1)Б.Чалий, казки для дошкільного і молодшого шкільного віку.

2)Доробок для дітей в.Сухомлинського.

1) Оглядаючи всю творчість Богдана Чалого - від першого збірника віршів "Ясного сонячного ранку" (1947) до казки "Барвінок у школі", бачимо, як факти життя органічно входять у його книжки, помічаємо художню спорідненість цих книг з творами чудових дитячих письменників минулого і сучасного.

Неабиякий вплив на Богдана Чалого мали талановиті українські письменники Назаля Забіла та Іван Нехода, твори яких увійшли до золотого фонду вітчизняної літератури. Завдяки їм він глибше опанував незліченні багатства народного художнього слова, досягнув органічного сплаву фольклорних традицій з традиціями сучасної української дитячої поезії. До найвизначніших літературних казок, створених в дусі українського фольклору, слід віднести цикл поетичних казок Богдана Чалого про Барвінка. Поет працював над ними близько десяти років. У його творчому доробку це найбільші і, мабуть, найвизначніші твори, що користуються заслуженою популярністю. Вони увібрали в себе, з одного боку, народну казкову поезію, а з іншого - продовжили художній пошук українських дитячих письменни-ків-казкарів, збагатили традиційний жанр літературної казки.

Поклавши в основу свого твору усні перекази про барвінка - польову квітку, яка за допомогою чарівної сили стає хлопчиком-Барвінком, Богдан Чалий створив зовсім нового казкового героя.

Барвінок та його друзі: добра і мила дівчинка Ромашка, Коник Дзвоник, що став йому бойовим конем, - головні персонажі казок.

Першу казку циклу автор назвав "Як Барвінок став героєм". Відвага і кмітливість допомагають маленькому Барвінкові перемогти недругів. Він безстрашно вступає в поєдинок з підступним зубатим Тхором, хоробро веде бій із цілою армією жучків-довгоносиків і колючих бур'янів, на чолі з якої стоїть жорстокий цар Осот.

По-казковому розкриває автор тему праці, показує силу дружби, прищеплює дитині думку щодо необхідності постійно вчитися, готувати себе до великої праці, до подолання труднощів в ім'я благородної гуманістичної мети. Актуальна за своїм політичним і громадянським звучанням і друга казка - "Як Барвінок і Ромашка у вирій літали", в якій йдеться про нові пригоди маленьких героїв у тропічній країні Тулумбас, куди з настанням холодів полинули вони на крилах лелек.

Непокірні маленькі герої категорично відмітають мерзенну пропозицію зрадників; допомагають біднякам Тулумбаса звільнитися від рабства, від тяжкого ярма, в якому тримав їх цар Бамбук та його прихвосні.

Весна сама по собі не приходить, її потрібно відвоювати у зими - така головна думка цієї казки. Автор і тут використовує традиційні образи народної творчості. При цьому він не повторює сюжетно і тематично те, що вже відомо, наповнює старі образи сучасним змістом. Навіть чарівна дудочка, знайома з багатьох народних казок, тут відіграє, так би мовити, помітнішу, вагомішу роль, ніж раніше. Своєю мелодією вона не просто вітає прихід весни, а й закликає людей піднятися на боротьбу за весняні радощі на землі. Дудочка, захована в дуплі старого Дуба, дається в руки не кожному, а лише тому, хто доведе свою доброту, чесність і хоробрість у бою і праці. Крізь всі випробування пройшли завзяті герої казки - Барвінок і Ромашка і завоювали право просурмити на чарівній дудочці весняну мелодію. Вони принесли з собою весну. В цьому їм допомогли Синичка, Білка, кабан Захрюка, працелюбні Бджоли і Мурашки. Без друзів важко було б звільнити землю та її жителів від усього того, що гальмувало прихід весни - невігластва і неграмотності, пияцтва і куріння, від ворожнечі і обману. Старий Дуб правильно казав: "Провістити весну неважко - захищати слід її!".

Барвінок і Ромашка виявилися хорошими захисниками весни, сміливими і щирими друзями всіх чесних людей землі.

Один із провідних поетів Країни дитинства - Богдан Чалий - в казці лишається незмінним у своєму прагненні виховувати в юних серцях почуття полум'яної любові до рідної Вітчизни.

У 1947 р. випустив першу збірку віршів для дітей «Ясним сонячним вранці». У 1951-1975 рр.. редагував український дитячий журнал «Барвінок», аналога «Мурзилки» або «Веселих картинок». Автор книг «Як Барвінок став героєм», поеми-казки: «Як Барвінок та Ромашка за море літали», «Барвінок і Весна», «Барвінок у школі». Автор добре ілюстрованої книги «Сто пригод Барвінка та Ромашки» (укр. [Сто пригод Барвінка та Ромашки; художники Кіра і Віктором Григор'євим) - видана стотисячним накладом. А в 2002 році вийшли нові пригоди Барвінка «Барвінок і далекі сузір'я».

2) Сива волосинка

Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

- Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик.

Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

- Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три...Чого це посивіла ще одна волосинка?

- Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...

- А від чого ж у вас боліло серце?

- Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

-Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Сьома дочка

Було у матері сім дочок. Ось поїхала одного разу мати в гості до сина, а син жив далеко-далеко. Повернулась додому аж через місяць.Коли мати ввійшла до хати, дочки одна за одною почали говорити, як вони скучали за матір’ю.

— Я скучила за тобою, немов маківка за сонячним променем, — сказала перша дочка.

— Я ждала тебе, як суха земля жде краплину води, — промовила друга дочка.

— Я плакала за тобою, як маленьке пташеня за пташкою, — сказала третя.

— Мені тяжко було без тебе, як бджолі без квітки, — щебетала четверта.

— Ти снилась мені, як троянді сниться краплина роси, — промовила п'ята.

— Я виглядала тебе, як вишневий садок виглядає соловейка, — сказала шоста.

А сьома дочка нічого не сказала. Вона зняла з ніг матусі взуття й принесла їй води в мисці помити ноги.

В. О. Сухомлинський - автор близько 1200 художніх творів – оповідань і казок для дітей.

В. О. Сухомлинського найчастіше виступають діти. Його твори вчать реагувати на вчинки і поведінку героїв. Більшість творів письменника були написані в процесі безпосереднього спілкування з дітьми, під час екскурсій, бесід. Написав багато оповідань для дітей.

Ледача подушкат Чому мама так хвалить? Соромно перед соловейком Сива волосинка Розділена радість Як Сергійко навчився жаліти Лижі й ковзани Добре слово Дуб під вікном Сьома дочка Хто кого веде додому Яблуко в осінньому саду Іменинний обід

На сучасному етапі розвитку суспільства пріоритетним напрямом виховного процесу є формування у дітей та учнівської молоді загальнолюдських моральних цінностей. З огляду на це такою актуальною сьогодні є творча спадщина В.Сухомлинського, який одним із перших у сучасній педагогіці підняв питання про важливість вироблення у школярів внутрішніх моральних цінностей, які є джерелом мотивації вчинків людини. Читання оповідань В.Сухомлинського сприяє, пробудженню совісті, людяності, особистісної відповідальності школярів, спонукає їх до морального саморозвитку.

До найголовніших, найґрунтовніших творів В. Сухомлинського, опублікованих з 1960 р., належать: «Як ми виховали мужнє покоління», «Духовний світ школяра», «Праця і моральне виховання», «Моральний ідеал молодого покоління», «Сто порад учителеві», «Листи до сина», «Батьківська педагогіка», «Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості» і особливо— «Павлиська середня школа» та «Серце віддаю дітям» (1969). Остання праця витримала вже кільканадцять видань, вона була удостоєна першої премії Педагогічного товариства УРСР (1973) і Державної премії УРСР (1974). У творчій спадщині В.О. Сухомлинського розглядаються проблеми змісту освіти, мотивів пізнавальної діяльності, методики навчання дітей, контролю і керівництва навчально-виховним процесом, підготовки вчителя та багато інших. Хоч вони і не є новими в українській педагогіці, проте педагог бачив у них нові проблеми та підходи до їх вирішення, що є прикладом творчого підходу до теорії і практики виховання. Талановитий український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки. Написані ним твори складають п'ятитомне зібрання. Серед них 41 монографія, понад 600 наукових статей. Найвідомішій його книги: "Серце віддаю дітям", "Народження громадянина", "Листи до сина ", "Як виховати справжню людину ", " Сто порад учителеві", "Павлиська середня школа", "Батьківська педагогіка", "Батьківщина в серці " та ін.

№20