Завдання до виконання практичної роботи

1. Ознайомитися з основними положеннями до практичного заняття.

2. Проаналізувати завдання ліцензування та умови ліцензування.

3. Скласти перелік документів, що подаються в орган ліцензування.

4. Проаналізувати зміст відомостей, які необхідно надати в документах, що подаються до органу ліцензування.

Питання для підсумкового контролю знань

1. На які види господарської діяльності з міжнародних перевезень видається ліцензія?

2. Яка установа є органом ліцензування господарської діяльності з надання автопослуг?

3. Що являють собою ліцензійні умови?

4. Які документи подають із заявою на видачу ліцензії?

5. Який термін дії ліцензії на надання послуг з перевезення вантажів і пасажирів?

6. Які рішення приймає орган ліцензування?

7. Які відомості містить ліцензія?

8. Назвіть перелік документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії.

9. Які основні підстави у відмові перевізнику видачі ліцензії?

10. Що таке ліцензійна картка?

Практичне заняття 2 Сертифікація. Ліцензування. Страхування на автомобільному транспорті

Мета заняття: ознайомлення студентів з видами страхування на транспорті та встановленим порядком їх здійснення при виконанні міжнародних автомобільних перевезень вантажів і пасажирів.

Появу страхування на Русі пов'язують з пам'ятником староруського права – "Російською правдою", яка дає цікаві відомості про законодавство Х-ХІ століть. Особливе значення мають норми, що стосуються матеріального відшкодування шкоди общиною у разі вбивства.

Найбільше розповсюдження в дореволюційній Росії мало страхування від вогню. Саме у цих цілях в 1827 році було установлено перше страхове суспільство, яке іменувалося Перше російське страхове від вогню суспільство. Протягом подальших тридцяти років було відкрито по страхуванню від вогню ще два суспільства - Друге російське страхове від вогню суспільство (1835г.) і "Саламандра" (1864г.).

Правові основи страхування в Україні визначені Законом України “Про страхування” від 7 березня 1996 року N 85/96-ВР.

Міжнародний страховий поліс „Зелена карта”

В січні 1998 року Україна приєдналася до міжнародної системи автотранспортного страхування, яке відоме під назвою “Зелена карта” і функціонує з 1953 року.

“Зелена карта” (green card) - це система обов'язкового страхування відповідальності власників автомобілів за кордоном, до якої, окрім України, входять усі країни ЄС, Марокко, Туніс, Іран, Ірак, Ізраїль, Туреччина, а також частково Білорусія і Молдова. Контроль за наявністю цього полісу при виїзді за межі нашої країни покладений на Державний комітет з охорони державного кордону України.

Основним завданням цієї системи є захист потерпілих в ДТП за участю автовласників-нерезидентів країни. В цілому, “Зелена карта” – це поліс, створений відповідно до закону про обов'язкове страхування власників транспортних засобів, без якого водій не має права керувати автомобілем на території країн-учасниць даної системи. Якщо виїжджати за кордон на власному автомобілі, необхідно придбати поліс “Зелена карта”. Мінімальний термін дії договору – 15 днів. Максимальний термін дії договору – 1 рік. “Зелена карта” гарантує покриття витрат, що виникли у випадку нанесення збитку автовласником здоров’ю або майну третіх осіб. На даний час страховики пропонують два види полісів:

- «Уся Європа», який стосується усіх європейських країн;

- «Східна Європа», що є дійсним на території Білорусії, Молдови, Румунії та Болгарії.

Цей вид страхування здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №1175 від 28 вересня 1996р. “Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів”.

Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) – об'єднання страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів за збиток, нанесений третім особам.