).
На матеріалі вірша «Лялька» простежте біблійний мотив блудного сина. Що ж є кінцевою точкою його подорожі? І чи досягає її герой?
У чому проявляється кінематографічність поетичного мислення О. Лишеги?
Простежте особливоcті форми вірша: поет відмовляється від рими, ніколи не дотримується традиційних метричних структур. Ритм його не є проєкцією почуттів, орган яких – серце – любить дихати ямбами та амфібрахіями. Його неемоційність є купиною посеред болота поточного віршування.
Що дає підстави порівняти поезію О. Лишеги з текстами Роберта Проста – його улюбленого поета?
Поясність специфічні оцінки поетичної творчості О. Лишеги: «шаманізм» (Іздрик), «вибух підсвідомих людських почуттів» (В. Габор); «Він сам – каліграма та декупаж, червоний лебдіь власних поезій» (Н. Білоцерківець).
Простежте роль поетичних асоціацій у ліриці Лишеги: вона «дихає» думками, тому його опора – не рима й не ритм, а ширяння асоціяцій. Його стихія – стан вільного польоту.
Доведіть, що книга поезій «Снігові і вогню» утверджує медитативну самотність, екзистенційну свободу як визначальні вартості для ліричного суб’єкта.
Чому І. Дзюба назвав О. Лишегу антиметафористом, антипарадоксалістом і антиміфологом?
Поясніть толь топоніміки у поезії О. Лишеги (містечка Боярка, Глеваха, і Київ із метром, Дніпром («Велика вода») і Лаврою, село Тисмениця тощо).
Доведіть, що незвичність поетичного світу О. Лишеги зумовлюється двома чинниками: 1) засвоєнням культурних здобутків Давнього Китаю та англо-американської поезії ХХ ст.; 2) оприявленням автентичного менталітету й потужним виявом стихії української мови.
Поясніть життєве і творче кредо, висловлене самим О. Лишегою: «Я завжди повен сам собою». Як воно перегукується із Стусовим «самособоюнаповненням»?
Яку роль виконує розвинутий сюжет із розгалуженням багаточисленних асоціаційних ходів і багатьма задіяними персонажами у стильові йманері О. Лишеги?
Чому вірші О. Лишеги можна розглядати як згорнуті філософські новели?
Доведіть, що в поезії О. Лишеги природа – це театр рухомих орієнтирів природжених тривожно-напруженим очікуванням пізнаючого світ подорожнього.
Чи можна сприймати світ поезії О. Лишеги як гру, в якій ліричний герой виконує різні ролі, уподібнюючись то до зайця, ондатри, ведмедя, то до представників рослинного світу?
Який символічни зміст має назва збірки «Великий міст»? Чи можна її трактувати як символ межі, що окреслює простір пам’яті ліричного суб’єкта; за цією межею простягається велика територія забуття («Все, все мусиш забути, / Минаючи Великий міст...»)?
Яку роль у першому розділі збірки «Великий міст» («Зима в Тисмениці») має жанрова форма пісні з нумерацією?
Розкрийте символіку звірини і птаства, з якими так чи інакше співіснує людина у збірці «Великий мсті» («Ведмідь», «Собака», «Заєць», «Ондатра», «Черепаха», «Карась», «Півень», «Кінь», «Яструб», «Куниця», «Мартин»…).
Доведіть, що звірі в поезії О. Лишеги постають як носії онтологічного змісту.
Чому герой О. Лишеги часто асоціює себе з рослинами й тваринами («Бо хто ж тоді я, / Як не його [дрімучого лісу] блудний син» («Кінь»).
Поясніть символіку поганського ритуалу замолювання провини перед природою у поезії «Кінь».
Чому І. Маленький означив книжку «Снігові і вогню» як «монологи всесвітнього розуму»? Свою думку вмотивуйте.
У чому полягають інтертекстуальні перегуки з творчістю Г. Чубая у «Великому мості»?
Назвіть несподівані ракурси у зображенні стихії води у віршах «Колодязь», «Ріка», «Повінь», «Інша риба», «Кабан», «Слід».
Прокоментуйте вислови дослідників про О. Лишегу:
«Цитувати Лишегу майже неможливо. Тому що він – у повільному розгортанні ритму плинної фрази, у перебивках-синкопах. Він – проявлення невидимого, фіксація того, що не фіксується, випорскує з погляду, вислизає…» [Л.Таран].
«Олег Лишега – може, найменш «поетичний» із наших поетів (хіба що, по-інакшому, разом із Станіславом Вишенським або Ігорем Маленьким). У тому розумінні, що в нього немає стилістичних красот, «крилатих слів», ліричних імпровізацій, наголошеної чуттєвості, «поетизмів», рясної метафоричності, ритмо-мелодійних винаходів, мовна палітра його небагата, непісенна, навіть сухувата, звукописом він не переймаєтся; у мові далеко не пурист…» [Дзюба, Інший формат].
«Олег Лишега […] займає цілком окрему нішу в нашій літератрі; віддаючи перевагу східній філософії, поєднує європейський модерн із медитативним екстазом буддійських ченців» [Терлецький І.].
