- •1. Розвиток історичного краєзнавства як спеціальної галузі знання.
- •2. Об'єкт, предмет і завдання історичного краєзнавства.
- •3. Джерела історичного краєзнавства (загальна характеристика).
- •4. Зв'язок історичного краєзнавства з іншими науками і спеціальними історичними дисциплінами.
- •5. Роль та місце історико-краєзнавчих досліджень в теорії і практиці історичного пізнання. Особливості історико-краєзнавчих (локальних) досліджень.
- •6. Методологічні основи та функції історичного краєзнавства.
- •7. Початок історико-краєзнавчих досліджень українських земель у II пол. XVIII ст.
- •8. Розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині (Прикарпатті ) у XIX - на початку XX ст..
- •9. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства у х1х - на початку хх ст.
- •10. Київська історична школа та її вплив на розвиток історичного краєзнавства у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •11. Історико-краєзнавчі дослідження Волині (хіх - на початку хх ст.)
- •12. Історико-краєзнавчі дослідження Поділля (хіх - на початку хх ст.)
- •13. Історико-краєзнавчі дослідження Чернігівщини та Полтавщини у хіх - на початку хх ст.
- •14. Історико-краєзнавчі дослідження Придніпров'я (XIX - на початку XX ст.).
- •15. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у XIX - на початку XX ст.
- •16. Історико-краєзнавчі дослідження Криму у XIX - на початку XX ст.
- •17. Південно-західний відділ Російського географічного товариства як центр історичного краєзнавства.
- •18. Журнал «Київська старовина» (1882-1907) - наукове видання з історичного краєзнавства.
- •19. Відомі українські краєзнавці хіх - початку хх ст.
- •20. Створення Українського комітету краєзнавства (укк) та його діяльність.
- •21. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).
- •22. Піднесення краєзнавчого руху в Україні в 20-ті роки хх ст. Форми краєзнавчих організацій.
- •23. Історичне краєзнавство України у 30-ті роки хх ст.
- •24. Розвиток історичного краєзнавства радянської України у 40-ві - на початку 50-х років XX ст.
- •25. Історичне краєзнавство України у 60 - 70-ті роки хх ст.
- •26. Розвиток історичного краєзнавства України у 80 - 90-ті роки XX - на початку XXI ст.
- •27. Створення та діяльність Українського товариства охорони яток історії¢пам та культури (утоПіК).
- •28. Українське історичне краєзнавство в діаспорі.
- •29. Створення та діяльність Національної спілки краєзнавців України.
- •30. Сучасний розвиток історичного краєзнавства на Дніпропетровщині.
- •31. "Історія міст і сіл Української рср" та її вплив на піднесення краєзнавчого руху та розширення краєзнавчих досліджень.
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Криворіжжя (хіх-ххі ст.)
- •33. Методи історико-краєзнавчих досліджень.
- •34. Історичне краєзнавство у вищих навчальних закладах. Підготовка студентів до історико-краєзнавчої роботи.
- •35. Основні етапи підготовки екскурсії на історико-краєзнавчу тематику.
- •36. Музей як центр історико-краєзнавчих досліджень.
- •37. Підготовка історико-краєзнавчих експедицій в загальноосвітньому закладі і-ііі ступеня.
- •38. Використання історико-краєзнавчого матеріалу на уроках історії.
- •39. Організація роботи та основні напрями діяльності шкільного історико-краєзнавчого музею.
- •40. Методологія збору етнографічного історико-краєзнавчого матеріалу.
- •41. Історико-краєзнавчі періодичні видання.
- •42. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •43. Історико-краєзнавча робота музейних установ.
- •44. Навчально-виховна та науково-дослідницька діяльність вищих закладів освіти в галузі історичного краєзнавства.
- •45. Шкільне краєзнавство як галузь загального краєзнавства, його роль у навчально-виховному процесі.
- •46. Історичне краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях).
- •47. Історичне краєзнавство у позакласній роботі. / 48. Історичне краєзнавство у позашкільній роботі.
- •49. Польові дослідження з історичного краєзнавства.
- •50. Шкільний історико-краєзнавчий музей.
- •58. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток мистецтва.
- •59. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток архітектури.
- •60. Класифікація писемних джерел історичного краєзнавства.
- •61. Історико-краєзнавчі дослідження історико-революційних пам'яток.
- •62. Методика підготовки історико-краєзнавчої екскурсії.
- •63. Методика організації роботи шкільного історико-краєзнавчого гуртка.
- •64. Взаємозвязок історичного краєзнавства і туризму.
- •65. Археологічні дослідження Криворіжжя.
- •66. Кривий Ріг у першій половині хх ст.
- •67. Культура Криворіжжя хх ст.
- •68. Розвиток гірничої промисловості Криворіжжя в хіх ст.
- •69. Криворіжжя у другій половині хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •70. Історія Криворізького державного педагогічного університету.
6. Методологічні основи та функції історичного краєзнавства.
На даний час віділяються три основні функції краєзнавства:
1. Педагогічна — показує краєзнавство як дидактичний принцип, за допомогою якого можна підвищити ефективність навчально-виховного процесу в освітніх закладах, успішно отримувати знання про природу й життєдіяльність людини, допомагати формувати практичні уміння і навички.
2. Навчальна — показує краєзнавство як окремий базовий курс елементарної шкільної географії, з якого починається вивчення систематичного курсу географії в школі.
3. Наукова — показує краєзнавство як структурну складову географічної науки з усіма притаманними їй методами дослідження. Виступає як важливий інструмент комплексного пізнання й перетворення певної території, що фактично визначає його предмет та наукові засади. Теорія наукового краєзнавства органічно пов'язана з теорією географічної науки, насамперед, із країнознавством. Відмінність між ними полягає не в теорії, а в масштабах територіального об'єкта дослідження.
На всіх етапах краєзнавчої діяльності застосовують різні традиційні методи дослідження, а саме:
• літературний — відбір і аналіз літературних джерел, що стосуються об'єкта вивчення. Усі літературні джерела умовно можна поділити на чотири категорії: архівні матеріали, книжки (науково-популярні, наукові монографії, енциклопедії, довідники тощо), статті з періодичної преси та праці наукових конференцій;
• статистичний — вивчення кількісних показників у характеристиці ряду краєзнавчих об'єктів і явищ. Існує кілька статистичних методів: метод статистичної оцінки, метод статистичної перевірки гіпотез, метод статистичних випробувань тощо;
• візуальний (спостереження) — узагальнення власних спостережень під час дослідження краєзнавчого об'єкта. У процесі роботи проводяться бесіди з місцевими жителями, працівниками органів державної влади, спеціалістами господарства, культури й освіти, свідками подій, науковими працівниками тощо. Усі цікаві і пам'ятні місця бажано фотографувати або знімати відеокамерою;
• картографічний — один із найпоширеніших методів дослідження .Хоча він і відомий з давніх часів, але його слід відносити до сучасних, якщо розглядати як особливу форму просторового моделювання. Адже карта — це логічна образно-знакова модель території, яка цілеспрямовано відображає об'єкти, явища, зв'язки і взаємозалежності, що належать до цієї території. Карта виступає і результатом досягнутого рівня знань про територію, і інструментом пізнання, який дає змогу піднятись на більш високий ступінь знань;
• анкетний — письмове або усне опитування місцевих краєзнавців або просто жителів населеного пункту, за певною анкетою чи спеціально складеними запитаннями, для збирання масового матеріалу, щоб встановити певні закономірності чи явища. Може застосовуватись як під час польових, так і під час стаціонарних форм краєзнавчої роботи;
• польові дослідження
• описовий — метод, який використовують під час вивчення розміщення видів діяльності та розселення. У цей час широко застосовується описова статистика у вигляді наборів числових даних, що характеризують ту чи іншу ситуацію.
• експедиційний — метод, створений для активізації краєзнавчої роботи.
• Фотографування — дає можливість зафіксувати найцікавіші епізоди і є важливим документом проведеної роботи. Останнім часом широко використовується також і відеозйомка.
Крім цих традиційних методів існують і інші — нові (сучасні), до яких можа віднести такі:
• Географічний — базовий краєзнавчий метод, який використовується майже в усіх регіональних дослідженнях. Цей метод є специфічним і формується, на думку Є. Б. Алаєва, як «триєдиний» підхід у дослідженні, що зумовлює дотримання територіальності, комплексності, конкретності. Застосування цього методу неможливе без одночасного використання картографічного методу, який є, по суті, особливою формою ідеально-просторового моделювання.
• Моделювання — загальнонауковий метод, застосування якого дає змогу вивчати об'єкт не безпосередньо, а за допомогою ідеальної (уявної) чи матеріальної моделі.
• Математичні — група наукових методів, які дають змогу вивчати досліджуваний об'єкт з використанням математичного апарату. Основними з них є статистичний аналіз, факторний аналіз, кластерний аналіз, регресійний аналіз тощо.
• Економічний — метод комплексного вивчення економічних явищ і процесів у межах обраної території, виявлення взаємозв'язку і взаємозалежності між економічними показниками, що характеризують стан розвитку туристичної галузі в краї, вивчення господарських явищ і процесів у динаміці тощо.
• Соціологічний — метод комплексного вивчення суспільних явищ і процесів у межах обраної території, споживчо-туристичних уподобань і рекреаційних потреб населення, його вікової і соціальної структури тощо.
З кінця XX ст. у краєзнавчих дослідженнях зростає роль і значення комп'ютерних технологій. Вони дають змогу обробляти величезні масиви даних у короткі терміни і з малими затратами. Завдяки їм можна широко застосовувати на цілком новій основі такі методи, як моделювання, математичний, картографічний тощо.
