- •1. Розвиток історичного краєзнавства як спеціальної галузі знання.
- •2. Об'єкт, предмет і завдання історичного краєзнавства.
- •3. Джерела історичного краєзнавства (загальна характеристика).
- •4. Зв'язок історичного краєзнавства з іншими науками і спеціальними історичними дисциплінами.
- •5. Роль та місце історико-краєзнавчих досліджень в теорії і практиці історичного пізнання. Особливості історико-краєзнавчих (локальних) досліджень.
- •6. Методологічні основи та функції історичного краєзнавства.
- •7. Початок історико-краєзнавчих досліджень українських земель у II пол. XVIII ст.
- •8. Розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині (Прикарпатті ) у XIX - на початку XX ст..
- •9. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства у х1х - на початку хх ст.
- •10. Київська історична школа та її вплив на розвиток історичного краєзнавства у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •11. Історико-краєзнавчі дослідження Волині (хіх - на початку хх ст.)
- •12. Історико-краєзнавчі дослідження Поділля (хіх - на початку хх ст.)
- •13. Історико-краєзнавчі дослідження Чернігівщини та Полтавщини у хіх - на початку хх ст.
- •14. Історико-краєзнавчі дослідження Придніпров'я (XIX - на початку XX ст.).
- •15. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у XIX - на початку XX ст.
- •16. Історико-краєзнавчі дослідження Криму у XIX - на початку XX ст.
- •17. Південно-західний відділ Російського географічного товариства як центр історичного краєзнавства.
- •18. Журнал «Київська старовина» (1882-1907) - наукове видання з історичного краєзнавства.
- •19. Відомі українські краєзнавці хіх - початку хх ст.
- •20. Створення Українського комітету краєзнавства (укк) та його діяльність.
- •21. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).
- •22. Піднесення краєзнавчого руху в Україні в 20-ті роки хх ст. Форми краєзнавчих організацій.
- •23. Історичне краєзнавство України у 30-ті роки хх ст.
- •24. Розвиток історичного краєзнавства радянської України у 40-ві - на початку 50-х років XX ст.
- •25. Історичне краєзнавство України у 60 - 70-ті роки хх ст.
- •26. Розвиток історичного краєзнавства України у 80 - 90-ті роки XX - на початку XXI ст.
- •27. Створення та діяльність Українського товариства охорони яток історії¢пам та культури (утоПіК).
- •28. Українське історичне краєзнавство в діаспорі.
- •29. Створення та діяльність Національної спілки краєзнавців України.
- •30. Сучасний розвиток історичного краєзнавства на Дніпропетровщині.
- •31. "Історія міст і сіл Української рср" та її вплив на піднесення краєзнавчого руху та розширення краєзнавчих досліджень.
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Криворіжжя (хіх-ххі ст.)
- •33. Методи історико-краєзнавчих досліджень.
- •34. Історичне краєзнавство у вищих навчальних закладах. Підготовка студентів до історико-краєзнавчої роботи.
- •35. Основні етапи підготовки екскурсії на історико-краєзнавчу тематику.
- •36. Музей як центр історико-краєзнавчих досліджень.
- •37. Підготовка історико-краєзнавчих експедицій в загальноосвітньому закладі і-ііі ступеня.
- •38. Використання історико-краєзнавчого матеріалу на уроках історії.
- •39. Організація роботи та основні напрями діяльності шкільного історико-краєзнавчого музею.
- •40. Методологія збору етнографічного історико-краєзнавчого матеріалу.
- •41. Історико-краєзнавчі періодичні видання.
- •42. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •43. Історико-краєзнавча робота музейних установ.
- •44. Навчально-виховна та науково-дослідницька діяльність вищих закладів освіти в галузі історичного краєзнавства.
- •45. Шкільне краєзнавство як галузь загального краєзнавства, його роль у навчально-виховному процесі.
- •46. Історичне краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях).
- •47. Історичне краєзнавство у позакласній роботі. / 48. Історичне краєзнавство у позашкільній роботі.
- •49. Польові дослідження з історичного краєзнавства.
- •50. Шкільний історико-краєзнавчий музей.
- •58. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток мистецтва.
- •59. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток архітектури.
- •60. Класифікація писемних джерел історичного краєзнавства.
- •61. Історико-краєзнавчі дослідження історико-революційних пам'яток.
- •62. Методика підготовки історико-краєзнавчої екскурсії.
- •63. Методика організації роботи шкільного історико-краєзнавчого гуртка.
- •64. Взаємозвязок історичного краєзнавства і туризму.
- •65. Археологічні дослідження Криворіжжя.
- •66. Кривий Ріг у першій половині хх ст.
- •67. Культура Криворіжжя хх ст.
- •68. Розвиток гірничої промисловості Криворіжжя в хіх ст.
- •69. Криворіжжя у другій половині хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •70. Історія Криворізького державного педагогічного університету.
34. Історичне краєзнавство у вищих навчальних закладах. Підготовка студентів до історико-краєзнавчої роботи.
Краєзнавство на уроках історії.
З 1992/93 навч. років у 5-х класах загальноосвітніх шкіл України вивчається навий курс "Рідний край".
В шкільній програмі з історії України передбачено вивчення історії країни з стародавнього часу до наших днів. Це створює можливість для широкого вивчення місцевої історії. Уже в учнів молодших класів формується система знань з історії рідного краю, його місце та значення в історичному розвитку нашої Батьківщини. Вивчення рідного краю проводиться на базі загального курсу історії України і в тісному зв'язку з ним. Матеріал з кр-ва вивчається паралельно з відповідними темами з курсу історії України на спеціально виділених уроках або шляхом включення окремих питань (елементів) в уроки загального курсу. Питання про доцільність використання цього матеріалу в тій чи іншій темі, характер його залучення вирішується учителями, виходячи з конкретного змісту матеріалу краєзнавства.
Урок - основна форма навчання, і тому важливо відібрати та систематизувати краєзнавчий матеріал для уроків.
Типи уроків з краєзнавства можуть бути різними:
• на одному з них будуть використовуватись переважно археологічні матеріали,
• на другому - етнографічні,
• на третьому - фольклорні і т. п.
Форми залучення краєзнавчого матеріалу на уроках історії можуть бути різними, починаючи від використання краєзнавчих прикладів для оживлення матеріалу, до проведення спеціальних, повністю заснованих на краєзнавчих матеріалах уроків. Уроки слід проводити або на певних пам'ятках історії та культури, або в місцевому краєзнавчому музеї. Уроки-екскурсії можна проводити з археології, етнографії, мистецтвознавству при наявності тих чи інших музейних матеріалів. Урок-екскурсія, на відміну від екскурсії, має всі атрибути уроку - перевірка домашнього завдання, викладення нового матеріалу, закріплення нових знань. В практику ввійшли і виїзні уроки співробітників музею в школі. При наявності необхідних матеріалів у шкільних музеях уроки доцільно проводити в них. Викладати нові дані на такому уроці можуть і учні з числа активістів.
Учні краще засвоюють матеріал за допомогою дотику. Дотик доповнює зорову інформацію. Тому слід вводити копії, дублікати яких діти можуть взяти в руки.
Напередодні екскурсії слід провести настановчу бесіду, під час якої учням повинні бути дані завдання для самостійної роботи в музеї; нагадати про те, що вони повинні принести з собою зошити для записів і замальовок. Для самостійних робіт учням можна запропонувати, наприклад, такі завдання:
1. Замалювати 2-3 найважливіших, з їхньої точки зору, знарядь первісних людей.
2. Записати та запам'ятати основні стоянки або селища, городища, групи курганів, що знаходяться на території краю.
3. Замалювати орнамент давнього посуду.
4. Знайти в музеї і назвати не менше трьох винаходів первісної людини, якими ми користуємося до сих пір.
Урок-екскурсія дає великий ефект для вірного розуміння історії. Конкретизуючи і уточнюючи уявлення учнів, такі уроки збуджують інтерес до краєзнавства і допомагають вчителю в подальшому відібрати з бажаючих необхідну кількість ентузіастів краєзнавства і організувати з ними факультативне заняття і гурткову роботу.
Факультатив.
Велику роль в активізації історико-краєзнавчої роботи в школі відіграють факультативні заняття. Факультативи доцільно будувати спеціалізовано, в залежності від особливостей місцевих пам'яток історії та культури. Наприклад, в областях, містах, районах, де є в значній кількості пам'ятки архітектури, факультатив можна провести на гему: "Архітектурні пам'ятки нашого краю". В залежності від специфіки краю можна проводити і факультативи з частковим залученням місцевого краєзнавчого матеріалу, що ілюструє загальноісторичні дані. В процесі практичних занять на факультативі слід звернути особливу уваги на вироблення практичних навичок в учнів по збору місцевого краєзнавчого матеріалу.
Конкретна методика проведення факультативу визначається вибором профілю для шкільного дослідження. Найбільш перспективним для розвитку факультативів є переважний розвиток порівняно вузьких спеціальних курсів, які не дуже великі за обсягом матеріалу, що вивчається, але на які разом з тим підводиться достатня кількість годин і які таким чином мають значні можливості для поглиблення знань і розвитку творчої самостійності до занять історією.
