- •1. Розвиток історичного краєзнавства як спеціальної галузі знання.
- •2. Об'єкт, предмет і завдання історичного краєзнавства.
- •3. Джерела історичного краєзнавства (загальна характеристика).
- •4. Зв'язок історичного краєзнавства з іншими науками і спеціальними історичними дисциплінами.
- •5. Роль та місце історико-краєзнавчих досліджень в теорії і практиці історичного пізнання. Особливості історико-краєзнавчих (локальних) досліджень.
- •6. Методологічні основи та функції історичного краєзнавства.
- •7. Початок історико-краєзнавчих досліджень українських земель у II пол. XVIII ст.
- •8. Розвиток історико-краєзнавчих досліджень в Галичині (Прикарпатті ) у XIX - на початку XX ст..
- •9. Харківська історико-краєзнавча школа та її роль у розвитку історичного краєзнавства у х1х - на початку хх ст.
- •10. Київська історична школа та її вплив на розвиток історичного краєзнавства у другій половині XIX - на початку XX ст.
- •11. Історико-краєзнавчі дослідження Волині (хіх - на початку хх ст.)
- •12. Історико-краєзнавчі дослідження Поділля (хіх - на початку хх ст.)
- •13. Історико-краєзнавчі дослідження Чернігівщини та Полтавщини у хіх - на початку хх ст.
- •14. Історико-краєзнавчі дослідження Придніпров'я (XIX - на початку XX ст.).
- •15. Історико-краєзнавчі дослідження Південної України у XIX - на початку XX ст.
- •16. Історико-краєзнавчі дослідження Криму у XIX - на початку XX ст.
- •17. Південно-західний відділ Російського географічного товариства як центр історичного краєзнавства.
- •18. Журнал «Київська старовина» (1882-1907) - наукове видання з історичного краєзнавства.
- •19. Відомі українські краєзнавці хіх - початку хх ст.
- •20. Створення Українського комітету краєзнавства (укк) та його діяльність.
- •21. Діяльність Всеукраїнської спілки краєзнавців (вск).
- •22. Піднесення краєзнавчого руху в Україні в 20-ті роки хх ст. Форми краєзнавчих організацій.
- •23. Історичне краєзнавство України у 30-ті роки хх ст.
- •24. Розвиток історичного краєзнавства радянської України у 40-ві - на початку 50-х років XX ст.
- •25. Історичне краєзнавство України у 60 - 70-ті роки хх ст.
- •26. Розвиток історичного краєзнавства України у 80 - 90-ті роки XX - на початку XXI ст.
- •27. Створення та діяльність Українського товариства охорони яток історії¢пам та культури (утоПіК).
- •28. Українське історичне краєзнавство в діаспорі.
- •29. Створення та діяльність Національної спілки краєзнавців України.
- •30. Сучасний розвиток історичного краєзнавства на Дніпропетровщині.
- •31. "Історія міст і сіл Української рср" та її вплив на піднесення краєзнавчого руху та розширення краєзнавчих досліджень.
- •32. Історико-краєзнавчі дослідження Криворіжжя (хіх-ххі ст.)
- •33. Методи історико-краєзнавчих досліджень.
- •34. Історичне краєзнавство у вищих навчальних закладах. Підготовка студентів до історико-краєзнавчої роботи.
- •35. Основні етапи підготовки екскурсії на історико-краєзнавчу тематику.
- •36. Музей як центр історико-краєзнавчих досліджень.
- •37. Підготовка історико-краєзнавчих експедицій в загальноосвітньому закладі і-ііі ступеня.
- •38. Використання історико-краєзнавчого матеріалу на уроках історії.
- •39. Організація роботи та основні напрями діяльності шкільного історико-краєзнавчого музею.
- •40. Методологія збору етнографічного історико-краєзнавчого матеріалу.
- •41. Історико-краєзнавчі періодичні видання.
- •42. Створення історико-культурних заповідників в історичних містах. Типологія міських заповідників.
- •43. Історико-краєзнавча робота музейних установ.
- •44. Навчально-виховна та науково-дослідницька діяльність вищих закладів освіти в галузі історичного краєзнавства.
- •45. Шкільне краєзнавство як галузь загального краєзнавства, його роль у навчально-виховному процесі.
- •46. Історичне краєзнавство у навчальному процесі (на уроках історії, факультативних заняттях).
- •47. Історичне краєзнавство у позакласній роботі. / 48. Історичне краєзнавство у позашкільній роботі.
- •49. Польові дослідження з історичного краєзнавства.
- •50. Шкільний історико-краєзнавчий музей.
- •58. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток мистецтва.
- •59. Історико-краєзнавчі дослідження пам'яток архітектури.
- •60. Класифікація писемних джерел історичного краєзнавства.
- •61. Історико-краєзнавчі дослідження історико-революційних пам'яток.
- •62. Методика підготовки історико-краєзнавчої екскурсії.
- •63. Методика організації роботи шкільного історико-краєзнавчого гуртка.
- •64. Взаємозвязок історичного краєзнавства і туризму.
- •65. Археологічні дослідження Криворіжжя.
- •66. Кривий Ріг у першій половині хх ст.
- •67. Культура Криворіжжя хх ст.
- •68. Розвиток гірничої промисловості Криворіжжя в хіх ст.
- •69. Криворіжжя у другій половині хх ст. - на поч. Ххі ст.
- •70. Історія Криворізького державного педагогічного університету.
25. Історичне краєзнавство України у 60 - 70-ті роки хх ст.
Поч. 60-х рр. – новий етап у розвитку кр-ва в республіці (УРСР).
1962 р. виходить постанова ЦК КП(б)У про видання «Історії міст і сіл Української РСР» у 26 томах. Було створено Головну редакційну колегію, яку очолив П.Т. Тронько. Загальний обсяг 26-томної праці становить 2360 авторських аркушів. У томах вміщено 1340 статей з історії обласних та районних центрів, міст. Надруковано статті довідкового характеру про всі селища міського типу та села – центри селищних та сільських рад (8319). У всій серії книг вміщено понад 9 тис. ілюстрацій. Ініціаторами створення історії міст і сіл стала громадськість, передусім краєзнавці, учителі-історики, працівники культосвітніх установ, архівісти, жургалісти. Весь 12-річний процес створення «Історії міст і сіл УРСР» умовно можна поділити на 3 етапи:
1) організаційно-підготовчий. 1962-1964 рр. Були затверджені редколегії всіх томів областей та м. Києва і комісії по збиранню матеріалів у містах, райцентрах і селах республіки, сформовані авторські колективи, визначені населенні пункти, про які повинні писати нариси. Важливе занчення надавалося створенню науково-довідкового апарату до документальних матеріалів та друкованих публікацій, що зберіглися в бібліотеках і архівах. Розробка метологічних та науково-методичних принципів видання. Визначено структуру видання: кожній області присвячувався окремий том і один том Києву.
2) другий етап тривав з весни 1964 р. до 1967 р. Період написання робочих варіантів більшості томів, підбору до них ілюстрацій, грунтовної апробації підготовлених текстів. Другий етап завершився виданням макету «Харківська область», рецензуванням і підведенням підсумків його обговорення весною 1967.
3) третій період 1967-1974 рр. На цьому етапі велика увага приділялася рецензуванню матеріалів, були остаточно доопрацьовані і видані всі томи. У 1974 р. вийшов у світ останній том по Кримській області.
Грунтовну наукову апробацію пройшло видання на Всесоюзній конференції 1972 р. в Києві. Тираж томів 15 тис. екземплярів. Наукова цінність: праця написана на широкій джерельній базі – понад 1,5 млн. архівних справ, матеріали поточного діловодства установ і організацій, спогади сучасників історичних подій. Широко опрацьовано літературу і періодику. Сформована система довідково-бібліографічного апарату (1 млн. карток каталогу). 1976 року праця була відзначена Держ. премією СРСР в галузі науки і техніки.
Написання «Історії міст і сіл» стало поштовхом у розвитку краєзнавчого руху в Україні. У Вінницькій обл. – 2 тис. чол. взяли участь у краєзнав. русі; у Хмелн. – 5 тис.
1963р. – створено відділ географічного тов-ва у Кам’янці-Подільському;
1964р. – Історико-краєзнавче тов-во у Кам’янці-Подільському.
1965р. – на базі тов-ва та інституту відбулася Перша Подільська історико-краєзнавча конференція.
1972р. – Перша Вінницька історико-краєзнавча конференція.
В цей період регіональні конференції стали традиційними.
Недоліки: ідеологічно-адміністративний контроль (позначився на змісті праць – ідеологічні штампи, порушення співвідношення висвітлення дорадянського і радянського періодів, більше уваги приділялось матеріальній культурі, існували заборонені теми – голодомор, репресії тощо). Через цей недолік був нереалізований ряд програм.
1965р. була прийнята програма «Увічнення славетних сторінок історії укр. козацтва». Виконана не була, був лише створений музей у м. Запоріжжя на о-ві Хортиця. Керував цією роботою М. Кіценко, який написав книгу «Хортиця в героїціта легендах».
