Література

1. Баран є. «До себе приміряю долю трав» (Рецензія: Павлюк і. Бунт свяченої води : Лірика. – Львів, 2004. – 280 с.) / Євген Баран // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 194. – с. 173–175.

2. Дроздовський Д. Модерна сповідь язичника : Рец. : Ігор Павлюк Стратосфера. – Льцьк : ПВД «Твердиня», 2010. / Дмитро Дроздовський // Літ. Україна. – 5 серпня 2010. – С. 5.

3. Голобородько я. Художні клейноди Ігоря Павлюка // Кур’єр Кривбасу. – 2008. – № 218. – с. 65–69.

4. Ігор Павлюк : «Хотіб би, щоб моя лірика була популярною в окопах…» // Українська літературна газета. – 2010. – 14 трвня. – С. 6–7.

5. Лобановська Г. Співець стихії і кохання (сторінки поезії Ігоря Павлюка) / Ганна Лобановська // Слово і час. – 2003. – № 11. – С. 51–53

6. Неборак В. Скорочення дистанції : про письм. Я. Павлюка, сімдесятників і вісімдесятників, красу і свободу, алкоголь і місто Львів / В. Неборак // Кур’єр Кривбасу. – 2006. – № 205 (груд.). – С. 180–186.

7. Палинський В. Ігор Павлюк : «Бунт свяченої води» / Віктор Палинський // Слово і час. – 2010. –. № 2. – С. 94–95.

8. Пінчук С. Велика маленька барокова книжка : Рецензія : Павлюк І. Біографія дерева племені поетів. – Львів, 2003) // Березіль. – 2005. – № 9. – С. 170–174.

9. Починок Ю. Той, хто не вміє впасти: Рецензція : Павлюк І. Камертон. – Вінниця : Континент-Прим, 2007 / Юлія Починок // Українська літературна газета. – 2011. – № 15. – С. 7.

10. Стусенко О. Ігор Павлюк нікого не вбив / Олександр Стусенко // Українська літературна газета. – 29 жовтня 2010. – С. 14.

11. Урись Т. Національний модус у поетичному доробку Ігоря Павлюка (на матеріалі зібрки «Бунт») // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського : зб. наук. праць за ред. В. Будака, М. Майстренко. – Вип. 4.12(96). – Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського, 2013. – С. 223–227.

Питання для перевірки знань

1. Розкрийте жанрове багатство поезії І. Павлюка.

2. Поясніть символіку назв розділів збірок «Стратосфера» («Оселя», «Введення в таїнство», «Вільні падіння», «Осінь в метро», «Постаті», «Безконечний шлях», «Пора»).

3. Проаналізуйте інтертекстуальні перегуки між поезією І. Павлюка і творами Тараса Шевченка, Івана Франка, Олександра Олеся, Миколи Чернявського, Павла Тичини, Миколи Хвильового, Володимира Сосюри, Бориса Олійника, Миколи Вінграновського.

4. Розкрийте метафоричний зміст назв поетичних збірок І. Павлюка «Бунт свяченої води», «Магма».

5. Назвіть засоби творення стилю експресій на матеріалі збірок «Магма» та «Бунт свяченої води».

6. Назвіть у збірці «Бунт свяченої води» єсенінські мотиви («Над вікнами щербатий місяць плаче», «Іронічне»).

7. Проаналізуйте багатоманітний емоційний світ поезії І. Павлюка: від елегійно-медитативних до алегорійно-драматичних інтонацій.

8. Яку роль у поезії І. Павлюка відіграє світ поганської міфології, поганських обрядів, дійств, ігрищ? Проаналізуйте вірші «Про Перуна», «Відьми», «Скіф», «Знову вдома», «Я сильний, мов шаман, що спить на шкурі лева...».

9. Доведіть, що Ісус у ліричному потрактуванні І. Павлюка – це месія-страдник, месія-одинак, що приречений на споконвічне вивищення над людством, яке, рухаючись до нього як до символу правди й любові, так і залишається у стані руху, в стані дороги до нього.

10. Доберіть з поезії І. Павлюка приклади глузливих інвектив, поясніть їх ідейне навантаження.

11. Як у поезії І. Павлюка спогади про дитинство поєднуються з мотивом національного світовідчуття поета? («Творець і гетьман»)

12. Розкрите тему повсякдення у циклі «Провінція і колонія».

13. Доведіть, що І. Павлюк у поезії втілює життєві принципи Франсуа Війона, філософську позицію Сергія Єсєніна.

14. Умотивуйте думку, що І. Павлюк – «поет Дому» («У нашій хаті», «Піч наша більша була за хату», «Про мого діда».

15. Прокоментуйте тезу Я. Голобородька:

«Поетичний зір Ігоря Павлюка сповідує свою, особливу глобальність та глобалізацію – панукраїнську. І зосереджений у площині між українністю (себто того, що стосується України) та українськістю (того, що належить до цінностей українського світу). При цьому поет долучає до національних художньотворчих величин клейноди, ознаки, орнаменталістику світових поетичних традицій. Він увесь – у національному ментально-зоровому просторі, в якому бринять та буяють найрізноманітніші часові, символічні та мовностильові стихії. І тому такими близькими, зрозумілими, такими «своїми» постають у нього атрибути образно-асоціативного мислення, якими послуговувався та послуговується культурний, мислячий світ» [Голобородько].