1)Особливості дитячої книжки.

2)Розділи української дитячої літератури

1) Стовідсотково доброю та іронічною. З нульовим вмістом банальностей Такою, аби й дорослі зачитувались. Щоб головний герой був таки герой із можливістю вибору й адекватними діями. І щоб книга була цікавою дорослим також. дитяча книжка має бути сучасною. Поняття «сучасність» та «актуальність» досить широке, але в нашому випадку це книга, що йде в ногу з часом як за змістом, так і за ілюстраціями. Тобто, якщо це, наприклад, казка про зайчика для найменших, то історія, за сюжетом якої він зустрічається з білочкою і вони разом гризуть горішки, не сучасна, бо не відповідає уявленням сучасних урбанізованих дітей про довколишній світ. Звірятка можуть зустрітися разом, наприклад, не в лісі, а в міському парку. Як вони туди потрапили? Ось звідси й починається історія!– Чесною, пригодницькою та інформативною, з гарними малюнками і прихованою мораллю. Але головне, все ж таки – інформативною, щоб діти могли знайти в ній для себе якусь цікаву інформацію і навіть визначити за нею свій майбутній шлях. Отже, сучасна дитяча книжка має поєднувати в собі здобутки сучасних технологій, сучасні стилі, ідеї з душевністю та духовністю, які важко недооцінити Сучасна книга має бути цікавою. Не тільки текст, але й зовнішній вигляд повинні бути естетичними і стильними. Такою, щоб сама просилася дитині в руки.

2) Дитяча література — література, творена безпосередньо дітьми[1] або для дітей. До неї належать різні жанри фольклору (див. дитячий фольклор: лічилки, дражнилки, ігрові пісні та ін.) Незважаючи на труднощі, суперечності, негаразди сучасності в українській дитячій літературі України, не можна не помітити позитивних зрушень за останні роки. З’явилася плеяда талановитих дитячих письменників, рівень майстерності яких зростає з кожною книжкою: Зірка Мензатюк, Леся Воронина, Марина Павленко, Олександр Дерманський, Ніна Воскресенська, Вадим Карпенко, Олесь Ільченко, Олександр Гаврош. Успішно працюють у галузі дитячої літератури й інші письменники: Іван Андрусяк, Ірен Роздобудько, Галина Пагутяк, Любко Дереш, Марина та Сергій Дяченки. Продовжують радувати новими творами і корифеї: Володимир Рутківський, Всеволод Нестайко, Євген Білоусов, Анатолій Качан, Ганна Чубач. Втішним є рівень оформлення дитячої книжки, адже художник-ілюстратор — її повноцінний співавтор. Серед них варто назвати Максима Паленка (Володимир Рутківський «Джури козака Швайки», «Джури-характерники», Олександр Дерманський «Чудове чудовисько», Олександр Гаврош «Пригоди тричі славного розбійника Пинті»), Костя Лавро («Таємниця старої обсерваторії», «Козак, король, крук» Олеся Ільченка), Тетяни Семенової («Київські казки» Зірки Мензатюк), Валентини Богданюк («Володар Макуци, або Пригоди вужа Ониська», «Бабуся оголошує війну», «Король буків, або Таємниця Смарагдової Книги» Олександра Дерманського), Катерини Білетної («Прибулець із країни Нямликів», «Нямлик і Балакуча квіточка» Лесі Воронини), Наталії Шишковської («Русалонька із 7В, або Прокляття роду Кулаківських», «Русалонька із 7-В та Загублений у часі»). Активно співпрацюють з молодими письменниками видавництва «Грані-Т», «Теза», «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Видавництво Старого Лева», «Зелений Пес», про що свідчать серії «Сучасна дитяча проза» (видавництво «Грані-Т»), «Пригодницька бібліотека» («Теза»), «Для тих, хто не хоче читати» («Зелений Пес»), «Українська сила» («Видавництво Старого Лева») та ін. Разом з тим слід відмітити жанрове одноманіття сучасної літератури для дітей. Воно впадає в око не лише критикам-літературознавцям, але й будь-якому дорослому читачеві, який цікавиться дитячими книжками. Почесні місця займають казки, пригоди, дитячий детектив і фантастика, твори історичної тематики. Бракує реалістичної психологічної прози, де б висвітлювалися взаємини дітей, дітей і дорослих (до речі, багато хто з юних читачів любить читати про своїх ровесників), майже немає дитячої драматургії, самобутніх епічних поетичних творів. Якщо говорити про вікову категорію, то найбільше щастить читачам молодшого та середнього шкільного віку — для них нині вийшло чимало цікавих книжок. Натомість нових гарних творів для малят зовсім мало, а літератури, адресованої читачам-підліткам, майже немає.

№3