До теми 18 “Організація, планування діяльності енергопідприємств”.

1. Організація, планування діяльності енергопідприємства. За якими показниками проводяться розрахунки планів?

Тема 19 : “Сітьове планування. Методи планування. Правила побудови сітьових графіків.”

В управлінні виробництвом, та для наочного відображення інформації і зв’язків між елементами і процесами виробництва (робочими місцями, підрозділами, виконавцями робіт і т.д.), оперативного управління при виконання виробничих завдань використовують різні графіки, діаграми, схеми і т. ін. Наприклад:

• схеми організаційних структур, схеми проходження інформації;

• хронограми і топограми - часові залежності і розміщення предметів і явищ в просторі;

• діаграми – відображають різні об’ємні співвідношення;

• номограми і шкалограми характеризують кількісні взаємозв’язки і результати розрахунків.

При будівництві, монтажі, пусконалагоджувальних роботах, ремонтних роботах на електростанціях широко використовуються методи сітьового планування і управління (СПУ). Методи СПУ – це система засобів, які дозволяють на основі сітьових графіків раціонально здійснювати планування, організацію, координацію і контроль складних робіт.

Сітьова модель – це графічне відображення комплексу взаємопов’язаних робіт, виконаних в визначеній послідовності.

Графік складається з елементів: робіт і подій .

По зовнішньому виду сітьовий графік являє собою сітку,

що складається з ліній і вузлів, кожні с котрих несуть визначене навантаження. Кожна робота в графіку має термін виконання, тобто це будь якій виробничий процес, потребуючий затрат праці, часу і ресурсів. Під роботою розуміють і чекання. Чекання – це пасивний процес, якій не потребує затрат труда і інших ресурсів, а потребує лише затрат часу, наприклад : технологічні перерви або організаційні перерви між виконуваними роботами, очікування коли застигне бетон, коли висохне фарба і т. ін.

До елементів графіку можна віднести фіктивні роботи. Фіктивні роботи не потребують ні затрат ресурсів, ні затрат часу, ні затрат праці, вона лише вказує на те , що виконання слідуючи за нею робіт можливо лише при умові завчасного виконання попередніх робіт.

Подія – виражає результат роботи (або іншої виробничої діяльності), тобто момент часу, до якого завершено виконання останньої з робіт, які входять в цю подію. Одночасно подія означає можливість виконання усіх наступних робіт.

З ображення елементів на сітьовому графіку:

; Робота ; Фіктивна робота --------- ;

Зовнішні роботи (поставка матеріалів, обладнання конструкцій, документації) -

.

Стрілки на сітьовому графіку не мають векторного змісту, тобто масштабу, їх довжина і напрямок вибираються вільно, але розміщуються вони на графіку у визначеному порядку і вказують технологічну послідовність робіт.

Розрізняють початкові і кінцеві події. Подія з якої “виходять” роботи (робота) називається початкової по відношенню до даної (даних) роботи, а в котре “входить” робота – кінцевим. Одна і таж сама подія може бути початковою для одних робіт і кінцевою - для інших робіт. Подія, строк закінчення якої залежить від однієї роботи називається простою, а якщо строк закінчення події залежить від закінчення двох і більше робіт то така подія називається складною.

Тривалість робіт виноситься на сітьовий графік і записується над стрілкою.

Всі роботи, які входять до комплексу необхідних робіт записують у визначеної технологічної послідовності, і надають їм порядковий номер, визначають трудовитрати на кожну роботу і кваліфікаційний склад виконавців, потім всі роботи кодують таким чином, щоб номер кожної наступної роботи був більший ніж номер теперішньої. Все це виноситься в спеціальну таблицю яка називається технологічною картою. При складання технологічної карти користуються різною нормативною і технологічною документацією.

При нескладних роботах найменування робіт можна записувати над стрілками разом з часом на виконання цієї роботи.

В сітьовому графіку є поняття “путь” . Взаємопов’язані між собою роботи і події утворюють “путь”. Будь-яка послідовність робіт або ланцюжок в напрямку стрілок створюють путь. Якщо путь починається з початкової події і закінчується кінцевою то такій путь називають повним. Тривалість будь-якого путі визначається сумою тривалостей робіт, які його складають. Повний путь найбільшої тривалості називають критичним, а роботи на цьому путі – критичними. Їхня тривалість визначає кінцевий термін виконання всього комплексу робіт. Роботи, що знаходяться на критичному путі, на сітьовому графіку позначаються потовщеними стрілками. Критичний путь є основою для оптимізації програми робіт (скорочення терміну виконання робіт за рахунок технологічної зміни виконання робіт або скорочення термінів виконання робіт на критичному путі).

попередня робота дана робота наступна робота

h - і і - j j- k

Рис. Фрагмент сітьового графіка, записаного в аналітичної формі.

При побудові сітьових графіків необхідно дотримуватися наступних правил:

1. графік будується зліва направо, а кожна подія з більшим порядковим номером повинна бути правіше попереднього;

2. н е повинно бути взаємного перетинання стрілок, щоб цього уникнути, допускаються ломані стрілки

3. між двома подіями може бути тільки одна робота. При зображені паралельних робіт не допускається, щоб вони мали загальну початкову або кінцеву подію. Щоб не допустить цього – вводяться проміжні події і фіктивні роботи.

4. я кщо роботи А, В, С виконуються послідовно то на графіку зображуються А В С ;

5. я кщо для виконання роботи С необхідно виконання робіт А і В та на графіку це буде виглядати так А С ;

В

6. якщо результат роботи А необхідне для виконання робіт В і С та на графіку це буде так

В

А

С

В

7) не допускається замкнуті контури А

С

8) не допускається наявність тупикових подій, тобто коли з проміжних подій не виходить жодної роботи, наприклад тупикова подія В В

А

С Д

Розрахунок параметрів сітьового графіку виконується табличним та графічним методами.

Розрахунок сітьового графіку табличним методом

Код роботи	Тривалість робіт ti-j	Ранні строки виконання робіт		Пізні строки виконання робіт		Резерви часу робіт
		початок tрп	закінчення tрз	початок tпп	закінчення tпз	загальний R	частковий r
0-1	4	0	4	0	4	0	0
0-2	1	0	1	5	6	5	4
1-2	1	4	5	5	6	1	0
1-3	2	4	6	6	8	2	0
1-4	3	4	7	4	7	0	0
2-5	3	5	8	6	9	1	0
2-6	2	5	7	7	9	2	1
3-7	2	6	8	8	10	2	2
4-6	1	7	8	8	9	1	0
4-7	3	7	10	7	10	0	0
5-7	1	8	9	9	10	1	1
6-7	1	8	9	9	10	1	1

Розрахунок починається з визначення ранніх термінів завершення подій (t^р_і ). Термін завершення початкової події завжди дорівнює нулю (t^р₀ = 0);

Термін завершення наступних подій дорівнює сумі раннього її начала і тривалості робіт : t^ро_і-j = t^рн _і-j + t_і-j ;

t^р₁ + t_0-1 = 0+4 = 4 ;

Аналогічно розраховуються ранні терміни всіх простих подій.

До складних подій надходить декілька путей і ранній термін завершення таких подій визначається по максимальному закінченню робіт : t^р_і = mах [t^р_h + t_h-і ] ;

t^р₂ = mах (t^р₁ + t_1-2 ) та (t^р₀ + t_0-2 ) = mах (4+1) та (0+1) = mах 5

Аналогічно розраховуються ранні терміни всіх складних подій.

Ранній термін кінцевої події називається розрахунковим терміном закінчення всього комплексу робіт. Після затвердження терміну, його значення переносять до пізнього терміну закінчення кінцевої події. Значення пізнього терміну закінчення всього комплексу робіт називається директивним терміном. Наступний етап розрахунків – визначення критичного путі, тобто находять ланцюжок подій, якій дав нам розрахунковий термін. Для подій на критичному путі – значення пізнього терміну дорівнює ранньому.

Розрахунок пізніх термінів звершення подій:

Пізні терміни розраховуються від кінцевої події до початкової шляхом віднімання від звісних значень пізніх термінів – тривалості робіт і визначаємо пізні початки робіт t^п.п_і-j = t^п.з_j-і - t_і-j ; t^п₆ = t_кр - t_7-6 = 10 – 1 = 9

Аналогічно розраховуються пізні терміни всіх простих подій.

В складних термінах початком подій вважається мінімальне значення робіт

t^п_і = mіn [t^п_j - t_j-і ]

t^п₂ = mіn [(t^п₅ - t_5-2 ) та ( t^п₆ – t_6-2 )] = mіn (9 - 3) та (9 – 2 ) = mіn 6

Аналогічно розраховуються пізні терміни всіх складних подій.

Контрольні запитання