
- •1)Загальне поняття про малі фольклорні жанри.
- •2) Твори
- •1)Особливості дитячої книжки.
- •2)Розділи української дитячої літератури
- •1)Ігровий фольклор (забавлянки, веснянки, щедрівки, колядки, заклички, народні пісні про природу).
- •2)О. Іваненко як дитяча письменниця.
- •1)П. Г. Тичина у дитячому читанні.
- •2)Література для дітей 19 ст.(загальна характеристика).
- •1)Погляди т. Г. Шевченка про освіту і виховання. Поет про дитячу долю.
- •2)Розказати чарівну казку на вибір.
- •1)Колискові і жартівливі пісні.
- •2)Твори для дітей і.Багмута.
- •1)Ідилічні картини родинного життя в поезіях «і досі сниться», «Садок вишневий коло хати», «Тече вода з-під явора».
- •2)Легенди. Перекази. Бувальщини.
- •1)Давня українська література для дітей (загальна характеристика).
- •2)Твори для дітей м. Познанської.
- •1)Образ ліричного героя в поезіях Лесі Українки для дітей.
- •2)Творчість для дітей о. Гончара.
- •1)Загальна характеристика казок про тварин (розказати одну на вибір).
- •2)Народна творчість - невід*ємна частина світової фольклорної скарбниці. Народні пісні для дітей. Види народних пісень.
- •1)М. Рильський і його твори для дітей.
- •2)Реалістичне зображення подій Великої вітчизняної війни у творах ю. Збанацького «Гвардії Савочка», «Щедрий їжачок», «Дике козеня».
- •1)Акровірші л.Глібова.
- •2)Казки м. Коцюбинського для наймолодших («Наша хатка», «Десять робітників»).
- •1)Образ головного героя з оповідання м.Коцюбинського «Маленький грішник».
- •2)Казки Лесі Українки «Біда навчить», «Лілея».
- •1)П.Воронько як дитячий письменник.
- •2)Твори для дітей і.Копиленка.
- •1)Поняття про казку. Класифікація казок.
- •2)Твори для дітей н.Забіли.
- •1)Твори для дітей д.Павличка.
- •2)Загальна характеристика жанрів дитячої літератури. Основні риси творів.
- •1)Твори для дітей м.Вінграновського.
- •2)Казки і.Франка для дітей.
- •1)Леонід Глібов – дитячий письменник.
- •2)Література для дітей 18 ст.
- •1)Б.Чалий, казки для дошкільного і молодшого шкільного віку.
- •2)Доробок для дітей в.Сухомлинського.
- •1)Казки для дітей ю.Ярмиша.
- •2)Шевченкові пейзажі: «Ой діброво – темний гаю», «Сонце заходить, гори чорніють», «Зоре моя вечірняя!».
- •1)Олександр Олесь у дитячому читанні.
- •2)Приказки та прислів*я як усталені афористичні вислови.
- •1)Стан освіти Київської Русі. Перший буквар.
- •2)Загадки. Визначення жанру, тематичні групи та їх особливості.
- •1)Ліричні поезії Леоніда Глібова.
- •2) Зв*язок творчості м.Коцюбинськьго для дітей з його педагогічним досвідом.
- •1)Дати загальну характеристику соціально-побутовій казці (розказати одну на вибір).
- •2)Легенди, притчі. Загальна характеристика жанру.
- •1)Твори для дітей с.Васильченка.
- •2)Жанр науково-фантастичної повісті в творчості в.Бережного.
- •1)Ліричні поезії Лесі Українки для дітей молодшого віку.
- •2)Автобіографічні твори і.Франка.
- •1)Поема –казка і.Франка «Лис Микита».
- •2)Ранні оповідання м.Коцюбинсьго, присвячені дітям «Ялинка», «Харитя».
- •1)Легенди, притчі, бувальщини.
- •2)Твори для дітей г.С.Сковороди(байки, ліричні твори).
- •1)Збірка і.Франка «Коли ще звірі говорили».
- •2)Твори для дітей Григора Тютюнника.
- •1)Виникнення та розвиток дитячої літератури в Україні.
- •2)Твори м.Коцюбинського для найменших. Оповідання. Казки («Десять робітників», «Дві кізочки», «Про двох цапків», «Івасик та Тарасик», «Брати-місяці»).
1)Ігровий фольклор (забавлянки, веснянки, щедрівки, колядки, заклички, народні пісні про природу).
2)О. Іваненко як дитяча письменниця.
1) Дитячий фольклор - багатожанрова система, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До дитячого фольклору зараховують як творчість самих дітей, так і твори, що виконуються для дітей дорослими. Такий поділ виникає з того, що ігрові і ритміко-інтонаційні можливості дітей залежать від віку. У ранньому віці (з перших днів народження і десь до трьох - трьох з половиною років) емоційний, моторний і розумовий розвиток дитини лежить цілком на обов'язку дорослих. Дорослі виконують для дітей раннього віку колискові пісні та різні забавлянки (утішки).
Заклички - один з видів заклікательних пісень язичницького походження. Вони відображають інтереси та уявлення селян про господарство та сім'ю. Наприклад, через всі календарні пісні проходить заклинання багатого врожаю; для себе ж діти і дорослі просили здоров'я, щастя, багатства.
Куй, куй, чобіток,
Подай молоток,
Не подаси молотка -
Не підкую чобітка.
Молоток золотенький,
Чобіток дорогенький.
Ш-ш-ш.
Весня́нки (гаївки, гагілки, ягілки, риндзівки) — назва старовинних слов'янських обрядових пісень, пов'язаних з початком весни і наближенням весняних польових робіт.
— Ой, ти весно, весно,
Ти чого до нас прийшла?
— Я прийшла до вас з теплом,
Із зеленим житечком!
Щедрівки — величальні українські народні обрядові пісні, які виконуються під Новий рік і під Йордан у Щедрий Вечір. Відповідно до різдвяно-новорічних звичаїв, щедрівки, як і колядки, величають господаря та членів його родини.
Щедрик, ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Решетце овса
І колядка вся!
Коля́дки — українські величальні обрядові пісні зимового циклу свят, які походять з глибокої давнини.
Зараз в Україні зима асоціюється перш за все з колядками, які співають на свято Різдва Христового (6-7 січня за новим стилем).
Коляд, коляд, коляда,
Хай обходить вас біда.
І нехай на ваш поріг
Прийде радість в Новий рік.
Закли́чки (від слова закликати) — музично-поетичні твори, в основі яких — вірування в магічну силу слова.
Сонечко, сонечко
Виглянь у віконечко,
Дітки гуляють,
Тебе виглядають
Українська народна пісня – знана й шанована в усьому світі. Один з перших збирачів народної пісні М. Максимович
ходить гарбуз по городу,
Питається свого роду:
— Ой чи живі, чи здорові
Всі родичі гарбузові?
Обізвалась жовта диня,
Гарбузова господиня:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались огірочки,
Гарбузові сини й дочки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвались буряки,
Гарбузові свояки:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвалась бараболя,
А за нею і квасоля:
— Іще живі, ще здорові
Всі родичі гарбузові!
Обізвався старий біб:
— Я піддержав увесь рід!
Ой гарбузе ти перистий,
Із чим тебе будем їсти?
— Миска пшона,
Шматок сала —
От до мене
Вся приправа.
2)Народилася Оксана Дмитрівна 13 квітня 1906 року в Полтаві — провінційному на той час, але багатому на літературно-мистецькі традиції місті. Тут жив і працював засновник нової української літератури І. П. Котляревський, будиночок якого приваблював численних відвідувачів. Недалеко від Іваненків мешкав популярний в Росії письменник В. Г. Короленко — автор «Сліпого музиканта», герої якого ніби вийшли з таємничого монастиря, що на горі... Хвилювала дівчинку й романтична історія рідного міста. Тут відбулась знаменита Полтавська битва, яку Оксана не раз собі уявляла, стоячи на Шведській могилі.Художньої літератури для дітей бракувало. І Оксана пише для своїх малих вихованців казки, вірші, оповідання, п'єси. Керівництво дитячими будинками помітило нахил молодої виховательки до писання і часто до свят замовляло їй написати щось для дітей.У 1933 році Оксана Іваненко друкує першу казку «Сандалики, повна скорість!» — твір, наскрізь пронизаний проблемами сучасності. Завдяки чарівній здатності сандаликів швидко літати, дівчинка опиняється у холодному північному краї, потім — у жаркій пустелі. Дорогою вона знайомиться з людьми, що живуть тут, і природою, яка їх оточує. Потім потрапляє за кордон, зустрічає там юрби робітників, бачить гасла «Мир і щастя» і впевнюється, що й тут прості люди прагнуть миру — так само, як і в її країні. Дівчинка стає учасницею подій, що розгортаються навколо літального апарата, бо разом зі своїми друзями стривожена тим, що «лихі люди можуть його використати не на добро, а на страшні справи».З'являються нові твори Оксани Іваненко: казки, оповідання, повість про дитячі роки Т. Г. Шевченка. За успіхи, в розвитку дитячої літератури у 1939 р. письменницю було нагороджено орденом «Знак пошани».У казках «Великі очі», «Чудесна квітка», «Три бажання», «Чарівні зерна» письменниця створює образ лікаря-чарівника, який лікує «брехунів, боягузів, базік, ледарів, заздрих і тому подібних хворих, що заважають жити собі й іншим», лікує швидко й без болю.Героями «Лісових казок» виступають тварини, рослини. «Саме казкові прийоми персоніфікації тварин дають можливість не тільки познайомити наймолодших дітей з цілком реальними першими відомостями про навколишній світ, про життя природи взагалі, але й подати в найлегшій, найдохідливішій формі навіть складні питання соціальних взаємин між людьми, перші уроки дружби й взаємодопомоги, розуміння, що погано, а що добре»,— пояснює письменниця, чому не обминає драматичних моментів з життя тварин.Передусім письменницю цікавлять школярі, їх готовність у складних, часом екстремальних умовах приймати самостійні рішення, вступати у боротьбу з ненависним ворогом. Ці риси їм прищепила школа. І глибоко символічно, що Льоня Шевченко допомагає бійцям, які засіли в його рідній школі («Школа»). Цим він немов захищає її від загарбників. Дівчинка Килинка несе на окупованій території газету («Пошта прийшла»), наражаючись на смертельну небезпеку. Десятирічний Толя переховує у колодязі полковий прапор («Таємниця»). Діти тилу надсилають на фронт бійцям подарунки («Подарунок»), дбають про дітей, яких розкидала війна («Молодша сестричка»)... Чисті, благородні поривання дітей майстерно змальовані письменницею, вони не можуть не хвилювати читача.
№4