30. Методика групової роботи у вищ зак осв, її особлив, переваги та недоліки.

До інтерактивних методів навчання відносять: фронтальну, індивідуальну та групову роботу з студентами.

Групова навчальна діяльність, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює студентів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги і співпраці. Групова навчальна діяльність виконує ряд функцій. Вона створює умови для позитивної мотивації, адже під час групової роботи активізується діяльність всіх виконавців, а також створюються умови для оволодіння студентами формами взаємодопомоги. У груповій роботі студенти показують високі результати засвоєння знань, формування умінь. Слабкі студен­ти виконують більший обсяг завдань. Виховна функція групової діяльності формує колек­тивізм, гуманні якості особистості. Організаційна функція навчання полягає в розвитку уміння розподіляти обов'язки, вміння спілкуватися.

Розглянемо переваги групової роботи: 1) за той самий проміжок часу обсяг виконаної роботи набагато більший; 2) висока результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь; 3) формується вміння співпрацювати; 4) формуються мотиви навчання; 4) розвивається навчальна діяльність (планування, рефлексія, самоконтроль, взаємоконтроль).

Разом з тим, наводяться і недоліки групової роботи інтерактивними методами: 1) робота в малій групі, навпаки, може вимагати зайвих витрат часу, поки члени групи знаходять спіль­ну мову; 2) роботою мікрогруп важче управляти, особливо при великій їх кількості; 3) у такій групі відсутній стимул особистих амбіцій, бо досягнуті окремим членом групи результати не ставляться йому в заслугу, а стають загальним надбанням; 4) свою низьку інтелектуальну здатність можна приховати за спинами інших учасників.

31. Навчання як систематичне дослідження.

Для розвитку дослідницької, творчої, пізнавальної діяльності вчителеві сьогодні необхідно шукати, перш за все, такі засоби, які допомагали б створювати особливі умови для креативної діяльності учнів у навчальному процесі. Виділимо основні рекомендації для створення творчої обстановки у процесі навчання (за С. Парнсом). Учитель повинен:- усувати внутрішні перешкоди творчим проявам; - приділяти увагу роботі підсвідомості;- утримуватися від оцінювань; - показувати учням можливості використання метафор і анало­гій: - застосовувати розумові вправи для адаптації у незнайомій об­становці;- підтримувати живу уяву;- контролювати уяву, фантазію;- усувати внутрішні перешкода для мислення;- розвивати сприйняття всього навколишнього світу;- розширювати об'єм знань; - допомагати учням бачити зміст, напрямок їх креативної діяль­ності

У викладанні природознавчих та гуманітарних предметів все частіше на Заході використовуються моделі навчання як дослідже­ння. Наведемо лише деякі з цих моделей, які детально описані М. В. Кларіним [19, с. 69-82]. Студентам буде корисно ознайомитися з дослідницькими моделями за Бейєром, Фентоном та Гоулсоном.

Дослідницька модель за Бейєром:

1. Визначення проблеми.1.1. Усвідомлення існування проблеми.1.2. Усвідомлення її значення. 1.3. Зміна проблеми у такий стан, коли вона піддається вирішенню. 2. Вироблення можливих відповідей.2.1. Вивчення і класифікація даних.2.2. Пошук взаємозв'язків і побудова логічних висновків.2.3. Висунення гіпотез. 3. Перевірка передбачуваної відповіді. 3.1. Збір даних.3.2. Організація даних.3.3. Аналіз даних. 4. Формулювання висновків. 5. Застосування висновків.

Дослідницька модель за Фентоном:

1. Бачення проблеми на основі існуючих даних. 2. Формулювання гіпотез. 3. Розуміння логічних наслідків гіпотез. 4. Збір даних з метою перевірки гіпотез. 5. Аналіз, оцінка та інтерпретація даних. 6. Оцінка гіпотез на основі існуючих даних. 7. Формулювання узагальнення або висновку.

Дослідницька модель за Гоулсоном:

(модель трьох питань):

Стосовно до поточних подій? 1. Що відбулося? 2. Чому це відбулося? 3. Які можливі наслідки?  Стосовно до історії: 1. Що відбулося? 2. Чому це відбулося? 3. Якими були наслідки?