Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Краеведение (2).docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
209.17 Кб
Скачать

68. Розвиток гірничої промисловості Криворіжжя в хіх ст.

Після доведеної наявності на Криворіжжі величезних запасів залізної руди, 1881 року був заснований перший на Криворіжжі Саксаганський рудник, що належав «Товариству криворізьких залізних руд». Розпочався важливий період у промисловому розвитку Криворіжжя.

На розвиток Кривого Рогу вплинуло спорудження 1884 року Катерининської залізниці, яка сполучила місто з промисловими районам Придніпров'я і Донбасу.

У середині 80-х років XIX століття до розробки криворізьких залізних руд долучаються металургійні товариства. 1885 року два рудники відкрило Новоросійське металургійне товариство, у 1886 Південно-Російське Дніпровське товариство заснувало Галковський, Шмаковський і Ростковський рудники. Ще два рудники — Олександрівський та Брянський — протягом 1886–1888 років створені Брянським товариством. Виникають і дрібні рудники засновані окремими підприємцями.

Протягом 1890–1892 років на землях Гданцівського маєтку, викупленого О. М. Полем, «Товариство криворізьких залізних руд» збудувало чавуноливарний завод.

1897 року Кривбас за видобутком руди посів перше місце, випередивши Урал, станом на 1900 рік у басейні діяло 79 рудників.

Розвиток промисловості супроводжувався зростанням чисельності населення. 1916 року в Кривому Розі проживало 26,7 тисяч жителів, а загалом на території сучасного міста близько 60 тисяч.

69. Криворіжжя у другій половині хх ст. - на поч. Ххі ст.

Основою промислового розвитку міста був видобуток залізної руди і металургія. У 1961 р. було збудовано першу чергу Центрального гірничо-збагачувального комбінату (ЦГЗК), створено трест «Криворіжстальконструкція», у 1962 р. здійснено пуск ДП-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням, у 1964 р. відбувся пуск першої черги Північного ГЗК Вже у 1965 р. у місті діяло 573 підприємства. Протягом 1960–1985 рр. промисловий потенціал міста продовжував зростати. У 1968 р. відбувся пуск взуттєвої фабрики № 3, у 1969 р.- відкрито вагоноремонтне де-по, у 1970 р. пуск унікального комплексу шахти «Артем-2» . З пуском ДП −8 доменний цех КМЗ став найбільшим в Європі, в 1974 р. відбувся пуск найбільшої у світі ДП-9, а 1975 р. було створено завод «Ремміськмаш», у 1976 р. — пуск бавовнопрядильної фабрики. Інші заводи виробляли прохідницькі комбайни, збагачувальне і енергетичне обладнання, отримали розвиток легка і харчова промисловість. У ці роки місто стало багатофункціональним. Наприкінці 1960-х рр. чисельність населення міста перевищила 500 тис. осіб.

Будівництво Криворізького швидкісного трамваю розпочалося ще в 1974 р., проте відкриття першої черги зі станціями «Майдан Праці», «Жовтнева», «Майдан Артема» і тимчасовою «Дзержинською» відбулося 26 грудня 1986 р. Всі станції, за винятком «Майдану Праці» і тимчасової «Дзержинської», були побудовані за стандартами метрополітену.

З середини 80-х років й до 1995 року в місті розгортавсь молодіжний кримінальний рух — так звані «біга».

70. Історія Криворізького державного педагогічного університету.

Криворізький педагогічний інститут засновано у 1930 році як Криворізький інститут професійної освіти. Він готував вчителів фізики, математики, історії й політекономії, мови й літератури.

У 1933 році інститут профосвіти реорганізовано у педагогічний інститут, що дало можливість приділяти більше уваги питанням педагогіки, методики викладання, зв'язку школи з життям. У цьому ж році було відкрито факультет природознавства.

У довоєнний період інститут підготував близько 1000 учителів.

В роки окупації відомі спроби відновити навчання в педагогічному інституті. Відповідно до повідомлення газети "Дніпрова хвиля", 25 жовтня 1941 р. було розпочато вступні іспити. Планувалось відкриття двох факультетів: мовно-літературного та історичного.

Заняття в інституті після реевакуації відновилися у вересні 1944 року.

У 1966 році вступив до ладу новий навчальний корпус, поруч з яким побудовано комплекс навчальних майстерень, стадіон, закладено ботанічний сад. У 1985 році введено новий навчально-лабораторний корпус, у якому навчаються студенти факультету української філології, іноземних мов та психолого-педагогічного факультету.

Колишня табличка перед входом в головний корпус. 2008 рік

У 1962, 1976, 1983 та 1986 рр. збудовані студентські гуртожитки на 1914 місць.

За досягнуті успіхи в підготовці учительських кадрів у 1975 році інститут нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Значний внесок в розбудову і розвиток Криворізького державного педагогічного інституту (університету) зробив його багаторічний ректор (1979–2000) Павло Іванович Шевченко, який велику увагу приділяв підвищенню рівня науково-педагогічних кадрів, відкриттю нових спеціальностей, поліпшенню соціально-побутових умов та зміцненню навчально-матеріальної бази навчального закладу.

16 березня 1999 року Постановою Кабінету Міністрів України (№ 403) на базі Криворізького державного педагогічного інституту утворено Криворізький державний педагогічний університет. У 2000–2010 рр. університет очолював Буряк Володимир Костянтинович.

У червні 2010 року після завершення терміну контракту В. К. Буряка, наказом Міністерства освіти і науки України виконувачем обов'язків ректора КДПУ до заміщення вакантної посали ректора в установленому порядку призначено першого проректора, доктора філософських наук, професора Ярослава Владиславовича Шрамка. Він же залишився директором КПІ КНУ після утворення Криворізького національного університету.

21 березня 2011 року постановою Кабінету Міністрів України № 280 було створено Криворізький державний університет, який об'єднав Криворізький технічний університет, Криворізький державний педагогічний університет, Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, Криворізький факультет Національної металургійної академії України. До структуру нового університету також залучені наукові ресурси Науково-дослідного гірничорудного інституту та Українського державного науково-дослідного інституту безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості.

24 травня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича № 599/2011 Криворізькому державному університету надано статус національного. Реальне об'єднання вишів було проведено протягом 2011–2012 навчального року.

Створений на базі КДПУ Криворізький педагогічний інститут діє в складі КНУ як автономний структурний підрозділ.

При закладі створено систему безперервної педагогічної освіти, спрямовану на перепідготовку вчителів, підвищення їх кваліфікації; є підготовче відділення, постійні курси з підготовки до вступу в університет.

З 1992 року в інституті функціонує аспірантура, на кафедрах університету працює понад 120 її випускників. За роки функціонування аспірантури підготовлено понад 110 кандидатів наук.

В час самостійного існування закладу його було внесено до Державного реєстру закладів освіти України.

За роки свого існування виш підготував понад 50 тисяч спеціалістів для освіти, які працюють у загальноосвітніх школах, профтехучилищах, позашкільних навчально-виховних установах та інших навчальних закладах освіти. Понад 70% вчителів Дніпропетровської області є випускниками КПІ КНУ. Серед випускників інституту багато заслужених учителів, працівників освіти, діячів культури, відмінників народної освіти.