Тема 6: “Основні фонди підприємства, їх структура, оцінка.”

Для здійснення виробничого процесу підприємство повинно бути забезпечено виробничими фондами та трудовими ресурсами.

Виробничі фонди, по своєї економічної ролі, поділяються на основні виробничі та оборотні виробничі фонди.

Виробничі фонди підприємства

Основні фонди

Оборотні фонди

Сировина, паливо, матеріали, тощо

Основні виробничі фонди

Основні фонди невиробничого призначення

Активна частина

Пасивна частина

Житлові будинки, культурно-побутові об’єкти, комунальні споруди, будинки медичного призначення, багаторічні насадження

Робочі машини та механізми, транспортні засоби, силові машини та устаткування, виробничий інвентар та інструмент

Виробничі споруди, будівлі, передавальні пристрої, господарський інвентар

Рис.1. Структура виробничих фондів підприємства.

До основних виробничих фондів відноситься та частина виробничих фондів, яка бере участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, роками, зберігаючи при цьому свою форму і властивості. Основні виробничі фонди переносять свою вартість на вартість готової продукції поступово, частинами, у міру спрацьовування , тобто в розмірі, рівному їх зношенню.

Наприклад: будівлі, в котрих розміщені цехи, управлінську та інші служби АС, ядерний реактор, парогенератори, турбогенератори, арматура та насоси і т.д.

Основні фонди кваліфікують на групи, яки використовуються системою бухгалтерського обліку:

1. будівлі – будівельні об’єкти, призначені для створення необхідних умов праці;

2. споруди – інженерно-будівельні об’єкти, призначені для здійснення технічних або технологічних функцій, пов’язаних з виробництвом;

3. передавальні пристрої. За їх допомогою передається енергія різних видів (електрична, теплова, механічна, а також рідкі й газоподібні речовини);

4. машини і обладнання :

а)силові машини та устаткування (в тому числі й автоматичні), призначені для виробітку та перетворення енергії – генератори, двигуни тощо;

б) робочі машини та устаткування, яке використовуються безпосередньо для роботи з предметам праці (верстати, преси, молоти тощо) ;

в) вимірювальні та регулюючі прилади і пристрої, невстановлені безпосередньо на агрегатах та машинах, лабораторне обладнання;

г) обчислювальна техніка та інші машини;

5. транспортні засоби – для транспортування вантажів і людей у межах підприємства і поза ним;

6. інструменти всіх видів та оснащення, що кріпиться до машин і призначене для обробки виробів;

7. виробничий та господарський інвентар – для полегшення виробничих операцій (робочі столи, верстати, шафи, інші меблі, комп’ютери, копіювальна техніка тощо);

8. інші основні фонди – бібліотечні фонди, малоцінний інвентар, тимчасові споруди тощо.

Питома вага окремих груп основних фондів в загальному підсумку характеризує їхню структуру. Вона, в основному, залежить :

• від характеру виробництва, тобто має галузевий характер ( в енергетиці , наприклад, питома вага силових установок та передаючих пристроїв вище, ніж на інших підприємствах і становить приблизно 70%, а в текстильної промисловості – 38%, для ТЕС і АЕС характерна велика вага силового обладнання, тобто – котли, реактори, турбіни, генератори, двигуни, а для ГЕС - споруди ) ;

• від потужності підприємства ( на великих підприємствах більша питома вага машин і менша - будівель);

• від кліматичних та геологічних умов району розміщення підприємства.

Облік та оцінювання основних фондів.

Облік і оцінка основних виробничих фондів ведеться у натуральному та вартісному виразі. Облік основних фондів у вартісному виразі називається їх оцінкою. Облік у натуральному виразі потрібен для визначення технічного складу основних фондів. Він здійснюється за даними технічних паспортів кожній одиниці. У паспортах дається технічна характеристика , а саме: дата виготовлення, кількість ремонтів та модернізацій, реконструкція, ступінь зносу, технічна продуктивність та ін. Такий облік дає змогу визначити кількісний склад основних фондів. Але не можливо поєднати кількість будинків і ліній електропередач в їх кількісному обсязі. Для цього застосовують вартісну оцінку тобто грошовий вираз вартості основних фондів. Таке оцінювання проводиться з метою встановлення ступеня зносу та планування витрат на оновлення, модернізацію та ремонт основних фондів. Існує кілька видів оцінювання основних фондів:

1. залежно від моменту проведення оцінювання вони оцінюються за первісною та відновленою вартістю;

2. з урахуванням стану оцінювання їх проводиться за повною та залишковою вартістю.

Початкова вартість основних фондів – це фактична вартість на момент введення в дію або купівлі

С_поч = С_придб. + С_дост. + С_монт. + С_ін. ,

де

С_придб. – ціна придбання устаткування;

С_дост. – транспортні витрати на його доставку;

С_монт. - витрати, пов’язані з монтажем ;

С_ін. – інші витрати, пов’язані з уведенням основних фондів у дію.

Наприклад, нове виробниче приміщення або споруда зараховується на баланс підприємства за кошторисною вартістю його спорудження. У процесі експлуатації ціни можуть змінюватись, але початкова вартість завжди буде сталою.

Цінові зміни та інфляційні процеси у вартості основних фондів враховуються за допомогою відновленої вартості.

Відновлена вартість основних фондів – це вартість їх відтворення у сучасних умовах і цінах, що склалися. Вона враховує ті самі витрати, що й початкова вартість, але за теперішніми цінами. Така оцінка дає змогу порівняти вартість основних фондів, введених в експлуатацію у різні роки.

С_відн. = С_поч. ∙ ,

де

- індекс зростання (зменшення) ціни (показник індексації основних фондів, який розраховується на основі індексу інфляції року).

При інфляційних процесах ціна збільшується, а при деінфляційних – зменшується .

Повна вартість основних фондів –це їх вартість у новому стані, тобто без урахування вартості зносу. Саме за цією вартістю основні фонди значаться на балансі підприємства впродовж усього періоду їх функціонування.

Залишкова вартість – різниця між початковою або відновленою вартістю і вартістю зносу.

С_зал. = С_поч. – С_зн. ,

де

С_поч. – початкова вартість основних фондів;

С_зн. – вартість зносу.

Значення залишкової вартості полягає в можливості не тільки визначити реальну вартість, яка надалі має бути перенесена на вартість продукції, що випускається, а й установити ступінь зносу основних фондів.

Контрольні запитання до теми 6 “Основні фонди підприємства, їх структура, оцінка.”

1. Структура матеріально-технічної бази підприємства?

2. Економічна сутність і характеристика основних виробничих фондів, їх роль у виробництві.

3. Основні фонди. Класифікація і структура основних виробничих фондів підприємства.

4. Основні фонди. Облік і оцінювання основних фондів. Види і характеристика вартостей основних фондів.

Задача.

Визначити середньорічну вартість основних фондів по КЕС потужністю 1800 МВт, к_пит. = 800 грн./кВт. Вартість основних фондів, що вводяться з 1.09 – 92 млн.грн. , а з 1.05 – 114 млн.грн. Вартість основних фондів що списуються з 1.10 –66 млн.грн..