33.Літературно-мистецький гурток «Попівська академія».

У 90-х роках XVIII ст. у Слобідській Україні діяв просвітницький гурток, який відіграв важливу просвітницьку роль не тільки у цьому регіоні, а і загалом у становленні національної культури. Називали цей гурток «Попівська академія». Організатором його був сумський поміщик О.О.Паліцин, членами гуртка — відомі громадські діячі, художники, літератори, архітектори — В.Н.Каразін, М.І.Ушинський, О.І.Кордашевський, В.Ярославський. Бував в академії і Г.С.Сковорода. Метою діяльності гуртка було вивчення здобутків західноєвропейської культури і просвітницька діяльність. На членів «Попівської академії» неабиякий вплив мали французькі просвітителі, особливо Вольтер. У бурхливих суперечках, що точилися в «Академії», більшість учасників виступала за скасування кріпосного ладу в Росії, однак не революційним шляхом боротьби народних мас. Сам Паліцин мріяв, що освічені дворяни почнуть самі відпускати селян на волю. Він був проти кріпацтва, що стало гальмом як економічного, так і політичного розвитку країни. Писав царю про необхідність відміни кріпосного права та ряд реформ, які б пожвавили економічний розвиток країни, і член Попівської академії В.Н. Кразін. Він виступав за обмеження самодержавства , за розвиток торгівлі, промисловості й освіти. Гурток ретельно піклувався про початкову освіту в краї, отож не випадково, на Сумщині було більше шкіл, ніж на Харківщині. Тому сумські поміщики добивалися відкриття університету в Сумах ще у 1767 р. За радянських часів про діяльність «Попівської академії» говорилося мало. У 1998 юридично створена «Паліцинська академія», яка взяла на себе зобов’язання пропагувати доробки «Попівської академії». Кількісний склад «Паліцинської академії» щороку розширюється, діяльність її урізноманітнюється.

34.Культурно-просвітницька діяльність Петра Могили.

Петро́ Моги́ла ( —молдавський боярин, політичний, церковний і освітній діяч Речі Посполитої,архімандрит Києво-Печерського монастиря з 1627 року, Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі з 1633 року, екзарх Константинопольського патріарха. Канонізований Церквою 1996 року. Восени 1631 року на території Києво-Печерської лаври він відкрив першу школу. Викладання у Лаврській школі велося латинською та польською мовами, і створювалася вона за зразком провідних шкіл того часу — єзуїтських колеґій. Колеґія була організована за зразками єзуїтських навчальних закладів. Студенти вивчали тут три мови: грецьку, латинську і церковнослов'янську, студіювали богослов'я та світські науки. Серед випускників цієї колегії була чимало представників еліти тогочасної України і Білорусії. На утримання колеґії і монастиря Могила записав дві лаврські волості і подарував власне село Позняківку, крім того, надавав грошову допомогу як колеґії, так і вчителям та учням. У Прилуках було скликано велику козацьку Раду, яка обрала на сейм делегацію. Петро Могила був делегований на сейм від імені митрополита Ісаї Копинського та всього православного духовенства. На сеймі він мав вимагати скасування всіляких актів, що забороняли православним будувати церкви, відкривати колеґії, типографії, повернення єпархій, церковних маєтків.